КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

УХВАЛА

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

 20.11.06 р.          № 15/190

 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого:                              Григоровича О.М.

 суддів:                                          Гольцової  Л.А.

                                        Рябухи  В.І.

 при секретарі:                              Решоткіній Т.О.

 За участю представників:

 -позивача: Ковтун Л.В. (дов. від 17.11.06 № 04-806/2529),        Зайковська М.В. (дов. від 17.11.06 № 04-805/2528),

 -відповідача: Коваль О.А. (дов. від 01.03.06),

 

 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Спеціалізованого підприємства "Бересна" Всеукраїнського благодійногофонду регіональних досліджень "Єдність"

 на постанову Господарського суду Чернігівської області від 29.08.2006 (підписана 01.09.06)

 у справі № 15/190  (Федоренко Ю.В.)

 за позовом           Відділення Фонду соціального захисту інвалідів у Чернігівській області

 до           Спеціалізованого підприємства "Бересна" Всеукраїнського благодійного фонду регіональних досліджень "Єдність"

             

             

 про          стягнення 4165 грн.,

 20.11.06 у судовому засіданні відповідно до пункту 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України оголошено вступну та резолютивну частини ухвали.

ВСТАНОВИВ:

 Відділення Фонду соціального захисту інвалідів у Чернігівській області (далі-позивач) звернулося до Господарського суду Чернігівської області з позовом до Спеціалізованого підприємства “Бересна” Всеукраїнського благодійного фонду регіональних досліджень “Єдність”(далі-відповідач) про стягнення з відповідача 4165 грн. штрафних санкцій за не створення одного робочого місця для працевлаштування інвалідів у 2005 році.

Постановою Господарського суду Чернігівської області від 29.08.06, підписаною 01.09.06, позов задоволено повністю.

Відповідач, не погоджуючись з постановою суду, подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати у зв’язку з порушенням місцевим судом норм матеріального і процесуального права, неповним з’ясуванням обставин, що мають значення для справи.

У письмових запереченнях на апеляційну скаргу позивач зазначив, що постанову місцевого суду було винесено з врахуванням всіх обставин справи та дотриманням норм матеріального права. На його думку, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову місцевого суду – без змін.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні докази, обговоривши доводи скарги, колегія суддів вважає, що скарга не підлягає задоволенню  з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” (далі-Закон) в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин, для підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності і господарювання встановлюється норматив робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків від середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 чоловік –  у кількості одного робочого місця.

Згідно з ч. 1 ст. 8 Закону державне управління в галузі забезпечення соціальної захищеності інвалідів здійснюється центральним органом виконавчої влади з питань праці та соціальної політики, Міністерством охорони здоров’я України та органами місцевого самоврядування України.

Пунктом 1 Положення про Фонд соціального захисту інвалідів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.02 № 1434 (далі – Положення), передбачено, що Фонд соціального захисту інвалідів є урядовим органом державного управління, який діє у складі Мінпраці та підпорядковується йому. Для реалізації покладених на Фонд завдань за погодженням з Мінпраці утворюються територіальні відділення Фонду в межах граничної чисельності його працівників (п. 9 Положення).

Відповідно до пп.3 п. 4 та пп.3 п. 5 Положення Фонд відповідно до покладених на нього завдань здійснює контроль за своєчасним перерахуванням сум штрафних санкцій, що надходять від підприємств, установ і організацій за недодержання ними нормативів робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів, та має право здійснювати перевірки підприємств, установ, організацій щодо додержання ними нормативів робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів.

Для підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності та господарювання, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір штрафних санкцій за робоче місце, не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, у відповідній установі, організації (ч.1 ст. 20 Закону).

Частинами 3, 4 ст. 20 Закону передбачено, що сплату штрафних санкцій підприємства, установи і організації провадять відповідно до закону за рахунок прибутку, який залишається в їх розпорядженні після сплати всіх податків і зборів (обов’язкових платежів). У разі відсутності коштів штрафні санкції можуть бути застосовані шляхом звернення стягнення на майно підприємства, установи і організації в порядку, передбаченому законом.

Як вбачається із поданого відповідачем Звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2005 рік (форма №10-ПІ), на його підприємстві чисельністю 10 штатних працівників норматив щодо працевлаштування інвалідів протягом звітного періоду становить одне робоче місце, середньооблікова кількість штатних працівників інвалідів становить – “0”, середньорічна заробітна плата штатного працівника 8330 грн.     

Відповідно до Положення про робоче місце інваліда і про порядок працевлаштування інвалідів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.95 № 314, на підприємства покладається обов’язок створювати та належним чином атестувати робочі місця для працевлаштування інвалідів, інформувати про таку кількість створених робочих місць органи працевлаштування інвалідів.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем робочі місця для інвалідів у 2005 році не створювалися, інформація про створення таких місць до органів, які займаються працевлаштуванням інвалідів, не направлялась.

Отже, колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду про стягнення з відповідача за нестворення одного робочого місця для працевлаштування інваліда 4165 грн. штрафних санкцій.

Твердження відповідача, що Кабінетом Міністрів України на теперішній час не розроблено порядок реєстрації підприємств у Фонді соціального захисту інвалідів в зв’язку з чим дії позивача порушують чинне законодавство, зокрема, ч.1 ст. 19 Конституції України колегія суддів вважає помилковим, оскільки нерозроблення згаданого порядку, як правильно було встановлено місцевим судом, не звільняє відповідача від сплати штрафних санкцій.

Згідно з п. 2 Порядку сплати підприємствами (об’єднаннями), установами і організаціями штрафних санкцій до відділень Фонду соціального захисту інвалідів, акумуляції, обліку та використання цих коштів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.01 № 1767, підприємства, на яких працює 8 і більше чоловік, реєструються у відділеннях Фонду соціального захисту інвалідів за своїм місцезнаходженням і щороку не пізніше 1 лютого подають до зазначених відділень звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів.

31.01.06 на адресу позивача надійшов Звіт відповідача про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2005 рік. Підприємству було присвоєно номер 136-08, що свідчить про реєстрацію відповідача у відповідному відділенні Фонду.

Посилання відповідача у скарзі на специфіку діяльності підприємства, як підставу для нестворення робочого місця для інваліда, а також на те, що він протягом 2005 року не отримував прибутку, колегія суддів вважає безпідставними, та такими, що не заслуговують на увагу, оскільки вони відтворюють обставини та доводи, викладені у письмових поясненнях стосовно викладених в позовній заяві вимог. Все це було досліджено та належним чином оцінено місцевим судом під час розгляду справи.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 198, 200, 205, 206, 212 та 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

 Постанову Господарського суду Чернігівської області від 29.08.06 у справі № 15/190 залишити  без  змін,  а апеляційну  скаргу Спеціалізованого підприємства “Бересна” Всеукраїнського благодійного фонду регіональних досліджень “Єдність” -  без  задоволення.     

          Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом одного місяця з дня виготовлення ухвали в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Ухвалу виготовлено та підписано 22.11.06

 Головуючий суддя          Григорович О.М.

 Судді

           Гольцова  Л.А.

          Рябуха  В.І.