Справа № 2-а-4444/11

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"29" серпня 2011 р. м.Снятин

Суддя Снятинського районного суду Івано-Франківської області Калиновський М.М. розглянувши справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в Снятинському районі Івано-Франківської області про визнання права на проведення перерахунку доплати до пенсії та зобов’язання провести перерахунок і виплату доплати до пенсії, як непрацюючому пенсіонеру та додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров’ю, за проживання у зоні посиленого радіоекологічного контролю, -

В С Т А Н О В И В :

Позивачка звернулася до суду з вищенаведеним позовом.

Позовні вимоги мотивувала тим, що вона проживає в населеному пункті, який відповідно до Постанови КМ України № 106 від 23 липня 1991 року віднесений до зони посиленого радіоекологічного контролю, і повинна отримувати доплату до пенсії, як непрацююча пенсіонерка, за проживання у вищезазначеній зоні в розмірі однієї мінімальної заробітної плати. Однак, відповідач виплачує доплату та додаткову пенсію у значно меншому розмірі, а тому просить визнати за нею право на проведення перерахунку доплати до пенсії, як непрацюючому пенсіонеру, за проживання у зоні посиленого радіоекологічного контролю та зобов’язати відповідача провести перерахунок та виплату їй доплати до пенсії з 09.07.2007 року у розмірі однієї мінімальної заробітної плати, відповідно до ч.2 ст. 39 ЗУ “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, а також зобов’язати відповідача провести перерахунок та виплату їй додаткової пенсії з 09.07.2007 року за шкоду заподіяну здоров’ю в розмірі 15 % мінімальної пенсії за віком, відповідно до ст. 51 ЗУ “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.

В частині позовних вимог, а саме про визнання права на проведення перерахунку доплати до пенсії і зобов’язання провести перерахунок і виплату доплати до пенсії, як непрацюючому пенсіонеру та додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров’ю, за проживання у зоні посиленого радіоекологічного контролю за період з 09.07.2007 року до 29.01.2011 року, позов ухвалою Снятинського райсуду від 16.08.2011 року залишено без розгляду, оскільки позовні вимоги заявлені поза вимогами строку звернення до суду, а тому позовні вимоги слід розглядати в межах 6-ти місячного строку позовної давності.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Спірні правовідносини, які склалися між позивачем та УПФУ в Снятинському районі Івано-Франківської області, регулюються Конституцією України, ЗУ “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № 6-рп/2007 та від 22.05.2008 року № 10рп/2008.

З матеріалів справи слідує, що позивач проживає в зоні посиленого радіоекологічного контролю, що стверджується посвідченням громадянина, який постійно проживає на території зони посиленого радіоекологічного контролю, серії В-І № 520913 від 12.05.1993 року, категорії 4. На даний час вона ніде не працює та отримує пенсію в УПФУ в Снятинському районі.

Відповідно до ч.2 ст. 39 ЗУ “Про “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”(в редакції від 06.06.96 року) доплата до пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають у зоні посиленого радіологічного контролю, проводиться у розмірі встановленому для громадянам, які працюють на цій території, тобто у розмірі однієї мінімальної заробітної плати.

Відповідно до ст. 51 ЗУ “Про “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”(в редакції від 06.06.96 року) додаткова пенсія за шкоду за шкоду заподіяну здоров’ю в розмірі 15 % мінімальної пенсії за віком.

Розмір мінімальної заробітної плати встановлюється Законом України про державний бюджет України на відповідний рік.

Розмір мінімальної пенсії за віком, згідно ч. 3 ст.46 Конституції України, ст.ст.1, 2 ЗУ “Про прожитковий мінімум”від 15 липня 1999 року № 966 повинен бути не нижче прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність. Частиною 3 ст.46 Конституції України передбачено, що пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму встановленого законом.

На даний час розмір мінімальної пенсії за віком визначений ст. 28 ЗУ “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”№ 1058-IV і згідно цієї норми мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму, встановленому для осіб, що втратили працездатність. Таким чином, розмір мінімальної пенсії за віком для осіб пенсійного віку повинен дорівнювати прожитковому мінімуму для осіб, що втратили працездатність.

Розмір прожиткового мінімуму затверджується Законами України про Державний бюджет України на відповідний рік.

Доводи представника відповідача про те, що при розрахунку пенсії позивачу вони виконували вимоги Постанов Кабінету Міністрів України не заслуговують на увагу, оскільки відповідно до вимог ст. 9 КАС України у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини (аналогія закону), а у разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України або міжнародному договору, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № 6-рп/2007 та від 22.05.2008 року № 10-рп/2008 визнано такими, що не відповідають Конституції України положення законів України про державний бюджет на відповідний рік, які обмежували виплати додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю та підвищення непрацюючим пенсіонерам, які проживають у зоні посиленого радіологічного контролю.

Відповідно до ч.2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти, або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Статтею 64 Конституції України встановлено, що конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

З 19.06.2011 року набрав чинності ЗУ “Про внесення змін до ЗУ “Про державний бюджет на 2011 рік”, яким Прикінцеві положення вказаного Закону доповнено п.4, відповідно до вимог якого у 2011 р. норми і положення статтей 39, 51 ЗУ “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 р.

Постановою Кабінету Міністрів України від 06.07.2011 року (опублікованої в “Урядовому кур’єрі” 23.07.2011 року) “Про встановлення деяких розмірів виплат що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету”визначено розміри додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров’ю та доплату до пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають на території радіоактивного забруднення.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що вимоги позивача підлягають до задоволення з 29.01.2011 року до 23.07.2011 року.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 159, 161-163, 1832 КАС України, -

П о с т а н о в и в :

Позов задоволити частково.

Визнати за ОСОБА_1 право на перерахунок доплати до пенсії за проживання у зоні посиленого радіоекологічного забруднення, згідно ч.2 ст. 39 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з 29.01.2011 року до 23.07.2011 року.  

Зобов’язати Управління Пенсійного Фонду України в Снятинському районі Івано-Франківської

області провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 доплату до пенсії за проживання у зоні посиленого радіоекологічного контролю в розмірі однієї мінімальної заробітної плати відповідно до ст. 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”з 29.01.2011 року до 23.07.2011 року включно з урахуванням проведених виплат.

Зобов’язати Управління Пенсійного Фонду України в Снятинському районі Івано-Франківської області провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров’ю, як особі, віднесеної до категорії 4 в розмірі 15 % мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 51 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”з 29.01.2011 року до 23.07.2011 року з урахуванням проведених виплат.

В решті позову відмовити.

Згідно ст. 256 КАС України постанова підлягає до негайного виконання у межах суми стягнення за один місяць.

Про виконання постанови повідомити суд в місячний термін.

На постанову може бути подана апеляційна скарга до Львівського апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня отримання копії постанови через Снятинський районний суд.

Суддя: підпис

Суддя Снятинського райсуду Калиновський М.М.