КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 20.12.2006                                                                                           № 18/358-42/221

 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого:                              Григоровича О.М.

 суддів:                                          Гольцової  Л.А.

                                        Рябухи  В.І.

 при секретарі:                              Решоткіній Т.О.

 За участю представників:

 -прокуратури: не з’явився,

-позивача: Ковальчук І.В. (дов. від13.12.06 № 220/Д-479),

 -відповідача: Коваль О.Л. (дов. від 27.10.06 вих. №2-юр),

 

 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Міністерства оборони України

 на рішення Господарського суду м.Києва від 17.05.2006

 у справі № 18/358-42/221 (Паламар П.І.)

 за позовом                               Військового прокурора Дарницького гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України

 до                                                   Товариства з обмеженою відповідальністю "Гопак"

             

                       

 про                                                  стягнення штрафу в сумі 48513,00 грн.,

 

ВСТАНОВИВ:

 

Військовий прокурор Дарницького гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України (далі-позивач)  звернувся до Господарського суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Гопак” (далі-відповідач) про стягнення з відповідача 48 513 грн. штрафу, передбаченого п.6.1. договору від 01.04.04 № 229/8/3/04/74-Д.

          Рішенням Господарського суду м. Києва від 14.09.05 у справі 18/358 (суддя Мандриченко О.В.) позов був задоволений повністю.

          Не погодившись з рішенням місцевого суду, відповідач подав до Вищого господарського суду України касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, просив рішення скасувати.

          Постановою Вищого господарського суду України від 28.03.06 у справі 18/358 рішення господарського суду 1-ої інстанції було скасовано з направленням справи на новий розгляд до місцевого суду.

          Рішенням Господарського суду м. Києва від 17.05.06 у справі 18/358-42/221 (суддя Паламар П.І.) у позові Військовому прокурору Дарницького гарнізону м. Києва відмовлено.

          Міністерство оборони України, не погодившись з рішенням суду, подало апеляційну скаргу, в якій просило його скасувати. Обґрунтовуючи апеляційну скаргу позивач  посилався на неповне з’ясування та не доведеність місцевим судом обставин, що мають значення для справи, а також порушення норм матеріального і процесуального права.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач стверджує, що доводи, викладені позивачем, є безпідставними, та просить залишити рішення місцевого господарського суду без змін, а апеляційну скаргу – без задоволення.

          Постановою Київського апеляційного господарського суду від 17.07.06 (судді Капацин Н.В., Данилова Т.Б., Андрієнко В.В.) апеляційну скаргу Міністерства оборони України залишено без задоволення, а рішення місцевого господарського суду – без змін.

          Постановою Вищого господарського суду України від 21.11.06 у справі № 18/358-42/221 касаційну скаргу Міністерства оборони України задоволено частково. Постанову Київського апеляційного господарського суду від 17.07.06 скасовано. Справу направлено на новий розгляд до Київського апеляційного господарського суду.

          Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 07.12.06 апеляційну скаргу Міністерства оборони України колегією суддів у складі Григорович О.М., Гольцова Л.А., Рябуха В.І. прийнято до провадження та призначено до розгляду.

Представник Військової прокуратури Дарницького гарнізону в судове засідання не з’явився, не повідомивши суд про причини неявки, хоча про час та місце розгляду скарги був повідомлений належним чином, що підтверджується наявним в матеріалах справи повідомленням від 07.12.06 № 790975 з відміткою про вручення ухвали суду 11.12.06.

Неявка представника прокуратури в судове засідання, на думку колегії суддів,  не перешкоджає розгляду апеляційної скарги по суті, оскільки в матеріалах справи достатньо доказів для її розгляду. Крім того, в засіданні апеляційної інстанції взяв участь представник Міністерства оборони.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні докази, обговоривши доводи скарги, колегія суддів вважає, що скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до п. 3.5.1 Інструкції з діловодства в господарських судах України ухвала про порушення провадження у справі і призначення її до розгляду надсилається службою діловодства в день її прийняття всім учасникам процесу з повідомленням про вручення.

Повідомлення з відміткою про вручення ухвали адресатові долучаються до матеріалів справи.

Позивач не приймав участь в судовому засіданні 17.05.06, яке призначено ухвалою суду від 21.04.06. Докази направлення ухвали від 21.04.06 на адресу позивача у відповідності до п. 3.5.1. Інструкції в матеріалах справи відсутні.

Згідно із п.2 ч.3 ст.104 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) порушення норм процесуального права є в будь-якому випадку підставою для скасування рішення місцевого господарського суду, якщо, зокрема, справу розглянуто господарським судом за відсутністю будь-якої із сторін, не повідомленої належним чином про місце засідання суду.  

          З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що рішення місцевого господарського суду прийнято з порушенням норм процесуального права, в зв’язку з чим воно підлягає скасуванню.

          Відповідно до п.2 ст. 103 ГПК України апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати рішення повністю і прийняти нове рішення у справі.

          Користуючись правом, передбаченим ст. 103 ГПК України, колегія суддів за результатами розгляду апеляційної скарги Міністерства оборони України дійшла висновку про прийняття нового рішення у справі, а саме про відмову у позові Військовому прокурору Дарницького гарнізону з огляду на наступне.

          01.04.04 між Міністерством оборони України в особі структурного підрозділу – Департаменту ресурсного забезпечення (далі-Замовник) та відповідачем (далі-Виконавець) було укладено договір № 229/8/3/04/74-Д про постачання продовольства для державних потреб (за кошти Державного бюджету України).

          Відповідно до умов договору відповідач зобов’язався поставити позивачеві в строк до 30.04.04 – 89,2458 тонн м’ясних консервів (далі-продукція) загальною вартістю 977453,92 грн., а позивач – прийняти та протягом 45 банківських днів оплатити поставлену продукцію.

          Відповідач поставив позивачеві лише 0,656775 тонн продукції на загальну суму 7193,25 грн., що підтверджується актом виконання зобов’язань щодо постачання консервів м’ясних станом на 24.11.04, підписаним повноважними представниками сторін та скріпленим їх печатками.

          Згідно з п. 6.1. договору при порушенні термінів поставки або при відмові від постачання, а також у разі непоставки продукції відповідач сплачує позивачеві штраф у розмірі 5% від вартості непоставленої продукції, що не суперечить ст. 231 Господарського кодексу України.

          03.03.05 позивачем було направлено на адресу відповідача претензію № 246/585 про сплату штрафу в сумі 48 513,02 грн., яка була залишена останнім без відповіді та задоволення.

          Згідно з ч. 2 ст. 258 Цивільного кодексу України (далі-ЦК України) позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

          Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч.1 ст. 261 ЦК України).

          Виходячи із змісту п.1.1. договору, Міністерство оборони України в особі структурного підрозділу – Департаменту ресурсного забезпечення дізналось або повинно було дізнатися про порушення свого права 01.05.04.

          Військовим прокурором Дарницького гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України подано даний позов (від 28.04.05 №724) через канцелярію місцевого господарського суду 18.07.05, що підтверджується печаткою канцелярії Господарського суду м. Києва із зазначенням дати та вхідного номера.

          Доказів, які підтверджують надсилання позовної заяви від 28.04.05 №724 до Господарського суду м. Києва засобами поштового зв’язку позивачем не було надано.

          Згідно із ч.4 ст. 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

          З урахуванням того, що відповідачем під час розгляду справи було заявлено клопотання  про застосування строку позовної давності щодо спірних правовідносин колегія суддів вважає, що у позові слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 99, 101,103-105 Господарського процесуального кодексу України, суд  

ПОСТАНОВИВ:

 

Апеляційну скаргу Міністерства оборони України задовольнити.

Рішення  Господарського суду м. Києва від 17.05.06 у справі № 18/358-42/221 скасувати.

          Прийняти нове рішення у справі № 18/358-42/221 резолютивну частину якого викласти в наступній редакції:

“У позові Військового прокурора Дарницького гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України відмовити повністю.”.

Наказ на  виконання  даної  постанови  доручити видати  Господарському суду м. Києва.

 Головуючий суддя                                                                      Григорович О.М.

 Судді                                                                                          Гольцова  Л.А.

                                                                                          Рябуха  В.І.

22.12.06 (відправлено)