КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 21.12.2006                                                                                           № 39/236

 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого:                              Зеленіна  В.О.

 суддів:                                          Рєпіної  Л.О.

                                        Моторного О.А.

 при секретарі:                              Голюк Н.І.

 За участю представників:

 від позивача - Мута В. В. – по довіреності.

 від відповідача - Хасін І. Б. – по довіреності.

 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ТОВ "Універсал-В"

 на рішення Господарського суду м.Києва від 13.11.2006

 у справі № 39/236 (Гумега О.В.)

 за позовом                               ЗАТ "НВО Україна"

 до                                                   ТОВ "Універсал-В"

             

                       

 про                                                  зобов"язання до виконання умов договору

 

ВСТАНОВИВ:

 

Рішенням Господарського суду м. Києва від 13.11.2006 р. у справі          № 39/236 позов Закритого акціонерного товариства „НВО Україна” до Товариства з обмеженою відповідальністю „Універсал-В” про зобов’язання до виконання умов договору був задоволений.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, просить його скасувати, оскільки вважає, що висновки, викладені у рішенні місцевого господарського суду, не відповідають обставинам справи та рішення було прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши апеляційну скаргу, заслухавши пояснення представників сторін, Київським апеляційним господарським судом встановлено наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 26.08.1998 р. між Відкритим акціонерним товариством „Мостобуд”, як правонаступником тресту „Мостобуд-1”, Відкритим акціонерним товариством „МЗБК” /разом – замовник/ та Закритим акціонерним товариством „НВО Україна” /генпідрядник-інвестор/ (позивач) був укладений договір, згідно умов якого ВАТ „МЗБК” було уповноважено бути представником ВАТ „Мостобуд”, а позивач зобов’язувався прийняти незавершене будівництво, внести за власний рахунок відповідні зміни до проектно-кошторисної документації та забезпечити будівництво фінансуванням.

Актом прийому-передачі від 11.09.1998 р. ВАТ „Мостобуд” та ВАТ „МЗБК” передали позивачу об’єкт незавершеного будівництва по пр-ту Науки №№ 208, 210.

ВАТ „Мостобуд” своїм листом від 10.04.2001 р. до Постійної комісії з питань містобудування та землекористування Київської міської Ради підтвердив, що земельна ділянка передана позивачу під будівництво житлових будинків.

14.06.2002 р. Додатковою угодою до договору між ВАТ „Мостобуд”, ВАТ „МЗБК” та позивачем від 26.08.1998 р. позивачу були передані функції замовника по будівництву житлових будинків №№ 210-208 по пр-ту Науки на період будівництва та визначено, що усі фінансові витрати, пов’язані з будівництвом зазначених будинків, покладені на позивача.

Листом Заступника голови КМДА – начальника Головного управління житлового забезпечення Голиці М.М. від 30.07.2002 р. ГУ житлового забезпечення погоджено проектування та будівництво житлового будинку на вказаній земельній ділянці із позивачем, функції замовника якому були передані від ВАТ „МЗБК”.

Понесені позивачем витрати по будівництву ж/б № 208 по пр-ту Науки у м. Києві та виконання зобов’язань за Інвестиційним договором від 05.02.2004 р. за результатами аудиту, проведеного незалежною аудиторською фірмою ТОВ „АФ „ІGК – Україна Аудит”, станом на 14.04.2005 р. становили 15 241, 8 грн. з урахуванням ПДВ та суми індексації вартості.

Позивач (замовник) залучив як співінвестора (генпідрядник – інвестор) відповідача за інвестиційним договором від 05.02.2004 р., предметом якого було закінчення корегування проекту та будівництво 4-х секційного житлового будинку з вбудованими та прибудованими приміщеннями за адресою: м. Київ, пр-т Науки, 208.

19.03.2004 р. між позивачем та відповідачем був укладений договір про спільну діяльність, відповідно до п. п. 1.1. якого, предметом спільної діяльності сторони визначили будівництво та введення в експлуатацію 4-х секційного житлового будинку з вбудованими та прибудованими нежитловими приміщеннями за будівельною адресою: м. Київ, пр. Науки, 208, шляхом вкладення коштів, передачі майна, виконання будівельних робіт тощо.

Вказаний договір був укладений з урахуванням наявності права у позивача на використання для будівництва земельної ділянки (Рішення Київської міської ради „Про відведення земельних ділянок підприємствами, установами і організаціями для будівництва” № 1001 від 13.11.1989 р.).

За умовами зазначеного договору від 19.03.2004 р. уповноваженою стороною для ведення спільних прав визначено відповідача (сторона 1).

Відповідно до п. 4.3. договору від 19.03.2004 р. відповідач зобов’язувався використовувати спільне майно тільки з метою виконання цього договору, сторони договору також визначили, що вони здійснюють спільну діяльність в галузі будівництва та введення в експлуатацію 4-х секційного житлового будинку з вбудованими та прибудованими нежитловими приміщеннями (п. 1.1. ст. 1 договору).

Згідно п. п. г п. 5.1. договору від 19.03.2004 р. відповідач зобов’язувався негайно надавати позивачу на його запит будь-яку інформацію стосовно виконання цього договору, а саме: інформацію про розмір спільного майна, розмір кредиторської та дебіторської заборгованості, розмір прибутків та збитків за будь-який період спільної діяльності та іншу інформацію, при цьому строк надання такої інформації не повинен перевищувати 10 днів.

Відповідно до ст. 1136 Цивільного кодексу України, кожний учасник договору простого товариства має право ознайомлюватися з усіма документами щодо ведення спільних справ учасників. Відмова від цього права або його обмеження, в тому числі за погодженням учасників, є нікчемною.

Враховуючи наведене вище, вимоги позивача про зобов’язання відповідача надавати позивачу щомісячні звіти про фінансово-господарську діяльність відповідно до умов договору про спільну діяльність та вимоги позивача про зобов’язання відповідача надати договори з Фондом фінансування та з Генпідрядником, а також іншими третіми особами відповідно до умов договору про спільну діяльність відповідають умовам договору від 19.03.2004 р.

Відповідно до п. п. е п. 5.1. договору відповідач самостійно забезпечує фінансування будівництва будинку та залучення до фінансування будівництва третіх осіб, при цьому, відповідач при залученні до фінансування третіх осіб вправі обтяжувати зобов’язаннями майнові права стосовно володіння, користування та/або розпорядження лише 80% частини будинку, фінансування якої фактично ним буде здійснене.

Статтею 6 договору сторони визначили порядок припинення спільної діяльності, а саме: після введення будинку в експлуатацію та досягнення предмету цього договору сторони передбачили розподіл спільної власності, згідно розміру часток –позивачу – 20 % та відповідачу – 80 %. Зазначений порядок розподілу часток також передбачений додатком № 2 до договору про спільну діяльність (просте товариство) від 19.03.2004 р.

Наведене свідчить, що сторони визначили мету спільної діяльності – будівництво будинку та розподіл часток. Статтею 1130 Цивільного кодексу України визначено, що за договором про спільну діяльність сторони (учасники) зобов’язуються спільно діяти без створення юридичної особи для досягнення певної мети, що не суперечить законові. В договорі сторони не визначити строк дії договору, лише зазначили, що договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до моменту підписання протоколу за п. 6.1. договору (протокол про припинення спільної діяльності після зведення будинку в експлуатацію та врегулювання майнових питань). Отже, сторони договору не визначили строку досягнення мети договору і строків виконання зобов’язань за договором. Стаття 638 Цивільного кодексу України встановлює, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними   умовами   договору є   умови про предмет договору, умови що значені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Позивач вказує на необхідність встановити граничні строки будівництва будинку та передання його в експлуатацію та граничні строки передачі відповідачем частки позивача у будівництві. Зазначені вимоги позивача не суперечать чинному законодавству.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 17.12.2004 р. у справі                 № 45/511-5/628 за первісним позовом ЗАТ „НВО Україна” до ТОВ „Універсал – В” про стягнення 100 000, 00 грн. та за зустрічним позовом ТОВ „Універсал-В” до ЗАТ „НВО Україна” про стягнення 5 020 000, 00 грн. був задоволений позов відповідача та стягнуто з позивача 5 020 000,00 грн.

Цим же рішенням був визнаний факт припинення зобов’язання на підставі ст. 598 Цивільного кодексу України. Вказане рішення набрало чинності.

Пізніше відповідач звернувся до Господарського суду м. Києва з позовом до позивача про спонукання до виконання договору про спільну діяльність в натурі.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 18.08.2005 р. у справі              № 2/376 за первісним позовом ТОВ „Універсал – В” до ЗАТ „НВО Україна” про спонукання до виконання договору в натурі та за зустрічним позовом ЗАТ „НВО Україна” до ТОВ „Універсал-5” про припинення дії договору позов відповідача до позивача про спонукання до виконання договору про спільну діяльність був задоволений. Цим же рішенням позивача було зобов’язано виконати свої обов’язки за умовами договору про спільну діяльність від 19.03.2004 р. в натурі та передати відповідачу всю наявну у позивача проектно-кошторисну документацію, а саме: том 1, книга 3 „Теплопостачання”, книга 6 „Електрохімічний захист від корозії”, книга 7 „Оцінка впливу на навколишнє середовище”, том 111, книга „Містобудівний розрахунок соцкультпобуту території забудови по пр-ту Науки. 208, дозвіл №114-Мос/Т, виданий Управлінням Держархбудконтролю м. Києва від 04.06.1990 р. та ордер                № 93020002 на земельні роботи, виданий Управлінням контролю за технічним і санітарним станом державної та комунальної власності міста КМДА від 22.12.1989 р. на виконання будівельних робіт з будівництва 4-х секційного житлового будинку з вбудованими та прибудованими приміщеннями за будівельною адресою: м. Київ, пр-т Науки. 208.

Договір між позивачем та відповідачем про спільну діяльність (просте товариство) від 19.03.2004 р. є дійсним, що підтверджено рішенням Господарського суду м. Києва у справі № 2/376. Зазначене рішення залишене в силі постановою Вищого господарського суду України від 29.11.2005 р.

Відповідно до п. п. а п. 4.5. договору від 19.03.2004 р. відповідач має вчинити правочини іпотеки, з управителем фонду фінансування будівництва згідно Закону України „Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю”. Відповідно до п. п. б п. 4.5. договору відповідач має вчинити дії по оформленню земельної ділянки та підписати договір оренди землі. За таких обставин, вимоги позивача про зобов’язання відповідача оформити право користування земельною ділянкою для будівництва будинку № 208 по проспекту Науки у місті Києві відповідно до вимог земельного законодавства та зобов’язання відповідача створити фонд фінансування будівництва для фінансування будівництва будинку № 208 по проспекту Науки у місті Києві відповідно до вимог Закону України „Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю” № 978-IV від 19.06.2003 р. відповідають умовам договору від 19.03.2004 р.

Відповідач не надав суду доказів виконання умов договору про спільну діяльність (просте товариство), зокрема, вказаних пунктів договору.

Згідно ст. 14 ЦК України, цивільні обов’язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов’язання не допускається.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 1132 Цивільного кодексу України за договором простого товариства (як виду спільної діяльності) сторони (учасники) беруть зобов’язання об’єднати свої вклади та спільно діяти з метою одержання прибутку або досягнення іншої мети.

Відповідно до ст. 202 Господарського кодексу України господарське зобов’язання припиняється: виконанням, проведеним належним чином; зарахуванням зустрічної однорідної вимоги або страхового зобов’язання; у разі поєднання управненої та зобов’язаної сторін в одній особі; за згодою сторін; через неможливість виконання та в інших випадках, передбачених цим Кодексом або іншими законами. Господарське зобов’язання припиняється також у разі його розірвання або визнання недійсним за рішенням суду.

Відповідно до ст. 205 Господарського кодексу України господарське зобов’язання припиняється неможливістю виконання у разі виникнення обставин, за які жодна з його сторін не відповідає, якщо інше не передбачено законом. В даному випадку, мова йде про неможливість виконання зобов’язання з об’єктивних причин, які знаходяться поза межами контролю сторін.

Таким чином, дії відповідача, що фактично відмовився від виконання своїх зобов’язань за умовами договору про спільну діяльність суперечать вимогам чинного законодавства.

Відповідно до ч. 3 ст. 13 Цивільного кодексу України не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.

Відповідно до ч. 6 ст. 13 Цивільного кодексу України у разі недодержання особою при здійсненні своїх прав вимог, які встановлені частинами другою-п’ятою цієї статті, суд може зобов’язати її припинити зловживання своїми правами, а також застосувати інші наслідки, встановлені законом. В силу ч. 1 ст. 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів, які кожна особа сама визначає, може бути, відповідно до ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України, примусове виконання обов’язку в натурі. Аналогічний спосіб захисту прав та законних інтересів суб’єктів господарювання встановлено ст. 20 Господарського кодексу України.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень. Відповідач доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, не надав.

Враховуючи  викладене вище,  судова  колегія  вважає, що рішення Господарського суду м. Києва від 13.11.2006 р. у справі № 39/236 відповідає матеріалам справи та чинному законодавству, а тому підстави для його зміни чи скасування відсутні.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 103, 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

 

1.          Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Універсал-В” на рішення Господарського суду м. Києва від 13.11.2006 р. у справі № 39/236 – залишити без задоволення.

2.          Рішення Господарського суду м. Києва від 13.11.2006 р. у справі  № 39/236 – залишити без змін.

3.          Матеріали справи № 39/236 повернути Господарському суду              м. Києва.

 Головуючий суддя                                                                      Зеленін  В.О.

 Судді                                                                                          Рєпіна  Л.О.

                                                                                          Моторний О.А.

 29.01.07 (відправлено)