Справа №2-63/09

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 травня 2009 року                                селище Компаніївка

    Компаніївський районний суд Кіровоградської області в складі:

    головуючого судді – Мумиги І.М.

    при секретарі – Качинській О.В.

    за участю позивача – ОСОБА_1

    та представника позивача – ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1до Компаніївського районного споживчого товариства та його голови правління ОСОБА_4 про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

ВСТАНОВИВ :

    Позивач звернувся до суду з позовом про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

При розгляді справи позивач надав заяву про уточнення позовних вимог, а саме просить визнати звільнення незаконним, поновити її на посаді сторожа Компаніївського районного споживчого товариства, стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу з червня 2008 року у розмірі мінімальної заробітної плати 525 грн., з 1 жовтня 2008 року – 545 грн., з         1 грудня 2008 року – 605 грн. на місяць до дня постановлення рішення суду, зобов’язати провести перерахунок заробітної плати з лютого по червень 2008 року з виплатою недоплаченої суми у розмірі 890 грн. та за роботу у вихідні та святкові дні.

Позивач та його представник в судовому засіданні позов підтримали та пояснили, що з 01 лютого 2008 року по 15 червня того ж року вона працювала на посаді сторожа Компаніївського районного споживчого товариства, а саме магазину, розташованого в селі Мар’ївка Компаніївського району Кіровоградської області. Працювала за попередньої усної домовленості з головою правління товариства ОСОБА_4 Оскільки, вона є пенсіонеркою, то оформлення на роботу проводилось без запису до трудової книжки. Ніякового трудового договору в письмовій формі не укладали. За усної домовленості вона повинна сторожувати магазин в нічний час, прибирати прилеглу до нього територію та підсобку. Оплата становила      300 грн. в місяць. На вказані кошти, в рахунок заробітної плати вона брала в магазині продукти харчування. Працювала вона без вихідних та святкових днів. В червні 2008 року, в ранці до магазину приїхав ОСОБА_4, почав сварити її за неприбрану належним чином прилеглу територію і повідомив про те, щоб вона більше не виходила на роботу.

    Відповідач в судовому засіданні позов не визнав та пояснив, що він дійсно є головою правління Компаніївського районного споживчого товариства. З ОСОБА_1 в трудових відносинах товариство ніколи не перебувало. Заява про прийом на роботу від позивачки не надходила, наказ про призначення не виносився, контракт не укладався. Крім того, штатним розписом взагалі посада сторожа не передбачена. З ОСОБА_1 була лише усна домовленість, про те, що вона кожного ранку прибиратиме прилеглу територію магазину і за це отримуватиме продукцію на суму        300 грн. щомісяця.

    Свідки ОСОБА_5 та ОСОБА_6 в судовому засіданні пояснили, що ОСОБА_1 працювала сторожем магазину в с.Мар»ївка Компаніївського району та прибирала прилеглу територію.

    Свідок ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснила, що вона працює товарознавцем районного споживчого товариства і приватним підприємцем. Саме вона виплачувала зарплату ОСОБА_1 продуктами харчування, а їй за це зменшували орендну плату за магазин на 250 грн. Особисто вона на роботу ОСОБА_1 не приймала. Вона лише орендує частину приміщення магазину і ніякого відношення до сторожа немає.  

    Свідок ОСОБА_3 в судовому засіданні пояснила, що вона працює продавцем магазину «Колосок» в селі Мар»ївка. В цьому ж магазині знаходиться частина приміщення в оренді ОСОБА_2 Взимку 2007 року до неї підійшла позивачка і попросила дати якусь роботу. Вона направила її до ОСОБА_4 З лютого 2008 року ОСОБА_1 почала працювати сторожем магазину із заробітною платою 250 грн., а ще 50 грн. їй видавали продуктами харчування. Оплату проводила ОСОБА_2 Як працівник районного споживчого товариства вона заробітну плату не отримувала.        

    Заслухавши пояснення сторін, свідків ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_2, ОСОБА_3, вивчивши матеріали справи та дослідивши докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що даний позов не підлягає задоволенню за таких підстав.

    Судом встановлені слідуючі факти та відповідні їм правовідносини.

    ОСОБА_4 є головою правління Компаніївського районного споживчого товариства. (а.с.10)

    Магазин «Колосок» розташований в селі Мар»ївка Компаніївського району належить Компаніївському районному споживчому товариству.

    Штатним розписом Компаніївського районного споживчого товариства на 2008 рік посада сторожа не передбачена. (а.с.36-39)

    Згідно акту перевірки №11-14-023/1252 від 12 вересня 2008 року встановлено, що при перевірці Компаніївського районного споживчого товариства 10 вересня 2008 року не зафіксовано виконання будь-яких трудових обов’язків ОСОБА_1 Перевіркою книги наказів за 2003-2008 роки, книги нарахування заробітної плати і табелів обліку робочого часу за 2007-2008 роки факту прийому на роботу, виплати заробітної плати ОСОБА_1 не встановлено. (а.с.42-46)

    Дослідивши матеріали перевірки прокуратури Компаніївського району Кіровоградської області №35з щодо порушення трудового законодавства стосовно ОСОБА_1 встановлено, що в зв’язку з відсутністю складу злочину, передбаченого ст.172 КК України, винесено постанову про відмову в порушенні кримінальної справи стосовно голови правління Компаніївського районного споживчого товариства ОСОБА_4

Перевіривши в межах заявленого позову обставини, на які посилалися сторони та докази, що були надані, судом не встановлено факту існування трудових відносин між Компаніївським районним споживчим товариством та ОСОБА_1з таких підстав.

    Законодавство про працю  регулює трудові відносини працівників усіх видів підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.

    Згідно ст.21 КЗпП України трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов’язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник зобов’язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

    Ст.24 КЗпП України передбачено, що трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Додержання письмової форми є обов’язковим при укладенні трудового договору з фізичною особою. Укладення трудового договору оформляється наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу про зарахування працівника на роботу.    

    Таким чином, встановлено, що ОСОБА_1 лише за наявної усної домовленості з головою правління Компаніївського районного споживчого товариства ОСОБА_4 надавала допомогу по прибиранню території та охорони майна магазину «Колосок» в селі Мар»ївка Компаніївського району та отримувала за це з магазину продукти. Дана робота носила несистемний характер.

    Крім того, відсутні докази того, що ОСОБА_1 перебувала в яких-небудь трудових відносинах з Компаніївським районним споживчим товариством, а саме трудовий договір, наказ чи розпорядження про прийняття та звільнення її з посади сторожа, табель обліку використаного робочого часу, проведення розрахунку по заробітній платі.

    Таким чином, позов не підлягає задоволенню за безпідставністю вимог.       На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 10, 11, 57-61, 88, 209, 212-215, 218 ЦПК України, ч.1 ст.3, ч.1 ст.21, ст.24 КЗпП України, Постановою Пленуму Верховного Суду України №9 від 06 листопада 1992 року (зі змінами і доповненнями) «Про практику розгляду судами трудових спорів», суд,

ВИРІШИВ :

    В задоволенні позову ОСОБА_1 до Компаніївського районного споживчого товариства та його голови правління ОСОБА_4 про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу відмовити за безпідставністю вимог.

    Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Кіровоградської області через Компаніївський районний суд Кіровоградської області шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційного скарги або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.

Суддя ____________