КИЇВСЬКИЙ МІЖОБЛАСНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
____________________________________________
01033, м.Київ, вул.Жилянська 58-б тел. 284-37-31
Іменем України
П О С Т А Н О В А
05.10.06 р. № 102/19-06
Київський міжобласний апеляційний господарський суд у складі колегії:
Головуючий Зеленіна Н.І.
Судді
Агрикова О.В.
Швець В.О
при секретарі судового засідання Швидаку С. І.
за участю представників сторін:
від позивача: Гонта І. А. –дов. № 28 від 21.12.2005 р., юрисконсульт 1 категорії
від відповідача: Цимбаленко О. В. –дов. № 07/05 від 07.08.2005 р., представник
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного підприємства “Кетяг” на рішення господарського суду Київської області від 25.05.2006 року
у справі № 102/19-06 (суддя Карпечкін Т.П.)
за позовом Державного підприємства “Українське агентство з авторських та суміжних прав” Міністерства освіти і науки України”, м. Київ
до Приватного підприємства “Кетяг”, м. Київ
про стягнення 24 628,74 дол. США (124 375,14 грн.)
в с т а н о в и в:
Державне підприємство “Українське агентство з авторських та суміжних прав” Міністерства освіти і науки України звернулося до господарського суду Київської області з позовом до Приватного підприємства “Кетяг” про стягнення 24 628,74 дол. США (124 375,14 грн.) (24 334,74 дол. США (122 890,44 грн.) авторської винагороди та 294 дол. США (1 484,70 грн.) 3 % річних згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України за період з 01.10.2005 р. по 24.02.2006 р.).
Рішенням господарського суду Київської області від 25.05.2006 р. у справі № 102/19-06 (т. 1 а. с. 239-241) позов задоволено повністю; стягнуто з Приватного підприємства “Кетяг” на користь Державного підприємства “Українське агентство з авторських та суміжних прав” Міністерства освіти і науки України 122 890 грн. 44 коп. заборгованості та судові витрати: 1 228 грн. 90 коп. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Додатковим рішенням господарського суду Київської області від 12.06.2006 р. у справі № 102/19-06 (т. 1 а. с. 243-244) позов задоволено повністю; стягнуто з Приватного підприємства “Кетяг” на користь Державного підприємства “Українське агентство з авторських та суміжних прав” Міністерства освіти і науки України 1 484 грн. 70 коп. 3 % річних.
Не погоджуючись з вказаним рішенням, Приватне підприємство “Кетяг” подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду Київської області від 25.05.2006 р. та прийняти нове рішення, посилаючись на неповне з’ясування обставин, що мають значення для справи, порушення та неправильне застосування норм матеріального та процесуального права.
На підставі апеляційної скарги Приватного підприємства “Кетяг” на рішення господарського суду Київської області від 25.05.2006 року згідно ст. 98 ГПК України Київським міжобласним апеляційним господарським судом ухвалою від 12.07.2006 р. порушено апеляційне провадження у справі № 102/19-06.
Державне підприємство “Українське агентство з авторських та суміжних прав” Міністерства освіти і науки України згідно ст. 96 ГПК України надало відзив на апеляційну скаргу, в якому проти доводів, викладених в апеляційній скарзі, заперечує, просить залишити рішення господарського суду Київської області від 25.05.2006 р. без змін, а апеляційну скаргу –без задоволення.
За розпорядженням в. о. Голови Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 15.08.2006 р. розгляд справи здійснено у складі колегії суддів: головуючий суддя Зеленіна Н. І., суддів: Агрикова О. В., Рибченко А. О.
Ухвалою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 17.08.2006 р. розгляд справи відкладався за клопотанням відповідача.
За розпорядженням Голови Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 04.10.2006 р. розгляд справи здійснено у складі колегії суддів: головуючий суддя Зеленіна Н. І., суддів: Агрикова О. В., Швець В. О.
Представник відповідача в судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримав, просить скасувати рішення місцевого господарського суду та відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Представник позивача в судовому засіданні проти вимог апеляційної скарги заперечив, просить залишити рішення місцевого господарського суду без змін, а апеляційну скаргу –без задоволення.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів Київського міжобласного апеляційного господарського суду дійшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню як необґрунтована, а рішення залишається без змін з наступних підстав.
Позивачем у справі є Державне підприємство “Українське агентство з авторських та суміжних прав” Міністерства освіти і науки України, яке належить до сфери управління Міністерства освіти і науки України та підпорядковане Державному департаменту інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України (далі –Держдепартамент), діє на підставі Свідоцтва від 15 вересня 2003 року № І/У (т. 1 а. с. 8) та є уповноваженою організацією, визначеною Держдепартаментом, яка здійснює на території України збір і розподіл між суб’єктами авторського права і (або) суміжних прав коштів від відрахувань (відсотків) виробниками та імпортерами обладнання і матеріальних носіїв, із застосуванням яких у домашніх умовах можна здійснити відтворення творів і виконань, зафіксованих у фонограмах і (або) відеограмах (далі –обладнання) у порядку, визначеному у постанові Кабінету Міністрів України від 27 червня 2003 року № 992 “Про розмір відрахувань виробниками та імпортерами матеріальних носіїв, із застосуванням яких у домашніх умовах можна здійснити відтворення творів і виконань, зафіксованих у фонограмах і (або) відеограмах”.
Як встановлено місцевим господарським судом, 28 липня 2004 року між юридичною особою –STIVES BUSINESS L.L.C. (по контракту –продавець) та ПП “Кетяг” (по контракту –покупець) (відповідач у справі) укладено контракт № 0704 (далі –контракт) (т. 1 а. с. 51 - 54). Відповідно до п. 1.1 контракту продавець зобов’язувався поставити, а покупець зобов’язувався прийняти і оплатити побутову техніку, а саме: аудіо техніку, відео техніку, Ні-Fі техніку, а також запасні та комплектуючі частини до неї (далі –обладнання).
На виконання даного контракту у вересні 2005 року відповідачем імпортовано (отримано) обладнання з кодами відповідно до Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності (далі –УКТЗЕД), а саме: обладнання з кодом 8521900000, відповідно до УКТЗЕД - 6261 одиниць на суму 177499 доларів США; обладнання з кодом 852110, відповідно до УКТЗЕД - 410 одиниць на суму 10250 доларів США; обладнання з кодом 852721, відповідно до УКТЗЕД - 924 одиниць на суму 9702 доларів США; обладнання з кодом 852731, відповідно до УКТЗЕД - 5541 одиниць на суму 80922 доларів США; обладнання з кодом 8528, відповідно до УКТЗЕД - 5154 одиниць на суму 532785 доларів США.
Загальна вартість імпортованого обладнання становить 811 158 доларів США. Факт імпорту відповідачем вищезазначеного обладнання підтверджується витягом з даних митної статистики стосовно імпорту ПП “Кетяг” окремих товарів за вересень 2005 року (т. 1 а. с. 10) та вантажними митними деклараціями (т. 1 а. с. 63-242).
Чинним законодавством України, а саме: ст. 42 Законом України “Про авторське право та суміжні права” встановлено обмеження щодо майнових прав виконавців, виробників фонограм, відеограм і організацій мовлення. Так відповідно до ч. 2, ч. 4 ст. 42 Закону України “Про авторське право та суміжні права” допускається відтворення в домашніх умовах і виключно в особистих цілях творів і виконань, зафіксованих у фонограмах, відеограмах і їх примірниках, без згоди автора (авторів), виконавців і виробників фонограм (відеограм), але з виплатою їм винагороди способом, визначеним частиною четвертою цієї статті, а саме: виплата винагороди виробникам фонограм і відеограм та іншим особам, які мають авторське право і (або) суміжні права, за передбачені частиною другою цієї статті відтворення, здійснюється у формі відрахувань (відсотків) від вартості обладнання і (або) матеріальних носіїв виробниками та (або) імпортерами обладнання і матеріальних носіїв, із застосуванням яких можна здійснити відтворення виключно в особистих цілях у домашніх умовах творів, зафіксованих у фонограмах і відеограмах, крім: а) професійного обладнання та (або) матеріальних носіїв, не призначених для використання в домашніх умовах; б) обладнання і матеріальних носіїв, що експортуються за митну територію України; в) обладнання і матеріальних носіїв, що ввозяться фізичною особою на митну територію України виключно в особистих цілях і без комерційної мети.
Відповідно до ч. 5 ст. 42 Закону України “Про авторське право та суміжні права” розміри зазначених у частинах другій і четвертій цієї статті відрахувань (відсотків), що мають сплачуватися виробниками та (або) імпортерами обладнання і матеріальних носіїв, визначаються Кабінетом Міністрів України. Ці кошти виробниками та імпортерами обладнання і (або) матеріальних носіїв перераховуються визначеним Установою організаціям колективного управління (далі –уповноваженим організаціям). Зібрані кошти розподіляються між організаціями колективного управління, які є на обліку в Установі, на основі договорів, які уповноважені організації укладають з усіма організаціями колективного управління. Імпортери перераховують ці кошти уповноваженій організації під час ввезення товару на митну територію України, а виробники –у кінці кожного місяця після реалізації обладнання і матеріальних носіїв.
Отже, як правильно встановлено місцевим господарським судом після того, як відповічем імпортовано обладнання на митну територію України (що підтверджується матеріалами справи та визнається відповідачем), ПП “Кетяг” не сплачено відрахування (відсотки) відповідно до чинного законодавства України.
Розмір відрахувань виробниками та імпортерами обладнання і матеріальних носіїв, із застосуванням яких у домашніх умовах можна здійснити відтворення творів і виконань, зафіксованих у фонограмах і (або) відеограмах, затверджено Постановою Кабінету Міністрів України № 992 від 27.06.2003 року “Про розмір відрахувань виробниками та імпортерами обладнання і матеріальних носіїв, із застосуванням яких у домашніх умовах можна здійснити відтворення творів і виконань, зафіксованих у фонограмах і (або) відеограмах” і складає 3 % від вартості імпортованого товару для товарів згідно коду УКТЗЕД 8528, 852731, 852721, 852713, 852540, 8521, 8520.
Згідно п. 7 Порядку здійснення відрахувань виробниками та імпортерами обладнання і матеріальних носіїв, із застосуванням яких у домашніх умовах можна здійснити відтворення творів і виконань, зафіксованих у фонограмах і (або) відеограмах, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України, Державного комітету політики та підприємництва, Державної податкової адміністрації України від 24.11.2003 року № 780/123/561 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12.12.2003 року за № 1153/8474, під час ввезення на митну територію України обладнання і (або) матеріальних носіїв імпортери відповідно до розміру відрахувань, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2003 року № 992, перераховують суми відрахувань уповноваженим організаціям, про, що надсилають цим організаціям підписану керівником імпортера довіку щодо сплати відрахувань імпортером обладнання і матеріальних носіїв, із застосуванням яких у домашніх умовах можна здійснити відтворення творів і виконань, зафіксованих у фонограмах і (або) відеограмах, за формою, визначеною в додатку 1 цього Порядку.
Колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з висновком місцевого господарського суду, що відповідач зобов’язаний сплатити відрахування (відсотки) в розмірі 3 % від вартості імпортованого товару, що становить 122 890,44 грн. в еквіваленті 24 334,74 дол. США по офіційному курсу Національного банку України, що діяв в вересні 2005 року.
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Позивачем відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України нарахована за період з 01 жовтня 2005 р. по 24 лютого 2006 р. три відсотки річних у сумі 1 484,70 грн., які обґрунтовані наданим до матеріалів справи розрахунком.
Враховуючи викладене, колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з висновком місцевого господарського суду, що позовні вимоги щодо стягнення з ПП “Кетяг” основного боргу та 3 % річних підлягають повному задоволенню.
Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
В апеляційній скарзі відповідач зазначає, що оскільки позивач та відповідач виступають в господарському обігу як юридичні особи, всі відносини спрямовані на встановлення, зміну або припинення їхніх цивільних прав та обов’язків повинні здійснюватись виключно на договірних засадах.
Колегія суддів апеляційного господарського суду не може погодитись з цими доводами з тих підстав, що відповідно до ч. 3 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов’язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства, а відповідно до абз. 2 ч. 2 ст. 4 ЦК України актами цивільного законодавства (крім Конституції України та ЦК України) є також інші закони України, які приймаються відповідно до Конституції України та ЦК України. Оскільки Закон України “Про авторське право та суміжні права”, на підставі якого стягується сума основного боргу є чинним на сьогоднішній час, у позивача є повне право вимагати від відповідача сплати відрахувань (відсотків) від вартості імпортованого обладнання безпосередньо згідно акта цивільного законодавства –Закону України “Про авторське право та суміжні права”.
В апеляційній скарзі відповідач вказує на те, що місцевим господарським судом не досліджено обсягу повноважень позивача.
Апеляційний господарський суд не може з цим погодитись, адже відповідно до Свідоцтва від 15 вересня 2003 року № І/У (т. 1 а. с. 8) позивач є уповноваженою організацією, визначеною Держдепартаментом, яка здійснює на території України збір і розподіл між суб’єктами авторського права і (або) суміжних прав коштів від відрахувань (відсотків) виробниками та імпортерами обладнання і матеріальних носіїв, із застосуванням яких у домашніх умовах можна здійснити відтворення творів і виконань, зафіксованих у фонограмах і (або) відеограмах (далі-обладнання) у порядку, визначеному у постанові Кабінету Міністрів України від 27 червня 2003 року № 992 “Про розмір відрахувань виробниками та імпортерами матеріальних носіїв, із застосуванням яких у домашніх умовах можна здійснити відтворення творів і виконань, зафіксованих у фонограмах і (або) відеограмах”.
Твердження відповідача про те, що він не є імпортером товарів, не відповідає дійсності, оскільки в графі 8 “одержувач/імпортер” вантажних митних декларацій за формою МД-3, які згідно Положення про вантажну митну декларацію, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 09 червня 1997 року, є письмовою заявою встановленої форми, що подається митному органу і містить відомості про товари та транспортні засоби, які переміщуються через митний кордон України, митний режим, у який вони заявляються, а також іншу інформацію, необхідну для здійснення митного контролю, митного оформлення, митної статистики, нарахування податків, зборів та інших платежів, значиться саме ПП “Кетяг”.
В апеляційній скарзі відповідач зазначає, що він не був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи ухвалами суду від 13.03.2006 р., від 10.04.2006 р. та від 04.05.2006 р., колегія суддів апеляційного господарського суду не може погодитись з даними твердженнями, оскільки господарським судом Київської області зазначені ухвали направлялися на адресу вказану в позовній заяві, а адреса зазначена в позовній заяві вказана як місцезнаходження ПП “Кетяг” у довідці ЄДРПОУ. Крім того, адреса місцезнаходження відповідача зазначена у митних документах, які були витребувані місцевим господарським судом. Отже, доводи відповідача і в цій частині є безпідставними.
Приймаючи до уваги вищевикладене, колегія суддів апеляційного господарського суду прийшла до висновку, що рішення господарського суду Київської області від 25.05.2006 року у справі № 102/19-06 прийнято у відповідності до вимог чинного законодавства і підстави для його скасування та задоволення апеляційної скарги відсутні.
Судові витрати за подання апеляційної скарги згідно ст. ст. 44, 49 ГПК України покладаються на відповідача у справі.
Керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 99, 101, п. 1 ст. 103, ст. 105 ГПК України, Київський міжобласний апеляційний господарський суд
П О С Т А Н О В И В:
1. Рішення господарського суду Київської області від 25.05.2006 року у справі № 102/19-06 залишити без змін, а апеляційну скаргу Приватного підприємства “Кетяг” –без задоволення.
2. Справу № 102/19-06 повернути господарському суду Київської області.
Головуючий Зеленіна Н.І.
Судді
Агрикова О.В.
Швець В.О