ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
_________________________________________________
__________________________________________________________________________________
10002, м.Житомир, майдан Путятинський, 3/65 тел.(8-0412) 48-16-02
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"28" травня 2009 р. Справа № 4/17/5720
Житомирський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Ляхевич А.А.
суддів: Будішевської Л.О.
Зарудяної Л.О.
при секретарі Кузнєцовій Г.В. ,
за участю представників сторін:
від позивача: Сабурова П.Г. - представника за довіреністю від 13.04.2009р.,
від відповідача: не з'явився,
розглянувши апеляційну скаргу Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_3, м. Нетішин Хмельницької області
на рішення господарського суду Хмельницької області
від "17" березня 2009 р. у справі № 4/17/5720 (суддя Баула Л.П.)
за позовом Закритого акціонерного товариства "Балтик Майстер", м.Київ
до Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_3, м. Нетішин Хмельницької області
про стягнення 23370 грн. боргу, 1751,80 грн. пені та 85,60 грн. штрафу
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Хмельницької області від 17.03.2009 р. усправі №4/17/5720 позов Закритого акціонерного товариства "Балтик Майстер", м.Київ до Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_3, м.Нетішин Хмельницької області про стягнення 23370 грн. боргу, 1751,80 грн. пені та 85,60 грн. штрафу задоволено, стягнуто з відповідача на користь позивача 23370 грн. боргу, 1751,80 грн. пені, 85,60 грн. штрафу 252,07 грн. витрат з державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, 10152,20 грн. витрат по сплаті за проведення судової експертизи.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати вказаний судовий акт місцевого господарського суду та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції при прийнятті судового рішення допущено порушення норм матеріального права, висновки, викладені у рішенні, не відповідають фактичним обставинам справи, судом неповністю з'ясовано обставини, що мають значення для справи.
Особа, що подала апеляційну скаргу, зазначає, зокрема, що:
- невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи полягає у тому, що суд першої інстанції повинен був визначити не лише те, чий підпис є накладній, а й обсяг та дійсність самої поставки, а також врахувати, що відповідач згідно умов договору мав сплатити останню суму після підписання акту прийому-передачі;
- недоведеністю обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими, відповідач вважає оцінку судом видаткових накладних як доказів, що підтверджують поставку обладнання позивачем у повному обсязі;
- неповне з'ясування судом першої інстанції обставин справи, на думку відповідача полягає у тому, що уповноважений відповідача ОСОБА_4 вивіз з території позивача лише той товар, який вже був оплачений;
- місцевим господарським судом неправильно застосовано ряд норм матеріального права: ст.ст.11, 509, 612, 525, 526, 549 ЦК України, ст.193, 232 ГК України та Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань".
В судове засідання скаржник свого представника не направив, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце апеляційного розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується реєстром рекомендованої поштової кореспонденції від 24.04.2009р.
З урахуванням приписів ст.101 Господарського процесуального кодексу України нез'явлення в судове засідання представника сторони, повідомленої належним чином, про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду апеляційної скарги по суті за наявними матеріалами справи.
Позивач у відзиві на апеляційну скаргу від 18.05.2009р. за №122 та його представник в засіданні суду заперечив проти доводів апеляційної скарги, вважаючи рішення господарського суду Хмельницької області від 17.03.2009р. законним та обґрунтованим, а апеляційну скаргу - безпідставною.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваного судового акта, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
У вересні 2006р. ЗАТ "Балтик Майстер" звернулось до господарського суду Хмельницької області з позовом до підприємця ОСОБА_3 про стягнення 23370 грн. боргу, 3505,50 грн. пені та 85,59 грн. штрафу (а.с.4-5, т.1).
Згідно заяви про зменшення позовних вимог від 13.02.2007р. позивач просив стягнути з відповідача 23370 грн. боргу, 1751 грн. 80 коп. пені та 85,60 грн. штрафу.
Рішенням господарського суду Хмельницької області від 14.02.2007р. у справі №17/5720 позов було задоволено в частині стягнення 23370 грн. боргу, в решті позову - відмовлено.
Постановою Житомирського апеляційного господарського суду від 26.09.2007р. у даній справі зазначене рішення було скасовано в частині стягнення 23370 грн. боргу та судових витрат та прийнято нове - про відмову у позові. В решті - залишено без змін.
Постановою Вищого господарського суду України касаційну скаргу ЗАТ "Балтик Майстер" було задоволено частково, постанову Житомирського апеляційного господарського суду від 26.09.2007р. та рішення господарського суду Хмельницької області від 14.02.2007р. у справі №17/5720 скасовано, справу №17/5720 направлено до господарського суду Хмельницької області на новий розгляд.
Рішенням господарського суду Хмельницької області від 17.03.2009р. у справі №4/17/5720 позов задоволено. Стягнуто з підприємця ОСОБА_3 на користь ЗАТ "Балтик Майстер" 23370 грн. боргу, 1751,80 грн. пені та 85,60 грн. штрафу, 255,95 грн. витрат по сплаті держмита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та 1015,20 грн. витрат з оплати судової експертизи.
Як вбачається з матеріалів справи, 06.12.2005р. сторонами було підписано договір поставки №01.1205 П (а.с.11-14, т.1), згідно умов якого ЗАТ "Балтик Майстер" (позивач у справі) зобов'язався поставити обладнання в асортименті, кількості і по цінах, вказаних у специфікації №1, а підприємець ОСОБА_3 (відповідач) - прийняти і оплатити поставлене обладнання (п.1.1 договору).
Вартість обладнання (ціну договору) сторони погодили в сумі 87660 грн. (п.2.1 договору та специфікація №1 - а.с.15, т.1).
Предметом даного договору є обладнання, детальний перелік якого викладений у специфікації №1 до договору (а.с.15, т.1).
Строк поставки сторони погодили у п.3.1.1 договору наступним чином: постачальник зобов'язався здійснити поставку обладнання згідно специфікації №1 протягом 60 днів з моменту перерахування на розрахунковий рахунок постачальника авансу, перерахованого замовником у розмірі обумовленому в п.2.3 даного договору.
Згідно ч.1 ст.712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Умовами договору №01.1205П передбачено, що оплата здійснюється в безготівковому порядку в 3 етапи: І етап - замовник оплачує 40% від суми договору (35064 грн.) протягом 3-х банківських днів з моменту підписання договору; ІІ етап - замовник оплачує 30% від суми договору (26298 грн.) не пізніше 3-х банківських днів після письмового повідомлення про готовність обладнання до відвантаження зі складу в м.Вільнюсі; ІІІ етап - замовник оплачує 30% від суми договору 26298 грн. протягом 3-х банківських днів з моменту після отримання обладнання по акту приймання-передачі (п.2.3. договору).
З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов договору відповідач платіжним дорученням від 01.02.2006р. №24 перерахував позивачу відповідно 35064 грн. і 26298 грн. (а.с.34,35,т.1).
Згідно видаткових накладних від 03.03.2006р. №РН-0000101 та РН-0000102 (а.с.29-30, т.2) та на підставі довіреності ЯЛТ №942360 від 03.03.2006р., виданої на ім'я ОСОБА_4 (а.с.31,т.2) відповідачем отримано обладнання, обумовлене в специфікації на суму 85590 грн.
Слід також зазначити, що згідно накладної №1 від 26.06.2006р. (а.с.36, т.1) відповідач повернув позивачеві отриману згідно накладної РН-0000102 соковижималку вартістю 858 грн.
Таким чином, залишилось неоплаченою відповідачем частина обладнання вартістю 23370 грн.
В зв'язку з наведеним вище позивач звернувся з позовом до господарського суду про стягнення з підприємця ОСОБА_3 зазначеного боргу, а також пені та штрафу, нарахованих згідно умов, передбачених п.7.4 договору №01.1205П.
Згідно уточнених позовних вимог (а.с.59-60) ЗАТ "Балтик Майстер" просив стягнути з відповідача 23370 грн. боргу, 1751,80 грн. пені та 85,60 грн. штрафу.
Відповідач, стверджуючи, що за накладною РН-0000102 було отримано лише частину переліченого у ній обладнання, заперечував, що підпис про отримання обладнання у накладній належить його уповноваженій особі ОСОБА_4
Останнім було направлено на адресу Житомирського апеляційного господарського суду письмові пояснення від 25.09.2007р. (а.с.87, т.1) на виконання вимог ухвали суду від 27.06.2007р.
Зі змісту зазначеного листа ОСОБА_4 випливає, що він заперечив, що підписував накладну РН-0000102 та отримав товарно-матеріальні цінності у повному обсязі.
В зв'язку з наведеним та враховуючи вказівки Вищого Господарського суду України, викладені у Постанові від 06.12.2007р. у справі №17/5720 ухвалою господарського суду Хмельницької області від 14.03.2008р. по справі було призначено судову почеркознавчу експертизу, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз.
Слід зазначити, що відповідач ухилявся від виконання вимог покладених на нього господарським судом, у т.ч. щодо надання умовно-вільних зразків ОСОБА_4
Згідно листа відповідача від 09.12.2008р. №114 останній просив провести почеркознавчу експертизу по наявних у матеріалах справи документах (довіреність, пояснення) - а.с.19, т.2.
Висновком №3446 від 25.11.2008р. експерта Київського науково-дослідного інституту судових експертиз (а.с.26-28, т.2) встановлено, що підписи від імені ОСОБА_4 у рядках "Отримав (ла)" у видаткових накладних №РН-0000101 та РН-0000102 від 03 березня 2006р., в рядку "зразок підпису особи, що одержала довіреність" на зворотній стороні довіреності серії ЯЛГ №942360 від 03.03.2006р. та праворуч від друкованого напису "ОСОБА_4" у листі до суду з поясненнями від 25.09.2007р. (а.с.87, т.1) - виконані однією особою.
Враховуючи наведене та той факт, що ОСОБА_4 не заперечував свій підпис у накладній №РН-0000101 та підписав власноруч з цього приводу пояснення від 25.09.2007р. - місцевий господарський суд дійшов вірного висновку, що позовні вимоги позивача в частині стягнення заборгованості за поставлене обладнання в сумі 23370 грн. обґрунтовані, підтверджені документально та підлягають задоволенню.
Правомірним є також нарахування пені позивачем у розмірі 1751,80 грн. з врахуванням вимог ст.549 ЦК України, ст.232 ГК України та Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання", а також штрафу у сумі 85 грн. 60 коп.
Водночас, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
Стосовно доводів, викладених в апеляційній скарзі, слід зазначити, що відповідно до п.1 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (далі-Закон) підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні складатись під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закін чення. Згідно з пунктом 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №88 від 24.05.1995 року господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов’язань та фінансових результатів.
Тобто факт проведення суб’єктом підприємницької діяльності господарських операцій, що стосуються виконання ним зобов’язань, повинен підтверджуватися первинними бухгалтерськими документами.
Статтею 1 зазначеного Закону встановлено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Первинні облікові документи (накладні та довіреності) згідно з ч.2 ст.9 Закону, повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Саме такі первинні документи, виступають належними доказами у підтвердження проведеної тієї чи іншої господарської операції, здійснення тих чи інших дій, виконання цивільних прав та обов’язків.
У відповідності до ст.32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до ч.1 ст.36 ГПК України, письмовими доказами є документи i матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.
У відповідності до ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом; визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.
Отже, у даному випадку належними доказами проведення такої господарської операції як поставка відповідачу обладнання за договором №01.1205П є накладні №РН-0000101 та РН-0000102 та довіреність ЯЛТ №942360 від 03.03.2006р., видана на ім'я ОСОБА_4
Згідно пояснень представника позивача суду апеляційної інстанції акт прийому-передачі обладнання сторонами не підписано через заперечення відповідача щодо отримання частини обладнання за накладною №РН-0000102. Доказів протилежного, тобто звернень відповідача з приводу підписання акту прийому-передачі до позивача, а також з приводу отримання продукції в меншій кількості, ніж обумовлено специфікацією та накладною, згідно вимог, встановлених Інструкцією про порядок прийомки продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання по кількості №П-6, відповідачем не надано.
Тому, з врахуванням обставин справи вирішальним для настання у підприємця ОСОБА_3 обов'язку по оплаті обладнання є сам факт отримання цього обладнання, оскільки останній не тільки не підписав акт прийому-передачі обладнання, а й заперечував отримання частини обладнання за другою накладною взагалі.
Таким чином, судова колегія погоджується з висновком місцевого господарського суду щодо наявності підстав для задоволення позову, оскільки суд обґрунтовано врахував наявність первинних документів, що відповідають вимогам чинного законодавства, висновок №3446 судово-почеркознавчої експертизи від 25.11.2008р. у справі №4/17/5720, а також викладені у Постанові Вищого Господарського суду України від 06.11.2007р. у справі №17/5720 вказівки, що встановлення того, чи є підпис на видатковій накладній №0000102 від 03.03.2006р. таким, що виконаний уповноваженим представником відповідача ОСОБА_4 дає підстави для висновку про те, чи має право позивач вимагати оплати по здійсненій за цією накладною поставці обладнання, відсутність акту приймання-передачі не є підставою, яка звільняє від виконання взятих на себе зобов'язань по оплаті поставки, якщо такі дії вчинені в порушення умов договору.
Згідно ст.ст.525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Оскільки доводи апеляційної скарги спростовуються матеріалами справи та не ґрунтуються на чинному законодавстві, рішення суду першої інстанції слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Керуючись ст.ст. 101,103,105 Господарського процесуального кодексу України, Житомирський апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Рішення господарського суду Хмельницької області від 17 березня 2009р. у справі № 4/17/5720 залишити без змін, а апеляційну скаргу Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_3, м. Нетішин Хмельницької області - без задоволення.
2. Справу № 4/17/5720 повернути до господарського суду Хмельницької області.
Головуючий суддя Ляхевич А.А.
судді:
Будішевська Л.О.
Зарудяна Л.О.
Віддрук. 4 прим.:
1 – до справи,
2,3 – сторонам,
4 – в наряд.