КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21.07.2006 № 05-6-41/305
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Андрієнка В.В.
суддів: Студенця В.І.
Малетича М.М.
при секретарі:
За участю представників:
від позивача -Малеваний К.Г., довіреність № 11 від 19.04.2006р.,
від відповідача -не з”явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Відкрите акціонерне товариство "Концерн Стірол"
на рішення Господарського суду м.Києва від 04.05.2006
у справі № 05-6-41/305 (Пилипенко О.Є.)
за позовом Відкрите акціонерне товариство "Концерн Стірол"
до Київський науково-дослідний інститут судових експертиз
третя особа відповідача
третя особа позивача
про визнання недійсним акта
Суть рішення і скарги:
Відкрите акціонерне товариство “Стірол” (надалі – ВАТ “Стірол”, Позивач) звернулося в господарський суд міста Києва із позовом до Київського науково – дослідного інституту судових експертиз (надалі – КНДІСЕ, Відповідач) про визнання недійсним акту № 170 від 13.02.2006р.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 04.05.2006р. у справі № 05-6-41/305 ВАТ “Стірол” було відмовлено в прийнятті його позовної заяви та повернуто Позивачу з бюджету сплачене ним державне мито у сумі 50,00 грн.
Не погоджуючись з ухвалою суду, представник ВАТ “Стірол” подав на неї апеляційну скаргу, в якій просив скасувати оскаржувану суду та направити позовну заяву ВАТ “Стирол” з доданими до неї документами до господарського суду міста Києва для відкриття провадження.
В обґрунтування своїх вимог заявник посилався на те, що суд першої інстанції порушив норми матеріального та процесуального права України, зокрема: ст. 12 та п. 1 ч. 1 ст. 62 ГПК України.
Представник Відповідача в судове засідання апеляційної інстанції не з”явився. Проте від КНДІСЕ надійшов до суду відзив на апеляційну скаргу, згідно якого, Відповідач не погоджується з доводами та вимогами, що були викладені Позивачем в його апеляційній скарзі і вважав, що ухвала господарського суду міста Києва від 04.05.2006 року є законною, об’єктивною і такою, що відповідає дійсним обставинам справи, а тому просив залишити цю ухвалу без змін, а апеляційну скаргу ВАТ “Стирол” – без задоволення.
Крім того, Відповідач просив розглянути вказану апеляційну скаргу у його відсутність, проти чого не заперечував і сам представник Позивача, у зв”язку з чим, колегія суддів вважала за можливе розглянути апеляційну скаргу Позивача без представника Відповідача.
Заслухавши пояснення представника сторони в судовому засіданні, дослідивши та вивчивши матеріали справи, Київський апеляційний господарський суд, -
ВСТАНОВИВ:
Як вказувалось вище, ухвалою господарського суду міста Києва від 04.05.2006р. було відмовлено в прийняті позовної заяви, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 62 ГПК України, тобто, у зв”язку з тим, що така не підлягає розгляду в господарських судах України.
Приймаючи вказану ухвалу суд першої інстанції виходив з того, що експертний висновок Київського науково – дослідного інституту судових експертиз № 170 від 13.02.2006р. не є актом, в розумінні ст. 12 ГПК України, а тому спір про визнання недійсним цього висновку не є підвідомчим господарським судам, відповідно до Господарського процесуального кодексу України.
У зв’язку з цим, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду погоджується з таким висновком місцевого господарського суду про відмову в прийняті позовної заяви, з огляду на наступне.
Як видно з матеріалів справи, ВАТ “Концерн Стірол” звернувся до господарського суду з позовом про визнання недійсним експертного висновку Київського науково – дослідного інституту судових експертиз.
Відповідно до частини другої статті 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, які виникають у державі.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 12 (з урахуванням припису частини п'ятої статті 5 ГПК України) господарським судам підвідомчі, зокрема, справи у спорах про визнання недійсними з підстав, зазначених у законодавстві, актів державних та інших органів, які не відповідають законодавству і порушують права та охоронювані законом інтереси підприємств та організацій.
В абзаці першому пункту 1 роз'яснення президії Вищого арбітражного суду України від 26.01.2000р. № 02-5/35 “Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням недійсними актів державних чи інших органів”, зазначено наступне.
“Акт державного чи іншого органу - це юридична форма рішень цих органів, тобто офіційний документ, який породжує певні правові наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обов'язковий характер для суб'єкта цих відносин.
Не підлягають розгляду господарськими судами, зокрема, заяви про визнання недійсними:
- актів слідчих, судових і прокурорських органів, щодо яких чинним законодавством встановлено спеціальний порядок оскарження і зміни чи скасування;
- постанов спеціальних підрозділів по боротьбі з організованою злочинністю, оскільки згідно з частиною першою статті 114 Кримінально-процесуального кодексу України слідчий є самостійною процесуальною фігурою, а отже, всі рішення щодо проведення слідчих дій він приймає від свого імені, а не від імені органу, у якому працює;
- різного роду листів, інформацій, роз'яснень і т. п., які надсилаються державними чи іншими органами на адресу підпорядкованих їм структур та ін. з приводу конкретних ситуацій;
- виконавчих написів нотаріусів, оскільки згідно з пунктом 7 статті 3 Закону України “Про виконавче провадження” такий напис підлягає виконанню Державною виконавчою службою, а скарги на дії нотаріусів підлягають розгляду судами загальної юрисдикції (частина перша статті 50 Закону України “Про нотаріат” та глава 39 Цивільного процесуального кодексу України).
Не можуть оспорюватися в господарському суді також акти ревізій, документальних перевірок, дії службових осіб, вчинені у процесі чи за результатами перевірок тощо, оскільки ці акти не мають обов'язкового характеру”.
Таким чином, колегія суддів констатує, що експертний висновок КНДІСЕ № 170 від 13.02.2006р. не є актом у розумінні пункту 1 частини першої статті 12 ГПК, оскільки він не має обов'язкового характеру, а тому спір про визнання цього акта недійсним не підвідомчий арбітражному суду.
У разі надходження заяв про визнання недійсними актів, які не підлягають розгляду господарським судом, господарський суд повинен відмовити у їх прийнятті з посиланням на пункт 1 частини першої статті 62 ГПК (роз’яснення Вищого господарського суду України від 26.01.2000р. № 02/5/35).
Таким чином, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду повністю погоджується з судом першої інстанції, який відмовив в прийнятті позовної заяви на підставі того, що вона не підлягає розгляду в господарських судах.
Відповідно до ст. 33 ГПК України, обов’язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.
Проте, в даному випадку, апелянтом всупереч вимог вказаної норми закону, не було надано суду апеляційної інстанції належних доказів на підтвердження своїх доводів та вимог, заявлених в апеляційній скарзі.
За таких умов, апеляційний господарський суд вважає, що ухвала господарського суду міста Києва від 04.05.2006р., яка була прийнята по даній справі, у зв’язку з повним з’ясуванням обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими, та відповідністю висновків, викладених в ухвалі суду дійсним обставинам справи, а також у зв’язку з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, є законною і обґрунтованою.
Керуючись ст.ст. 12, п. 1 ч. 1 ст. 62, ст. ст. 86, 101 – 104 та 106 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд,-
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства “Концерн “Стирол” залишити без задоволення, а ухвалу господарського суду міста Києва від 04.05.2006р. по справі № 05-6-41/305 за позовом Відкритого акціонерного товариства “Концерн Стірол” до Київського науково – дослідного інституту судових експертиз про визнання недійсним акта,- без змін.
2. Справу № 05-6-41/305 повернути до господарського суду міста Києва
Головуючий суддя Андрієнко В.В.
Судді Студенець В.І.
Малетич М.М.
26.07.06 (відправлено)