КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
УХВАЛА
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
12.07.06 р. № 6/54а
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Григоровича О.М.
суддів: Гольцової Л.А.
Рябухи В.І.
при секретарі: Решоткіній Т.О.
За участю представників:
- позивача: не з'явився,
- відповідача: не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Чернігівського обласного управління у справах захисту прав споживачів
на постанову Господарського суду Чернігівської області від 22.03.2006
у справі № 6/54а (Блохiна Ж.В.)
за позовом Суб"єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1
до Чернігівського обласного управління у справах захисту прав споживачів
третя особа відповідача
третя особа позивача
про визнання нечинною постанови про накладення стягнень,
12.07.06 у судовому засіданні відповідно до пункту 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України оголошено вступну та резолютивну частини ухвали.
ВСТАНОВИВ:
Суб'єкт підприємницької діяльності ОСОБА_1 (далі-позивач) звернулася до Господарського суду Чернігівської області з позовом до Чернігівського обласного управління у справах захисту прав споживачів (далі - відповідач) про:
- встановлення наявності чи відсутності повноважень у відповідача на проведення планової перевірки пункту прокату аудіо, -відео творів по АДРЕСА_1;
- визнання незаконними дії співробітників Управління при проведенні перевірки 01.11.05, при складанні протоколу № НОМЕР_1 та акту № НОМЕР_2;
- визнання неправомірною бездіяльності відповідача по ненаданню належної відповіді на скаргу від 01.11.05;
- визнання неправомірною бездіяльності відповідача по ненаданню належного документа про результати розгляду справи по протоколу № НОМЕР_3 та акту № НОМЕР_4;
- визнання нечинною постанови відповідача НОМЕР_5, якою до позивача застосовано штраф у сумі 170 грн.
22.02.06 позивачем на підставі ст.ст. 49, 51 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) було подано заяву про зміну предмету адміністративного позову, в якій останній просив суд визнати нечинною постанову відповідача НОМЕР_5 про накладення стягнень, передбачених ст. 23 Закону України “Про захист прав споживачів”, якою до позивача застосовано штраф у сумі 170 грн.
Постановою Господарського суду Чернігівської області від 22.03.06, підписаною 27.03.06, позов задоволено повністю.
Відповідач, не погоджуючись з постановою місцевого суду, подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати у зв'язку з порушенням норм матеріального права, та прийняти нову постанову, якою позовні вимоги залишити без задоволення.
У письмових запереченнях на апеляційну скаргу позивач вважає доводи відповідача, викладені у скарзі, необґрунтованими, а постанову суду першої інстанції такою, що прийнята з встановленням всіх обставин справи, з додержанням норм матеріального і процесуального права, та просить суд залишити її без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Також позивач просив суд апеляційної інстанції розглянути апеляційну скаргу за його відсутності.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, не повідомивши суд про причини неявки, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлені належним чином (див. повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення за № НОМЕР_6).
Неявка повноважних представників осіб, які беруть участь у справі, в судове засідання не перешкоджає розгляду апеляційної скарги по суті, оскільки в матеріалах справи достатньо доказів для її розгляду.
Дослідивши наявні докази, обговоривши доводи скарги, колегія суддів вважає, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
15.11.05 відповідачем за результатами проведення перевірки позивача та на підставі акту від 01.11.05 № НОМЕР_2 перевірки дотримання законодавства про захист прав споживачів було прийнято постанову про накладення стягнень, передбачених статтею 23 Закону України “Про захист прав споживачів” № 000641. Постанову прийнято у відповідності до ст. ст. 5, 23 Закону України “Про захист прав споживачів”, Положення про порядок накладення та стягнення штрафів за порушення законодавства про захист прав споживачів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.08.02 №1177.
На підставі постанови до позивача застосовано штраф у сумі 170 грн. за недопущення до перевірки дотримання законодавства про захист прав споживачів при наданні послуг з прокату візуальних творів.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що спірна постанова не відповідає вимогам чинного законодавства та порушує його права. Також позивач посилається на безпідставність застосування штрафу за недопущення до перевірки, про що складено акт від 01.11.05 № НОМЕР_2, оскільки перевірку було проведено, що підтверджується актом від 01.11.05 № НОМЕР_4. Крім того, позивач вважає, що акт №НОМЕР_2 містить дані, які не відповідають дійсності, а тому постанова про застосування штрафу є незаконною.
Актом № НОМЕР_2 перевірки дотримання законодавства про захист прав споживачів від 01.11.05 підтверджується те, що службовими особами державного органу у справах захисту прав споживачів з 11 год. 50 хв. до 12 год. 20 хв. 01.11.05 у точці прокату аудіовідеотворів, яка знаходиться за адресою: м. Чернігів, АДРЕСА_1, СПД ОСОБА_1 було проведено перевірку дотримання законодавства про захист прав споживачів.
Перевіркою встановлено: “недопущення до перевірки дотримання законодавства “Про захист прав споживачів” при наданні послуг з прокату візуальних творів СПД ОСОБА_1., що є перешкодою службовій особі спеціально уповноваженого органу виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів, чим порушено ст. 5 Закону України “Про захист прав споживачів”.
Також службовими особами відповідача було складено:
- протокол про адміністративне порушення від 01.11.05 № НОМЕР_1, яким встановлено порушення СПД ОСОБА_1. ч.1 ст. 1882 Кодексу України про адміністративні правопорушення, яке полягало у недопущенні до перевірки дотримання законодавства про захист прав споживачів при наданні послуг з прокату візуальних творів СПД ОСОБА_1., що є перешкодою службовій особі спеціального уповноваженого органу виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів, чим порушено ст. 5 Закону України “Про захист прав споживачів”;
- припис керівнику господарюючого суб'єкта від 01.11.05.
Згідно зі ст. 5 Закону України від 12.05.91 № 1023-XII “Про захист прав споживачів” (далі - Закон № 1023) в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних відносин, спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів та його територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі здійснюють державний контроль за дотриманням законодавства України про захист прав споживачів у центральних і місцевих органах виконавчої влади та суб'єктами господарської діяльності, забезпечують реалізацію державної політики щодо захисту прав споживачів. Вони мають право, зокрема, перевіряти у суб'єктів господарської діяльності сфери торгівлі, громадського харчування і послуг якість товарів (робіт, послуг), додержання обов'язкових вимог щодо безпеки товарів (робіт, послуг), а також додержання правил торгівлі та надання послуг, входити безперешкодно та обстежувати, відповідно до законодавства, будь-які виробничі, складські, торговельні та інші приміщення цих суб'єктів.
У разі порушення законодавства про захист прав споживачів суб'єкти господарської діяльності сфери торгівлі, громадського харчування і послуг несуть відповідальність за створення перешкод службовій особі спеціально уповноваженого органу виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів у проведенні перевірки якості товарів, виконуваних (виконаних) робіт, надаваних (наданих) послуг, а також правил торговельного та інших видів обслуговування - у розмірі від 1 до 10 відсотків вартості реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг за минулий календарний місяць, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а у разі якщо законодавством суб'єкт господарської діяльності звільнений від ведення обов'язкового обліку доходів і витрат, - у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (абз. 8 ч. 1 ст. 23 Закону № 1023).
Матеріалами справи підтверджується, що в один і той же день і час, при перевірці точки прокату аудіовідеотворів по АДРЕСА_1 СПД ОСОБА_1. відповідачем було складено також Акт перевірки дотримання законодавства про захист прав споживачів від 01.11.05 № НОМЕР_4.
Згідно акту № НОМЕР_4 в результаті перевірки, проведеної з 1150 год. до 1220 год. 01.11.05, було встановлено, що в пункті прокату відеотворів відсутня відповідна апаратура для перевірки якості їх запису (перевірки якості запису дисків та відеокасет), чим порушено п. 9 Правил роздрібної торгівлі, прокату примірників аудіовізуальних творів, фонограм, відеограм, комп'ютерних програм, баз даних, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.97 № 1209.
Службовими особами відповідача, які здійснювали перевірку було також складено припис керівнику господарюючого суб'єкта, на якому ОСОБА_2, особа, яка була присутня при проведенні перевірки від СПД ОСОБА_1, виклала свої заперечення та Протокол № НОМЕР_3 про адміністративне порушення, в якому зазначено про порушення СПД ОСОБА_1. ч.1 ст. 155 Кодексу України про адміністративні правопорушення, яке виявилось у тому, що в пункті прокату відеотворів відсутня відповідна апаратура для перевірки якості їх запису (перевірки якості запису дисків та відеокасет), чим порушено п.9 Правил роздрібної торгівлі, прокату примірників аудіовізуальних творів, фонограм, відеограм, комп'ютерних програм, баз даних, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.97 № 1209.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду про те, що відповідачем складено два акти перевірки, два приписи і два протоколи про адміністративне порушення, зміст яких виключає один одного, а саме:
- складено акт перевірки, протокол, припис, в яких перевіркою встановлено порушення п.9 Правил роздрібної торгівлі, прокату примірників аудіовізуальних творів, фонограм, відеограм, комп'ютерних програм, баз даних, ч.1 ст. 155 Кодексу України про адміністративні правопорушення, тобто, викладені обставини, які встановлені саме при проведенні перевірки;
- складено акт перевірки, протокол, припис, в яких зафіксовано порушення, а саме: “недопущення до перевірки дотримання законодавства “Про захист прав споживачів”, чим порушено ст.5 Закону України “Про захист прав споживачів”, ч.1 ст. 1882 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
З огляду на викладене суд 1-ої інстанції дійшов правильного висновку, що відповідачем фактично було здійснено перевірку точки прокату аудіовідеотворів по АДРЕСА_1 СПД ОСОБА_1. з 11.50 год. до 12.20 год. 01.11.05 та про те, що відсутні правові підстави для застосування до позивача відповідальності у вигляді штрафу за недопущення до перевірки, вже після її фактичного проведення.
Згідно із ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) встановлено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до ч.2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Доказів, які підтверджують правомірність прийняття відповідачем постанови про накладення стягнень, передбачених статтею 23 Закону України “Про захист прав споживачів” № 000641, останнім не було надано ні суду 1-ої інстанції, ні апеляційному суду.
Отже, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що відповідач, приймаючи спірну постанову, діяв необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття постанови, та недобросовісно. З урахуванням чого, позовні вимоги підлягають задоволенню, а спірна постанова має бути визнана нечинною.
Твердження відповідача у скарзі про те, що, виходячи із змісту ст. 5 Закону №1023, законодавець не виключає можливості за наслідками перевірки одного суб'єкта господарювання складати декілька актів перевірки колегія суддів вважає безпідставним, оскільки, як правильно було встановлено місцевим судом, акт № НОМЕР_2, на підставі якого було прийнято спірну постанову, та акт № НОМЕР_4 від 01.11.05 виключають один одного. Матеріали справи свідчать, що відповідачем фактично було здійснено перевірку точки прокату СПД ОСОБА_1, безпідставно застосовано до останнього відповідальність у вигляді штрафу за недопущення до перевірки, вже після її проведення.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 198, 200, 205, 206, 212 та 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Київський апеляційний господарський суд,-
УХВАЛИВ:
Постанову Господарського суду Чернігівської області від 22.03.06 р. у справі № 6/54а залишити без змін, а апеляційну скаргу Чернігівського обласного управління у справах захисту прав споживачів - без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом одного місяця з дня виготовлення ухвали в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Ухвалу виготовлено та підписано 14.07.06.
Головуючий суддя Григорович О.М.
Судді
Гольцова Л.А.
Рябуха В.І.