Справа № 2-227/2009 р.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

13 травня 2009 року   Костопільський районний суд Рівненської області

в складі:     головуючої-судді     ОСОБА_1

при секретарі                      Цецик О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Костопіль цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про виселення із жилого приміщення, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 про виселення із жилого приміщення.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що має на праві власності житловий будинок по вул.Колгоспній,15 в с.Постійне Костопільського району Рівненської області, а відповідач, її колишній чоловік, систематично порушує правила співжиття, зловживає спиртними напоями, добровільно виселитися з будинку не бажає, порушуючи таким чином її права як власника. Посилаючись на зазначені обставини, ОСОБА_2 просила виселити відповідача зі спірного будинку з підстав передбачених ст.116 Житлового кодексу України .

             У судовому засіданні  позивач та її представник адвокат ОСОБА_4 позовні вимоги підтримали, покликаючись на обставини, викладені в позовній заяві.

            Відповідач ОСОБА_3 позов не визнав. Просив відмовити у позові з урахуванням того, що вбудинку прожив 24 роки, приймав участь в його утриманні та ремонті, іншого житла не має, не порушує правила співжиття та не створює жодних обмежень у здійсненні позивачем свого права, як власника, володіти, користуватись та розпоряджатись вказаним будинком.

Представник відповідача адвокат ОСОБА_5 позов не визнав, вказуючи на те, що даний спір відноситься до категорії житлових спорів і регулюються спеціальними нормами Житлового кодексу, а тому  припинення сімейних стосунків не є підставою для виселення.  

Заслухавши пояснення сторін та дослідивши письмові докази по справі, суд приходить до висновку, що позов не підлягає до задоволення.

Судом установлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Встановлено, що позивач є власником будинку по вул.Колгоспній,15 в с.Постійне Костопільського району Рівненської області, про що свідчить свідоцтво про право власності на нерухоме майно (а.с.8).

Сторони перебували в зареєстрованому шлюбі з 24.11.1985 р по 15.10.2008 р. Від подружнього життя спільних дітей не мають. Відповідач вселився та проживає в спірному будинку на правах члена сім’ї власника з листопада 1985 року.

Право вимагати в судовому порядку виселення колишніх членів сім’ї власник жилого будинку (квартири) має, відповідно до ст. 157 ЖК, але за наявності обставин, передбачених ч. 1 ст. 116 цього Кодексу.

Стаття 116 Житлового кодексу встановлює як умову виселення  осіб, винних у руйнуванні або псуванні жилого приміщення, наявність фактів, які свідчать, що зазначені дії мали систематичний характер, а заходи попередження і громадського впливу щодо таких осіб виявилися безрезультатними. Відсутність хоча б одного з цих фактів є підставою для відмови в задоволенні позову про виселення.

В судовому засіданні не знайшли підтвердження посилання позивачки на систематичне порушення правил співжиття. Крім того, до відповідача, ОСОБА_3, не були застосовані заходи запобігання і громадського впливу.

Суд рахує, що позивач не навела переконливих доводів на обґрунтування обставин, які б стали підставою для виселення відповідача зі спірного будинку, оскільки в судовому засіданні не встановлено фактів порушення правил співжиття, а встановлено, що між сторонами по справі виникли неприязні взаємини, які самі по собі не можуть бути підставою для виселення.

Посилання позивача ОСОБА_2 на те, що вона є власником будинку, а отже, має охоронюване законом право володіти,  користуватися  і розпоряджатися  належним їй майном,  саме по собі не може бути підставою  для виселення відповідача, який  там  правомірно проживає,   оскільки її право користування жилим приміщенням врегульоване  житловим законодавством,  за яким ніхто не може бути виселений із займаного жилого приміщення або обмежений у користуванні  ним  інакше як із підстав і в порядку, передбачених законом, що передбачено ч. 3 ст. 9 ЖК.

Керуючись ст.ст. 10,11,209,212,214-215,218   Цивільного процесуального кодексу України, ч.3 ст. 9, ст.ст.116,157 Житлового кодексу України, суд –

В И Р І Ш И В :

В задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про виселення із жилого приміщення відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Рівненської області через Костопільський районний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення  заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, встановлений ст.294 ЦПК України, рішення суду  набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

СУДДЯ: