ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________________________________________________________________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

07 жовтня 2015 р. Справа № 902/908/15

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Катеринопільський елеватор" 20505, Черкаська область, Катеринопільський район, смт. Єрки, вул. Леніна, 47

до: Товариства з обмеженою відповідальністю "Ремонтник" 23600, м. Тульчин Вінницької області, вул. Леніна, 67

про стягнення 243306,82 грн.

Головуючий суддя Баранов М.М.

Суддя Маслій І.В.

Суддя Яремчук Ю.О.

Cекретар судового засідання Снігур О.О.

Представники сторін:

позивача: Коваленко О.В., за довіреністю від 28.07.2015 року;

відповідача: Кучерява І.П., за довіреністю від 25.07.2015 року.

ВСТАНОВИВ :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Катеринопільський елеватор" звернулось у господарський суд Вінницької області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ремонтник" про стягнення 243306,82 грн. неустойки за неналежне виконання зобов'язань по поставці насіння соняшника за договором поставки № 4090/к від 02.06.2014 року.

Позовні вимоги ґрунтуються на тому, що 02.06.2014 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Катеринопільський елеватор" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ремонтник" було укладено договір поставки № 4090/к, відповідно до якого відповідач зобов'язався поставити у строк до 31 жовтня 2014 року, а позивач прийняти та оплатити 200 т. насіння соняшнику ДСТУ - 7011-2009 по ціні 4000,00 грн. за 1 т., на загальну суму 800000,00 грн.

20 червня 2014 року платіжним дорученням №7246600001 позивачем було перераховано відповідачу 200000,00 грн. часткової передплати, що становить 25% від орієнтовної суми договору. Станом на 31 жовтня 2014 року відповідачем не поставлено товар в об'ємі, передбаченому договором поставки.

04 грудня 2014 року сторонами було укладено додаткову угоду № 1 до договору поставки № 4090/к від 02 червня 2014 року, за якою відповідач, в рахунок часткового виконання зобов'язань, зобов'язався поставити товар в кількості не менше ніж 36,5 т. до 10 грудня 2014 року. 08 грудня 2014 року відповідачем було поставлено 28,500 т. насіння соняшнику та 18 грудня 2014 року - 11,664 т. Загальний об'єм поставленого відповідачем насіння соняшнику становить 40,164 т.

Посилаючись на те, що відповідач не поставив весь товар у строк, передбачений договором поставки, і строк прострочення становить з 31 жовтня 2014 року по 28 квітня 2015 року, позивач вимагає стягнення з відповідача 243306,82 грн. неустойки за прострочення останнім своїх зобов'язань щодо поставки обумовленої кількості товару.

Ухвалою суду від 02.07.2015 року за вказаною позовною заявою порушено провадження у справі №902/908/15 та призначено судове засідання на 04.08.2015 року.

В зв'язку з необхідністю витребування додаткових доказів, ухвалою від 04.08.2015 року розгляд справи було відкладено на 20.08.2015 року, а ухвалою від 20.08.2015 року - на 22.09.2015 року.

На підставі заяви судді Баранова М.М. від 21.08.2015 року, розпорядженням керівника апарату господарського суду Вінницької області від 21.08.2015 року сформовано колегію суддів для розгляду справи №902/908/15 у складі: головуючого судді Баранова М.М., суддів Маслія І.В., Яремчука Ю.О.

Ухвалою суду від 05.10.2015 року судове засідання призначено на 07.10.2015 року.

На визначену судом дату з'явились представники обох сторін.

Представник позивача підтримала позовні вимоги в повному обсязі, просила їх задовольнити.

Представник відповідача проти позову заперечувала частково, визнаючи позовні вимоги на суму 1042,67 грн. неустойки.

Заперечуючи проти решти позовних вимог, представник відповідача стверджує, що в зв'язку з простроченням поставки товару, сторонами було укладено додаткову угоду № 1 від 04.12.2014 року, якою сторони погодили: "в рахунок виконання зобов'язань по Договору поставки №4090/к від 02.06.2014 р. Постачальник в строк до 10.12.2014 р. зобов'язується поставити у власність Покупця товар у кількості не менше ніж 36,5 тонн в заліковій вазі".

На переконання представника відповідача, сторони, у зв'язку з простроченням поставки товару, змінили строк і обсяг зобов'язання, передбаченого договором поставки №4090/к від 02.06.2014 року, дійшовши згоди про те, яким чином мають бути виконані зобов'язання постачальника та в який строк, а саме - до 10.12.2014 року поставити не менше 36,5 т. товару в заліковій вазі.

Представник відповідача вважає, що сторонами було погоджено повне виконання зобов'язань, а не часткове, як зазначає позивач. Тому зобов'язання відповідачем як постачальником повністю виконано.

Загальна кількість поставленого насіння соняшнику складає 38,668 т. в заліковій вазі (40,164 т. у фізичній вазі). Товар поставлено на загальну суму 239365,97 грн.

Отже, відповідач вважає, що шляхом укладення додаткових угод до договору поставки, сторони дійшли згоди про поставку насіння соняшнику в кількості 36,5 т., що в свою чергу є повним виконанням зобов'язань відповідача як постачальника за договором поставки, а тому відповідно немає підстав для стягнення заявленої суми неустойки.

Щодо прострочення строків поставки, відповідач твердить, що прострочення тривалістю 7 днів мало місце в період з 10.12.2014 року по 18.12.2014 року і стосується поставки товару у кількості 11,637 т. в заліковій вазі.

За твердженням відповідача, розмір неустойки, на стягнення якої позивач має право, складає 1042,67 грн. з розрахунку: 11,637 т. х 6400/100 х 0,2 % х 7 = 1042,67 грн.

Позивач здійснив передплату на суму 200000,00 грн., а відповідач поставив насіння соняшника на суму 239365,97 грн. Різниця між сумою передоплати та вартістю фактично поставленого товару складає 39365,97 грн.: 239365,97 грн. - 200000,00 грн. = 39365,97 грн. Натомість позивачем, в порушення п.п. 2.7, 2.8 договору поставки, якими передбачено виконання зобов'язання з оплати товару протягом трьох банківських днів після поставки, не оплачено одержаний товар на суму 39365,97 грн., що підтверджується актом взаємозвірки.

З підстав, викладених вище, відповідач позов визнає частково, на суму 1042,67 грн., в решті позовних вимог просить позивачу відмовити.

Заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши подані ними докази та надавши їм юридичну оцінку, судовою колегією встановлено наступне.

02.06.2014 року між позивачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "Катеринопільський елеватор" та відповідачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "Ремонтник" було укладено договір поставки № 4090/к.

Згідно пункту 1.2. договору поставки №4090/к від 02.06.2014 року, відповідач зобов'язався поставити, а позивач прийняти та оплатити товар - насіння соняшнику, ДСТУ - 7011-2009 у кількості 200 т. +/- 5% вартістю - 4000,00 грн. за 1 т., на загальну суму 800000,00 грн. у строк до 31 жовтня 2014 року.

Відповідно до п.5.3 договору поставки № 4090/к від 02.06.2014 року, у разі непоставки всієї кількості товару в граничні строки, обумовлені п.3.3 цього договору більше, ніж на 10 днів постачальник сплачує неустойку у розмірі 0,2 % від вартості недопоставленого товару за кожен день прострочення.

20.06.2014 року платіжним дорученням №7246600001 позивачем було перераховано відповідачу 200000,00 грн. попередньої оплати.

В подальшому сторонами було укладено три додаткові угоди до договору поставки №4090/к від 02.06.2014 року, а саме: додаткова угода № 1 від 04.12.2014 року, додаткова угода № 2 від 09.12.2014 року та додаткова угода № 3 від 18.12.2014 року.

Так, 04.12.2014 року сторонами було укладено додаткову угоду № 1 до договору поставки № 4090/к від 02.06.2014 року, за п. 2 якої відповідач, в рахунок часткового виконання зобов'язань, зобов'язаний поставити товар в кількості не менше ніж 36,5 т. до 10 грудня 2014 року. Ціна товару, що буде поставлений у строк до 10.12.2014 року, складає 6100,00 грн. за 1 т. з ПДВ (п. 3 додаткової угоди № 1 до договору поставки №4090/к від 02.06.2014 року).

Решта умов договору поставки № 4090/к від 02.06.2014 року залишаються без змін (п. 3 додаткової угоди № 1 до договору поставки №4090/к від 02.06.2014 року).

На виконання умов додаткової угоди №1 до договору поставки №4090/к від 02.06.2014 року, 08.12.2014 року відповідачем було поставлено 28,500 т. насіння соняшнику. Поставка 28,500 т. насіння соняшника підтверджується накладною № 11 від 08.12.2014 року.

09.12.2014 року сторонами було укладено додаткову угоду № 2 до договору поставки № 4090/к від 02.06.2014 року.

Пунктом 1 додаткової угоди № 2 від 09.12.2014 року визначено, що постачальник 08.12.2014 року поставив покупцеві соняшник урожаю 2014 року на зерновий склад філії ПрАТ "Зернопродукт МХП" "Елеваторний комплекс" у власність ТОВ "Катеринопільський елеватор" у кількості 27,031 т. в заліковій вазі (28,500 т. у фізичній вазі).

У п. 2 додаткової угоди № 2 до договору поставки №4090/к від 02.06.2014 року зазначено, що остаточна ціна за одну тонну фізичної ваги товару складатиме 4821,32 грн./т. Погоджена сторонами ринкова індикативна ціна насіння соняшнику на момент підписання додаткової угоди складає 6100,00 грн. за кожну тонну залікової ваги.

Пунктом 3 додаткової угоди № 2 до договору поставки №4090/к від 02.06.2014 року передбачено, що загальна вартість фактично поставленого товару, виходячи з остаточної ціни за одну тонну фізичної ваги товару, розрахованої відповідно до п. 2 додаткової угоди, складає 164889,14 гри. з ПДВ.

18.12.2014 року відповідач поставив 11,664 т. насіння соняшника, що підтверджується накладною № 12 від 18.12.2014 року.

Того ж дня, 18.12.2014 року, сторонами було укладено додаткову угоду № 3 до договору поставки № 4090/к від 02.06.2014 року. Пунктом 1 додаткової угоди № 3 встановлено, що постачальник 18.12.2014 року поставив покупцеві соняшник урожаю 2014 року на зерновий склад філії ПрАТ "Зернопродукт МХП" "Елеваторний комплекс" у власність ТОВ "Катеринопільський елеватор" у кількості 11,637 тонн в заліковій вазі (11,664 тонн у фізичній вазі).

У п. 2 додаткової угоди № 3 до договору поставки №4090/к від 02.06.2014 року зазначено, що остаточна ціна за одну тонну фізичної ваги товару складатиме 5320,99 грн./т. Погоджена сторонами ринкова індикативна ціна насіння соняшнику на момент підписання додаткової угоди складає 6400,00 грн. за кожну тонну залікової ваги. У п. 3 цієї додаткової угоди погоджено, що загальна вартість фактично поставленого товару, виходячи з остаточної ціни за одну тонну фізичної ваги товару, розрахованої відповідно до п.2 додаткової угоди, складає 74476,83 грн. з ПДВ.

Як вбачається із наданих обома сторонами пояснень та доказів, інших додаткових угод до договору поставки №4090/к від 02.06.2014 року не укладалось, як і не було інших поставок насіння соняшнику, крім тих, що зазначені вище.

Отже, загальний об'єм поставленого відповідачем по договору поставки №4090/к від 02.06.2014 року насіння соняшнику становить 40,164 т. Вказана обставина щодо об'єму та дат поставки товару відповідачем є доведеною наявними у справі доказами і сторонами не заперечується.

Таким чином, на визначену кінцеву дату поставки - 31 жовтня 2014 року - відповідачем поставлено лише 40,164 т., а не 200 т. насіння соняшнику, як це було передбачено договором поставки №4090/к від 02.06.2014 року.

Пунктом 5.3. договору поставки №4090/к від 02.06.2014 року встановлено, що у разі непоставки всієї кількості товару в граничні терміни, обумовлені в п.3.3. цього Договору більше, ніж на 10 днів, постачальник сплачує неустойку у розмірі 0,2% від вартості непоставленого товару за кожен день прострочення.

Виходячи із зазначеної умови договору, що прострочення становить строк з 31 жовтня 2014 року по 28 квітня 2015 року, позивач вимагає стягнення 243306,82 грн. неустойки за наступні періоди з розрахунку:

- 31 жовтня 2014 року по 07 грудня 2014 року - 200 тонн*4000,00 грн./100*0,2%*38 днів = 60800,00 грн.;

- 08 грудня 2014 року по 17 грудня 2014 року (200 - 28,500 фізичної ваги) тонн*4000,00 грн./100*0,2%* 10 днів = 13720,00 грн.;

- 18 грудня 2014 року по 28 квітня 2015 року (200 - 40,164 фізичної ваги) тонн*4000,00 грн./100*0,2%* 132 дні = 168 786, 82 грн.

Сума неустойки: 60 800,00 + 12 720,00 + 168 786,82 = 243306,82 грн.

Отже, загальна сума неустойки складає 243306,82 грн.

З урахуванням встановлених обставин справи, суд приходить до таких висновків.

Відносини, що виникли між сторонами у справі на підставі договору поставки, є господарськими зобов'язаннями, тому, згідно зі ст. 4, 173-175 і ч. 1 ст. 193 ГК України, до цих відносин мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України.

Згідно із ч.ч.1, 2 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Статтею 193 ГК України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону та інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до положень ч.1,3 ст.509, ст.ст.526, 629 ЦК України, зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, які визначені змістом зобов'язання.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 216-217, 230-231 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання, шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Кодексом також передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком (ч.1 ст.546 ЦК України). Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст.549 Кодексу). Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі.

Відповідно до ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

На переконання суду, позивач належними засобами доказування довів факт порушення відповідачем умов договору поставки №4090/к від 02.06.2014 року, та відповідно наявність підстав для стягнення неустойки за таке порушення.

Натомість суд визнає непереконливими заперечення відповідача, засновані на тому, що у зв'язку з простроченням поставки товару, сторони, уклавши 04.12.2014 року додаткову угоду № 1 до договору поставки №4090/к від 02.06.2014 року, змінили обсяг і час виконання зобов'язання постачальника, передбачені основним Договором поставки, а саме - змінили обов'язок поставити 200 т. товару до 31 жовтня 2014 року на обов'язок поставити не менше 36,5 т. товару до 10 грудня 2014 року.

Аналізуючи пункт 2 укладеної 04.12.2014 року додаткової угоду № 1 до договору поставки № 4090/к від 02.06.2014 року, яким передбачено, що відповідач, в рахунок часткового виконання зобов'язань, зобов'язаний поставити у власність покупця товар в кількості не менше ніж 36,5 т. до 10 грудня 2014 року, суд приходить до висновку, що вказаний пункт додаткової угоди № 1 за своїм змістом не скасовує зобов'язання відповідача, передбачене основним Договором, поставити 200 т. товару до 31 жовтня 2014 року.

Суд вважає, що вказана додаткова угода №1 є наслідком порушення зобов'язання відповідача щодо своєчасної поставки обумовленої кількості товару, і не звільняє його від майнової відповідальності, передбаченої пунктом 5.3. договору поставки № 4090/к від 02.06.2014 року - сплати неустойки у розмірі 0,2% від вартості непоставленого товару за кожен день прострочення понад 10 днів.

Таким чином, враховуючи доведеність факту порушення відповідачем умов договору поставки №4090/к від 02.06.2014 року, яке полягає в непоставці всієї кількості товару до 31 жовтня 2014 року, суд вважає, що вимога про стягнення з відповідача 243306,82 грн. неустойки є обґрунтованою.

Одночасно суд враховує таке.

Як уже зазначалося вище, позивач, відповідно до умов договору поставки №4090/к від 02.06.2014 року, 20 червня 2014 року платіжним дорученням №7246600001 перерахував відповідачу 200000,00 грн. часткової передплати, що становить 25% від загальної суми договору (800000,00 грн.).

Відповідно до обумовленої сторонами орієнтовної ціни однієї тонни насіння соняшника у розмірі 4000,00 грн., на суму попередньої оплати, безпосередньо після її здійснення, позивач міг би отримати у власність орієнтовно 50 т. насіння. Однак, з врахуванням укладених додаткових угод №№1,2,3 до договору поставки №4090/к від 02.06.2014 року, фактично отримав лише 40,164 т. насіння.

Така ситуація виникла в зв'язку з непоставкою відповідачем 200 т. насіння соняшнику до 31 жовтня 2014 року (як це було передбачено договором поставки №4090/к від 02.06.2014 року) та збільшенням ціни однієї тонни насіння відповідно до 6100,00 грн. та 6400,00 грн.

Таким чином, внаслідок недотримання відповідачем умов договору поставки №4090/к від 02.06.2014 року щодо поставки товару до 31.10.2014 року, позивач недоотримав 9,836 т. товару на перераховану ним суму попередньої оплати 200000,00 грн.

З врахуванням останньої узгодженої сторонами у додатковій угоді № 3 вартості однієї тонни насіння у розмірі 6400,00 грн., для придбання 9,836 т. товару, позивачу необхідно було б додатково витратити орінтовно 62950 грн. Ця сума для позивача є збитками, викликаними невиконанням відповідачем умов договору поставки №4090/к від 02.06.2014 року в частині термінів поставки товару. Інших збитків, завданих позивачеві відповідачем, з позову не вбачається.

Заявлені позивачем до стягнення штрафні санкції у вигляді 243306,82 грн. неустойки суд вважає надто великими у порівнянні із завданими йому збитками на суму 62950 грн.

Інших будь-яких негативних наслідків невиконання відповідачем свого зобов'язання щодо поставки товару у термін, передбачений договором, позивачем не вказано.

Відповідно до частини 1 ст. 233 Господарського кодексу України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Така ж позиція зазначена і в п. 3.17.4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" якою визначено, що вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (пункт 3 статті 83 ГПК), господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

Згідно ч.3 ст.551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. При цьому відсутність чи невисокий розмір збитків може бути підставою для зменшення судом розміру неустойки, що стягується з боржника. Зі змісту наведених норм випливає, що при вирішенні питання про можливість зменшення неустойки, суд бере до уваги майновий стан сторін і оцінює співвідношення розміру заявлених штрафних санкцій, зокрема, із розміром збитків кредитора, враховує інтереси обох сторін.

З приведеного випливає, що суд має право зменшити розмір санкцій у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора. Тобто умовою зменшення розміру штрафних санкцій є надмірно великі штрафні санкції порівняно із збитками кредитора.

Отже, у випадку нарахування неустойки, яка є явно завищеною, не відповідає передбаченим у п. 6 ст. 3, ч. 3 ст. 509 та ч.ч.1-2 ст. 627 ЦК України засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права, суд має право її зменшувати. Наявність у кредитора можливості стягувати із боржника надмірні грошові суми як неустойку спотворює її дійсне правове призначення, оскільки із засобу розумного стимулювання боржника виконувати основне грошове зобов'язання неустойка перетворюється на несправедливо непомірний тягар для боржника та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків кредитором.

Тому задля дотримання балансу інтересів обох сторін, суд, прийшовши до висновку, що заявлений до стягнення розмір неустойки є надмірно великим, порівняно зі збитками позивача, враховуючи, в тому числі, що зменшення штрафних санкцій не порушить матеріальних інтересів позивача, вважає можливим за власною ініціативою зменшити розмір неустойки на п'ятдесят відсотків - з 243306,82 грн. до 121653,41 грн.

Таким чином, до стягнення з відповідача підлягає 121653,41 грн. неустойки з покладенням обов'язку повного відшкодування позивачу витрат по сплаті судового збору.

В судовому засіданні 07.10.2015 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Керуючись ст.ст. 1, 4-3, 32, 33, 43, 44, 49, 81-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ :

1. Позов задовільнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ремонтник" (23600, м. Тульчин Вінницької області, вул. Леніна, 67, код ЄДРПОУ 23101525) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Катеринопільський елеватор" (20505, Черкаська область, Катеринопільський район, смт. Єрки, вул. Леніна, 47, код ЄДРПОУ 32580463) 121653,41 грн. неустойки, 4866,14 грн. на відшкодування судового збору.

3. В стягненні 121653,41 грн. неустойки відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

5. Копію рішення направити сторонам.

Повне рішення складено 09 жовтня 2015 р.

Головуючий суддя Баранов М.М.

Суддя Маслій І.В.

Суддя Яремчук Ю.О.

віддрук.3 прим.:

1 - до справи

2 - позивачу 20505, Черкаська область, Катеринопільський район, смт. Єрки, вул. Леніна, 47

3 - відповідачу 23600, м. Тульчин Вінницької області, вул. Леніна, 67