КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 12.09.2006                                                                                           № 7/295

 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого:                              Андрієнка  В.В.

 суддів:                                          Малетича  М.М.

                                        Студенця  В.І.

 при секретарі:                              

 За участю представників:

 від позивача -Шевченко В.П., довіреність б/н від 10.08.2006р.,

 від відповідача -не з’явився

 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю "Гетьман"

 на рішення Господарського суду м.Києва від 19.06.2006

 у справі № 7/295 (Якименко М.М.)

 за позовом                               Товариство з обмеженою відповідальністю "Львівський лікеро-горілчанийторговий дім"

 до                                                   Товариство з обмеженою відповідальністю "Гетьман"

 третя особа відповідача            

 третя особа позивача                      

 про                                                  стягнення 243793,74 грн.

 Суть рішення і скарги:

Товариство з обмеженою відповідальністю “Львівський лікеро-горілчаний Торговий Дім” (надалі – ТОВ “Львівський лікеро-горілчаний Торговий Дім”, Позивач) звернулося в господарський суд м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Гетьман” (надалі – ТОВ “Гетьман”, Відповідач) про стягнення 243 793,74 грн.

Рішенням господарського суду м. Києва від 19.06.2006р. у справі № 7/295 позов ТОВ “Львівський лікеро-горілчаний Торговий Дім” було задоволено повністю, а саме: стягнуто з ТОВ “Гетьман” на користь ТОВ “Львівський лікеро-горілчаний Торговий Дім” 208 814 грн. 19 коп. - основного боргу, 12 107 грн. 81 коп. - пені, 20 881 грн. 42 коп. - штрафу, 1 990 грн. 32 коп. - трьох відсотків річних, 2 437 грн. 94 коп. - витрат по сплаті державного мита та 118 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Не погоджуючись з рішенням суду, ТОВ “Гетьман” подало на нього апеляційну скаргу, в якій просило скасувати оскаржуване рішення суду і прийняти нове, яким у задоволенні позову ТОВ “Львівський лікеро-горілчаний Торговий Дім” в частині стягнення штрафу, відмовити.

В обгрунтування своїх вимог заявник вказував на те, що судом першої інстанції при прийнятті рішення було неправильно застосовано норми матеріального права, а саме – ст.ст. 217 та 549 ЦК України, що є підставою для його скасування.

Позивач відзиву на апеляційну скаргу не надав, проте його представник в судовому засіданні не погоджувався з доводами та вимогами, які були викладені Відповідачем  в його апеляційній скарзі та вважав, що рішення господарського суду м. Києва від 19.06.2006 року є законним, об’єктивним і таким, що відповідає дійсним обставинам справи, а тому просив залишити це рішення без змін, а апеляційну скаргу – без задоволення.

Відповідач, або ж його представник, в судове засідання по розгляду вказаної апеляційної скарги не з’явився і про причини своєї неявки суду не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи ця сторона повідомлялась належним чином.

На думку колегії суддів апеляційної інстанції, в даному випадку, неявка представника Відповідача в судове засідання, не є перешкодою для розгляду та вирішення справи.

Заслухавши пояснення представника Позивача в судовому засіданні, дослідивши та вивчивши матеріали справи, Київський апеляційний господарський  суд, -

                                        

ВСТАНОВИВ:

 

Як вказувалось вище ТОВ “Львівський лікеро-горілчаний Торговий Дім”, звернулося в господарський суд м. Києва з позовом до ТОВ “Гетьман” про стягнення 243 793,74 грн. і рішенням господарського суду м. Києва від 19.06.2006р. у справі № 7/295 даний позов було задоволено повністю, а саме: стягнуто з ТОВ “Гетьман” на користь ТОВ “Львівський лікеро-горілчаний Торговий Дім” 208 814 грн. 19 коп. - основного боргу, 12 107 грн. 81 коп. - пені, 20 881 грн. 42 коп. - штрафу, 1 990 грн. 32 коп. - трьох відсотків річних, 2 437 грн. 94 коп. - витрат по сплаті державного мита і 118 грн. - витрат на і формаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Приймаючи вказане рішення суд першої інстанції, зокрема, виходив з того, що Позивачем по справі було доведено належними засобами доказування наявність перед ним у Відповідача заборгованості в сумі 208 814, 19 грн., а також обгрунтованість вимог щодо стягнення з останнього 12 107, 81 грн. – пені, 20 881, 42 грн. – штрафу, 1 990, 32 грн. – трьох відсотків річних і понесених Позивачем по справі судових витрат в розмірі 2 555 грн. 94 коп.

У зв’язку з цим, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду погоджується з вказаним висновком місцевого господарського про обгрунтованість доводів Позивача та задоволення його позовних вимог, визначених в рішенні суду, з огляду на наступне.

Як видно з матеріалів справи, 05.09.2005 року між Позивачем та Відповідачем було укладено Договір дистриб'юції № 01-09/05-Д (надалі - Договір), згідно умов якого, Позивач зобов'язувався передати продукцію, а Відповідач - прийняти і оплатити цей товар.

На виконання умов Договору, Позивач 27.10.2005р., 28.10.2005р., 02.11.2005р. та 28.12.2005р. поставив Відповідачу товар згідно розхідних та товаротранспортних накладних на загальну суму 251 529, 92 грн.

Однак, за отриманий товар Відповідач так і не розрахувався, а листом (без зазначення дати і № вих.) визнав, що станом на 15.02.2006р. його борг перед Позивачем становить 251 529, 92 грн.

Одне із відвантажень товару, по якому Відповідач не провів своєчасної оплати, згідно видаткової накладної № ТД-0083268 від 27.10.2005р., відбулося цього числа. Відповідно до вказаної накладної борг Відповідача становив 147 880,00 грн. Оскільки п. 6.1. Договору передбачалося, що Дистриб'ютор проводить оплату за товар протягом 30 календарних днів з моменту отримання товару, то Відповідач повинен був сплатити вказану суму не пізніше 26.11.2005р.

Не виконуючи взяті на себе зобов'язання по Договору, Відповідач погашав вказаний борг частинами, що підтверджується банківськими виписками, ксерокопії яких залучено до матеріалів справи.

17.03.2006р. Відповідач здійснив повернення товару на суму 15 565, 26 грн., згідно накладної на повернення ТМЦ постачальнику № ВзП-0096 від 17.03.2006р.

Крім того, Відповідач частково повернув товар за видатковою накладною № ТД-0083781 від 28.10.2005р. на суму 81 080, 00 грн.

Наступне відвантаження товару, згідно видаткової накладної № ТД-0085243 від 02.11.2005р., як видно з представлених документів, було здійснено 02.11.2005р. Відповідно до цієї накладної борг Відповідача становив 202 830,00 грн. В рахунок погашення боргу Відповідач провів повернення товару на суму 50 740,00 грн., згідно накладної на повернення ТМЦ постачальнику № ВзП-0222 від 09.12.2005 р. та здійснив часткову оплату на загальну суму 44 000, 00 грн., а заборгованість Відповідача по вказаній накладній № ТД-0085243 становила 108 090,00 грн.

Відповідно до товаро-транспортної накладної серія 01 № 720000 від 28.12.2005р. Позивач відвантажив Відповідачу товар на суму 50 480,00 грн.

В рахунок погашення боргу на вказану суму, згідно накладної на повернення ТМЦ постачальнику № ВзП-0026 від 21.02.2006 р., Відповідач 22.02.2006р. повернув товар на суму 27 150,55 грн., внаслідок чого сума заборгованості по вказаній накладній серія 01 № 720000 становила 23 329,45 грн.

Отже, з урахуванням вищевказаного, загальна сума основного боргу Відповідача перед Позивачем становить 208 814,19 грн.

Відповідно до ст.599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до статті 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

За таких обставин суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що позовні вимоги цілком обґрунтовані, документально доведені та підлягають задоволенню в частині стягнення з Відповідача 208 814,19 грн. - основного боргу.

Відповідно до частини 1 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання.

Відповідно до п. 7.1. Договору у випадку порушення термінів оплати, винна сторона оплачує пеню в розмірі 0,5 % за кожен день протермінування і штраф у сумі 10% від вартості кожної неоплаченої партії товару.

Позивачем наданий розрахунок пені, зроблений відповідно до Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”, згідно якого розмір пені за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Також, як встановлено господарським судом, наданий Позивачем розрахунок пені в сумі 12 107, 81 грн. та штрафу в розмірі 20 881, 42 грн. відповідає вимогам законодавства та умовам договору.

За змістом частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів. Чинне законодавство не містить обмежень щодо даного виду відповідальності.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення з Відповідача 1 990, 32 грн. – трьох відсотків річних, нарахованих Позивачем за прострочення виконання зобов'язання, підлягають задоволенню.

За таких обставин суд першої інстанції дійшов правильного висновку і про те, що позовні вимоги в частині стягнення з Відповідача 208 814, 19 грн. - основного боргу, 12 107, 81 грн. - пені, 20 881, 42 грн. – штрафу та 1 990, 32 грн. – трьох відсотків річних, є обґрунтованими, документально доведеними, а тому підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 33 ГПК України, обов’язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається  на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.

Проте, в даному випадку, всупереч вимогам вказаної норми, заявником не було надано суду апеляційної інстанції належних доказів на підтвердження своїх доводів та вимог, заявлених в апеляційній скарзі.

За таких умов, апеляційний господарський суд вважає, що рішення господарського суду м. Києва від 19.06.2006р., яке було прийнято по даній справі, у зв’язку з повним з’ясуванням обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими, та відповідністю висновків, викладених в рішенні суду дійсним обставинам справи, а також у зв’язку з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, є законним і обґрунтованим. Підстав, для скасування або зміни вказаного судового рішення та задоволення апеляційної скарги ТОВ “Гетьман”, суд апеляційної інстанції не знаходить.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 32 - 34, 36, 91, 92, 99, 101 – 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, --

ПОСТАНОВИВ:

 1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Гетьман” залишити без задоволення, а рішення господарського суду м. Києва від 19.06.2006р. по справі № 7/295 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Львівський лікеро-горілчаний Торговий Дім” до Товариства з обмеженою відповідальністю “Гетьман” про  стягнення 243 793,74 грн., - без змін.

2. Справу № 7/295  повернути до господарського суду міста Києва.    

 Головуючий суддя                                                                      Андрієнко  В.В.

 Судді                                                                                          Малетич  М.М.

                                                                                          Студенець  В.І.

18.09.06 (відправлено)