Справа 2-2725/08

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 липня 2008 року Голосіївський районний суд м. Києва в складі головуючого судді Новака А.В., при секретарях Миколайчук Т.С., Поповій І.К. розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Національної акціонерної страхової компанії „ОРАНТА", третя особа - Генеральна прокуратура України про зобов'язання провести перерахунок страхової виплати,-

встановив:

позивач звернувся до суду з вказаним позовом, мотивуючи його тим, що наказом Генерального прокурора України від 30.09.2004 року за № 3073-ц його було звільнено з посади старшого прокурора відділу підтримання державного обвинувачення, представництва в судах та нагляду за виконанням судових рішень у кримінальних справах Головного управління військових прокуратур Генеральної прокуратури України за власним бажанням у зв'язку зі звільненням з військової служби за станом здоров'я. Вважає, що при його звільненні із Генеральної прокуратури України, як прокурорського працівника, виплата за втрату працездатності мала б проводитись за Постановою Кабінету Міністрів України від 19.08.1992 року за № 486. Пунктом 7 вказаної Постанови встановлено, що Національна акціонерна страхова компанія „ОРАНТА" виплачує страхові суми у разі втрати застрахованим працездатності в результаті захворювань, що сталися при виконанні або у зв'язку з виконанням ними службових обов'язків у розмірі, що залежить від ступеня втрати працездатності, який визначається у процентному співвідношенні від суми страхування. Позивач вказує, що згідно довідки Київського центру медико-соціальної експертизи працездатності Міністерства охорони здоров'я України йому було визначено , що він втратив п'ять відсотків працездатності в зв'язку з проходженням війської служби, однак після його звернення до HACK „ОРАНТА", остання виплатила йому страхову суму із розрахунку встановленого Постановою Кабінету Міністів України від 19.08.1992 року за № 488 „Про умови державного обов'язкового страхування військовослужбовців". Вважає, що відповідач порушив його права, оскільки страхова виплата повинна була б здійснюватись, як особі, яка втратила працездатність при виконанні ним прокурорських функцій.

В судовому засіданні позивач позов підтримав та просив суд ухвалити рішення, яким зобов'язати HACK „ОРАНТА" провести йому виплату страхової суми згідно Постанови Кабінету Міністрів України № 486 від 19.08.1992 року.

Представник відповідача та третьої особи в судовому засіданні заперечували проти задоволення позову, посилаючись на необґрунтованість

позовних вимог, при цьому зазначивши, що відповідно до пункту 7 „б" Порядку та умов державного обов'язкового особистого страхування працівників прокуратури, затверджених постановою Кабінетом Міністрів України від 19.08.1992 року за № 486, за якими позивач просить провести розрахунки, підставою для виплати страхової суми є втрата застрахованим працездатності в результаті поранення, що стались при виконанні або у зв'язку з виконанням службових обов'язків. Отже наявність причинного зв'язку між захворюванням та виконанням службових обов'язків є обов'язковою умовою для визначення страхової події. Крім того, вказаним Порядком передбачено, що для визначення права на виплату страхової суми застрахований повинен подати у числі інших документів копію засвідчену в нотаріальному порядку довідку медико-соціальної експертної комісії про встановлення інвалідності, а як зазначає сам позивач, інвалідність йому не встановлювалась.

Суд, заслухавши позивача, представника відповідача та третьої особи, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом, позивача було звільнено з війської служби наказом Міністра оборони України від 30.08.2004 року за № 586, у запас за пунктом 67, підпункт „б"(за станом здоров'я), з правом носіння військової форми (а.с. 5).

Згідно наказу Генерального прокурора України від 30.09.2004 року за № 3073-ц, ОСОБА_1 було звільнено з посади старшого прокурора відділу підтримання державного обвинувачення, представництва в судах та нагляду за виконанням судових рішень у кримінальних справах Головного управління військових прокуратур Генеральної прокуратури України за власним бажанням у зв'язку зі звільненням з військової служби за станом здоров'я (а.с. 4).

З довідки про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках застрахованого Серії № КИ-2 за № 001495 вбачається, що ступінем втрати працездатності ОСОБА_1 у відсотках є п'ять відсотків з 03.08.2004 року і це пов'язано з проходженням військової служби. Як зазначено в довідці, інвалідність не встановлювалась (а.с. 7).

Відповідно до п. 2 Постанови від 19.08.1992 року за № 486 „Про затвердження Порядку та умов державного обов'язкового страхування працівників прокуратури", Державному обов'язковому особистому страхуванню підлягають Генеральний прокурор та його заступники, підпорядковані прокурори та їх заступники, старші помічники і помічники прокурора, начальники управлінь і відділів, їх заступники, старші прокурори і прокурори управлінь і відділів, слідчі прокуратури (надалі - застраховані). Відповідно до п. 7 „б" Постанови від 19.08.1992 року за № 486 „Про затвердження Порядку та умов державного обов'язкового страхування працівників прокуратури", Національна акціонерна страхова компанія "ОРАНТА" виплачує страхові суми у разі втрати застрахованим працездатності в результаті поранення (контузії, травми або каліцтва),

захворювання, що сталися при виконанні або у зв'язку з виконанням ним службових обов'язків, - у розмірі, що залежить від ступеня втрати працездатності, який визначається у процентному відношенні від суми страхування на випадок загибелі або смерті.

Відповідно до п. 13 „б" Постанови від 19.08.1992 року за № 486 „Про затвердження Порядку та умов державного обов'язкового страхування працівників прокуратури", для визначення права на виплату страхових сум у випадках, передбачених у пункті 7 цього Порядку та умов, застрахований або його спадкоємець оформляють у відповідному органі прокуратури та подають Національній акціонерній страховій компанії "ОРАНТА" такі документи:

у разі втрати застрахованим працездатності- заяву за вказаною формою з відміткою органу прокуратури про місячне грошове утримання за останньою посадою, копію довідки медико-соціальної експертної комісії про встановлення інвалідності, засвідчену в нотаріальному порядку, документ, що посвідчує особу застрахованого. (Підпункт "б" пункту 13 із змінами, внесеними згідно з Постановою KM N 449 від 23.06.95)

(Пункт 13 із змінами, внесеними згідно з Постановою KM N 206 від 22.03.95) З досліджених та проаналізованих в судовому засіданні документів вбачається, що позивач втратив частину працездатності саме в зв'язку з проходженням військової служби, а не в зв'язку з виконанням прокурорських функцій і крім того, інвалідність йому не встановлювалась, що є однією з обов'язкових умов в конкретному випадку. Крім того у другому абзаці п. 2.2 Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним зверненням громадянина ОСОБА_2 щодо офіційного тлумачення положень частини четвертої статті 50 Закону України „Про прокуратуру", у контексті питання, порушеного суб'єктом права на конституційне звернення, Конституційний Суд України зазначає, що відповідно до частини п'ятої статті 17 Конституції України стаття 16 Закону № 2011-XII і пунт 1 Умов, затверджених Постановою № 488, передбачають зобов'язання Міністерства оборони України як страхувальника військовослужбовців, які проходять службу на посадах прокурорів, лише у випадках, коли страхові події сталися при виконанні ними функцій військової служби. Такі випадки підпадають під іншу категорію страхових виплат, не пов'язаних з виконанням прокурорських повноважень, що дає підстави для застосування відповідного закону залежно від обставин настання страхових подій.

На основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які посилались сторони, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв'язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд

прийшов до висновку про необхідність відмовити ОСОБА_1 в задоволенні позову повністю.

Розподіл судових витрат між сторонами вирішити в за правилами ст. 88 ЦПК України.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 10, 11, 15, 58, 60, 88, 208-209, 212-215,223, 294-296 ЦПК України,-

ВИРІШИВ:

в задоволенні позову ОСОБА_1 до Національної акціонерної страхової компанії „ОРАНТА", третя особа - Генеральна прокуратура України, про зобов'язання провести перерахунок страхової виплати - відмовити повністю.

Рішення може бути оскаржене шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження рішення протягом десяти днів з дня проголошення рішення та апеляційної скарги - протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Зазначені заява та апеляційна скарга подаються до Апеляційного суду м. Києва через Голосіївський районний суд м. Києва, або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.