Справа №2а-250/08р.
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
1 вересня 2008 року Київський районний суд м.Полтави в складі:
Головуючого судді – Турченко Т.В.
Суддів - Самсонової О.А., Яковенко Н.Л.
При секретарі - Козин Н.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Полтаві в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Служби безпеки України в Полтавській області, Служби безпеки України про стягнення грошової компенсації, -
В С Т А Н О В И В :
13 травня 2008 року позивач ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до відповідачів Управління Служби безпеки України в Полтавській області, Служби безпеки України про стягнення грошової компенсації за продовольче забезпечення в сумі 37153 грн. 10 коп. за період з 11 березня 2000 року по 15 травня 2007 року та 3000 грн. моральної шкоди.
В позовній заяві посилався на те, що проходив дійсну військову службу з 11.03.2000 року по 15.05.2007 року, як офіцер, в Службі Безпеки України. Знаходився на продовольчому та грошовому забезпеченні в Управлінні Служби безпеки України в Полтавській області. Звільнився за вислугою років 15.05.2007 року з Управління Служби безпеки України в Полтавській області. На даний час є пенсіонером Служби безпеки України. Військовослужбовці одержують за рахунок держави грошове забезпечення, а також речове майно і продовольчі пайки або за бажанням військовослужбовця грошову компенсацію замість них. Але на протязі служби йому не видавались продовольчі пайки чи матеріальна компенсація замість них, як це передбачено статтею 9 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей”.
Просив суд постановити рішення, яким визнати незаконними бездіяльність посадових осіб Служби безпеки України та Управління Служби безпеки України в Полтавській області щодо виплати йому грошової компенсації замість невиданих продовольчих пайків. Стягнути з Управління Служби безпеки України в Полтавській області на його користь 37153 грн. 10 коп. грошової компенсації замість невиданих продовольчих пайків за період з 11 березня 2000 року по 15 травня 2007 року і 3000 грн. моральної шкоди. Стягнути з Управління Служби безпеки України в Полтавській області на його користь 3 грн. 40 коп. та 8 грн. 50 коп. витрат по оплаті державного мита і 7 грн. 50 коп. витрат на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1., представник позивача ОСОБА_2. позов підтримали, поклавшись на викладені в позовній заяві обставини.
Представник Управління Служби безпеки України в Полтавській області, Служби безпеки України Коломієць В.М. з позовом не згоден. Просив суд в задоволенні позову відмовити за безпідставністю.
Ухвалою Київського районного суду м.Полтави від 6.06.2008 року до участі у справі в якості відповідача було залучено Державне казначейство України.
Представник Державного казначейства України в судове засідання не з”явилась, хоча була належним чином повідомлена про час, день та місце судового слухання.
Ухвалою Київського районного суду м.Полтави від 6.06.2008 року до участі у справі в якості третьої особи було залучено Головне управління Державного казначейства України в Полтавській області.
Представник Головного управління Державного казначейства України у Полтавській області в судове засідання не з”явилася, але надала суду заяву, в якій просила слухати справу без участі представника Головного управління в сукупності поданих сторонами доказів. При вирішенні даного позову покладаються на розсуд суду.
Суд вважає можливим слухати справу у відсутності представника Державного казначейства України та представника Головного управління Державного казначейства України у Полтавській області.
Суд, заслухавши пояснення позивача ОСОБА_1., представника позивача ОСОБА_2 та представника Управління Служби безпеки України в Полтавській області, Служби безпеки України Коломієць В.М., вивчивши та дослідивши матеріали справи, приходить до наступних висновків.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 є пенсіонером Служби безпеки України. В своїй позовній заяві позивач просить стягнути з відповідачів невиплачену грошову компенсацію за продовольче забезпечення в сумі 37153 грн. 10 коп.
Згідно з частиною 2 статті 9 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей”, Постанови Кабінету Міністрів України від 12.03.1996 року №316 “Про норми забезпечення продовольчими пайками військовослужбовців Збройних Сил України та інших військових формувань, утворених відповідно до законодавства, військовослужбовців та осіб рядового і начальницького складу Міністерства внутрішніх справ” та Постанови Кабінету Міністрів України від 29.03.2002 року “Про норми харчування військовослужбовців Збройних Сил України, інших військових формувань, утворень відповідно до законодавства, військовослужбовців та осіб рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту” військовослужбовцям Служби безпеки України було надано право отримувати пайок за нормою №7 – “Пайок для видачі на руки генералам, адміралам, офіцерам, прапорщикам та мічманам, військовослужбовцям, які проходять службу за контрактом Збройних Сил, Прикордонних військ, Національної гвардії, Служби безпеки, Цивільної оборони, Управління державної охорони, військовослужбовцям та особам рядового і начальницького складу МВС” або грошову компенсацію замість нього.
ОСОБА_1 на підставі вищевказаного Закону та Постанови Кабінету Міністрів від 12.03.1996 року до 10 березня 2000 року забезпечувався Управлінням Служби безпеки України в Полтавській області продовольчим пайком за рахунок держави в повному обсязі.
Відповідно до пункту 2 Закону України “Про деякі заходи щодо економії бюджетних коштів” з 11 березня 2000 року дію частини 2 статті 9 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” в частині одержання військовослужбовцями продовольчих пайків або за їх бажанням грошової компенсації замість них та замість речового майна призупинено, що призвело до припинення права отримувати продукти харчування за нормою №7 або грошову компенсацію замість них.
Зазначений Закон не скасований. Конституційним Судом України неконституційним не визнаний, а тому він діє.
Згідно з пунктом 3 постанови Кабінету Міністрів України від 29.03.2002 року №426 “Про норми харчування військовослужбовців Збройних Сил України та інших військових формувань” постанова Кабінету Міністрів України від 12.03.1996 року №316 “Про норми забезпечення продовольчими пайками військовослужбовців Збройних Сил України та інших військових формувань, утворених відповідно до законодавства, військовослужбовців та осіб рядового і начальницького складу Міністерства внутрішніх справ” втратила чинність.
Таким чином, суд приходить до висновку, що в задоволенні позовних вимог позивача щодо стягнення з відповідачів грошової компенсації за продовольче забезпечення в сумі 37153 грн. 10 коп. необхідно відмовити за безпідставністю.
Не підлягають задоволенню позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідачів на його користь завданої моральної шкоди в сумі 3000 грн., оскільки відповідачі моральної шкоди позивачу не завдавали, а діяли в межах чинного законодавства України.
Судові витрати необхідно віднести на рахунок держави.
Керуючись пунктом 2 Закону України “Про деякі заходи щодо економії бюджетних коштів”, ст. ст. 2, 158, 159, 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
П О С Т А Н О В И В :
В задоволенні позову ОСОБА_1 до Управління Служби безпеки України в Полтавській області, Служби безпеки України про стягнення грошової компенсації відмовити за безпідставністю.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Головуючий Т.В.Турченко
Судді О.А.Самсонова
Н.Л.Яковенко