КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19.02.2007 № 6/594
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Григоровича О.М.
суддів: Гольцової Л.А.
Рябухи В.І.
при секретарі: Решоткіній Т.О.
За участю представників:
-позивача: не з’явився,
-відповідача: Бойко Д.Д. (дов. від 29.12.06 № 344/10),
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Львівгаз"
на рішення Господарського суду м.Києва від 14.11.2006 (підписано 07.12.06)
у справі № 6/594 (Ковтун С.А.)
за позовом Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Львівгаз"
до Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"
про визнання недійсним договору,
ВСТАНОВИВ:
Відкрите акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації “Львівгаз” (далі-позивач) звернулося до Господарського суду м. Києва з позовом до Дочірньої компанії “Газ України” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України” (далі-відповідач) про визнання недійсним договору на постачання природного газу від 05.03.05 № 06/05-210.
На обґрунтування доводів, викладених у позовній заяві, позивач стверджує, що спірний договір суперечить Порядку забезпечення споживачів природним газом, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.01 № 1729 (назва в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 02.03.06 № 244), постанові Кабінету Міністрів України та Національного Банку України від 13.11.98 № 1785 “Про вдосконалення розрахунків за спожитий природний газ” та постанові Національної комісії регулювання електроенергетики України від 12.07.00 № 759 “Про затвердження Алгоритму розподілу коштів, що надходять на поточні рахунки зі спеціальним режимом використання газопостачальних підприємств” (назва в редакції постанови НКРЕ від 30.09.05 № 860), та на підставі ст.ст. 203, 215 Цивільного кодексу України має бути визнаний недійсним.
Рішенням Господарського суду м. Києва від 14.11.06 у задоволенні позову відмовлено повністю.
Позивач, не погоджуючись з рішенням суду, подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати у зв’язку з порушенням і неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, задовольнивши заявлені позовні вимоги.
У відзиві на апеляційну скаргу відповідач заперечує проти доводів, викладених позивачем, вважаючи їх необґрунтованими, а рішення місцевого господарського суду винесеним з дотриманням норм матеріального і процесуального права, та просить залишити рішення суду 1-ої інстанції без змін, а апеляційну скаргу – без задоволення.
Представник позивача в судове засідання не з’явився.
16.02.07 від заступника Голови правління Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації “Львівгаз” на адресу суду надійшла телеграма про відкладення розгляду справи на інший день у зв’язку з неможливістю забезпечити явку уповноваженого представника товариства в судове засідання, яка за своїм змістом є відповідним клопотанням. Колегія суддів залишає вказане клопотання без задоволення, оскільки останнім не надано доказів, які підтверджують неможливість направлення для участі в судовому розгляді іншого представника позивача – юридичної особи.
Неявка представника позивача в судове засідання, на думку колегії суддів, не перешкоджає розгляду апеляційної скарги по суті, оскільки в матеріалах справи достатньо доказів для її розгляду.
Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши наявні докази, обговоривши доводи скарги, колегія суддів вважає, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
05.03.05 між сторонами у справі було укладено договір № 06/05-210 на постачання природного газу (далі-договір), відповідно до п.1.1. якого відповідач (постачальник) зобов’язався передати у власність позивача (покупця) у 2005 році природний газ, а позивач прийняти та оплатити газ на умовах даного договору.
Пунктом 2.1. договору визначено обсяг постачання газу в 2005 році – до 81452,000 тис. куб.м., в тому числі по місяцям кварталів.
Відповідно до п.11.1. договору він поширює свою дію на відносини, що склалися між сторонами з 01.02.05 і діє в частині поставки газу до 31.12.05, а в частині проведення розрахунків за газ – до їх повного здійснення.
Протоколом узгодження розбіжностей від 18.03.05 до договору, який є його невід’ємною частиною, сторони погодили п.п. 1.1., 5.3., 6.1., 10.6.,11.1. договору в редакції постачальника (відповідача у справі), а абзаци 1, 2 п.3.4., п. 7.2., ст.12 змінили.
Додатковими угодами №№ 1, 2 від 14.10.05, 31.12.05 до договору сторони погодили збільшення обсягу постачання газу в 2005 році, а саме до 85 706,082 тис.куб.м., в тому числі по місяцям кварталів.
Пунктом 6.1. договору (в редакції протоколу розбіжностей) встановлено, що оплату за газ позивач зобов’язаний здійснювати грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки. Остаточний розрахунок здійснюється на підставі акту прийому-передачі газу до 20 числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.
Оплата за лютий 2005 року здійснюється позивачем протягом 10 днів з моменту підписання даного договору.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Твердження позивача, що спірний договір в частині п.1.1. та п.6.1. (щодо предмету договору та порядку проведення розрахунків) не відповідає вимогам закону, суперечить моральним засадам суспільства та принципам справедливості, добросовісності і розумності в зв’язку з чим має бути визнаний недійсним в цілому колегія суддів вважає безпідставним, виходячи з наступного.
Постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 12.07.00 № 759, прийнятою на виконання постанови Кабінету Міністрів України і Національного банку України від 13.11.98 № 1785, було розроблено алгоритм, який визначає послідовність дій підприємств та банків, що їх обслуговують, при надходженні коштів на розподільчі рахунки підприємств за поставлений природний газ.
Цей алгоритм не впливає на домовленість сторін за договором щодо строків оплати вартості поставленого природного газу, не припиняє зобов’язання боржника по оплаті боргу кредитору, в тому числі шляхом реалізації свого права на стягнення боргу із споживачів природного газу.
Посилання позивача у скарзі на те, що місцевим судом при прийнятті рішення не було враховано вимоги п. 6 Порядку забезпечення споживачів природним газом, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.01 № 1729 (назва у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 02.03.06 № 244), колегія суддів вважає безпідставним, оскільки сторони при підписанні спірного договору керувалися нормативними документами, які регламентують поставку та розподіл природного газу, в тому числі і Постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.01 № 1729.
Статтею 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Про аналогічну судову практику свідчать постанови Судової палати у господарських справах Верховного Суду України (наприклад, від 06.12.05 №5/323 (20/305), від 14.02.06 у справі № 4/803-10/50, від 14.02.06 у справі № 15/444).
З урахуванням викладеного колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду про те, що сторони досягли згоди щодо порядку проведення розрахунків, редакція пунктів 1.1., 6.1. договору не суперечить нормам чинного законодавства України, та про необґрунтованість заявлених позовних вимог і відмову у їх задоволенні.
Керуючись ст.ст. 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Рішення Господарського суду м. Києва від 14.11.06 у справі № 6/594 залишити без змін, а апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації “Львівгаз” - без задоволення.
Головуючий суддя Григорович О.М.
Судді Гольцова Л.А.
Рябуха В.І.
23.02.07 (відправлено)