КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12.02.2007 № 6/553
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Григоровича О.М.
суддів: Гольцової Л.А.
Рябухи В.І.
при секретарі: Решоткіній Т.О.
За участю представників:
-позивача: Патюк Т.Й. (дов. від 25.12.06 № 209),
-відповідача: Панова С.А. (дов. від 13.12.06 № 6133/38),
Грищук В.В. (дов. від 16.11.06 № 5489/38),
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства “Акціонерна компанія “Київводоканал”
на рішення Господарського суду м.Києва від 20.11.2006
у справі № 6/553 (Ковтун С.А.)
за позовом Відкритого акціонерного товариства “Акціонерна компанія “Київводоканал”
до Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Солом'янського району м.Києва
про визнання недійсним договору,
(у справі оголошувалася перерва з 17.01.07 по 12.02.07),
ВСТАНОВИВ:
Відкрите акціонерне товариство “Акціонерна компанія “Київводоканал”(далі-позивач) звернулося до Господарського суду м. Києва з позовом до Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Солом’янського району м. Києва (далі-відповідач) про визнання недійсним договору № 9 про відшкодування витрат за технічне обслуговування внутрішньобудинкових систем холодного водопостачання від 02.02.05.
Обґрунтовуючи позову заяву, позивач стверджує, що спірний договір не був затверджений Головною правління – генеральним директором ВАТ “АК “Киівводоканал”, як того вимагає Положення про Департамент експлуатації водопровідного господарства ВАТ “АК “Київводоканал”, та не був схвалений ним в наступному.
Під час розгляду справи судом 1-ої інстанції позивач доповнив позовну заяву зазначивши про те, що спірний договір також суперечить п. 3 Розпорядження Київської міської державної адміністрації від 06.03.01 №396 “Про термінові заходи, спрямовані на зменшення споживання холодної та гарячої води в житловому фонді м. Києва” в частині зобов’язання позивача відшкодовувати остаточний розрахунок (від загальної суми нарахування згідно рахунку) шляхом перерахування коштів на поточний рахунок абонента (п.2.1. договору з протоколом розбіжностей).
Рішенням Господарського суду м. Києва від 20.11.06, підписаним 04.12.06, у задоволенні позову відмовлено повністю.
Позивач, не погоджуючись з рішенням суду, подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати, у зв’язку з неповним з’ясуванням обставин, що мають значення для справи, неправильним застосуванням норм матеріального і процесуального права та прийняти нове рішення, яким задовольнити заявлені позовні вимоги.
У відзиві на апеляційну скаргу відповідач заперечує проти доводів, викладених позивачем, вважаючи їх безпідставними, та такими, що не відповідають дійсності, а рішення місцевого суду – винесеним при повному та всебічному з’ясуванні всіх фактичних обставин справи.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні докази, обговоривши доводи скарги, колегія суддів вважає, що скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
02.02.05 між Департаментом експлуатації водопровідного господарства ВАТ “АК “Київенерго” та відповідачем було укладено договір № 9 про відшкодування витрат за технічне обслуговування внутрішньобудинкових систем холодного водопостачання (далі-договір), відповідно до п.1.1. якого відповідач (абонент) зобов’язався виконувати роботи по технічному обслуговуванню внутрішньобудинкових водопровідних мереж, які обліковуються на балансі абонента з наступним відшкодуванням вартості таких витрат на умовах даного договору.
Частиною 1 ст. 92 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України) встановлено, що юридична особа набуває цивільних прав та обов’язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону.
Згідно з ч.3 ст. 95 ЦК України філії та представництва не є юридичними особами. Вони наділяються майном юридичної особи, що їх створила, і діють на підставі затвердженого нею положення.
Керівники філій та представництв призначаються юридичною особою і діють на підставі виданої нею довіреності (ч.4 ст.95 ЦК України).
Департамент експлуатації водопровідного господарства ВАТ “АК “Київенерго” є відокремленим структурним підрозділом Товариства без права юридичної особи, та в своїй діяльності керується чинним законодавством України, Статутом Товариства, рішеннями вищого та виконавчих органів Товариства, а також Положенням про нього.
Як вбачається із змісту довіреності від 22.10.04 № 72, виданої Головою правління Товариства директору Департаменту Дарагану В.М., останній має право, в тому числі, укладати від імені товариства договори (контракти, угоди) у межах повноважень, закріплених у Положенні про Департамент експлуатації водопровідного господарства.
Пунктом 7.2.7. Положення про Департамент експлуатації водопровідного господарства ВАТ “АК “Київенерго” (далі – Положення) встановлено, що до виключної компетенції Голови правління - генерального директора Товариства належить, зокрема, на власний розсуд затвердження всіх договорів (контактів), що перевищують суму, еквівалентну 2000 доларів США, укладених Директором Департаменту.
Директор Департаменту керує оперативною діяльністю Департаменту, включаючи вирішення питань, пов’язаних з укладенням договорів (контактів) з урахуванням, що недотримання п.7.2.7. розділу 7 тягне недійсність договору (контактів) (п.8.3. Положення).
Спірний договір від імені позивача був підписаний директором Департаменту експлуатації водопровідного господарства – Дараган В.М. без відповідного затвердження Головою правління - генеральним директором Товариства, хоча сума договору є більшою за 2000 доларів США.
Будь-які взаємозаліки за спірним договором між сторонами не проводилися, що не заперечувалося представниками останніх в судовому засіданні (див. протокол).
З урахуванням викладеного, колегія суддів погоджується з доводами позивача, викладеними у скарзі про те, що спірний договір про відшкодування витрат за технічне обслуговування внутрішньобудинкових систем холодного водопостачання укладений директором Департаменту експлуатації водопровідного господарства ВАТ “АК “Київводоканал” з перевищенням передбачених Положенням повноважень, без його схвалення Головою правління в наступному.
Господарське зобов’язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб’єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині (ч.1 ст. 207 Господарського кодексу України).
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.
Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п’ятою та шостою статті 203 цього Кодексу (ч.1 ст. 215 ЦК України).
Аналогічна правова позиція випливає з практики Судової палати у господарських справах Верховного Суду України (див., наприклад, її постанову від 07.11.06 № 16-9/225-04-7490 по справі Господарського суду м. Києва № 22/90).
Відповідно до ст.49 ГПК України судові витрати підлягають перерозподілу.
Керуючись ст.ст. 49, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства “Акціонерна компанія “Київводоканал” задовольнити.
Рішення Господарського суду м. Києва від 20.11.06 у справі № 6/553 скасувати.
Позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства “Акціонерна компанія “Київводоканал” задовольнити в повному обсязі.
Визнати недійсним договір № 9 від 02.02.05 про відшкодування витрат за технічне обслуговування внутрішньобудинкових систем холодного водопостачання укладений між Департаментом експлуатації водопровідного господарства ВАТ “Акціонерна компанія “Київводоканал” та Комунальним підприємством по утриманню житлового господарства Солом’янського району м. Києва.
Стягнути з Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Солом’янського району м. Києва на користь Відкритого акціонерного товариства “Акціонерна компанія “Київводоканал” 85 грн. державного мита, сплаченого при подачі позовної заяви, 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, та 42, 50 грн. державного мита сплаченого при подачі апеляційної скарги.
Видачу наказу на виконання даної постанови доручити Господарському суду м. Києва.
Головуючий суддя Григорович О.М.
Судді Гольцова Л.А.
Рябуха В.І.
15.02.07 (відправлено)