КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

УХВАЛА

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

 12.07.06 р.          № 9/55

 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого:                              Григоровича О.М.

 суддів:                                          Гольцової  Л.А.

                                        Рябухи  В.І.

 при секретарі:                              Решоткіній Т.О.

 За участю представників:

 - прокуратури: Попенко О.С. (посвідчення від 02.09.05 № 223),

- позивача: Деревянко Т.І. (дов. від 04.01.06 № 12),

-  відповідача: Шевченко О.А. (дов. від 05.01.06 № 8),          

 

 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Облтеплокомуненерго"

 на постанову  Господарського суду Чернігівської області від 17.04.2006

 у справі № 9/55  (Iвченко С.М.)

 за позовом           Заступника прокурора Чернігівської області в інтересах держави в особі Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття (представницький орган Чернігівський міський центр зайнятості)

 до           Відкритого акціонерного товариства "Облтеплокомуненерго"

             

             

 про          стягнення заборгованості 1 456,89 грн.

 12.07.06 у судовому засіданні відповідно до пункту 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України оголошено вступну та резолютивну частини ухвали.

ВСТАНОВИВ:

 Заступник прокурора Чернігівської області звернувся в інтересах держави в особі Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття (представницький орган Чернігівський міський центр зайнятості) (далі – позивач) до Господарського суду Чернігівської області з адміністративним позовом до Відкритого акціонерного товариства “Облтеплокомуненерго” (далі – відповідач) про стягнення з відповідача допомоги по безробіттю в сумі 1456,89грн., виплаченої громадянину Скороходу А.Г.

Постановою Господарського суду Чернігівської області від 17.04.06 адміністративний позов задоволено.

Відповідач, не погоджуючись з постановою місцевого суду, подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати у зв’язку з порушенням норм матеріального права та прийняти нову постанову, якою відмовити позивачеві у задоволенні пред’явлених ним вимог в повному обсязі.

У письмових запереченнях на апеляційну скаргу позивач доводи відповідача, викладені у апеляційній скарзі, вважає безпідставними, а постанову Господарського суду Чернігівської області законною та обґрунтованою. Позивач просить суд апеляційної інстанції оскаржувану постанову  залишити без змін, а апеляційну скаргу – без задоволення.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні докази, обговоривши доводи скарги, колегія суддів вважає, що скарга не підлягає задоволенню  з наступних підстав.

          Відповідно до ч.1 ст. 8 Закону України від 02.03.00 №1533-ІІІ “Про загальнообов’язкове соціальне страхування на випадок безробіття” (далі – Закон № 1533-ІІІ), Фонд загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, створюється для управління страхуванням на випадок безробіття, провадження збору та акумуляції страхових внесків, контролю за використанням коштів, виплати забезпечення та надання соціальних послуг, здійснення інших функцій згідно із цим Законом і статутом Фонду.           

          Виконавча дирекція Фонду є виконавчим органом його правління, який забезпечує виконання рішень правління. Функції виконавчої дирекції Фонду покладаються на органи державної служби зайнятості. Директор Державного центру зайнятості центрального органу виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики та його заступники є відповідно керівником та заступниками виконавчої дирекції Фонду (ч.1 ст.12 Закону №1533-ІІІ).

          Функції робочих органів виконавчої дирекції Фонду покладаються на центр зайнятості Автономної Республіки Крим, обласні, Київський і Севастопольський міські, районні, міськрайонні, міські та районні у містах центри зайнятості (ч.2 ст.12 Закону №1533-ІІІ).

          Матеріалами справи підтверджується, що 19.05.03 відповідачем було звільнено гр.Скорохода А.Г. з роботи у зв’язку зі скороченням штату працівників.

          27.05.03 Чернігівським міським центром зайнятості гр. Скорохода А.Г. взято на облік, та зареєстровано як безробітного з виплатою допомоги по безробіттю відповідно до наказу від 03.06.03 за  № НТ 0030603 .

Рішенням  Новозаводського районного суду м. Чернігова від 08.08.03 у справі № 2-2639/03, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Чернігівської області від 21.10.03 у справі № 22а-1995/2003 року, за позовом Скорохода А.Г. до ВАТ “Облтеплокомуненерго” про поновлення на роботі, стягнення середньомісячної заробітної плати за час вимушеного прогулу та моральної шкоди, позов задоволено.  Поновлено Скорохода А.Г. на посаді майстра ремонтно-будівельної дільниці ВАТ “Облтеплокомуненерго”. Стягнуто з ВАТ “Облтеплокомуненерго” на користь гр. Скорохода А.Г. 1092,14 грн. зарплати за час вимушеного прогулу, 930 грн. в рахунок завданої моральної шкоди, та 51 грн. на користь держави державного мита.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Згадане вище рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова набрало законної сили, що не заперечується сторонами.

На виконання рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова відповідач наказом від 21.10.03 №158-к поновив гр. Скорохода А.Г. на посаді майстра ремонтно-будівельної дільниці, про що здійснено відповідний запис у трудовій книжці.

З урахуванням викладеного колегія суддів, погоджуючись з судом 1-ої інстанції, не приймає до уваги посилання відповідача на те, що гр. Скорохода А.Г. було поновлено на посаді раніше, але останній ухилявся від виходу на роботу, оскільки записом у трудовій книжці за № 9 підтверджується поновлення Скорохода А.Г. саме на підставі наказу від 21.10.03 № 158-к.

Згідно наказу Чернігівського міського центру зайнятості від 21.11.03 № НТ 031121 гр. Скорохода А.Г. знято з обліку, як безробітного, та припинено виплату допомоги по безробіттю.

За період з червня 2003 року по жовтень 2003 року (включно) безробітному виплачено 1 456,89 грн., що підтверджується довідкою Чернігівського міського центру зайнятості від 07.12.05 №2503055490.

Відповідно до п. 4 ст. 35 Закону України “Про загальнообов’язкове державне страхування на випадок безробіття” з роботодавця утримується, зокрема, сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг безробітному у разі поновлення його на роботі за рішенням суду.

13.12.05 Чернігівським міським центром зайнятості було направлено відповідачеві претензію з пропозицією у місячний строк перерахувати на розрахунковий рахунок центру 1456,89грн. допомоги по безробіттю, виплаченої Скороходу А.Г. за період з 20.06.03 по 20.10.03.  Претензія залишена відповідачем без відповіді.

Доказів, які підтверджують погашення ВАТ “Облтеплокомуненерго”  виплаченої гр. Скороходу А.Г. допомоги по безробіттю відповідачем не було надано ні суду 1-ої інстанції, ні апеляційному суду.

З урахуванням викладеного висновок  місцевого суду про обґрунтованість заявлених позовних вимог та їх задоволення є правильним.

Колегія суддів, погоджуючись з висновком місцевого суду, вважає безпідставними посилання відповідача на ст. 99 КАС України, відповідно до якої адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами, та твердження, що позивачем було пропущено встановлений цією статтею річний строк для звернення до адміністративного суду з огляду на наступне.

Відповідно до вимог ст.16 Закону №1533-ІІІ джерелами формування коштів Фонду є, зокрема, страхові внески страхувальників - роботодавців, застрахованих осіб, що сплачуються на умовах і в порядку, передбачених цим Законом та іншими законодавчими актами, інші надходження відповідно до законодавства України.

Пунктом 2 ст. 38 Закону №1533-ІІІ передбачено, що не сплачені в строк страхові внески, пеня і штраф стягуються в доход Фонду із страхувальника у безспірному порядку. Строк давності у разі стягнення страхових внесків, пені, та фінансових санкцій, передбачених цією статтею, не застосовується.

Крім того, відповідно до п. 4 ст. 20 Закону України “Про зайнятість населення” підприємства, установи, організації, незалежно від форм власності повинні подавати до місцевих центрів зайнятості дані про всіх прийнятих працівників згідно з формами державної статистичної звітності.

Про те, що Скорохода А.Г. було поновлено на посаді,  відповідач Чернігівський міський центр зайнятості не повідомив. Про поновлення Скорохода А.Г. на посаді майстра рембуддільниці позивачу стало відомо лише 15.11.05 при повторному зверненні гр. Скорохода А.Г. до Чернігівського міського центру зайнятості за сприянням у працевлаштуванні.

 Керуючись  ст.ст. 160, 167, 198, 200, 205, 206, 212 та 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Київський апеляційний господарський суд,-

УХВАЛИВ:

 Постанову  Господарського суду  Чернігівської області від 17.04.06 р. у справі № 9/55   залишити без змін, а апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства “Облтеплокомуненерго” без задоволення.

 Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом одного місяця з дня виготовлення ухвали в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Ухвалу виготовлено та підписано 14.07.06

 Головуючий суддя          Григорович О.М.

 Судді

           Гольцова  Л.А.

          Рябуха  В.І.