КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
УХВАЛА
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
05.06.06 р. № 6/30-А
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії:
Головуючого Григоровича О.М.
Суддів:
Гольцової Л.А.
Рябухи В.І.
При секретарі Решоткіній Т.О.
За участю представників:
- позивача: Ковальчук С.М. (дов. від 11.01.06),
- відповідача: Біленко А.Б. (дов. від 10.01.06 № 2),
- третьої особи: Шевчук І.М. (дов. від 17.01.06 № 76/06),
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Дарницької районної у м. Києві ради
на постанову Господарського суду м.Києва від 24.02.06 р.
у справі № 6/30-А (суддя – Ковтун С.А.)
за позовом
Колективного підприємства Торгово-виробнича фірма "Магазин 834"
до
Дарницької районної у м. Києві ради
третя особа, яка не
заявляє самостійних
вимог на предмет спору,
на стороні відповідача
Фонд приватизації комунального майна Дарницького району м.Києва
про про визнання незаконним та скасування пункту додатку до рішення,
05.06.06 у судовому засіданні відповідно до пункту 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України оголошено вступну та резолютивну частини ухвали.
В С Т А Н О В И В:
Колективне підприємство Торгово-виробнича фірма “Магазин 834” (далі –позивач) звернулося до Господарського суду м. Києва з позовом до Дарницької районної у м. Києві ради (далі – відповідач) про визнання незаконним та скасування п. 4 додатку до рішення відповідача від 23.12.05 № 10 “Про приватизацію об’єктів комунальної власності територіальної громади Дарницького району м. Києва” (далі – рішення № 10).
На обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що рішення, яке передбачає приватизацію нежитлового приміщення по вул. Руднєва, 1 у м. Києві за конкурсом, суперечить приватизаційному законодавству України. Зокрема, позивач вважає, що воно не відповідає Закону України “Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)”, Закону України “Про Державну програму приватизації”, оскільки позивач є власником цілісного майнового комплексу, що є об’єктом приватизації групи А, а тому має право на викуп будівлі у межах займаної цим об’єктом площі.
Постановою Господарського суду м. Києва від 24.02.06, підписаною 12.04.06, позов задоволено повністю.
Відповідач, не погоджуючись з постановою суду, подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати в зв’язку з неповним з’ясуванням судом обставин, що мають значення для справи, порушенням норм матеріального і процесуального права та прийняти нову постанову, якою відмовити позивачеві у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
У письмових запереченнях на апеляційну скаргу позивач зазначив, що постанова Господарського суду м. Києва прийнята у відповідності до вимог чинного законодавства України, з урахуванням всіх фактичних обставин справи, в межах наданих суду повноважень, та правильним застосуванням чинного законодавства України. Він також вважає доводи відповідача, викладені в апеляційній скарзі, безпідставними, просить залишити її без задоволення, а постанову суду першої інстанції – без змін.
У письмових поясненнях на апеляційну скаргу третя особа просить скасувати постанову місцевого суду у зв’язку із порушенням норм матеріального та процесуального права, неповним з’ясуванням обставин, що мають значення для справи, та відмовити позивачеві у задоволенні позову.
Заслухавши пояснення представників сторін, третьої особи, дослідивши наявні докази, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
У 1995 році представництвом Фонду державного майна України в Дарницькому районі м. Києва було здійснено приватизацію цілісного майнового комплексу колективного підприємства “Торгівельно-виробничої фірми – Магазин № 834”, розташованого у м. Києві по вул. Руднєва, 1, шляхом викупу його організацією орендарів магазину 834.
За результатами приватизації організація орендарів магазину № 834 на підставі договору купівлі–продажу комунального майна при викупі, укладеного 26.09.95 з представництвом Фонду державного майна України в Дарницькому районів м. Києва та зареєстрованого в реєстрі за № 3273, придбала комунальне майно цілісного майнового комплексу магазину № 834, яке знаходиться за адресою м. Київ, пров. Руднєва, 1, згідно акту оцінки вартості. Майно підприємства включає в себе всі активи і пасиви, інвентар, обладнання, устаткування та інше майно згідно з інвентаризаційним описом.
З матеріалів справи вбачається, що після приватизації цілісного майнового комплексу організація орендарів магазину № 834 була реорганізована у колективне підприємство Торгівельно-виробничу фірму “Магазин 834”.
13.10.97 представництвом Фонду державного майна України в Дарницькому районів м. Києва на підставі договору купівлі–продажу від 26.09.95 № 3273 було видано позивачу свідоцтво про власність на майно цілісного майнового комплексу магазину “Продтовари” № 834, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Руднєва,1.
Приватизований позивачем цілісний майновий комплекс знаходиться у нежитловому приміщенні, яке останній орендує на підставі договору оренди від 01.09.01 №34-2.
18.05.00 Верховною Радою України прийнято Закон України “Про Державну програму приватизації” № 1723–ІІІ, яким затверджено Державну програму приватизації на 2000-2002 роки, яка діє до затвердження чергової Державної програми приватизації.
Оскільки чергова Державна програма приватизації на даний час Верховною Радою України не затверджена, основні цілі, пріоритети та способи приватизації визначаються Державною програмою приватизації на 2000–2002 роки.
Відповідно до Державної програми приватизації на 2000–2002 роки придбаний позивачем цілісний майновий комплекс та споруда, у якій він знаходиться, відносяться до об’єктів приватизації групи А, продаж яких здійснюється відповідно до Закону України “Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)”.
Пунктом 49 Державної програми приватизації на 2000–2002 передбачено, що покупець, який став власником об’єкта приватизації групи А і не скористався на момент приватизації об’єкта правом викупу будівлі (споруди, приміщення) у межах займаної цим об’єктом площі, має право викупити відповідну будівлю (споруду, приміщення) у разі, якщо це не заборонено законодавством України, Верховною Радою Автономної Республіки Крим (щодо майна, яке належить Автономній Республіці Крим) чи відповідною місцевою радою (щодо об’єктів права комунальної власності).
Згідно зі ст. 4 Закону України “Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)” Фонд приватизації Дарницького району м. Києва є органом приватизації.
17.03.05 позивач з метою реалізації права, наданого п. 49 Державної програми приватизації на 2000–2002 роки, подав заяву про приватизацію орендованого ним приміщення шляхом викупу до Фонду приватизації Дарницького району м. Києва
Згідно з ч.5 ст. 7 Закону України “Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)” орган приватизації розглядає подану заяву і в разі відсутності підстав для відмови у приватизації включає підприємство до переліків, зазначених у частині першій цієї статті. Результати розгляду не пізніш як через місяць з дня подання заяви доводяться до заявника у письмовій формі.
Відмова у приватизації можлива тільки у випадках, коли:
особа, яка подала заяву, не може бути визнана покупцем підприємства згідно з цим Законом;
є законодавчо встановлене обмеження на приватизацію цього підприємства;
не затверджено переліків, передбачених частиною першою цієї статті.
Згадана вище норма є імперативною, а тому перелік підстав відмови у приватизації виключним.
Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 13.12.00 № 14-рп/2000 щодо офіційного тлумачення окремих положень статті 7 Закону України “Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)” (справа про визначення способу малої приватизації), яке є обов’язковим для виконання, пропозиція покупця щодо способу приватизації підлягає розгляду у визначений законом строк, але вона не є обов’язковою для органів, які визначають або затверджують переліки об’єктів малої приватизації, за винятком випадків, передбачених статтею 11 Закону України “Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)” та іншими законами. Органи приватизації зобов’язані розглянути подані покупцями заяви та, у разі відсутності встановлених цим Законом підстав для відмови у приватизації, включити конкретне підприємство до переліку об’єктів, що підлягають приватизації у встановлений спосіб, або прийняти рішення про відмову в приватизації. Недодержання органом приватизації строків розгляду заяви покупця, а також включення підприємства до іншого, ніж пропонує покупець, переліку об’єктів приватизації, не може розглядатися як відмова у приватизації.
З урахуванням викладеного, колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду про те, що у разі відсутності законодавчих заборон чи заборон місцевої ради (щодо об’єктів комунальної власності) на викуп будівлі, орган приватизації був зобов’язаний розглянути заяву покупця, включити підприємство до переліку об’єктів і направити цей перелік до органу, який його затверджує. Право місцевої ради визначати доцільність застосування того чи іншого способу приватизації не є безумовним, оскільки воно може бути обмежено законодавством, яке імперативно встановлює спосіб приватизації.
Таким чином, твердження відповідача про те, що чинним законодавством не обмежені повноваження місцевої Ради на прийняття рішень щодо визначення способів приватизації є таким, що не ґрунтується на законі.
Державною програмою приватизації на 2000-2002 роки імперативно передбачено право покупця, який став власником об’єкту приватизації групи А і не скористався на момент приватизації об’єкта правом викупу будівлі (споруди, приміщення) у межах займаної цим об’єктом площі, викупити відповідну будівлю, місцеві Ради при затвердженні переліку об’єктів малої приватизації не можуть визначити іншого способу приватизації.
Приймаючи рішення від 23.12.05 № 10 “Про приватизацію об’єктів комунальної власності територіальної громади Дарницького району міста Києва”, яким затверджено перелік об’єктів права комунальної власності територіальної громади Дарницького району м. Києва дозволених до приватизації, відповідач визначив спосіб приватизації нежитлового приміщення по вул. Руднєва, 1 в м. Києві шляхом продажу за конкурсом (п. 4 додатку до рішення), чим порушив вимоги законодавства.
Твердження відповідача, що позивач при подачі заяви про приватизацію орендованого ним приміщення шляхом викупу порушив вимоги ст. 7 Закону України “Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)”, оскільки останнім не було дотримано вимог, що ставляться до форми і змісту такої заяви, колегією суддів не приймається до уваги.
Положеннями ст. 7 вказаного Закону не закріплено повноважень органу приватизації, який отримав заяву, що не містить всіх необхідних відомостей не розглядати її, та включати заявлений об’єкт малої приватизації до інших переліків, які визначають конкурентний спосіб приватизації, якщо особа, яка подала заяву, має право у відповідності до Державної програми приватизації на 2000-2002 роки приватизувати будівлю шляхом її викупу.
Думку відповідача, що включення нежилого приміщення по вул. Руднєва, 1 в м. Києві до іншого, ніж пропонує покупець, переліку об’єктів приватизації не може розглядатися як відмова у приватизації, колегія суддів не підтримує, оскільки, включивши заявлене приміщення до переліку об’єктів, які підлягають приватизації шляхом продажу за конкурсом, останній порушив закріплене Законом України “Про Державну програму приватизації” право позивача на викуп цього приміщення у межах займаної об’єктом площі.
Не приймається до уваги також посилання відповідача на постанову Господарського суду м. Києва від 14.11.05 у справі № 2/503А за позовом КП Торгово-виробнича фірма “Магазин 834” до Дарницької районної у м. Києві ради, Фонду приватизації комунального майна Дарницького району м. Києва про спонукання органу приватизації включити об’єкт до переліку об’єктів, що підлягають приватизації шляхом викупу і затвердження його органами місцевого самоврядування судом апеляційної інстанції. Згадана постанова була оскаржена до суду апеляційної інстанції та у відповідності до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України не набрала законної сили.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 198, 200, 205, 206, 212 та 254 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний господарський суд,-
У Х В А Л И В:
Постанову Господарського суду від 24.02.06 у справі № 6/30-А залишити без змін, а апеляційну скаргу Дарницької районної у м. Києві ради - без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом одного місяця з дня виготовлення ухвали в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Виготовлено та підписано 08.06.06
Головуючий суддя Григорович О.М.
Судді
Гольцова Л.А.
Рябуха В.І.
08.06.06 (відправлено)