КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15.11.2006 № 12/147 (10/221/8/6)
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Григоровича О.М.
суддів: Гольцової Л.А.
Рябухи В.І.
при секретарі: Решоткіній Т.О.
За участю представників:
-позивача: не з’явився,
-відповідача: Шумілова О.В. (дов. від 09.10.06 № 1359),
Маркевич Т.Л. (дов. від 15.06.06 № 802),
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства "Науково-виробниче об"єднання "Чернігівеліткартопля"
на рішення Господарського суду Чернігівської області від 07.09.2006
у справі № 12/147 (10/221/8/6) (Лавриненко Л.М.)
за позовом Закритого акціонерного товариства "Науково-виробниче об"єднання "Чернігівеліткартопля"
до Української державної інноваційної компанії в особі Чернігівського регіонального відділення
третя особа відповідача
третя особа позивача
про визнання договору неукладеним,
ВСТАНОВИВ:
Закрите акціонерне товариство “Науково-виробниче об’єднання “Чернігівеліткартопля” (далі-позивач) звернулося до Господарського суду Чернігівської області з позовом до Української державної інноваційної компанії в особі Чернігівського регіонального відділення (далі-відповідач) про визнання неукладеним інноваційного договору від 20.06.97 № 20.
Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 07.09.06 у задоволенні позову відмовлено.
Позивач, не погоджуючись з рішенням суду, подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати в зв’язку із невідповідністю висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, порушенням норм матеріального та процесуального права, задовольнивши заявлені позовні вимоги.
У відзиві на апеляційну скаргу відповідач заперечує проти доводів, викладених позивачем, вважаючи їх хибними, та просить залишити рішення місцевого господарського суду без змін, а апеляційну скаргу – без задоволення.
Представник позивача в судове засідання не з’явився, не повідомивши суд про причини неявки, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи повідомленнями про вручення рекомендованого поштового відправлення (ухвал суду від 29.09.06, 18.10.06) за №№ 724042, 788288.
Неявка представника позивача в судове засідання, на думку колегії суддів, не перешкоджає розгляду апеляційної скарги по суті, оскільки в матеріалах справи достатньо доказів для її розгляду.
Матеріали справи свідчать про наступне.
20.06.97 між сторонами у справі було укладено інноваційний договір № 20 (далі-інноваційний договір). Відповідно до преамбули інноваційного договору він був укладений з метою здійснення інноваційного проекту, а саме: “Створення виробничого комплексу індустріального вирощування оздоровленої насіннєвої картоплі на базі новітніх високоефективних технологій”.
Згідно з Розділом 1 інноваційного договору його предметом є реалізація зазначеного вище проекту по впровадженню нових технологій та створенню виробництва конкурентноспроможної продукції, в результаті чого позивачем (підприємством) створюється прибуток та досягається соціальний ефект.
Для здійснення проекту сторони домовились докласти максимум зусиль, а саме: відповідач зобов’язався внести для здійснення проекту цільовий вклад у вигляді інноваційної позики у строки і розмірах, що визначені у календарному плані робіт (Додаток 2), а позивач – виконати всі роботи по реалізації проекту і повернути інвестору його вклад у строки і розмірах, що вказані у плані повернення платежів (Додаток 4).
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач стверджує, що інноваційний договір являє собою договір про сумісну діяльність, правова природа якого визначає необхідність існування в межах договору домовленості по таких істотних умовах пов’язаних з веденням сумісної діяльності як порядок ведення спільних справ учасників договору, порядок утворення спільного майна учасників договору, порядок покриття витрат і збитків, що виникли в результаті сумісної діяльності.
З урахуванням того, що сторонами при укладенні договору не було досягнуто згоди по вказаним вище істотним умовам, позивач просить суд визнати інноваційний договір неукладеним.
Відповідно до ст. 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб’єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
На думку колегії суддів, з урахуванням предмету позову (визнання неукладеним інноваційного договору від 20.06.97 № 20) місцевому господарському суду слід було застосовувати положення Цивільного кодексу УРСР (далі – ЦК УРСР), а не кодекси, що набрали чинності з 01.01.04.
Статтею 6 ЦК України визначено способи захисту судом цивільних прав.
Колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду про те, що вимога позивача про визнання інноваційного договору неукладеним не відповідає способам захисту прав, визначених ЦК України.
Позов про визнання договору неукладеним є вимогою про встановлення факту, що має юридичне значення. Місцевий суд, відмовляючи у задоволенні позову, дійшов правильного висновку, що цей факт може встановлюватися господарським судом лише при існуванні та розгляді між сторонами спору про право цивільне, та про те, що його встановлення є елементом оцінки фактичних обставин справи та обґрунтованості вимог.
Доводи позивача в частині неправильного застосування місцевим судом норм матеріального права, викладені в апеляційній скарзі, апеляційна інстанція вважає такими, що не повинні братися до уваги, оскільки вони відтворюють обставини та доводи, викладені останнім у позовній заяві. Все це було досліджено та належним чином оцінено судом першої інстанції під час розгляду справи.
Твердження скаржника, що ухвали та рішення суду направлялися за неправильною адресою, у зв’язку з чим він належним чином не був про час розгляду справи, колегія суддів вважає безпідставним, оскільки судові акти згідно з повідомленнями про вручення рекомендованих відправлень отримувалися його уповноваженою особою. До того ж, будь-яких заяв або клопотань з проханням направляти кореспонденцію на іншу адресу ніж ту, що вказана у позовній заяві, останнім не було подано до місцевого господарського суду.
Отже, місцевим господарським судом прийняв правильне рішення, незалежно від посилань на положення кодексів, що набрали чинності з 01.01.04.
За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку про те, що судом першої інстанції повно з’ясовані обставини, які мають значення для справи, висновки суду відповідають встановленим обставинам справи, а рішення винесено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, що дає підстави для залишення його без змін.
Керуючись ст.ст. 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Рішення Господарського суду Чернігівської області від 07.09.06 у справі № 12/147 (10/221/8/6) залишити без змін, а апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства “Науково-виробниче об’єднання “Чернігівеліткартопля” - без задоволення.
Головуючий суддя Григорович О.М.
Судді Гольцова Л.А.
Рябуха В.І.