Справа № 2-2731/08

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 липня 2008 року Голосіївський районний суд м. Києва у складі

головуючого судді     Новак А.В.

при секретарі     Миколайчук Т.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Житловик Плюс" до ОСОБА_1, про виселення без надання іншого жилого приміщення,-

встановив:

в березні 2008 року позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1, про виселення без надання іншого жилого приміщення.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив, що відповідно до рішення Київської міської Ради від 30.11.2000 року за № 106/1083 „Про впорядкування прийняття до комунальної власності територіальної громади м. Києва відомчого житлового фонду та інженерних мереж" від 11.07.2002 року за № 139/139 „Про вирішення питань, пов'язаних з передачею будинків та інженерних мереж", Розпорядженням Київської міської держадміністрації від 05.11.2002 року за № 2014 та додатку 1 до розпорядження будинок №17-Б по пр. 40-річчя Жовтня був переданий у комунальну власність територіальної громади. Рішенням сесії Голосіївської у місті Києві ради від 26.02.2004 року № 22/23 „Про прийняття до комунальної власності територіальної громади міста Києва та відповідно до Наказу № 79 КП „Голосіїво-Житло" від 16.03.2003 року буд № 17-Б по пр. 40-річчя Жовтня був переданий на утримання та обслуговування до ТОВ „Житловик -Плюс", який на договірних засадах з Голосіївською районною в місті Києві державною адміністрацією утримує та обслуговує житловий фонд Голочсіївського району міста Києва (а.с. 7-13). Оскільки, як зазначає позивач, відповідачу не надавалось жодних документів на право зайняття кімнати АДРЕСА_1, то відповідними посадовими особами було складено акти від 06.12.2007 року, 15.01.2008 року та 13.02.2008 року про самовільне зайняття відповідачкою зазначеного приміщення, а тому він і звернувся до суду з позовом про виселення ОСОБА_1 з самоправно зайнятого жилого приміщення без надання іншого жилого приміщення.

В судовому засіданні представник позивача підтримала вимоги позовної заяви та просила суд позов задовольнити в повному обсязі.

Відповідачка в судовому засіданні позов не визнала. Зазначила, що документів, які б надавали їй право на заяняття спірної кімнати у неї не має,

однак на даний час вона не має можливості вирішити питання пошуку іншого житла, а тому просить суд в задоволенні позову відмовити.

Вислухавши пояснення представника позивача, відповідача та дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 387 ЦК України, власник майна має право витребовувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Відповідно до ст. 391 ЦК України, власник майна має право усунення перешкод у здійсненні ним права розпорядження та користування своїм майном.

Відповідно до ст. 109 ЖК України виселення із займаного приміщення з будинку державного або громадського житлового фонду допускається лише з підстав встановлених законом.

Судом встановлено, що відповідач не є особою яка, згідно діючого законодавства, може бути виселена лише з наданням йому іншого житлового приміщення.

Відповідно ч.3 ст. 116 ЖК України осіб, які самоправно зайняли жиле приміщення, виселяють без надання їм іншого житлового приміщення.

На основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які посилались сторони, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв'язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд прийшов до висновку про необхідність задоволення позову повністю.

Також, на підставі ст. 88 ЦПК України, суд вважає за необхідне судові витрати стягнути з відповідача на користь позивача.

На підставі викладеного, ст. 109, 116 ЖК України, ст. 526 ЦК України, керуючись ст.ст. 10,15, 58, 60, 208-209,213-215,223-294 ЦАК України, суд

ВИРІШИВ:

позов задовольнити.

Виселити ОСОБА_1 з житлового приміщення - кімнати АДРЕСА_1 без надання іншого житлового приміщення.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю 8 (вісім) гривень 50 коп. судового збору та 7 (сім) гривень 50 коп. витрат на інформаційно - технічне забезпечення розгляду справи, а всього 16 (шістнадцять) гривень.

Рішення може бути оскаржене шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження рішення протягом десяти днів з дня проголошення рішення та апеляційної скарги - протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Зазначені заяви та апеляційна скарга подаються до

Апеляційного суду м. Києва через Голосіївський районний суд м. Києва, або в порядку ч. 4. ст. 295 ЦПК України.