Україна
Харківський апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"25" грудня 2006 р. Справа № 15/232-06
Колегія суддів у складі:
головуючий суддя , судді ,
при секретарі Безлепкіній І.П.
за участю представників сторін:
позивача - Токарев С.В.
відповідача - не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Харківський тракторний завод ім..С.О.Орджонікідзе», м. Харків (вх. № 3880 Х/3) на рішення господарського суду Харківської області від 22.08.06 р. по справі № 15/232-06
за позовом Державного комунального підприємства каналізаційного господарства "Харківкомуночиствод" м. Харків
до Відкритого акціонерного товариства «Харківський тракторний завод ім..С.О.Орджонікідзе», м. Харків "Харківський тракторний завод ім. С.Орджонікідзе", м. Харків
про стягнення 333 912,35 грн.
встановила:
У червні 2006 року позивач, ДКП КГ «Харківкомуночиствод» звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою, в якій просив суд стягнути з відповідача, ВАТ «Харківський тракторний завод ім. С. Орджонікідзе», на свою користь заборгованість по договору № ІІ-4403/07-АПК-2 від 09.03.2004 р. на приймання стічних вод 333912,35 грн., з яких 194206,41 грн. основного боргу за період лютий 2006 р. - квітень 2006 р., 3406,81 грн. пені, 136299,13 грн. боргу за скид зливових вод за період лютий 2006 р. - квітень 2006 р., а також держмито та судові витрати.
В процесі розгляду справи позивач надав заяву про зменшення позовних вимог у зв’язку з переуступкою боргу та просив суд стягнути з відповідача 167498,32 грн. основного боргу, 3406,81 грн. пені та 90414,89 грн. боргу за скид зливових вод.
Рішенням господарського суду Харківської області від 22.08.06р. по справі №15/232-06 (суддя Лаврова Л.С.) позов задоволено частково. Стягнуто з ВАТ «Харківський тракторний завод ім. С. Орджонікідзе», на користь ДКП КГ «Харківкомуночиствод» 167 498,32 грн. основного боргу, 90 414,89 грн. боргу за скид зливових вод, 2 579,13 грн. держмита, 91,14 грн. витрат на інформаційно -технічне забезпечення судового процесу.
В частині стягнення 26708,09 грн. основного боргу та 45884,24 грн. боргу за скид зливових вод провадження по справі припинено. В частині стягнення пені в розмірі 3406,81 грн. в позові відмовлено.
Рішення в частині стягнення заборгованості з ВАТ «Харківський тракторний завод ім. С.О.Орджонікідзе» мотивоване тим, що наявність основного боргу відповідача перед позивачем у розмірі 167 498,32 грн. цілком підтверджена матеріалами справи, а підвищений тариф за скид стічних вод з перевищенням ДВП в сумі 90 414,89 грн. нараховані відповідно до умов договору № ІІ-4403/07-АПК-2 від 09.03.2004 р. та вимог чинного законодавства, що підтверджується в свою чергу актом від 28.04.05р. на іншими доказами, які знаходяться в матеріалах справи.
Рішення в частині відмови позовних вимог стосовно стягненні пені в розмірі 3 406,81 грн. мотивоване тим, що, оскільки господарським судом Харківської області порушено провадження по справі банкрутства ВАТ «Харківський тракторний завод ім.. С.О.Орджонікідзе», тому протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів не нараховуються неустойка (штраф, пеня).
Відповідач з рішенням місцевого господарського суду не погодився, подав апеляційну скаргу в якій вважає рішення суду першої інстанції винесеним з порушенням норм матеріального та процесуального права, у зв’язку з чим просить його скасувати в частині стягнення з ВАТ «Харківський тракторний завод ім.. С.О.Орджонікідзе» 167 498,32 грн. основного боргу, 90 414,89 грн. боргу за скид зливових вод, 2 579,13 грн. держмита, 91,14 грн. витрат на інформаційно -технічне забезпечення судового процесу та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю, посилаючись на те, що позивачем не було надано обґрунтованих розрахунків основного боргу та нарахування за скид зливових стічних вод за період 09.02.06р. по 23.05.06р.
Позивач у відзиві на апеляційну скаргу просить рішення господарського суду залишити без змін, а апеляційну скаргу вважає необгрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню. При цьому вказує на те, що відповідач свої зобов’язання за договором № ІІ-4403/07-АПК-2 від 09.03.2004 р. не виконав, в результаті чого у нього виникла заборгованість, а підвищена плата за скид зливових вод нарахована у відповідності до п.3.6 вказаного Договору та «Правил прийняття стічних вод абонентів у каналізаційну мережу…». Позивач також зазначає, що нарахування підвищеної плати за скид зливових вод доведений письмовими доказами, які знаходяться в матеріалах справи, що підтверджується, зокрема наданим розрахунком обсягу зливових стічних вод з урахуванням даних Гідрометцентру (а.с. 21-23, 32). За таких обставин вважає, що висновки, викладені у рішенні господарського суду відповідають дійсним обставинам справи, а будь-яких порушень або неправильного застосування норм матеріального та процесуального права при прийнятті рішення не було.
В судовому засіданні 19.12.2006р. оголошено перерву до 25.12.2006р.
Перевіривши повноту встановлення судом обставин справи та докази по справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку та доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених ст. 101 ГПК України, заслухавши уповноважених представників позивача та відповідача, які підтвердили свої позиції, викладені в апеляційній скарзі та у відзиві на неї, колегія суддів приходить до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення господарського суду Харківської області від 22.08.06р. по справі № 15/232-06 без змін, виходячи з наступних підстав.
Приймаючи оскаржуване рішення, господарський суд Харківської області виходив з результатів встановлення та дослідження документально підтверджених обставин спору, відповідно до яких 09.03.2004 р. між ДКП КГ «Харківкомуночиствод» та ВАТ «Харківський тракторний завод ім. С. Орджонікідзе» було укладено договір приймання стічних вод № ІІ-4403/07-АПК-2.
Відповідно п. п. 2.1.1, 2.1.2, 2.1.3 договору та "Правил користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах і селищах України", затверджених наказом Держжитлокомгоспу України від 01.07.1994 р. за № 65, а саме: п. п. 15.9, 21.1, 21.7 позивач зобов'язався приймати від відповідача стічні води, що складаються із обсягу водокористування та із додаткової кількості стічних вод, що розраховується відповідно площі, яку займає відповідач, та на підставі даних метеослужби.
Позивач свої зобов'язання виконав, направив відповідачу платіжні вимоги-доручення, що підтверджується реєстром платіжних документів. Відповідач свої зобов*язання за договором не виконав, в результаті чого за період з лютого 2006р. по квітень 2006р. виникла заборгованість в сумі 194 206,41 грн. В процесі розгляду справи позивач уточнив суму основного боргу у зв’язку з його переуступкою на суму 26 708,09 грн.
В цій частині позовних вимог провадження по справі місцевим господарським судом правомірно припинено у зв’язку з відсутністю предмету спору. Інша частина позовних вимог в сумі 167 498,32 грн. обгрунтовано визнана судом такою, що підлягає задоволенню, оскільки зазначена сума боргу повністю підтверджена матеріалами справи.
Відповідно п. 4.3 договору № ІІ-4403/07-АПК-2 від 09.03.2004 р. (в редакції листа від 09.06.2004 р. за № 72-461 а) та Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22.11.1996 р. позивачем за прострочення платежу нарахована пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення виконання зобов'язання та складає суму 3 406,81 грн.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про відмову у задоволенні позовних вимог стосовно нарахованої пені, оскільки господарським судом Харківської області порушено провадження по справі банкрутства ВАТ "Харківський тракторний завод ім. С. Орджонікідзе", а відповідно ст. 12 п. 4 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів не нараховується неустойка (штраф, пеня).
Відповідно п. 3.6 договору № П-4403/07-АПК-2 від 09.03.2004 р. скид зливових вод забороняється. Відповідач зобов'язався провадити заходи по недопущенню таких скидів, а у випадку скиду таких вод провадити сплату наданих послуг водовідведення за підвищеними тарифами. Факт скиду зливових вод до міської каналізаційної мережі підтверджено актом від 28.04.05р. (а.с. 33).
Відповідно п. 3.6 договору № ІІ-4403/07-АПК-2 від 09.03.2004 р. та п. 6.8 «Правил прийняття стічних вод у каналізаційну мережу м. Харкова», затверджених рішенням виконкому Харківської міської ради від 18.06.2003 р. за № 581, позивачем нараховано підвищену плату за скид зливових вод за період лютий 2006 р. - квітень 2006 р. в сумі 136 299,13 грн. В процесі розгляду справи позивач уточнив суму боргу за скид зливових вод у зв’язку з його переуступкою на суму 45 884,24 грн. В цій частині позовних вимог провадження по справі господарським судом правомірно припинено у зв’язку з відсутністю предмету спору.
Інша частина боргу за скид зливових вод в розмірі 90 414,89 грн.. залишилася відповідачем не сплаченою.
Відповідно до п. 3.6. договору № ІІ-4403/07-АПК-2 від 09.03.2004 р. (далі, Договір) скид зливових вод забороняється. Відповідач зобов’язаний прийняти заходи по недопущенню цих скидів. До усунення таких скидів оплата їх проводиться по підвищеному тарифу згідно «Правил прийняття стічних вод…» п. 2.4, 6.8.
Актом обстеження від 28.04.2005р. (а.с.33) встановлено території зливових площ, з урахуванням яких було розраховано підвищений платіж за не усунення відповідачем потрапляння зливових вод до хозфекальної канальної каналізації.
Вказаний акт відповідачем не був оскаржений у встановленому законом порядку.
Твердження ВАТ «Харківський тракторний завод ім. С. Орджонікідзе» в апеляційній скарзі про те, що позивачем не було надано належних доказів розрахунку боргу за скид зливових стічних вод за період 09.02.06р. по 23.05.06р. є безпідставними та такими, що суперечать матеріалам справи, виходячи з наступного.
За змістом п.2.1.3 Договору , на якій до речі посилається і відповідач, сторони домовились про безперечне потрапляння неврахованої кількості зливових стічних вод до міської каналізації і в ньому сторони лише визначили 20% розрахункової кількості обсягу зливових стічних вод з площі 67,66 га та згідно даних Харківського Гідрометцентру.
Позивач на підтвердження правомірності нарахованої суми боргу за скид зливових стічних вод надав акт обстеження від 28.04.05р., розрахунок обсягу зливових стічних вод (а.с. 32) та дані Харківського Гідрометцентру (а.с. 21-23).
На підставі вказаних документів та відповідно до «Правил прийняття стічних вод абонентів у каналізаційну мережу м. Харкова» відповідачу і був нарахований підвищений тариф та виставлена платіжна вимога за період лютий 2006 р. - квітень 2006 р. , котра не була сплачена відповідачем.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов’язання повинні виконуватись належним чином та у встановлений строк. Всупереч цього, відповідач покладені на нього умовами спірного договору обов’язки не виконав.
Отже, господарський суд при винесенні рішення цілком правомірно дійшов до висновку про задоволення позовних в частині стягнення з відповідача суми боргу за скид зливових вод в розмірі 90414,89 грн., оскільки матеріали справи свідчать про наявність такого боргу, а підвищений тариф за скид стічних вод нарахований відповідно до умов договору № ІІ-4403/07-АПК-2 від 09.03.2004 р. та вимог чинного законодавства.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Однак відповідачем в обгрунтування своїх заперечень як суду першої так і апеляційної інстанції не надано контррозрахунку з вказанням точного розміру нарахованої суми по підвищеному тарифу, а також не представлено інших доказів щодо розрахунку суми боргу за період з 09.02.06р. по 23.05.06р., тобто розмір нарахованого позивачем підвищеного тарифу за скид зливових стічних вод відповідачем не спростований.
Проте, на думку колегії суддів, надані позивачем відповідні розрахунки повністю відповідають вимогам нормативно-правових актів, що регулюють сферу надання послуг водовідведення, та є належними доказами на підтвердження позовних вимог щодо стягнення з відповідача суми боргу за скид зливових стічних вод в сумі 90 414,89 грн.
Згідно зі ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі, колегія суддів апеляційної інстанції приходить до висновку, що апеляційна скарга ВАТ «Харківський тракторний завод ім. С. Орджонікідзе» позбавлена фактичного та правового обґрунтування, а рішення господарського суду Харківської області від 22.08.06р. по справі №15/232-06 прийняте без порушень норм матеріального та процесуального права, а доводи, з яких подана апеляційна скарга про скасування рішення, не можуть бути підставою для його зміни чи скасування.
Керуючись ст. ст. 32-34, 43, 99, 101, п. 1 ст. 103, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів апеляційного господарського суду, -
постановила:
Апеляційну скаргу ВАТ «Харківський тракторний завод ім. С. Орджонікідзе» залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Харківської області від 22.08.06р. по справі №15/232-06 залишити без змін.
Головуючий суддя
Судді