КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04.10.2006 № 22/71
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Зеленіна В.О.
суддів: Моторного О.А.
Рєпіної Л.О.
при секретарі: Голюк Н.І.
За участю представників:
від позивача - Омельченко Р. В. – по довіреності.
від відповідача - Жураковська Л. А. – по довіреності.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головне управління по місту Києву та Київській області ВАТ "Ощадбанк"
на рішення Господарського суду м.Києва від 13.07.2006
у справі № 22/71 (Пінчук В.І.)
за позовом Відкрите акціонерне товариство "Державний ощадний банк України"
до Приватного підприємства (ПП) “Троєщанин”
про розірвання договору фінансового лізингу домоволодіння
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Господарського суду м. Києва від 13.07.2006 р. у справі № 22/71 в позові ВАТ “Державний ощадний банк України” в особі Головного управління по м. Києву та Київській області до ПП “Троєщанин” про розірвання договору фінансового лізингу домоволодіння було відмовлено.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач звернувся з апеляційною скаргою, просить його скасувати, оскільки вважає, що воно було прийняте з порушенням норм матеріального права.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 07.09.2006 р. було порушене апеляційне провадження у справі № 22/71, розгляд справи був призначений на 20.09.2006 року.
20.09.2006 р. розгляд даної справи був відкладений до 04.10.2006 р.
Дослідивши матеріали справи, розглянувши апеляційну скаргу, заслухавши пояснення представників сторін, Київським апеляційним господарським судом встановлено наступне.
14.08.1998 р. між Державним спеціалізованим комерційним ощадним банком України (правонаступником прав і обов’язків якого є Відкрите акціонерне товариство “Державний ощадний банк України” (згідно постанови КМ України № 876 від 21.05.1999 р.)) та відповідачем був укладений договір фінансового лізингу домоволодіння, відповідно до п. 1. якого (з урахуванням змін і доповнень внесених додатковою угодою № 1 від 09.09.1999 р.) позивач на умовах фінансового лізингу передає, а відповідач бере у виключне користування на 12 років до серпня 2010 р. на умовах лізингових платежів домоволодіння, що знаходиться за адресою: м. Київ, с. Троєщина, вул. Леніна, 56.
18.08.1998 р. позивач передав відповідачу майно, про що сторонами складено та підписано акт здачі-приймання домоволодіння.
Термін фінансового лізингу, встановлений договором та додатковою угодою складає 12 років з моменту прийняття відповідачем об’єкта, що орендується, за актом здачі-приймання (п. 3.1. договору).
Згідно п. 10.1. договору його може бути розірвано в односторонньому порядку за систематичне порушення однією із сторін умов договору і своїх зобов’язань.
Пунктами 6.1. та 6.2. зазначеного договору визначені права та обов’язки відповідача.
Відповідно до п. 6.1. договору відповідач зобов’язався, зокрема, застрахувати на користь позивача об’єкт, що орендується, не пізніше, ніж через 20 днів після підписання договору у будь-якій державній страховій компанії м. Києва на термін оренди з усіх звичайно прийнятих ризиків та не здійснювати без письмової згоди позивача перебудову, добудову та перепланування об’єкта, що орендується.
Згідно наявного в матеріалах справи договору страхування майна № 183-0001/05-22 від 07.07.2005 р. відповідачем застраховано об’єкт лізингу до 07.07.2006 р. Позивачем не доведено суду та не подано доказів на підтвердження ненадання відповідачем за вимогою позивача документів, передбачених п. 6.1. договору з урахуванням додаткової угоди, а саме доказів сплати страхових внесків.
20.06.2006 р. позивач без участі відповідача склав акт перевірки та перегляду майна, що надано в лізинг, згідно якого частина домоволодіння надається відповідачем в оренду третім особам та вчинено перебудову. Доказів запрошення для складання вказаного акту повноважних представників відповідача та виявлення ознак перебудови, а також здавання в суборенду позивачем суду не подано.
Колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що вимоги позивача є такими, що не підлягають до задоволення, при цьому колегією враховується наступне.
Відповідно до п. 4 Розділу ІХ Прикінцевих положень Господарського Кодексу України, який набув чинності з 01.01.2004 р., до господарських відносин, що виникли до набрання чинності відповідними положеннями Господарського Кодексу України, зазначені положення застосовуються щодо тих прав і обов`язків, які продовжують існувати або виникли після набрання чинності цими положеннями. Аналогічні положення містять норми п. 4 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного Кодексу України, який також набув чинності з 01.01.2004 р.
Оскільки правовідносини між сторонами не припинились, а продовжують існувати, то до спірних правовідносин слід застосовувати Цивільний Кодекс України.
Відповідно ст. 629 Цивільного Кодексу України договір є обов’язковим для виконання сторонами.
Згідно п. 10.1. договору встановлено, що даний договір може бути розірвано в односторонньому порядку за систематичне порушення однією із сторін умов договору і своїх зобов’язань.
Відповідно до ч. 2 ст. 806 ЦК України до договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених параграфом 6. Лізинг та законом.
Відповідно до п. 1 ст. 783 Цивільного Кодексу України наймодавець має право вимагати розірвання договору найму, якщо наймач користується річчю всупереч договору або призначення речі.
Згідно зі ст. 291 Господарського Кодексу України договір оренди може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї з сторін договір оренди може бути достроково розірваний з підстав, передбачених Цивільним Кодексом України для розірвання договору найму в порядку, встановленому ст. 188 ГК України.
Згідно з ч. 1 ст. 188 Господарського Кодексу України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або договором.
Частиною 2 ст. 188 Господарського Кодексу України визначено, що сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором.
Відповідно до ч. 4 ст. 188 Господарського Кодексу України у разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.
Як вбачається з матеріалів справи, на виконання вимог ст. 188 Господарського Кодексу України позивачем не була надіслана відповідачу пропозиція про розірвання договору оренди.
Належних доказів, які підтверджують дотримання порядку розірвання договорів передбачених ст. 188 Господарського Кодексу України позивачем надано не було.
З огляду на наведене, відсутні підстави для дострокового розірвання договору фінансового лізингу домоволодіння від 14.08.1998 р.
Враховуючи викладене вище, судова колегія вважає, що рішення Господарського суду м. Києва від 13.07.2006 р. у справі № 22/71 відповідає матеріалам справи та чинному законодавству, а тому підстави для його зміни чи скасування відсутні.
Керуючись ст.ст. 99,101,103,105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд,-
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства “Державний ощадний банк України” в особі Головного управління по м. Києву та Київській області на рішення Господарського суду м. Києва від 13.07.2006 р. у справі № 22/71 – залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду м. Києва від 13.07.2006 р. у справі № 22/71 – залишити без змін.
3. Матеріали справи № 22/71 повернути Господарському суду м. Києва.
Головуючий суддя Зеленін В.О.
Судді Моторний О.А.
Рєпіна Л.О.
31.10.06 (відправлено)
- Номер:
- Опис: стягнення 49 116, 68 грн
- Тип справи: Позовна заява(звичайна)
- Номер справи: 22/71
- Суд: Господарський суд міста Києва
- Суддя: Зеленін В.О.
- Результати справи:
- Етап діла: Розглянуто
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 16.02.2010
- Дата етапу: 18.06.2010