У Х В А Л А

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянула у судовому засіданні 21 травня 2009 року в м. Києві кримінальну справу за касаційним поданням прокурора, який брав участь у розгляді справи судом апеляційної інстанції, на постановлені щодо ОСОБА_2судові рішення.

Постановою заступника Генерального прокурора України від 28 лютого 2008 року скасовано постанову старшого прокурора відділу прокуратури                    м. Києва від 26 лютого 2008 року про відмову в порушенні кримінальної справи відносно судді Голосіївського районного суду м. Києва ОСОБА_2за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 375 КК України, та порушено кримінальну справу відносно нього за цією ж статтею.

Постановою Печерського районного суду м. Києва від 8 травня 2008 року задоволено скаргу представника судді ОСОБА_2- адвоката ОСОБА_1, скасовано вищевказану постанову від 28 лютого 2008 року та відмовлено в порушенні кримінальної справи за ч. 1 ст. 375 КК України.

Ухвалою колегії суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду м. Києва від 6 червня 2008 року постанову залишено без зміни.

У касаційному поданні прокурор просить скасувати судові рішення і направити справу на новий судовий розгляд. Посилається на те, що справу було порушено з дотриманням вимог ст. 94 КПК України при наявності достатніх підстав та приводів, проте судовими інстанціями постанову про порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_2незаконно скасовано.

Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, виступ представника ОСОБА_2- адвоката ОСОБА_1, який вважав  судові рішення законними та обґрунтованими, міркування прокурора про задоволення касаційного подання, обговоривши доводи касаційного подання та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що воно підлягає задоволенню.

Згідно постанови про порушення кримінальної справи суддя Голосіївського районного суду м. Києва ОСОБА_2. умисно, із порушенням встановленого процесуального порядку, посилаючись на неналежну правову норму, постановив 9 листопада 2007 року завідомо неправосудну постанову за результатами розгляду заяв ОСОБА_3. і ОСОБА_4. про повернення останньому готівкових коштів, вилучених у ОСОБА_3., у сумі 1 мільйону доларів США, за наступних обставин.

Так, на час винесення заступником Генерального прокурора України                 28 лютого 2008 року вищевказаної постанови, у провадженні СВ ПМ ГПІ у Голосіївському районі м. Києва перебувала кримінальна справа № 50-4444 щодо службових осіб: ТОВ “Сателіт Еконоснова” за ознаками злочинів, передбачених ч. 3 ст. 212, ч. 2 ст. 205, ч.ч. 1, 3 ст. 358, ч. 5 ст. 191 КК України, ВАТ “Українські пухові вироби” за ознаками злочинів, передбачених ч. 2  ст. 15 -  ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 212 КК України, ТОВ “Комлакторг” за ознаками злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, ТОВ “Доменсбріз”, ТОВ “Айнтопф Крім”, ПП “Інтенсив” за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 205 КК України, щодо невстановлених осіб за ознаками злочину, передбаченого ч. 3              ст. 212 КК України.

23 серпня 2007 року при розслідуванні зазначеної справи, у межах оперативно-розшукової діяльності, під час огляду вмісту сумки ОСОБА_3., який перед тим отримав її від невідомої особи, співробітниками податкової міліції виявлено та вилучено гроші у сумі 1 мільйону доларів США готівкою, які були долучені до матеріалів справи в якості речового доказу.

27 серпня 2007 року постановою старшого слідчого СВ ПМ ГПІ у Голосіївському районі м. Києва щодо ОСОБА_3. порушено кримінальну справу за ознаками злочину, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 205 КК України.

7 вересня 2007 року постановою судді Голосіївського районного суду               м. Києва ОСОБА_2вищевказану постанову скасовано, в порушенні справи щодо ОСОБА_3. відмовлено.

25 жовтня 2007 року ОСОБА_3 і ОСОБА_4. звернулися до суду із заявами про повернення останньому коштів, вилучених у ОСОБА_3. в ході розслідування кримінальної справи № 50-4444, оскільки ОСОБА_3 вказав на ОСОБА_4. як на власника цих коштів.

9 листопада 2007 року постановою судді Голосіївського районного суду               м. Києва ОСОБА_2цю заяву задоволено,ОСОБА_4. повернуто вилучені у ОСОБА_3. готівкові кошти у сумі 1 мільйону доларів США. (Ухвалою колегії суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду м. Києва від               6 грудня 2007 року постанову судді Голосіївського районного суду м. Києва ОСОБА_2від 9 листопада 2007 року скасовано, у задоволенні заяви про повернення вилучених коштів відмовлено.)

У зв'язку з винесенням суддею ОСОБА_2. саме цієї постанови заступником Генерального прокурора України 28 лютого 2008 року порушено відносно нього кримінальну справу.

Порушуючи кримінальну справу, заступник Генерального прокурора України вказав, що суддя ОСОБА_2., свідомо ігноруючи вимоги кримінально-процесуального закону, порушив встановлений процесуальний порядок, посилаючись на неналежну правову норму - ст. 236⁸ КПК України, яка не регулює порядок розгляду заяв про повернення майна, вилученого в ході досудового слідства, оскільки питання про долю речових доказів за наявності спору щодо їх належності вирішується в порядку ст. 81 КПК України. Цим суддя ОСОБА_2. на думку заступника Генерального прокурора України явно вийшов за межі наданих повноважень, і розглянувши по суті заяву ОСОБА_3. і ОСОБА_4., постановив завідомо неправосудну постанову від 9 листопада 2007 року про її задоволення та повернення 1 мільйону доларів готівкою, що були вилучені у ході оперативно-розшукових заходів при розслідуванні кримінальної справи, до того ж ці кошти були повернуті особі, у якої не вилучались.

Суддя ОСОБА_2. оскаржив постанову про порушення кримінальної справи щодо нього до суду.

Постановою Печерського районного суду м. Києва від 17 березня 2008 року скасовано постанову про порушення кримінальної справи від 28 лютого 2008 року щодо судді ОСОБА_2та відмовлено в порушенні кримінальної справи щодо нього за ч. 1 ст. 375 КК України за відсутністю в його діях складу злочину.

Ухвалою колегії суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду м. Києва від 11 квітня 2008 року постанову скасовано, справу направлено на новий судовий розгляд.

Оскаржуваною постановою Печерського районного суду м. Києва від               8 травня 2008 року вдруге скасовано постанову про порушення кримінальної справи від 28 лютого 2008 року щодо судді ОСОБА_2та відмовлено в порушенні кримінальної справи щодо нього за ч. 1 ст. 375 КК України.

Скасовуючи постанову заступника Генерального прокурора України про порушення кримінальної справи щодо ОСОБА_2суд першої інстанції послався на відсутність у матеріалах справи  даних щодо завідомості постановлення суддею неправосудного рішення. При цьому суд повторив висновок апеляційного суду, який в ухвалі від 6 грудня 2007 року вважав застосування               ч. 14 ст. 236⁸ КПК України суддею ОСОБА_2. у постанові від 9 листопада 2007 року помилковим, а не умисним.

Розглядаючи апеляцію прокурора на постанову суду першої інстанції, апеляційний суд мав проаналізувати доводи, викладені у цій постанові, однак ним замість цього перераховано свої доводи на скасування постанови прокурора.

Так, апеляційний суд обґрунтовано послався на те, що сам по собі факт скасування рішення суду першої інстанції вищестоящим судом не може вважатися достатньою підставою для порушення щодо судді цієї інстанції кримінальної справи за ознаками завідомо неправосудного рішення. Разом із цим апеляційний суд безпідставно зазначив, що інших підстав для порушення справи щодо судді ОСОБА_2крім ухвали вищестоящого суду, не вказано ні в постанові про порушення справи, ні в матеріалах, наданих суду прокуратурою.

Безпідставним також є посилання апеляційного суду на поспішність висновку заступника Генерального прокурора України про скасування попередньої постанови прокурора від 26 лютого 2008 року про відмову в порушенні кримінальної справи відносно судді ОСОБА_2оскільки заступник Генерального прокурора України діяв в межах своїх повноважень, на підставі вимог ст. 100 КПК України.

З матеріалів справи убачається, що при порушенні кримінальної справи щодо судді ОСОБА_2заступник Генерального прокурора України керувався не лише фактом скасування апеляційним судом постанови судді ОСОБА_2про повернення речових доказів. В постанові про порушення справи чітко зазначено, що суддя ОСОБА_2., свідомо ігноруючи вимоги кримінально-процесуального закону, явно вийшов за межі наданих повноважень,  порушив  встановлений порядок розгляду питання про повернення речових доказів, посилаючись на неналежну правову норму, постановив завідомо неправосудне рішення.

Виходячи з наведеного, колегія суддів касаційного суду вважає, що висновок судів першої та апеляційної інстанцій про відсутність достатніх приводів та підстав для порушенні кримінальної справи відносно судді Голосіївського районного суду м. Києва ОСОБА_2є недостатньо мотивованим та непереконливим.

Тому рішення судових інстанцій є необґрунтованими і підлягають скасуванню, а справа - направленню на новий судовий розгляд, під час якого має бути враховано наведене у даній ухвалі, перевірені доводи, викладені у касаційному поданні прокурора, і в залежності від установленого повинно бути прийнято рішення, яке б відповідало вимогам закону

Керуючись ст.ст. 394 - 396 КПК України, колегія суддів

                                               у х в а л и л а :

касаційне подання прокурора задовольнити.

Постанову Печерського районного суду м. Києва від 8 травня 2008 року та ухвалу колегії суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду            м. Києва від 6 червня 2008 року щодо ОСОБА_2скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд.

      С у д д і :

В.М.

                      М.А. Мороз                         В.Ф. Пивовар