Справа  №  2а – 190 / 09  р.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

08 травня 2009  року                         Новосанжарський  районний  суд Полтавської  області    у  складі : головуючого  -  судді Івка В.М.,

при  секретарі  -  Мулько Л.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні , в залі суду ,  в смт. Нові Санжари ,                    пл. Перемоги , 11 , справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Новосанжарському районі Полтавської області про визнання неправомірними дій відповідача та стягнення недоплаченої державної допомоги як дитині війни , -

в с т а н о в и в :

Позивач звернулася до Новосанжарського  районного  суду Полтавської  області   з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Новосанжарському  районі  про визнання неправомірними дій та стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги дитині війни, посилаючись на те, що вона належить до соціальної категорії «Дитина війни» і відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з 01.01.2006  року має право на отримання соціальної допомоги в розмірі 30% від мінімального розміру пенсії за віком. У 2006 - 2007 рр. така допомога їй не виплачувалася, а в 2008 р. виплачувалася у неповному обсязі.

      Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що рішенням Конституційного Суду України  № 6-рп/2007 від 09 липня 2007 року були визнані такими, що не відповідають Конституції України та є неконституційними окремі положення Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік», якими була зупинена дія положень Закону України «Про соціальний захист дітей війни», на підставі яких їй повинна бути нарахована соціальна допомога. Разом з тим, відповідач в порушення вимог Конституції України, не здійснив нарахування та виплату зазначеного підвищення до пенсії. Просила визнати дії відповідача неправомірними, стягнути  несплачену  щомісячну державну соціальну допомогу в сумі 3302 грн. 60 коп. за період із січня 2006 по червень                    2008 року, зобов’язати відповідача нараховувати їй таку допомогу, відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в подальшому при нарахуванні пенсії.

Відповідач надав заперечення на позов, в яких просить суд в задоволенні позову відмовити. В обґрунтування своїх доводів зазначив, що рішення Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 стосувалось лише Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», рішень щодо неконституційності Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» Конституційним Судом України не приймалось. Таким чином, на думку відповідача, рішення Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року зворотної дії в часі не має, а тому на період до 09 липня 2007 року не поширюється.

Крім того, відповідач вважає свої дії щодо невиплати позивачу доплати до пенсії, передбаченої ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» правомірними ,  через  невизначеність на законодавчому рівні органу на який покладено обов’язок здійснення таких виплат особам, які мають статус дитини війни, за рахунок яких коштів повинні здійснюватися ці виплати та який розмір мінімальної пенсії за віком необхідно

- 1 -

 застосовувати при обчисленні таких доплат. При цьому, відповідач зазначив про необґрунтованість доводів позову щодо застосування до спірних правовідносин                    ст.28 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування ”,  оскільки розмір мінімальної пенсії за віком, встановлений абзацом 1 частини 1 цієї статті ,  застосовується виключно для визначення розмірів пенсії, призначених за цим Законом.

                Позивач в судове засідання не з’явилася , надала суду заяву про розгляд справи без  її участі , позовні вимоги підтримує .

Представник відповідача в судове засідання не з'явився , про час та місце слухання справи повідомлений належним чином , надав  письмові заперечення,прохає  розглядати справу без його участі.

    Дослідивши  матеріали  справи , суд  приходить    до  висновку,  що  позов  підлягає    частковому  задоволенню з  наступних підстав.

    Судом встановлено, що позивач є дитиною війни в розумінні ст. 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», що  підтверджується  пенсійним  посвідченням.

    Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» позивач має право на отримання державної соціальної підтримки, а саме підвищення до пенсії на 30% мінімальної пенсії за віком (в редакції Закону від 18.11.2004 р. № 2195-ІV, набрав чинності 01.01.2006 р.).

    Пунктом 12 ст. 71 Закону України «Про державний бюджет на 2007 рік» дію                   ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» було зупинено, як і в 2006 році було зупинено цю ж норму Законом України «Про Державний бюджет на 2006 рік».

    Статтею 64 Конституції України встановлено, що конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

    Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № 6-рп/2007 (справа про соціальні гарантії громадян) визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) положення, зокрема, пункту 12 ст. 71 «Про Державний бюджет на 2007 рік». Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність. Рішення Конституційного Суду України від 09.07.2007 року зворотної дії в часі не має, відтак на період до 09 липня 2007 року не поширюється. Рішень щодо аналогічних норм Закону України «Про Державний бюджет на 2006 рік» Конституційним Судом України не приймалось. Тому задоволенню підлягають вимоги позивача лише за період з                                 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року.

    Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», державні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами.

    Щодо розрахункової величини мінімальної пенсії за віком, з якої необхідно рахувати підвищення до пенсії дітям війни в розмірі 30%, суд приходить до наступних висновків.

    Відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок – 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

    При цьому, ч. 3 ст. 28 цього ж Закону передбачено, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений частиною першою цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом.

    Однак, враховуючи той факт, що Закон України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» є єдиним законодавчим актом, який визначає розмір

- 2 -

 мінімальної пенсії за віком, та зважаючи на позицію Європейського Суду з прав людини,

відповідно до якої держава не може посилатися на відсутність певного нормативного акту, який визначає механізм реалізації прав та свобод громадян, закріплених у конституційних та інших актах, а громадяни повинні мати змогу покладатися на зобов’язання взяті державою, навіть якщо такі зобов’язання містяться у законодавчому акті, який загалом не має автоматичної прямої дії (Yvonne van Duyn v. Home Office (Case 41/74 van Duyn v. Home Office), суд вважає за можливе застосувати саме частину 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» для розрахунку зазначеного підвищення дітям війни. Крім того, в даному випадку мінімальний розмір пенсії за віком використовується не для визначення розміру будь-якої пенсії, а лише як розрахункова величина для визначення розміру щомісячної доплати до пенсії, передбаченої Законом України «Про соціальний захист дітей війни», оскільки цей Закон передбачає в якості критерію визначення розміру щомісячної доплати до пенсії саме із розрахунку мінімальної пенсії за віком, що на думку суду не суперечить вимогам ч. 3 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».

             Доводи відповідача про відсутність механізму реалізації ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» не можуть бути підставою для невиконання вимог зазначеного Закону.

             Пенсійний фонд України діє на підставі Положення «Про Пенсійний фонд України», здійснює свої повноваження на підставі пункту 15 даного Положення через створені в установленому порядку його територіальні управління. Відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» рішення про призначення та перерахунок пенсії приймається районними управліннями Пенсійного фонду України за місцем проживання пенсіонерів. Територіальним управлінням Пенсійного фонду України за місцем проживання позивача є Управління Пенсійного фонду України в Новосанжарському районі.  Враховуючи вищевикладене, суд вважає управління Пенсійного фонду України в Новосанжарському районі належним відповідачем по даній справі, а клопотання  про  залучення  відповідачем  ОСОБА_2 є безпідставним.

           Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про необхідність зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Новосанжарському  районі здійснити перерахунок пенсії позивачу за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року з підвищенням пенсії на 30 % з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого                         ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове пенсійне страхування», та провести відповідні виплати з урахуванням проведених виплат,якщо вони проводилися.

    Відповідно   до  ст.  62  Закону  України  «Про  Державний  бюджет  України  на  2007  рік » дітям війни   підлягає нарахуванню підвищення до пенсії за  2007  рік -

липень      ( 4,06+406 ) х 30% = 410,06 х 30% = 123,02 грн.;

серпень     ( 4,06+406 ) х 30% = 410,06 х 30% = 123,02 грн.;

вересень   ( 4,06+406 ) х 30% = 410,06 х 30% = 123,02 грн.;

жовтень    ( 4,11+411 ) х 30% = 415,06 х 30% = 124,53 грн.;

листопад   ( 4,11+411 ) х 30% = 415,06 х 30% = 124,53 грн.;

грудень     ( 4,11+411 ) х 30% = 415,06 х 30% = 124,53 грн.;

всього  за  2007  рік   - 742, 65 грн.  

Що стосується вимог позивача про стягнення щомісячної надбавки до пенсії в  2008 році, то суд вважає такі вимоги частково обґрунтованими, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 41 розділу 2 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» статтю 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» викладено у новій  редакції. Встановлено, що дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії або щомісячного довічного грошового

- 3 -

утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни, тобто 10% від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

З 01 січня 2008 року позивачу було нараховане та виплачувалось зазначене підвищення встановленого розміру,  що  підтверджується    довідкою  відповідача.

Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. № 10-рп/2008 визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) положення                            п. 41 розділу 2 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України». Разом з тим, суми підвищення дітям війни були визначені Постановою Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 р. № 530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян». Так,                             п. 8 Постанови встановлено,  що дітям війни  (крім тих, на яких поширюється дія Законів України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та «Про жертви нацистських переслідувань») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання  чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення проводиться у таких розмірах: з 22 травня – 48,1 гривні, з 1 липня – 48,2, з 1 жовтня – 49,8 гривні.                

            Виходячи із системного аналізу зазначених норм законодавства, рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. та приписів ч. 2 ст. 152 Конституції України, суд дійшов висновку, що з 22.05.2008 року Управління Пенсійного фонду України в Новосанжарському  районі  повинно було нараховувати та сплачувати позивачу доплату до пенсії, передбачену ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в редакції, яка діяла до 01.01.2008 року, оскільки з моменту ухвалення Конституційним судом рішення щодо неконституційності п. 41 розділу 2 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», ця норма втратила чинність і не підлягала застосуванню. Отже, відповідач з 22.05.2008 р. повинен був нараховувати та здійснювати позивачу доплату до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком.

          Між тим,  до 22.05.2008 року відповідач, здійснюючи позивачу доплати, передбачені ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в редакції від 01.01.2008 року, з урахуванням п. 41 розділу 2 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», діяв на підставі та у відповідності з діючою нормою зазначеного закону, а тому позовні вимоги щодо стягнення доплати до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком з 01.01.2008 року по 21.05.2008 року задоволенню не підлягають.

          Таким чином, суд вважає за необхідне зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Новосанжарському  районі здійснити перерахунок пенсії позивачу з підвищенням її на 30 % з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого                             ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове пенсійне страхування» за 2008 рік  з                               22 травня 2008 р. з урахуванням проведених виплат,якщо вони проводилися та провести відповідні виплати.

    Згідно ст. 58 Закону України « Про державний бюджет України на 2008 рік « в 2008 році нарахуванню та  виплаті підлягають такі суми доплати до пенсії :

травень      481 х 30% = 144грн. 30 коп.;

червень     481 х 30% = 144 грн. 30 коп.;

Згідно довідки відповідача,в зазначені періоди - 2007 року  підвищення до пенсії позивачу не проводилося взагалі, а в 2008 році проведено частково ,в сумі 96 грн.20 коп.

- 4 -

Таким чином, до нарахування та стягнення на користь позивача підлягають –

742 грн. 65 коп. – за період з 09.07. по 31.12.2007 р. та 192 грн.40 коп.за період з 22 травня по 30 червня 2008 року/288грн.60 коп.,сума,що підлягає нарахуванню згідно Закону/ - /96грн.20 коп.,сума, що нарахована відповідачем/.

          Із змісту позовної заяви та заперечень відповідача вбачається, що в даному спорі фактично оскаржується бездіяльність територіального управління Пенсійного фонду України щодо відмови в нарахуванні зазначеного підвищення до пенсії.

Позовні вимоги щодо зобов’язання відповідача в подальшому нараховувати щомісячну соціальну надбавку дитині війни відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» при нарахуванні пенсії не підлягають задоволенню, оскільки судове рішення повинно бути наслідком чинного правового регулювання та спрямовано на відновлення порушених прав, свобод та інтересів. Виходячи із змісту законодавства, рішення  не може заздалегідь,на майбутнє, бути регулятором відносин між сторонами цього позову.

             Оскільки порушення прав позивача тривало з 09.07.2007 по 31.12.2007 року і припинилося лише з 01.01.2008 року після внесення змін до Закону України «Про соціальний захист дітей війни», то, зважаючи на це, строк  звернення до адміністративного суду позивачем не пропущено.

    Згідно вимог ч. 3 ст. 94 КАС України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог.

              На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 7 - 11 , 71 , 160 – 163 Кодексу адміністративного судочинства України , ст. 64 Конституції України , ст. ст. 3 , 6 Закону України « Про соціальний захист дітей війни « , Законом України « Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини « , суд ,  -

постановив :

    Позов задовольнити частково .

    Визнати бездіяльність управління Пенсійного фонду України в Новосанжарському районі Полтавської області , в частині не нарахування підвищення до пенсії , передбаченої ст. 6 Закону України « Про соціальний захист дітей війни « в розмірі , встановленому      ст. 28 Закону України « Про загальнообов’язкове пенсійне страхування « за  період з                 09 липня по 31 грудня 2007 року в розмірі 742 грн. 65 коп. та за період з                                         22 травня 2008 року по 30 червня 2008 року в розмірі 192 грн. 40 коп.

    Зобов’язати управління Пенсійного фонду України в Новосанжарському районі Полтавської області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 , жительки                   с. Шедієво Новосанжарського району Полтавської області з підвищенням її на 30 % мінімальної пенсії за віком з розміру встановленого ст. 28 ч. 1 Закону України « Про загальнообов’язкове пенсійне страхування « та провести відповідні виплати за 2007 рік з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року в розмірі 742 грн. 65 коп. та за 2008 рік з                    22 травня 2008 року по 30 червня 2008 року в розмірі 192 грн. 40 коп.

В іншій частині позовних вимог відмовити .

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору в розмірі 1 грн. 70 коп.

    Заява про апеляційне оскарження постанови може бути подана протягом десяти днів з дня складання її в повному обсязі .

Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана до Харківського апеляційного адміністративного суду протягом двадцяти  днів , після подання заяви про апеляційне оскарження .

Суддя ( підпис )

З оригіналом вірно .

Суддя Новосанжарського районного суду    

Полтавської області                                                   ОСОБА_3