ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 жовтня 2011 р. Справа № 16510/10
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі :
головуючого судді Каралюса В.М.,
суддів: Носа С.П., Шавеля Р.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Франківського відділу соціального захисту Управління соціального захисту департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради на постанову Франківського районного суду м.Львова від 30.11.2009 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Франківського відділу соціального захисту Управління соціального захисту департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради про стягнення допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку,-
В С Т А Н О В И Л А :
В липні 2009 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до УПСЗН в якому просив зобов»язати відповідача нарахувати та виплатити недоплачену допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 01.07.2007 року по 30.06.2009 року. Зобов»язати відповідача виплачувати позивачу допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у належному розмірі в подальшому.
Постановою Франківського районного суду м.Львова від 30.11.2009 року позов задоволено частково. Зобов»язано УПСЗН провести нарахування та виплату на користь позивача невиплачену допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року з врахуванням проведених виплат. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, його оскаржив відповідач – УПСЗН. В апеляційній скарзі просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги покликається на те, що, відповідно до Бюджетного кодексу України, розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов’язання та здійснюють відповідні видатки за загальним фондом бюджету тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами. При здійсненні бюджетного процесу в Україні положення нормативно – правових актів застосовуються лише в тій частині, в якій вони не суперечать положенням Конституції України, Бюджетного кодексу України та Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік». З огляду на це Управління не може змінити видатки держави, затверджені державним бюджетом, оскільки це є прямим порушенням Конституції та чинного законодавства.
Сторони в судове засідання не з»явились, про дату, час і місце апеляційного розгляду були повідомлені належним чином, а тому, колегія суддів, у відповідності до ч.1 п.2 ст.197 КАС України, вважає за можливе розглядати справу у порядку письмового провадження.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу УПСЗН слід задовольнити повністю з наступних міркувань.
Відповідно до вимог ст.ст. 13,14 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми», особа, яка фактично здійснює догляд за дитиною, має право на допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, яка виплачується щомісяця з дня призначення допомоги по догляду за дитиною по день досягнення нею вказаного віку.
Відповідно до вимог ст.15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми», допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до шести років. Допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається на кожну дитину, незалежно від кількості народжених (усиновлених, взятих під опіку) дітей у сім’ї, по догляду за якими надається допомога.
Відповідно до п.14 ст.71 Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік» від 19.12.2006 року №489-V, дію ч.1 ст.15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» на 2007 рік було зупинено та у відповідності до ст.56 Закону №489-V встановлено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між 50% прожиткового мінімуму встановленого для працездатних осіб та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 гривень для незастрахованих осіб та не менше 23% прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб.
Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року визнано такими, що не відповідають Конституції України положення п.14 ст.71 Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік», якими було зупинено на 2007 рік дію вищевказаної ст.15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми», із вказівкою на те, що дане рішення Конституційного Суду України має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв’язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними.
У відповідності до ч.2 ст.152 Конституції України передбачено, що закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність. Оскільки рішення Конституційного суду України №6-рп було ухвалено 09.07.2007 року, то колегія суддів зазначає, що з цього моменту у позивача виникає право на отримання допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у більшому розмірі.
Відповідно до ст.99 КАС України в редакції до 07.07.2010 року, адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Частини 1 та 2 ст.100 КАС України встановлюють наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду відповідно до яких пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін та що лише у випадку якщо суд визнає причину пропущення строку звернення до суду поважною, адміністративна справа розглядається і вирішується в порядку, встановленому цим Кодексом.
З матеріалів справи вбачається, що позивач звернувся до Франківського районного суду м.Львова за захистом своїх прав та законних інтересів 15.07.2009 року. Таким чином, позивач звернувся до суду з пропуском річного строку звернення до адміністративного суду. Як вбачається із поданого УПСЗН заперечення на позовну заяву, відповідач наполягав на застосуванні наслідків пропущення строку звернення до адміністративного суду, передбачених ст.100 КАС України.
Оскільки вищенаведене рішення Конституційного суду України №6-рп/2007 було офіційно оприлюднено, а саме опубліковано в Офіційному віснику України від 27.07.2007 року №52, Віснику Конституційного суду України від 10.09.2007 року №4, тобто позивач повинен був дізнатись про порушенння своїх прав, свобод, та інтересів, а отже право на виплату спірної допомоги у більшому розмірі, відповідачем було заявлено клопотання про застосування річного строку звернення до суду, то колегія суддів приходить до переконання про наявність достатніх підстав для відмови в задоволенні заявленого позову про нарахування та виплату допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року з підстав пропуску строку звернення до адміністративного суду.
За таких обставин оскаржувана постанова суду першої інстанції прийнята з порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, що відповідно до п.4 ч.1 ст.202 КАС України є підставою для її скасування та прийняття нової постанови.
Керуючись ст. 160, ст. 195, 197, п.3 ч.1 ст. 198, п.4 ч.1 ст. 202, ч.2 ст. 205, ст. 207, ст. 254 КАС України, колегія суддів, -
П О С Т А Н О В И Л А:
Апеляційну скаргу Франківського відділу соціального захисту Управління соціального захисту департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради задовольнити повністю.
Постанову Франківського районного суду м.Львова від 30.11.2009 року у справі №2а-1200/09 – скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити повністю.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, що беруть участь у справі та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання постановою законної сили.
Головуючий суддя В.М. Каралюс
Судді С.П. Нос
ОСОБА_2