КИЇВСЬКИЙ МІЖОБЛАСНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
____________________________________________
01033, м.Київ, вул.Жилянська 58-б тел. 284-37-31
Іменем України
П О С Т А Н О В А
09.10.06 р. № 68/8-06/16
Київський міжобласний апеляційний господарський суд у складі колегії:
Головуючий Мостова Г. І.
Судді
Агрикова О.В.
Мамонтова О.М.
при секретарі судового засідання Рустам’яні Є.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства «Васильківський завод холодильників»на рішення господарського суду Київської області від 06.07.2006 р.
у справі № 68/8-06/16 (суддя Христенко О.О.)
за позовом Заступника військового прокурора Центрального регіону України, м. Київ в інтересах держави в особі:
1. Міністерства оборони України, м. Київ;
2. Управління капітального будівництва Міністерства оборони України, м. Київ
до Відкритого акціонерного товариства «Васильківський завод холодильників», м.Васильків
про визнання недійсним договору пайової участі в будівництві житла № 227/УПБ-65Д від 22.12.2004 року та стягнення 6664310,41 грн.
за участю представників:
прокуратури: Трубчаніков С.О. посв.№500 від 18.09.2003р.
Міністерства оборони України: Житенко І.О. дов.№220/Д-562 від 26.12.2005р.
Управління капітального будівництва Міністерства оборони України: Ілюха А.І. дов.№141/100 від 23.02.2006р.
від відповідача: не з’явився
встановив:
Рішення господарського суду Київської області від 06.07.2006 р. позов задоволено частково, розірвано договір на пайову участь в будівництві житла № 227/УПБ-65Д від 22.12.2004 року, стягнуто з ВАТ «Васильківський завод холодильників»: на користь Управління капітального будівництва Міністерства оборони України 2 153 894,12 грн. збитків; в доход державного бюджету України 21 538,94 грн. державного мита та на користь ДП «Судовий інформаційний центр»118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відкрите акціонерне товариство «Васильківський завод холодильників» подало апеляційну скаргу б/н (вх. суду № 2-04/1/850/2569 від 31.07.2006 р.), в якій вважає, прийняте місцевим господарським судом рішення таким, що підлягає скасуванню у зв’язку з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Ухвалою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 07.08.2006 р. вказана апеляційна скарга була прийнята до провадження та розгляд справи № 68/8-06/16 призначено на 11.09.2006 р. на 11-40 за участю повноважних представників сторін.
Згідно розпорядження Голови Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 07.09.2006 р. змінено склад колегії суду у справі та призначено розгляд справи у складі колегії суддів: головуючий суддя Мостова Г.І., суддя Агрикова О.В. та суддя Мамонтова О.М.
Представник відповідача в судове засідання втретє не з’явився, однак, до канцелярії суду було подано клопотання №433 від 06.10.2006 р. (вх. суду № 2-05/6882 від 09.10.2006 р.) про відкладення розгляду апеляційної скарги у зв’язку з хворобою керівника підприємства.
Колегія апеляційного господарського суду винесла на обговорення питання розгляду апеляційної скарги без участі представника відповідача. Представники позивача та прокуратури вважають за можливе розгляд справи без участі представника відповідача.
При розгляді поданого клопотання, колегія апеляційного господарського суду враховує, що за час апеляційного провадження відповідачем тричі були подані клопотання про відкладення розгляду апеляційної скарги відповідно: №381 від 07.09.2006 р. (вх. суду № 2-05/6157 від 11.08.2006 р.) - у зв’язку з відрядженням керівника та юрисконсульта підприємства; № 415 від 25.09.2006 р. (вх. суду № 2-05/6496 від 25.09.2006 р.) - у зв’язку з неможливістю надати до суду в строк до 25.09.2006 р. протоколи профкому про надання згоди на вселення мешканців до приміщень гуртожитку; №433 від 06.10.2006 р. (вх. суду № 2-05/6882 від 09.10.2006 р.) - у зв’язку з хворобою керівника підприємства. Враховуючи обставини, зазначені в цих клопотаннях, колегія апеляційного суду двічі їх задовольняла та двічі відкладала розгляд апеляційної скарги.
Враховуючи вищевикладене, колегія апеляційного господарського суду вирішила, що неявка керівника підприємства відповідача не перешкоджає розгляду апеляційної скарги за наявними у справі матеріалами, враховуючи, що про дату, час судового засідання відповідач був повідомлений належним чином, що підтверджується відбитком штампу канцелярії № 4228 від 27.09.2006 р. на зворотній стороні ухвали Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 25.09.2006 р. та ухвалою явка представників сторін не була визнана обов’язковою.
Представники Міністерства оборони України та прокуратури в судовому засіданні проти апеляційної скарги усно заперечують, вимоги суду не виконали відзиву на апеляційну скарги не подали.
Представник Управління капітального будівництва Міністерства оборони України проти апеляційної скарги заперечує з підстав, викладених у відзиві №141/311 від 08.08.2006р., який було надано в судовому засіданні.
Перевіривши додержання та правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, заслухавши пояснення представників сторін та прокурора, колегія апеляційного суду встановила наступне.
Відповідно до ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Відкритим акціонерним товариством «Васильківський завод холодильників»(замовник), Міністерством оборони України (пайовик) та Управлінням капітального будівництва Міністерства оборони України (платник) укладено Договір на пайову участь в будівництві житла № 227/УПБ-65Д від 22.12.2004 р. на підставі рішення тендерного комітету Міністерства оборони України з організації та здійснення процедур закупівель товарів, робіт і послуг у сфері будівництва та придбання житла для військовослужбовців та членів їх сімей за державні кошти (надалі по тексту - Договір).
Відповідно до п. 1.1 Договору, його метою є забезпечення житлом безквартирних військовослужбовців Збройних Сил України, яке здійснюється за рахунок Державного бюджету України, шляхом пайової участі Пайовика у спорудженні Замовником житлового будинку у м. Василькові по вул. 1-го Травня, 4.
Відповідно до умов вказаного договору сторони прийняли на себе певні зобов’язання, а саме:
· п.1.3 Договору, Замовник (відповідач) зобов’язується збудувати та передати Пайовику (першому позивачу) через Платника (другого позивача) у термін до 30 грудня 2005 року у зазначеному в п. 1.1 житловому будинку 47 квартир загальною площею З 566,87 квадратних метрів. Передача вказаного житла здійснюється Пайовику через Платника з оформленням акту прийняття-передачі цього житла та реєстрацію права власності, відповідно до чинного законодавства. Пайовик через Платника зобов’язується прийняти визначене у Договорі житло, та оплатити Замовнику через Платника його вартість, визначену у п.2.1 Договору. Адресний перелік квартир, визначених у цьому пункті є невід’ємною частиною Договору (додаток № 1). Стан квартир, які за Договором Замовник зобов’язується передати Пайовику через Платника повинен відповідати проектно-кошторисній документації на будівництво будинку та вимогам чинних нормативно-правових актів (державних норм, тощо) у галузі будівництва і експлуатації об’єктів житлового призначення. Отже, квартири, які за Договором Замовник зобов’язується передати Пайовику через Платника повинні бути готові для проживання в них і виконані «під ключ».
· п.2.1 Договору, ціна договору складає 5 321 771,00 грн., в т.ч. ПДВ -886 961,84 грн. Ціна Договору складається із розрахунку загальної кількості квадратних метрів площі квартир, що передаються, і фіксованої вартості одного квадратного метра житла (п. 2.2 Договору).
· п.2.3 Договору, фіксована вартість одного квадратного метра квартир, що передаються, становить 1 492,00 грн. за 1 квадратний метр загальної площі житла, в тому числі, ПДВ 20%.
· п.2.5 Договору, Платник перераховує грошові кошти на розрахунковий рахунок Замовника у наступні терміни: І етап фінансування -2 І53 894,12 грн., в тому числі ПДВ 20%; залишок грошових коштів перераховується Замовнику Платником згідно графіку фінансування, який затверджується сторонами після затвердження Державного бюджету України на 2005 рік та Бюджетного розпису.
Дослідивши матеріали справи, колегія апеляційного суду погоджується з висновком місцевого суду про те, що у термін до 30.12.2005 р. відповідачем зобов’язання, передбачені п.1.3, п.п. «а»п.3.1 та п. 1.5 Договору не були виконані, квартири відповідно акту приймання-передачі не були передані Пайовику через Платника.
Відповідно до п.п. «а»п. 3.2 Договору, Пайовик має право вимагати передачі йому через Платника житла, визначеного у Договорі, і сплати пені Замовником згідно п. 4.2 Договору, або зі свого боку відмовитися від виконання Договору та вимагати понад сплати пені відшкодування понесених Пайовиком та Платником збитків у повному обсязі.
Відповідно до п.п. «а»п. 3.3 Договору, Платник має право вимагати передачі Пайовику через Платника загальної площі житла і сплати пені Замовником згідно п. 4.2 Договору, або зі свого боку відмовитися від виконання Договору та вимагати понад сплати пені відшкодування понесених Платником збитків у повному обсязі.
Як вбачається з матеріалів справи, платіжними дорученнями № 22 від 28.12.2004 р. на суму 2 084 798,00 грн. та № 23 від 28.12.2004 р. на суму 69 096,12 грн. Платником (другим позивачем) відповідно до п. 2.5 Договору здійснено І етап фінансування, всього у розмірі 2 153 894,12 грн.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України (ЦК України), зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).
Відповідно до ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України (ГК України), учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов’язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.
Відповідно до ст. 651 ЦК України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Відповідно до ст. 188 ГК України, зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.
Управління капітального будівництва Міністерства оборони України зверталося до відповідача з листами № 141/6/413 від 29.07.2005 р., № 141/713 від 30.12.2005 р. з пропозицією про розірвання Договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов’язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків (ч. 3 ст. 612 ЦК України).
Враховуючи вищевикладені правові норми, колегія апеляційного суду встановила, що місцевим господарським судом правомірно задоволені позовні вимоги про розірвання договору на пайову участь в будівництві житла № 227/УПБ-65Д від 22.12.2004 р. у зв’язку із порушенням відповідачем істотних умов Договору (не виконання своїх зобов’язань у встановлений Договором термін) та стягнуто з відповідача 2 153 894,12 грн., що були перераховані другим позивачем на виконання своїх зобов’язань за цим договором.
Також, колегія апеляційного суду погоджується з висновком місцевого суду про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог про стягнення збитків (втраченої вигоди) у розмірі 4 312 345,80 грн., оскільки відповідно до ст.224, ч.1 ст.225 ГК України, ст.623 ЦК України заступником прокурора та позивачами не обґрунтовані завдані збитки, та не надано доказів про вжиті кредитором заходи щодо одержання цієї вигоди.
Враховуючи положення ч.1 ст.549 ЦК України та п.4.2 Договору, колегія апеляційного суду вважає, що позовна вимога про стягнення з відповідача пені у розмірі 343 265,80 грн. за період з 30.12.2004р. по 11.11.2005р. не підлягає задоволенню, оскільки пеня нарахована відповідачу за період, коли у останнього ще не наступив строк виконання зобов’язання за Договором.
Враховуючи положення ч.1 ст.230, ч.2 ст.231 ГК України та ч.1 ст.546, ч.1 ст.547 ЦК України (правочин щодо забезпечення виконання зобов’язання вчинюється у письмовій формі), а також те, що у Договорі в письмовій формі сторонами передбачена лише відповідальність відповідача за несвоєчасне виконання зобов’язання у виді пені, відповідальність у виді штрафу у розмірі 7% у Договорі не передбачена, колегія апеляційного суду погоджується з висновком місцевого суду про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог про стягнення 7% штрафу у розмірі 372 523,97 грн.
Щодо обставин, викладених у апеляційній скарзі, то колегія апеляційного суду враховує наступне.
Відповідно до п.п. «в»п. 3.1 Договору 3амовник зобов’язаний попередити Пайовика про всі права третіх осіб на ту частину площі житла, що має будуватися в порядку пайової участі.
Однак, в матеріалах справи знаходяться копії протоколів засідання профспілкового комітету ВАТ «Васильківський завод холодильників»про надання дозволу на вселення громадян в гуртожиток «Кристал», копії ордерів на вселення, а також рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області про відмову ВАТ «Васильківський завод холодильників»в задоволенні позовів про виселення з гуртожитку по вул. 1 Травня, 4 в м. Василькові громадян, що там проживають. Докази оскарження зазначених рішень або їх скасування відсутні. Отже, з гуртожитку, який підлягає реконструкції у житловий будинок за умовами Договору, ще не виселені громадяни.
Відповідно до п. 5.1 Договору, жодна зі сторін не буде нести відповідальність за повне або часткове невиконання своїх обов’язків по Договору, якщо його невиконання стало наслідком дії форс-мажорних обставин, таких як: війна і військові дії, повінь; землетрус; інші стихійні лиха; страйки; блокада; обмеженість та неналежне бюджетне фінансування; дії Уряду; введення законодавчих обмежень або прийняття законодавчих актів; що безпосередньо вплинули на належне виконання цього Договору, якщо їх неможливо усунути розумними та економічно вигідними діями сторін.
Відповідно до Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»№ 280/97-ВР від 21.05.1997 р. (із змінами та доповненнями) рада є представницьким органом місцевого самоврядування, а виконаний комітет є виконавчим органом ради, отже, не підпадають під поняття Уряд. І як наслідок, рішення прийняті виконавчим комітетом Васильківської міської ради та Васильківською міською радою, на які посилається відповідач, не є форс-мажорними обставинами.
Відповідно до ч. 2 ст. 226 ГК України, сторона, яка порушила своє зобов’язання або напевно знає, що порушить його при настанні строку виконання, повинна невідкладно повідомити про це другу сторону. Колегія апеляційного суду звертає увагу на те, що докази повідомлення контрагентів за Договором (позивачів) відповідно до ч. 2 ст. 226 ГК України про прийняття виконкомом Васильківської міської ради рішення № 67 від 14.03.2005 р., з дати прийняття якого відповідач рахує початок форс-мажорних обставин, - в матеріалах справи відсутні.
Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні. За таких обставин, оскільки рішення господарського суду Київської області від 06.07.2006 р. у справі № 68/8-06/16 відповідає фактичним обставинам справи та не суперечить чинному законодавству України, підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення відсутні.
Керуючись ст.ст.99-105 ГПК України, апеляційний господарський суд, -
п о с т а н о в и в :
1. Апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства «Васильківський завод холодильників»на рішення господарського суду Київської області від 06.07.2006 р. у справі № 68/8-06/16 залишити без задоволення.
2. Рішення господарського суду Київської області від 06.07.2006 р. у справі № 68/8-06/16 залишити без змін.
3. Матеріали справи № 68/8-06/16 повернути до господарського суду Київської області.
Головуючий Мостова Г. І.
Судді
Агрикова О.В.
Мамонтова О.М.