КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 08.12.2006                                                                                           № 45/349

 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого:                              Андрієнка  В.В.

 суддів:                                          Малетича  М.М.

                                        Студенця  В.І.

 при секретарі:                              Солонець К.В.

 За участю представників:

 від позивача -Гончар О.І., довіреність №19/1/1 від 19.09.2006р.,

 від відповідача -Дем’яненко О.М., довіреність №21-294/02-5685 від 18.09.2006р.,

Федосієнко М.М., довіреність №21-29/02-3316 від 26.06.2006р.,

Коновалюк О.Р., довіреність №22-29/02-3316 від 26.06.2006р.,

 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Антимонопольний комітет України

 на рішення Господарського суду м.Києва від 30.08.2006

 у справі № 45/349 (Балац С.В.)

 за позовом                               Товариство з обмеженою відповідальністю "Люстдорф"

 до                                                   Антимонопольний комітет України

             

                       

 про                                                  визнання недійсним рішення

 Суть рішення і скарги:

Товариство з обмеженою відповідальністю “Люстдорф” (надалі – ТОВ “Люстдорф”) звернулося в господарський суд м. Києва з позовом до Антимонопольного комітету України (надалі – Комітет, Відповідач) про визнання неправомірними та повністю недійсним рішення тимчасової адміністративної колегії Антимонопольного комітету України від 28.02.2006р. № 5-р/тк у справі № 06-26.20.1.1/49-05 “Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу”.

В подальшому Позивач уточнив свої позовні вимоги, а саме: просив суд визнати недійсним рішення тимчасової адміністративної колегії Антимонопольного комітету України від 28.02.2006р. № 5-р/тк у справі № 06-26.20.1.1/49-05 “Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу” в частинах: визнання Позивача таким, що вчинив порушення, накладення на Позивача штрафу у розмірі 25 000,00 грн. та зобов’язання Позивача припинити порушення законодавства про захист економічної конкуренції.

Рішенням господарського суду міста Києва від 30.08.2006р. у справі № 45/349 вказаний позов було задоволено повністю – визнано недійсним рішення тимчасової адміністративної колегії Антимонопольного комітету України від 28.02.2006р. № 5-р/тк у справі № 06-26.20.1.1/49-05 “Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу” в частині, що стосується Позивача, а саме: в частині визнання фірми “Люстдорф” у формі Товариства з обмеженою відповідальністю (м.Іллінці Вінницької області) таким, що вчинив порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбачене п. 1 ст. 50, ч. 3 ст. 6 Закону України “Про захист економічної конкуренції” у вигляді антиконкурентних узгоджених дій; в частині накладення на ТОВ “Люстдорф” штрафу у розмірі 25 000 грн.; в частині зобов’язання фірми “Люстдорф” у формі Товариства з обмеженою відповідальністю припинити порушення законодавства про захист економічної конкуренції.

Не погоджуючись з прийнятим судом першої інстанції рішенням, Відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просив скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким у задоволенні позову ТОВ “Люстдорф”, відмовити.

В обгрунтування своїх вимог заявник вказував на те, що судом першої інстанції при прийнятті рішення було неповно з”ясовано обставини, які мають значення для справи та неправильно застосовано норми матеріального права, а саме: ст.ст. 5 та 6 Закону України “Про захист економічної конкуренції”, що є підставою для скасування такого рішення.

Позивач, надав до суду відзив на апеляційну скаргу, у якому не погоджувався з доводами та вимогами, які були викладені Відповідачем в його апеляційній скарзі та вважав, що рішення господарського суду м. Києва від 30.08.2006р. по даній справі є законним, об’єктивним і таким, що відповідає дійсним обставинам справи, а тому просив залишити це рішення без змін, а апеляційну скаргу – без задоволення.

Заслухавши пояснення представників сторін в судовому засіданні, дослідивши та вивчивши матеріали справи, Київський апеляційний господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

 Як вказувалось вище, ТОВ “Люстдорф” звернулося в господарський суд м. Києва з позовом до Антимонопольного комітету України про визнання неправомірними та повністю недійсним рішення тимчасової адміністративної колегії цього Комітету від 28.02.2006р. № 5-р/тк у справі № 06-26.20.1.1/49-05 “Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу”.

Під час розгляду справи Позивачем були уточнені свої вимоги, зокрема: він просив суд визнати недійсним рішення тимчасової адміністративної колегії Антимонопольного комітету України від 28.02.2006р. № 5-р/тк у справі № 06-26.20.1.1/49-05 “Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу” в частинах: визнання Позивача таким, що вчинив порушення, накладення на Позивача штрафу у розмірі 25 000,00 грн. та зобов’язання Позивача припинити порушення законодавства про захист економічної конкуренції і ці вимоги рішенням господарського суду міста Києва від 30.08.2006р. у справі № 45/349 були задоволені повністю.

Приймаючи вказане рішення суд першої інстанції, зокрема, виходив з того, що Відповідач приймаючи рішення у справі № 06-26.20.1.1/49-05 “Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу”, стосовно Позивача, неповно з”ясував та не довів в суді обставини, які мають значення для справи і які визнав встановленими, що у свою чергу свідчить про обгрунтованість доводів останнього.   

У зв’язку з цим, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду погоджується з вказаним висновком місцевого господарського про обгрунтованість доводів Позивача та задоволення його позовних вимог, визначених в рішенні суду, з огляду на наступне.

Як видно з матеріалів справи, Антимонопольний комітет України своїм наказом від 12.09.2005р. за № 79/1-в “Про встановлення закупівельних цін на молоко-сировину” встановив з 11.09.2005р. закупівельну ціну в Калинівському районі Вінницької області в розмірі 1,20 грн. за літр., а наказом від 21.09.2005р. за № 83/1-в він встановив нову закупівельну ціну в цьому ж районі з 21.09.2005 в розмірі 1,05 грн. за літр.

В подальшому, у зв”язку із скаргами громадян, 28.02.2006р. тимчасова адміністративна колегія Антимонопольного комітету України постановила рішення №5-р/тк, яким: визнала фірму “Люстдорф” у формі Товариства з обмеженою відповідальністю в місті Іллінці Вінницької області та дочірнє підприємство Торгово-комерційної фірми “Рудь” ВАТ “Житомирський маслозавод” в місті Житомир, винними у порушенні законодавства про захист економічної конкуренції, передбачене пунктом 1 статті 50, частиною третьою статті 6 Закону України “Про захист економічної конкуренції” (надалі – Закон) у вигляді антиконкурентних узгоджених дій і на підставі абзацу четвертого частини другої статті 52 цього ж Закону України наклала на суб'єктів господарювання штраф у розмірі по 25 000 грн. на кожного та зобов'язало фірму “Люстдорф” у формі Товариства з обмеженою відповідальністю і дочірнє підприємство Торгово-комерційної фірми “Рудь” ВАТ “Житомирський маслозавод” припинити порушення законодавства про захист економічної конкуренції.

Спір виник внаслідок того, що Позивач не погоджувався з тим, що його дії є антиконкурентними узгодженими діями двох конкурентних підприємств по заготівлі молока від населення.

Разом з тим, Відповідач стверджує про вчинення Позивачем порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбачене п. 1 ст. 50 та ч. 3 ст. 6 Закону України “Про захист економічної конкуренції” у вигляді антиконкурентних узгоджених дій.

Відповідно до ст. 5 Закону України “Про захист економічної конкуренції” узгодженими діями є укладення суб'єктами господарювання угод у будь-якій формі, прийняття об'єднаннями рішень у будь-якій формі, а також будь-яка інша погоджена конкурентна поведінка (діяльність, бездіяльність) суб'єктів господарювання. Особи, які чинять або мають намір чинити узгоджені дії, є учасниками узгоджених дій.

Згідно ч. 1 ст. 6 цього Закону антиконкурентними узгодженими діями є узгоджені дії, які призвели чи можуть призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції.

При цьому, ч. 2 ст. 6 Закону України “Про захист економічної конкуренції” антиконкурентними узгодженими діями, зокрема, визнаються узгоджені дії, які стосуються: встановлення цін чи інших умов придбання або реалізації товарів.

Антиконкурентними узгодженими діями вважається також, згідно ч. 3 ст. 6 Закону вчинення суб'єктами господарювання схожих дій (бездіяльності) на ринку товару, які призвели чи можуть призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції у разі, якщо аналіз ситуації на ринку товару спростовує наявність об'єктивних причин для вчинення таких дій (бездіяльності).

Таким чином, згідно зазначених вимог закону, для встановлення наявності правопорушення у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, необхідний такий склад правопорушення:

-          наявна погоджена конкурентна поведінка (діяльність, бездіяльність) суб'єктів господарювання (учасників узгоджених дій);

-          така поведінка призводить чи може призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції;

-          аналіз ситуації на ринку товару спростовує наявність об'єктивних причин для вчинення таких дій (бездіяльності);

-          узгоджені дії мають місце щодо встановлення цін чи інших умов придбання або реалізації товарів.

В даному випадку, як видно з матеріалів справи, Позивач та Дочірнє підприємство “Торгово-комерційна фірма “Рудь” у вересні-листопаді встановлювали закупівельні ціни на молоко, які за окремими періодами в часі збігалися, а за іншими відрізнялися.

При цьому, під час розгляду справи про порушення Позивачем та Дочірнім підприємством “Торгово-комерційна фірма “Рудь” законодавства про захист економічної конкуренції Відповідач не досліджував причини та умови співпадіння закупівельних цін на молоко в період до 21.09.2005р. та не вказав - якими доказами підтверджується узгоджена поведінка позивача та Дочірнього підприємства “Торгово-комерційна фірма “Рудь” по встановленню закупівельної ціни на рівні - 1,05 грн./літр., в той час як встановивши співпадіння закупівельних цін у період з 01.09.2005р. по 11.09.2005р. не зазначив у своєму рішенні, що дії Позивача та Дочірнього підприємства “Торгово-комерційна фірма “Рудь” в цей період були узгодженими.

Отже, як правильно зазначив місцевий господарський суд у своєму рішенні, Відповідач в оскаржуваному рішенні не зазначив доказів та не надав належного обґрунтування факту узгодженості дій Позивача та Дочірнього підприємства “Торгово-комерційна фірма “Рудь”.

Більш того, Відповідач на підтвердження своїх доводів про усунення конкуренції з ринку заготівлі молока у Калинівському районі Вінницької області не надав суду доказів, які б вказували на обмеження можливостей чи створення перешкод зі сторони Позивача для доступу на цей ринок інших суб'єктів господарювання, наявності у останнього намірів здійснювати узгоджені дії з будь-яким конкурентом, та інші обставини, які вказують на те, що дії Позивача призвели чи можуть призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції.

В той же час, Позивач надав суду, як доказ по справі - каталог “Молочная Украина”, в якому міститься інформація про переробників молока України, включаючи Вінницьку та Житомирську області, зокрема, 24 молокопереробники у Вінницькій та 16 у Житомирській областях, з якого видно, що діяльність у сфері заготівлі молока здійснюють багато молокопереробних підприємств різних областей і кожен з них не позбавлений можливості та не обмежений в доступі здійснювати діяльність із заготівлі молока від населення, включаючи і жителів Калинівського району Вінницької області за допомогою пропозиції більш високої ціни чи інших переваг.

В оскарженому рішенні Відповідач вказує, що на території Калинівського району Вінницької області (село Польова Лисіївка) здійснює заготівлю молока лише Позивач та Дочірне підприємство “Торгово-комерційна фірма “Рудь”.

Проте, Відповідачем в оскаржуваному рішенні не враховано та не надано оцінки довідці Кіровської сільської ради Калиновського району Вінницької області від 21.02.2006 № 150 згідно якої до складу Кіровської сільської ради входять населенні пункти с. Кіровка, с. Польова Лисіївка, с. Червона Трибунівка. і заготівлю молока на території сільської ради починаючи з 01.09.2005р. проводили такі підприємства, як фірма “Люстдорф” у формі Товариства з обмеженою відповідальністю, ДП “Рудь” Житомирський молокозавод, Калинівський молокозавод ВАТ “Вінницямолоко” та Літинський молокозавод.

Отже, Відповідачем не досліджувалося питання про здійснення на території Калинівського району Вінницької області (село Польова Лисіївка) заготівлі молока іншими підприємствами, що могло вплинути на стан конкуренції на ринку заготівлі молока.

Також, Позивачем було надано суду, як доказ - огляд м'ясо-молочного ринку, що здійснений проектом аграрного маркетингу за період з 23 серпня по 30 вересня 2005 року із зазначенням в ньому закупівельних цін на молоко станом на 30.09.2005р., згідно якого мінімальні ціни за 1 літр молока у Вінницькій області становили 1,00 грн., у Житомирській області - 0,95 грн., у Львівській - 0,85 грн., у Херсонській, Чернігівській, Тернопільській та Рівненській областях - 0,90 грн. за один літр.

Зниження Позивачем ціни молока з 1,20 грн. до 1.05 грн. підтверджує його доводи стосовно того, що підняття 01.09.2005р. Позивачем ціни з 1,00 грн. до 1,20 грн. було невиправданою дією, тоді коли необхідну для переробки кількість молока можна було придбати за меншою ціною, яка встановилась на загальноукраїнському та місцевих ринках заготівлі молока.

Крім того, Відповідачем в оскаржуваному рішенні не враховано та не надано оцінки тому факту, що наказом Позивача за № 83/1-в встановлено закупівельні ціни на рівні 1,05 грн. за літр молока, яке мало місце з 21.09.2005р. не лише в Калинівському районі, а і в інших адміністративних районах Вінницької області, зокрема - Тиврівському та Шаргородському.

Отже, на ринку товару склалася ситуація, що підтверджує наявність об'єктивних причин для зниження закупівельної ціни молока.

Відповідно до ст. 1 Закону України “Про захист економічної конкуренції” товар це будь-який предмет господарського обороту, в тому числі: продукція, роботи, послуги, документи, що підтверджують зобов'язання та права (зокрема цінні папери).

Як видно з товарно-транспортної накладної від 21.09.2005р. Позивачем приймалося молоко 1 класу, в той час як Дочірнє підприємство “Торгово-комерційна фірма “Рудь”, згідно протоколів погодження закупівельних цін на молоко незбиране за періоди з 01.09.2006р. по 20.09.2005р., з 21.09.2005р. по 30.09.2005р., з 01.10.2005р. по 31.10.2005р., з 01.11.2005р. по 25.11.2005р. та з 26.11.2005р. по 30.11.2005р. в селі Польова Лисіївка Калинівського району здійснювало заготівлю лише молока 2 ґатунку з охолодженням.

Молочна сировина згідно Державного стандарту України ДСТУ 3662-97 “Молоко коров'яче незбиране. Вимоги при закупівлі” поділяється на окремі товари: молоко коров'яче незбиране вищого ґатунку, молоко коров’яче незбиране першого гатунку, молоко коров'яче незбиране другого ґатунку. Отже Позивач та Дочірнє підприємство “Торгово-комерційна фірма “Рудь” здійснювали заготівлю різних товарів, в розумінні статті 1 Закону України “Про захист економічної конкуренції”.

При цьому Відповідачем також не було дано оцінки в оскаржуваному рішенні таким обставинам, як спосіб заготівлі молока: Позивач заготовляє молоко першого ґатунку через стаціонарний приймальний пункт, в якому є відповідне обладнання для визначення показників якості молока, а конкурент - Дочірнє підприємство “Торгово-комерційна фірма “Рудь” заготовляє молоко другого ґатунку через автомобіль-молоковоз.

Крім того, Відповідачем не надано оцінки порядку розрахунку за заготовлене молоко: Позивач розраховується з населенням за здане ним молоко кожні десять днів після здачі молока, а конкурент - Дочірнє підприємство “Торгово-комерційна фірма "Рудь”, у день приймання молока.

Таким чином, Позивач та Дочірнє підприємство “Торгово-комерційна фірма “Рудь” здійснювали заготівлю за ціною, що була однаковою протягом певного проміжку часу, різного товару та на різних умовах.

Отже, Антимонопольним комітетом України при прийнятті оскаржуваного рішення у справі № 06-26.20.1.1/49-05 було неповно з’ясовано обставини, які мають значення для справи та не доведено обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими (ст. 59 Закону України “Про захист економічної конкуренції”).

Відповідно до статті 33 ГПК України, обов’язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається  на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.

Проте, в даному випадку, всупереч вимогам вказаної норми, заявником не було надано суду апеляційної інстанції належних доказів на підтвердження своїх доводів та вимог, заявлених в апеляційній скарзі.

За таких умов, апеляційний господарський суд вважає, що рішення господарського суду міста Києва від 30.08.2006 у справі № 45/349, яке було прийнято по даній справі, у зв’язку з повним з’ясуванням обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими, та відповідністю висновків, викладених в рішенні суду дійсним обставинам справи, а також у зв’язку з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, є законним і обґрунтованим. Підстав, для скасування або зміни вказаного судового рішення та задоволення апеляційної скарги Антимонопольного комітету України, суд апеляційної інстанції не знаходить.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 32 - 34, 36, 91, 92, 99, 101 – 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, --

    

ПОСТАНОВИВ:

 1. Апеляційну скаргу Антимонопольного комітету України залишити без задоволення, а рішення господарського суду міста Києва від 30.08.2006 у справі № 45/349 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Люстдорф” до Антимонопольного комітету України про визнання недійсним рішення, - без змін.

2. Справу №45/349 повернути до господарського суду міста Києва.

 Головуючий суддя                                                                      Андрієнко  В.В.

 Судді                                                                                          Малетич  М.М.

                                                                                          Студенець  В.І.

15.12.06 (відправлено)