КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
УХВАЛА
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
04.12.06 р. № 25/309-А
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Григоровича О.М.
суддів: Гольцової Л.А.
Рябухи В.І.
при секретарі: Решоткіній Т.О.
За участю представників:
-позивача: Крайнік Д.В. (дов. від 14.07.06),
-відповідача 1: Кравченко Є.Д. (дов. від 26.07.06 № 392),
-відповідача 2: Чепудра П.І. (дов. від 26.10.06 № 110),
Сіпунова С.С. (дов. від 10.07.06 № 69),
-третьої особи: Федотов П.М. (дов. від 11.09.06 № 40/0/25-06),
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Фонду державного майна України
на постанову Господарського суду м.Києва від 11.09.2006
у справі № 25/309-А (Морозов С.М.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Рембудпраця плюс"
до Фонду державного майна України
Регіонального відділення Фонду державного майна України по м. Києву
третя особа відповідача Міністерство праці та соціальної політики України
третя особа позивача
про визнання нечинним наказу,
(у справі оголошувалася перерва з 08.11.06 до 04.12.06)04.12.06 у судовому засіданні відповідно до пункту 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України оголошено вступну та резолютивну частини ухвали.
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю “Рембудпраця плюс” (далі-позивач) звернулося до Господарського суду м. Києва з адміністративним позовом до Фонду державного майна України (далі-відповідач 1), Регіонального відділення Фонду державного майна України по м. Києву (далі-відповідач 2) про визнання нечинним наказу відповідача 1 від 07.06.06 № 902 “Про внесення змін до наказів Фонду державного майна України від 31.10.02 №1924, від 29.09.04 № 2022, від 04.12.01 № 2238, від 23.11.04 № 2552, від 13.07.05 № 2062, від 25.01.06 № 109” в частині виключення з переліку об’єктів державної власності, що підлягають приватизації шляхом викупу, цілісного майнового комплексу Державне підприємство “Рембудпраця”, що знаходиться за адресою: м. Київ, Саперно-Слобідський проїзд, 18, та повернення виконання вказаного наказу шляхом зобов’язання відповідача 2 включити цілісний майновий комплекс Державне підприємство “Рембудпраця” до об’єктів, що підлягають приватизації і надання можливості приватизувати цей комплекс ТОВ “Рембудпраця плюс” відповідно до поданої заяви про включення об’єкта до переліку об’єктів, що підлягають приватизації, зареєстрованої у відповідача 1 від 23.11.04 за № 3пр37/92, шляхом викупу об’єкта що підлягає приватизації.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 15.08.06 до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача 1 було заучено Міністерство праці та соціальної політики України (далі-третя особа).
Постановою Господарського суду м. Києва від 11.09.06 позовні вимоги задоволено частково. Визнано нечинним наказ відповідача 1 від 07.06.06 № 902 “Про внесення змін до наказів Фонду державного майна України від 31.10.02 №1924, від 29.09.04 № 2022, від 04.12.01 № 2238, від 23.11.04 № 2552, від 13.07.05 № 2062, від 25.01.06 № 109” в частині виключення з переліку об’єктів державної власності, що підлягають приватизації шляхом викупу, цілісного майнового комплексу Державне підприємство “Рембудпраця”, що знаходиться за адресою: м. Київ, Саперно-Слобідський проїзд,18.
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Відповідач 1, не погоджуючись з постановою суду, подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати в зв’язку з неповним з’ясуванням судом обставин, що мають значення для справи, неправильним застосуванням норм матеріального і порушенням норм процесуального права. На його думку, слід прийняти нову постанову, якою повністю відмовити позивачеві у задоволенні його позовних вимог.
Позивач вважає доводи відповідача 1, викладені у скарзі, необґрунтованими, а постанову місцевого суду такою, що прийнята при повному з’ясуванні всіх обставин, що мають значення для справи, просить залишити її без змін, а скаргу – без задоволення.
У письмових поясненнях від 06.11.06 № 30-10/8970 відповідач 2 зазначив, що ним було вжито необхідні заходи та вчинено всі дії щодо здійснення приватизації цілісного майнового комплексу відповідно до вимог Закону України “Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)” та оспорюваного наказу. В судовому засіданні представник відповідача 2 підтримав доводи, викладені відповідачем 1 у апеляційній сказі, та просив змінити постанову місцевого суду шляхом її скасування в частині задоволення позовних вимог.
Третя особа у письмових поясненнях від 08.11.06 № 683/06/186-06 зазначила, що наказ Фонду державного майна України від 23.11.04 № 2552 “Про перелік об’єктів, що підлягають приватизації” був виданий з порушенням норм чинного законодавства в частині включення до переліку об’єктів, що підлягають приватизації ДП “Рембудпраця”, а спірний наказ таким, виданий правомірно, та просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову місцевого суду, прийнявши нову про повну відмову у задоволенні позовних вимог.
Заслухавши пояснення представників сторін та третьої особи, дослідивши наявні докази, обговоривши доводи скарги, колегія суддів вважає, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
22.11.04 до відповідача 2 надійшла заява позивача про включення цілісного майнового комплексу Державного підприємства “Рембудпраця” до переліку об’єктів, що підлягають приватизації.
Відповідач 1 вніс до переліку об’єктів державної власності групи А, що підлягають приватизації шляхом викупу цілісний майновий комплекс – Державне підприємство “Рембудпраця”, яке знаходиться за адресою: м. Київ, Саперно-Слобідський проїзд, 18, про що свідчить наказ Фонду державного майна України від 23.11.04 № 2552 “Про перелік об’єктів, що підлягають приватизації”.
Відповідно до ст. 2 Закону України “Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)” (далі – Закон про малу приватизацію) об’єктами малої приватизації є, зокрема, цілісні майнові комплекси невеликих державних підприємств, віднесених Державною програмою приватизації до групи А.
Пунктом 5 Державної програми приватизації на 2000 – 2002 роки, затвердженої відповідним Законом від 18.05.00 №1723-III, встановлено, що до об’єктів групи А належать цілісні майнові комплекси державних, орендних підприємств та структурні підрозділи підприємств, виділені у самостійні підприємства, у тому числі у процесі реструктуризації державних підприємств із середньообліковою чисельністю працюючих до 100 осіб включно або понад 100 осіб, але вартість основних фондів яких недостатня для формування статутних фондів відкритих акціонерних товариств.
У відповідності до ст. 7 Закону про малу приватизацію приватизація відповідних об’єктів проводиться шляхом викупу або продажу на аукціоні чи за конкурсом. Включення об’єктів приватизації до переліку здійснюється за заявою покупців, що затверджується Фондом державного майна України, Верховною Радою Автономної Республіки Крим, або місцевими Радами.
Покупцями об’єктів малої приватизації можуть бути фізичні та юридичні особи, які визнаються покупцями відповідно до Закону України “Про приватизацію майна державних підприємств” (ст. 5 Закону).
Частиною 2 ст. 8 Закону України “Про приватизацію майна державних підприємств” передбачено, що для спільної участі в приватизації громадяни можуть створювати господарські товариства, в тому числі із членів трудового колективу, в порядку, встановленому законодавством України.
Господарське товариство членів трудового колективу підприємства, що приватизується, засновується на підставі рішення загальних зборів, у яких брало участь більше 50 відсотків працівників підприємства або їх уповноважених представників.
Як вбачається з наказу, що оспорюється, відповідач 1 при його прийнятті керувався абз. 8 п.2 ст.2 Закону України “Про приватизацію державного майна”, згідно з яким приватизація здійснюється на основі принципів одним з яких є – пріоритетне право трудових колективів на придбання майна своїх підприємств.
Наявними у справі матеріалами підтверджується, що позивач був заснований на підставі рішення загальних зборів, у яких брало участь більше 50% працівників ДП “Рембудпраця”.
Отже, колегія суддів, погоджуючись з висновком місцевого суду, вважає, що цілісний майновий комплекс ДП “Рембудпраця” відповідає вимогам, що ставляться для його віднесення до об’єктів групи А.
Позивачем було дотримано вимоги закону щодо включення цілісного майнового комплексу ДП “Рембудпраця” до об’єктів, що підлягають приватизації шляхом викупу. До того ж, судом не виявлено порушень порядку та форми поданої заяви на включення відповідного об’єкту до переліку тих, що підлягають приватизації.
Відповідно до ч. 5 ст. 7 Закону про малу приватизацію орган приватизації розглядає подану заяву і в разі відсутності підстав для відмови у приватизації включає підприємство до переліків, зазначених у частині першій цієї статті. Результати розгляду доводяться до заявника у письмовій формі не пізніш як через місяць з дня подання заяви.
Таким чином, колегія суддів вважає правомірним прийняття рішення про включення до переліку об’єктів держаної власності групи А, що підлягають приватизації цілісного майнового комплексу ДП “Рембудпраця”, яке затверджено наказом відповідача 1 від 23.11.04 № 2552 “Про перелік об’єктів, що підлягають приватизації”.
Статтями 8, 11 Закону про малу приватизацію встановлено, що з моменту прийняття рішення про приватизацію підприємства проводиться його підготовка до приватизації, в результаті чого здійснюється його подальший продаж шляхом викупу.
На підставі п. 5 наказу відповідача 1 від 07.06.06 № 902 “Про внесення змін до наказів Фонду державного майна України від 31.10.02 №1924, від 29.09.04 № 2022, від 04.12.01 № 2238, від 23.11.04 № 2552, від 13.07.05 № 2062, від 25.01.06 № 109” цілісний майновий комплекс Державного підприємства “Рембудпраця”, що знаходиться за адресою: м. Київ, Саперно-Слобідський проїзд, 18, було виключено з переліку об’єктів державної власності групи А, що підлягають приватизації шляхом викупу. Виключення ЦМК унеможливило його подальшу приватизацію.
Згідно з ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Доказів, які б підтверджували законність прийняття оспорюваного наказу від 07.06.06, відповідачем 1 не було подано ні місцевому суду, ні суду апеляційної інстанції.
Доводи відповідача 1 про відсутність згоди третьої особи (органу уповноваженого управляти майном підприємства) колегія суддів, погоджуючись з судом 1-ої інстанції, вважає безпідставними, оскільки на підставі листа Фонду державного майна України від 18.05.06 щодо ДП “Рембудпраця” Фондом надавалися роз’яснення Міністерству, що цілісний майновий комплекс ДП “Рембудпрця” відповідно до п. 5 Державної програми приватизації на 2000-2002 роки належить до об’єктів приватизації групи А, та не включений до переліку об’єктів права державної власності, що не підлягають приватизації. Одержання згоди органу, уповноваженого управляти майном такого підприємства, для його приватизації не передбачається законодавством України.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідач 1, приймаючи спірний наказ, діяв без відповідних законодавчих підстав, порушуючи права та охоронювані законом інтереси позивача щодо приватизації цілісного майнового комплексу ДП “Рембудпраця”.
З урахуванням викладеного, позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню, а спірний наказ має бути визнано нечинним.
Щодо частини позовних вимог до відповідача 2, то місцевим судом було зроблено правильний висновок про відмову у задоволенні позову в цій частині, оскільки на підставі п. 1.1 Положення “Про регіональне відділення ФДМУ по м. Києву” відповідач 2 є державним органом, який створюється Фондом державного майна України і йому підпорядковується, тому накази Фонду є обов’язковими для виконання регіональними відділеннями.
Думка відповідача 1, що місцевим судом під час розгляду справи не була досліджена дійсність листа Міністерства праці та соціальної політики України від 04.10.04 №01-337, на підставі якого цілісний майновий комплекс ДП “Рембудпраця” був включений до переліку об’єктів державної власності, що підлягають приватизації шляхом викупу, колегія суддів вважає безпідставним. З матеріалів справи вбачається, що суд 1-ої інстанції, розглядаючи спір, взяв наявність цього листа до уваги та зробив правильний висновок з приводу відсутності згоди органу, уповноваженого розпоряджатися майном підприємства, що підлягає приватизації, із посланням на лист Фонду державного майна України від 18.05.06 № 10-20-7238.
До того ж, предметом даного спору є визнання нечинним наказу Фонду державного майна України від 07.06.06 № 902 в частині виключення цілісного майнового комплексу Державного підприємства “Рембудпраця” з переліку об’єктів державної власності групи А, що підлягають приватизації шляхом викупу, а не недійсність листа Міністерства праці та соціальної політики України від 04.10.04 №01-337.
Посилання відповідача 1 на п. 4 Тимчасового положення про Фонд державного майна України, затвердженого постановою Верховної Ради України від 07.07.92 № 2558-XII, ст.7 Закону України “Про приватизацію державного майна”, ст.ст. 319, 326 Цивільного кодексу України, та твердження про те, що останній мав право, керуючись листом третьої особи від 01.06.06 № 3646/0/14-06/01, виключити з переліку об’єктів державної власності групи А, що підлягають приватизації, шляхом викупу ЦМК Державного підприємства “Рембудпраця” колегія суддів вважає помилковими. По – перше, вони відтворюють обставини та доводи, викладені відповідачем 1 у запереченнях на адміністративний позов від 31.07.06 та по справі від 15.08.06, а, по – друге, ці обставини були досліджені та правильно оцінені судом 1-ої інстанції під час розгляду справи.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 198, 200, 205, 206, 212 та 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
УХВАЛИВ:
Залишити апеляційну скаргу Фонду державного майна України без задоволення, а постанову Господарського суду м. Києва від 11.09.06 у справі № 25/309-А – без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом одного місяця з дня виготовлення ухвали в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Ухвалу виготовлено та підписано 07.12.06
Головуючий суддя Григорович О.М.
Судді
Гольцова Л.А.
Рябуха В.І.