КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26, тел./044/ 207-80-91

У Х В А Л А

про відкриття провадження в адміністративній справі

09 жовтня 2015 року           № 810/4873/15

Суддя Київського окружного адміністративного суду Дудін С.О., розглянувши  позовну заяву Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Полтавській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПАРКОМ ТРАНС"   про застосування заходів реагування ,

ВСТАНОВИВ:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось  Головне управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Полтавській області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПАРКОМ ТРАНС"     про застосування заходів реагування у вигляді зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки роботу дослідно-промислової установки ТОВ "ПАРКОМ ТРАНС", розташованої за адресою: Полтавська область, Гадяцький район, м. Гадяч, вул. Енгельса, 39.

Також позивач просить встановити наступний порядок та спосіб виконання рішення:

1. Зобов'язати ТОВ "ПАРКОМ ТРАНС" зупинити роботу дослідно-промислової установки, розташованої за адресою: Полтавська область, Гадяцький район, м. Гадяч, вул. Енгельса, 39, шляхом перекриття запірної арматури резервуарів, установок та знеструмлення електромережі будівель та споруд, технологічних установок дослідно-промислової установки.

2. Покласти на Гадяцький районний сектор Головного управління ДСНС України у Полтавській області, який знаходиться за адресою: Полтавська область, Гадяцький район, м. Гадяч, пл. Соборна, 4, обов'язки щодо забезпечення виконання рішення, а саме:

- накласти печатки на запірну арматуру резервуарів, установок та на пристрої, за допомогою яких проведено знеструмлення електромережі  будівель та споруд, технологічних установок дослідно-промислової установки;

- проводити зовнішній огляд об'єкта для здійснення контролю за виконанням відповідачем рішення суду.

Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України  в адміністративних справах щодо застосування у випадках, передбачених законом, заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю), якщо вони можуть бути застосовані виключно за судовим рішенням, застосовується скорочене провадження.

Проте, частиною 4 цієї статті обумовлено, що у разі недостатності повідомлених позивачем обставин або якщо за результатами розгляду поданого відповідачем заперечення суд прийде до висновку про неможливість ухвалення законного судового рішення без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі, суд розглядає справу за загальними правилами цього Кодексу, про що постановляє ухвалу, яка не підлягає оскарженню.

За результатом розгляду викладених позивачем у позовній заяві обставин суд дійшов висновку щодо їх недостатності та необхідності у зв'язку з цим витребування додаткових доказів, що є підставою для розгляду справи за  загальними правилами КАС України.  

Адміністративний позов подано з додержанням вимог статей 104-106 КАС України, зазначений спір згідно до положень ст. 17 КАС України належить до компетенції адміністративних судів та має розглядатись у порядку адміністративного судочинства.

Підстави для повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження в адміністративній справі відсутні.

Позивачем не додані до матеріалів позову докази сплати судового збору, проте долучено клопотання про відстрочення сплати судового збору до ухвалення судового рішення у справі, розглянувши яке, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 1 статті 88 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Положення аналогічного змісту закріплені в статті 8 Закону України "Про судовий збір".

В обґрунтування клопотання про відстрочення сплати судового збору позивачем зазначено, що Головне управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Полтавській області, як бюджетна установа, здійснює видатки лише в межах кошторисних призначень, які формуються на початку року, у той час як зміни до законодавства щодо сплати судового збору, якими позивач був позбавлений відповідних пільг, були внесені у вересні 2015 року, що свідчить про відсутність можливості сплатити судовий збір.

Відповідно до статті 23 Бюджетного кодексу України будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення.

Згідно зі ст. 48 Бюджетного кодексу України розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов`язання та здійснюють платежі тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисом.

Враховуючи вказані обставини, а також те, що підставою звернення позивача до суду стали виявлені ним під час перевірки факти порушення відповідачем вимог техногенної та пожежної безпеки, суд вважає, що обмеження права позивача на звернення до суду може призвести до настання реальних небезпечних наслідків для життя і здоров'я людей.

Крім того, відповідно до положень частин 1, 2 статті 8 Кодексу адміністративного судочинства України  суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

При вирішенні питання необхідності сплати позивачем судового збору, як передумови звернення до суду, суд враховує позицію Європейського Суду з прав людини, викладену ним і рішенні від 19.06.2001 у справі «Кройц проти Польщі» (Kreuz v. Poland 28249/95), згідно якої розмір судових витрат за обставин конкретної справи слід оцінювати з урахуванням можливості заявника сплатити таку суму та зважаючи на стадію провадження у справі, коли у заявника виник обов’язок по сплаті цих витрат. Саме ці обставини є істотними при вирішенні питання про те, чи було порушено право особи на доступ до суду.

У цій справі суд відзначив, що висновки національних судів щодо фінансових можливостей заявника ґрунтувалися радше на гіпотетичних можливостях його перспективних доходів аніж на реальних фактах, що на них посилався заявник. Національні суди також відмовилися взяти до уваги аргумент заявника про те, що він не в змозі сплатити судові витрати, без отримання і вивчення будь-яких доказів, котрі б спростовували факти, наведені ним у його фінансовій декларації. Таким чином, національні суди дійшли висновку про фінансовий стан заявника без належного врахування представлених ним матеріалів.

Суд дійшов висновку про те, що національні суди не спромоглися забезпечити належний баланс між інтересами держави щодо отримання судових витрат, з одного боку, і правом заявника на розгляд його справи у судовому порядку – з іншого. Розмір судових витрат, що їх мав сплатити заявник, був надмірним і призвів до неможливості розгляду справи п. Кройца судом, а це, на думку Суду, порушує саму сутність права на доступ до суду. Отже, мало місце порушення ч. 1 ст. 6 Конвенції.

На підставі викладеного, суд вважає за можливе задовольнити клопотання позивача та  відстрочити сплату ним судового збору до ухвалення рішення у справі.

Керуючись статтями 107, 160, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Відстрочити сплату позивачем судового збору до ухвалення рішення у справі.

Відкрити провадження в адміністративній справі.

Справа розглядатиметься одноособово суддею Дудіним С.О. .

Розпочати підготовку справи до судового розгляду.

Запропонувати відповідачу у строк до 04 листопада 2015 року подати суду письмові заперечення проти позову та докази на їх підтвердження.

Копію ухвали суду разом із інформацією про їхні процесуальні права та обов’язки надіслати особам, які беруть участь у справі.

Час, дата та місце судового розгляду адміністративної справи буде вказано в ухвалі про закінчення підготовчого провадження.

Ухвала набирає законної сили з моменту її постановлення та оскарженню не підлягає.

Суддя                                                                                 Дудін С.О.

І Н Ф О Р М А Ц І Я

про права та обов’язки осіб, які беруть участь у справі,

встановлені Кодексом адміністративного судочинства України

Відповідно до ст. 49, 51 Кодексу адміністративного судочинства України особи, які беруть участь у справі, мають рівні процесуальні права і обов'язки. Особи, які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки. Особи, які беруть участь у справі, мають право: 1) знати про дату, час і місце судового розгляду справи, про всі судові рішення, які ухвалюються у справі та стосуються їхніх інтересів; 2) знайомитися з матеріалами справи; 3) заявляти клопотання і відводи; 4) давати усні та письмові пояснення, доводи та заперечення; 5) подавати докази, брати участь у дослідженні доказів; 6) висловлювати свою думку з питань, які виникають під час розгляду справи, задавати питання іншим особам, які беруть участь у справі, свідкам, експертам, спеціалістам, перекладачам; 7) подавати заперечення проти клопотань, доводів і міркувань інших осіб; 8) знайомитися з технічним записом та журналом судового засідання і подавати письмові зауваження до них; 9) робити із матеріалів справи виписки, знімати копії з матеріалів справи, одержувати копії судових рішень; 10) оскаржувати судові рішення у частині, що стосується їхніх інтересів; 11) користуватися іншими процесуальними правами, наданими їм цим Кодексом. Особи, які беруть участь у справі, можуть за власний рахунок додатково замовити та отримати  в  суді засвідчені копії документів і витяги з них.

Крім прав та обов'язків, визначених у статті 49 цього Кодексу, позивач має право змінити  підставу або предмет адміністративного позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог або відмовитися від адміністративного позову в будь-який час до закінчення судового розгляду. Позивач має право відмовитися від адміністративного позову й у суді апеляційної чи касаційної інстанції до закінчення відповідно апеляційного чи касаційного розгляду. Позивач має право до початку судового розгляду справи по суті змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Крім прав та обов'язків, визначених у статті 49 цього Кодексу, відповідач має право  визнати адміністративний позов повністю або частково, подати заперечення проти адміністративного позову.

Сторони можуть досягнути примирення на будь-якій стадії адміністративного процесу, що є підставою для закриття провадження в адміністративній справі.

Суд не приймає відмови позивача від адміністративного позову, визнання адміністративного позову відповідачем і не визнає умов примирення сторін, якщо ці дії  суперечать закону або порушують чиї-небудь права, свободи чи інтереси.