Справа № 2-а-178/09
П О С Т А Н О В А
Іменем України
25 березня 2009 року Кривоозерський районний суд Миколаївської області
в складі: головуючого – судді Микитей Л.Л.
за участю секретаря Волошанівської Н.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт.Криве Озеро в порядку адміністративного судочинства адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Кривоозерському районі про визнання протиправною бездіяльність щодо перерахунку пенсії та зобов’язання провести нарахування і виплату підвищення до пенсії як дитині війни,
в с т а н о в и в :
В лютому 2009 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Кривоозерському районі про визнання протиправними дій відповідача щодо ненарахування підвищення до пенсії, як дитині війни та просила стягнути за 2006, 2007, 2008 роки недораховану грошову допомогу в загальній сумі 3792 грн. 30 коп.
В обґрунтування позовних вимог позивачка вказувала, що вона є дитиною війни. Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» № 2195-IV від 18 листопада 2004 року дітям війни, передбачена виплата державної соціальної підтримки в виді підвищення до пенсії на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Законами України Про Державний бюджет України на 2006, 2007 р.р. виплата згаданої пільги зупинена, у 2008 році виплати проводились у меншому розмірі ніж передбачено Законом № 2195 - IV, що обмежило її право на соціальний захист та достатній життєвий рівень.
При зверненні до відповідача в грудні 2008 року, перерахунок пенсії не проведено.
Посилаючись на нормативні положення Конституції України, Закон України «Про соціальний захист дітей війни», Рішення Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року, 22 травня 2008 року позивачка просить задовольнити позовні вимоги.
В подальшому позовні вимоги позивачкою були уточнені, так як підвищення до пенсії не нараховано, позивачка просила визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо перерахунку пенсії та зобов’язати провести нарахування за 2006, 2007 роки, донарахувати за 2008 рік і виплатити підвищення до пенсії як дитині війни.
В судовому засіданні позивачка підтримала позов, пояснила, що про порушення своїх прав як дитини війни вона дізналася в жовтні 2008 року.
Представник відповідача в судове засідання не з’явився, в письмовому повідомленні просив справу слухати без представника управління, в запереченні на позов вимоги позивача не визнав, зіславшись на відсутність механізму розрахунку щодо визначення який мінімальний розмір пенсії за віком необхідно застосовувати, а також незабезпечення із Державного бюджету фінансування Пенсійного фонду по згаданим виплатам.
Вислухавши позивачку, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивачка, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження є дитиною війни, відповідно до пенсійного посвідчення № 101722 від 10.06.1992 року. За змістом ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Положеннями Законів України Про Державний бюджет України на 2006, 2007 роки дію статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» зупинено. З 2 квітня 2006 року, згідно із Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік»» від 19.01.2006 року № 3367 – IV дію статті 6 Закону № 2195 – IV відновлено. Проте підвищення до пенсії у вказаний період не нараховувалось та не виплачувалось.
Законом України « Про Державний бюджет України на 2008 рік», внесено зміни до Закону України « Про соціальний захист дітей війни», новою редакцією ст. 6 передбачено виплату підвищення до пенсії дітям війни у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни, а з 22.05.2008 року Кабінетом Міністрів України встановлено чіткий розмір державної соціальної допомоги дітям війни. У вказаних розмірах позивачкі в 2008 році виплачувалось підвищення до пенсії.
Виходячи із вимог ст. 22 Конституції України при прийнятті нових Законів або внесенні змін до чинних законів держава не вправі допускати звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод, у тому числі і для дітей війни.
Для значної кількості громадян України пільги, компенсації і гарантії, право на які передбачено чинним законодавством є додатком до основних джерел існування, необхідною складовою конституційного права на забезпечення достатнього життєвого рівня (ст. 48 Конституції України).
Тому при прийнятті Закону про Державний бюджет України мають бути дотриманні згадані принципи, забезпечена соціальна стабільність, а також збережені пільги, компенсації і гарантії, заробітна плата та пенсії для забезпечення права кожного на достатній життєвий рівень.
Суд також приймає до уваги правову позицію Конституційного Суду України, який неодноразово розглядав питання щодо конституційності положень законів України про Державний бюджет України у частині обмеження пільг, компенсацій і гарантій на які відповідно до чинного законодавства мають право окремі категорії громадян.
09 липня 2007 року, 22 травня 2008 року Конституційний Суд України своїми рішеннями № 6 – рп, № 10 – рп в черговий раз визнав такими, що не відповідають Конституції України, тобто є неконституційними положення Законів України Про Державний бюджет України та про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо зупинення, зміни дії статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Рішення Конституційного Суду має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв’язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей відповідних законів, що визнані неконституційними, воно є обов’язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржене.
З огляду на викладене суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, щодо виплат підвищень до пенсії позивачкі, як дитині війни за 2006 рік, починаючи з 2 квітня по 31 грудня, за 2007 рік в період з 9 липня по 31 грудня, та донарахування підвищень за 2008 рік в період з 22 травня по 31 грудня.
Суд не приймає до уваги посилання представника відповідача у запереченні на позов про відсутність бюджетних коштів як на причину невиплати підвищення до пенсії дітям війни, оскільки останнє суперечить рішенням Європейського Суду (п. 26 рішення по справі Кечко проти України), які є джрелом права і застосовуються судами України при розгляді справ, згідно ч. 1 ст. 17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини”.
На підставі ст. ст. 3, 22, 46, 48, 152 Конституції України, Закону України “Про соціальний захист дітей війни” № 2195 - IV від 18 листопада 2004 року, Закону України “Про Державний бюджет України на 2006 рік” № 3235 – IV від 20.12.2005 року, Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік” № 489 – V з наступними змінами, Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік” № 107 – VI від 28 грудня 2007 року, Рішення Конституційного Суду України № 6 – рп від 09 липня 2007 року, Рішення Конституційного Суду України № 10 – рп від 22 травня 2008 року, Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік»» від 19.01.2006 року № 3367 – IV, Рішення Європейського Суду з прав людини (п. 26 рішення по справі Кечко проти України), керуючись ст. ст. 71, 86, 158 – 161 КАС України, суд
п о с т а н о в и в :
Позов задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Кривоозерському районі Миколаївської області щодо ненарахування підвищення до пенсії ОСОБА_1 .
Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Кривоозерському районі Миколаївської області провести нарахування підвищення до пенсії в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком і виплатити ОСОБА_1 підвищення до пенсії за 2006 рік в період з 2 квітня по 31 грудня, за 2007 рік в період з 9 липня по 31 грудня, та донарахувати за 2008 рік в період з 22 травня по 31 грудня в розмірі, передбаченому Законом України «Про соціальний захист дітей війни». В іншій частині позову відмовити.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку в Одеський апеляційний адміністративний суд через Кривоозерський районний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення постанови та апеляційної скарги протягом двадцяти днів після подачі заяви про апеляційне оскарження, або в порядку, передбаченому ч.5 ст.186 КАС України.
СУДДЯ: (підпис)
Копія вірна:
Суддя Кривоозерського
районного суду Л.Л.Микитей