КИЇВСЬКИЙ МІЖОБЛАСНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
____________________________________________
01033, м.Київ, вул.Жилянська 58-б тел. 284-37-31
Іменем України
П О С Т А Н О В А
16.10.06 р. № 185/10-06
Київський міжобласний апеляційний господарський суд у складі колегії:
Головуючий Мостова Г. І.
Судді
Агрикова О.В.
Мамонтова О.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ТОВ «Фастівка»на рішення господарського суду Київської області від 03.07.2006 р.
у справі № 185/10-06 (суддя Тищенко О.В.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Острійківське», с. Острійки
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фастівка», с. Фастівка
про стягнення 124412,99 грн.
за участю представників сторін:
від позивача: Чистякова Л.М. –дор. № 28 від 12.03.2006 р.
від відповідача: Музичко О.Г.- дор. №77 від 16.10.2006р.
встановив:
Рішенням господарського суду Київської області від 03.07.2006 р. позовні вимоги було задоволено частково, стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю «Фастівка»на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Острійківське»114909 грн. основного боргу, 576,11 грн. –3% річних та судові витрати: 1154,85 грн. державного мита та 109,53 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Фастівка», не погоджуючись з прийнятим рішенням, подало апеляційну скаргу б/н (вх. суду № 2-04/1/933/2821 від 18.08.2006 р.), в якій вважає, прийняте місцевим господарським судом рішення таким, що підлягає скасуванню у зв’язку з порушенням норм матеріального та процесуального права та недоведеністю обставин, які суд визнав встановленими.
Ухвалою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 09.10.2006 року розгляд справи було відкладено на 16.10.2006 р. на 14-10 у зв’язку з заявленим відповідачем клопотанням про відкладення розгляду справи.
Представник відповідача вимоги, викладені в апеляційній скарзі підтримав, вважає їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню. Представник позивача подав відзив № 148 від 06.10.2006 р., в якому проти апеляційної скарги заперечує, просить рішення місцевого господарського суду залишити без змін.
Перевіривши матеріали, додані до апеляційної скарги, відзиву на неї та матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, колегія суду встановила наступне.
На підставі усної домовленості, позивач протягом 2004-2005 рр. поставив відповідачу товар, а саме: зерно озимої пшениці «Гарант»та ячмінь «Скарлет»на загальну суму 114909 грн., що підтверджується накладними № 113 від 14.04.2004 р., № 58 від 25.08.2005 р., № 05361 від 14.04.2004 р., № 05362 від 14.04.2004 р. та довіреністю серії ЯКР № 640223 від 19.08.2005 р. (а.с.7-12).
Як вбачається з матеріалів справи, вони містять Посвідчення про кондиційність насіння, яке видане Білоцерківською районною насіннєвою інспекцією, Акт випробування зразків від 15.12.2006р., Атестат на насіння, які підтверджують якість товару, який був переданий відповідачу позивачем.
Оскільки, строк виконання боржником обов’язку не був встановлений, то на підставі ст.530 Цивільного кодексу України (надалі по тексту ЦК України) позивач 20.01.2006р. направив відповідачу вимогу про сплату заборгованості у розмірі 124412,99 грн., що була викладена в претензії № 11, та була залишена останнім без відповіді та задоволення (а.с.18-19).
За загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.
Відповідно до ст.530 ЦК України, якщо строк виконання боржником обов’язку не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов’язок у семиденний строк з дня пред’явлення вимоги кредитором.
Відповідно до ст.612 зазначеного кодексу боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання грошових зобов’язань, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити йому суму боргу з урахуванням 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом (ч. 2 ст. 625 ЦК України). Згідно уточненого місцевим господарським судом розрахунку, 3% річних нараховується на суму основного боргу за період з 01.02.2006 р. по 03.04.2006 р. та складають 576,11 грн.
Отже, колегія апеляційного суду вважає, що місцевий суд правомірно задовольнив позовні вимоги про стягнення основного боргу у розмірі 114909 грн. та 3% річних у розмірі 576,11 грн.
Колегія апеляційного суду встановила, що місцевий господарський суд враховуючи вимоги ст. 547 ЦК України щодо вчинення правочину про забезпечення виконання зобов’язання у письмовій формі, - правомірно відмовив позивачу в задоволенні позовних вимог про стягнення 7186,42 грн. пені, оскільки домовленість між сторонами щодо поставки товару (ячмінь та пшениця) укладена в усній формі.
Щодо вимог викладених в апеляційній скарзі, колегія апеляційного господарського суду зазначає наступне.
Експертним висновком Української лабораторії якості і безпеки продукції АПК від 15.09.2005р. № 0180/1-1 визначено, що замовником проведення випробувань є ТОВ «Цукровик» та відсутнє посилання на те, що пшениця, яка була предметом випробувань отримана від ТОВ «Острійківське».
Дослідивши протокол випробувань продукції №186 від 19.12.2005 р., колегія апеляційного суду звертає увагу на те, що у примітці до протоколу зазначено, що результати випробувань розповсюджуються тільки на зразок, який випробувався і не можуть використовуватись при вирішенні спірних питань.
Як вбачається з письмових пояснень №898 від 30.06.2006 р., наданих ДП «Київський обласний науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації»на вимогу суду, - відповідно до п.1.7. ГОСТ 13586.3-83 «Зерно. Правила приймання та методи відбору проб»при виникненні розбіжностей в оцінці якості заготовленого зерна між господарством та заготівельним підприємством проводять повторний аналіз в присутності здавача. При не згоді з його результатами повторного аналізу, пробу в добовий строк направляють для контрольного аналізу в Державну хлібну інспекцію чи передають державному хлібному інспектору. Висновок Державної хлібної інспекції є кінцевим (а.с.149).
Таким чином, колегія апеляційного суду вважає, що відповідно ст. 43 ГПК України місцевим судом належним чином досліджено обставини справи та наведено цим обставинам відповідну правову оцінку, рішення господарського суду Київської області від 03.07.2006 р. у справі №185/10-06 відповідає фактичним обставинам справи та не суперечить чинному законодавству України, у зв’язку з чим підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення відсутні.
Керуючись ст.ст.99,103,105 ГПК України, апеляційний господарський суд, -
п о с т а н о в и в :
1. Апеляційну скаргу ТОВ «Фастівка»на рішення господарського суду Київської області від 03.07.2006 р. у справі № 185/10-06 залишити без задоволення.
2. Рішення господарського суду Київської області від 03.07.2006 р. у справі № 185/10-06 залишити без змін.
3. Матеріали справи № 185/10-06 повернути до господарського суду Київської області.
Головуючий Мостова Г. І.
Судді
Агрикова О.В.
Мамонтова О.М.