КИЇВСЬКИЙ МІЖОБЛАСНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
____________________________________________
01033, м.Київ, вул.Жилянська 58-б тел. 284-37-31
Іменем України
П О С Т А Н О В А
19.10.06 р. № 4/479
Київський міжобласний апеляційний господарський суд у складі колегії:
Головуючий Зеленіна Н.І.
Судді
Андрейцева Г.М.
Швець В.О
при секретарі судового засідання Швидаку С. І.
за участю представників сторін:
від позивача: не з’явились
від відповідача: не з’явились
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Меркатор ЛТД” на рішення господарського суду Полтавської області від 20.06.2006 року
у справі № 4/479 (суддя Гетя Н. Г.)
за позовом Приватного підприємства “Транс-експрес”, м. Херсон
до Товариства з обмеженою відповідальністю “Меркатор ЛТД”, м. Глобино
про стягнення 29 700 грн. 00 коп.
в с т а н о в и в :
Приватне підприємство “Транс-експрес” звернулося до господарського суду Полтавської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Меркатор ЛТД” про стягнення 29 700 грн. боргу, який виник внаслідок невиконання зобов’язань по поставці бітуму шляхового згідно договору № 3 від 28.03.2005 р.
Рішенням господарського суду Полтавської області від 20.06.2006 року у справі № 4/479 (а. с. 75-76) позов задоволено повністю; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю “Меркатор ЛТД” на користь Приватного підприємства “Транс-Експрес” 29 700 грн. боргу, 297 грн. витрат по сплаті державного мита, 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю “Меркатор ЛТД” подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду Полтавської області від 20.06.2006 р. у справі № 4/479 та прийняти нове рішення, яким відмовити Приватному підприємству “Транс-Експрес” повністю, посилаючись на неповне з’ясування обставин, що мають значення для справи, місцевим господарським судом при прийнятті рішення.
За апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю “Меркатор ЛТД” на рішення господарського суду Полтавської області від 20.06.2006 р. згідно ст. 98 ГПК України Київським міжобласним апеляційним господарським судом ухвалою від 31.07.2006 р. порушено апеляційне провадження у справі № 4/479.
Приватне підприємство “Транс-експрес” згідно ст. 96 ГПК України надало відзив на апеляційну скаргу, в якому проти доводів, викладених в апеляційній скарзі, заперечує, просить залишити рішення господарського суду Полтавської області від 20.06.2006 р. у справі № 4/479 без змін, а апеляційну скаргу ТОВ “Меркатор ЛТД” –без задоволення.
Ухвалою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 28.09.2006 р. розгляд справи відкладався у зв’язку з неявкою представника відповідача та невиконання ним вимог ухвали суду від 31.07.2006 р.
За розпорядженням Голови Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 18.10.2006 р. розгляд справи здійснено у складі колегії суддів: головуючий суддя Зеленіна Н. І., судді: Андрейцева Г. М., Швець В. О.
До апеляційного господарського суду звернулося ПП “Транс-експрес” з клопотанням б/н від 09.10.2006 р., в якому просить розглянути справу без участі свого представника. Розглянувши клопотання позивача, колегія суддів апеляційного господарського суду задовольняє його, оскільки позивачем надано відзив і витребувані ухвалою апеляційного господарського суду від 31.07.2006 р документи., явка сторін в судове засідання не визнавалася обов’язковою.
Відповідач не скористався наданим процесуальним правом на участь представника в судовому засіданні апеляційного господарського суду, про причини неявки суд не повідомив. Про час, дату та місце засідання суду відповідач належним чином повідомлений ухвалою суду від 31.07.2006 р. та 28.09.2006 р.
Враховуючи, що явка сторін в судове засідання не визнавалася обов’язковою, наявних в матеріалах справи документів достатньо для її розгляду, відсутність представників сторін не перешкоджає розгляду апеляційної скарги по суті згідно положень ст. ст. 75, 96, 99 ГПК України.
Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів Київського міжобласного апеляційного господарського суду дійшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню як необґрунтована, а рішення залишається без змін з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, між Приватним підприємством “Транс-експрес” (далі –позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Меркатор ЛТД” (далі –відповідач) укладено договір № 3 від 28.03.2005 р. (далі –договір) (а. с. 8), згідно умов якого відповідач (за договором –продавець) зобов’язується передати у власність, а позивач (за договором –покупець) прийняти і оплатити товар бітум по цінам згідно виставлених рахунків.
Відповідно до п. 2.1 договору покупець зобов’язується здійснити попередню оплату в розмірі 100 % вартості товару.
Відповідачем виставлено позивачу рахунок-фактуру № СФ-0000014 від 29.04.2005 р. на суму 29 700 грн. на поставку бітуму дорожнього в кількості 27 тон (а. с. 49). Позивачем перераховано відповідачу 29 700 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 193 від 29.04.2005 р. (а. с. 5).
Відповідно до п. 3.2 договору продавець здійснює відвантаження товару протягом 3 банківських днів після оплати покупцем. Отже, відповідач повинен був відвантажити позивачу бітум дорожній в кількості 27 тон до 31.04.2005 р.
Проте, як стверджує позивач, відповідач своїх зобов’язань не виконав, бітум на суму 29 700 грн. позивачу не передав.
З метою врегулювання спору позивачем 28.10.2005 р. надіслано відповідачу претензію № 1/26-10 від 26.10.2005 р. (а. с. 9) з вимогою сплатити борг у розмірі 29 700 грн.
Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов’язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов’язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Факт перерахування позивачем коштів відповідачу в розмірі 29 700 грн. в рахунок оплати бітуму дорожнього підтверджується платіжним дорученням № 193 від 29.04.2005 р.
Факт отримання позивачем у відповідача бітуму дорожнього в кількості 27 тон в рахунок здійсненої попередньої оплати відповідачем не доведено.
Довіреність серія ЯИА № 986715 дата видачі 2005 р. на ім’я Лецкана Сергія Григоровича (а. с. 45) не може бути належним доказом відпуску бітуму дорожнього в кількості 27 тон відповідачем позивачу в рахунок попередньої оплати, здійсненої платіжним дорученням № 193 від 29.04.2005 р., з наступних підстав.
Відповідно до п. 2 Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей, затвердженої наказом Міністерства юстиції України № 99 від 16.05.1996 р. та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 12.06.1996 р. за № 293/1318, (далі - Інструкція) сировина, матеріали, паливо, запчастини, інвентар, худоба, насіння, добрива, інструмент, товари, основні засоби та інші товарно-матеріальні цінності, а також нематеріальні активи, грошові документи і цінні папери (надалі - цінності) відпускаються покупцям або передаються безплатно тільки за довіреністю одержувачів.
Відповідно до абз. 1, 3 п. 6 Інструкції довіреність на одержання цінностей від постачальника за нарядом, рахунком, договором, замовленням, угодою або іншим документом, що їх замінює, видається довіреній особі під розписку і реєструється в журналі реєстрації довіреностей. При виписуванні довіреності перелік цінностей, які належить отримати по ній (графа “Найменування цінностей” у бланку довіреності), наводиться обов’язково із зазначенням назви і кількості цінностей для одержання, незалежно від того, чи є такі відомості у документах на відпуск (наряді, рахунку, договорі, замовленні, угоді тощо) цінностей. Незаповнені рядки довіреності прокреслюються.
Відповідно до абз. 1 п. 8 Інструкції строк дії довіреності встановлюється в залежності від можливості одержання та вивозу відповідних цінностей за нарядом, рахунком, накладною або іншим документом, що їх замінює, на підставі якого видана довіреність, однак, не більше як на 10 днів.
Згідно п.п. “г” п. 12 Інструкції забороняється відпускати цінності у випадку закінчення строку дії довіреності.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо –безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
В судовому засіданні оглянуто оригінал журналу реєстрації довіреностей за 2004-05-06 р. (належним чином засвідчена копія в матеріалах справи) Приватного підприємства “Транс-експрес”, з якого вбачається, що довіреність серія ЯИА № 986715 видано 28.03.2005 р. строком дії до 07.04.2005 р. і використано на отримання товарно-матеріальних цінностей у відповідача згідно накладної № 4 від 28.03.2005 р., що підтверджується і звітом про використання вказаної довіреності.
Отже, строк дії довіреності серія ЯИА № 986715 закінчився станом на 29.04.2005 р.
В судовому засіданні оглянуто книгу обліку придбання товарів (робіт, послуг) по ПП “Транс-експрес” (належним чином засвідчена копія в матеріалах справи), згідно якої у позивача обліковується лише дві господарські операції з ТОВ “Меркатор ЛТД” згідно накладної № 4 від 28.03.2005 р. на суму 26 620 грн. 09 коп. та № 7 від 14.04.2005 р. на суму 30 800 грн. 11 коп. Господарська операція на суму 29 700 грн. 00 коп. з ТОВ “Меркатор ЛТД” в бухгалтерському обліку позивача не обліковується.
Відповідачем не надано ні місцевому господарському суду, ні апеляційному господарському суду первинні документи, зокрема, накладну з підписом уповноваженого представника позивача, згідно якої відпущено бітум дорожній в кількості 27 тон, та довіреності позивача на його отримання, що підтверджують здійснення такої господарської операції. За таких обставин, апеляційний господарський суд прийшов до висновку, що відповідачем не доведено факт передачі позивачу бітуму дорожнього в кількості 27 тон на суму 29 700 грн., яка сплачена платіжним дорученням № 193 від 29.04.2005 р.
Відповідно до ч. 2 ст. 693 ЦК України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
28.10.2005 р. (підтверджується поштовою квитанцією № 2977 від 28.10.2005 р. і описом вкладення у цінний лист, а. с. 10) позивачем надіслано відповідачу претензію № 1/26-10 від 26.10.2005 р. (а. с. 9) з вимогою сплатити борг у розмірі 29 700 грн. Отже, у відповідності до положень ч. 2 ст. 530 ЦК України відповідач повинен був повернути кошти в сумі 29 700 грн. протягом семиденного строку з моменту пред’явлення вимоги, тобто до 04.11.2005 р. включно.
Отже, доводи відповідача, викладені в апеляційній скарзі, відхиляються колегією суддів апеляційного господарського суду, оскільки не підтверджуються матеріалами та фактичними обставинами справи.
Таким чином, колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з висновком місцевого господарського суду, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню борг в сумі 29 700 грн. 00 коп.
Приймаючи до уваги вищевикладене, колегія суддів апеляційного господарського суду прийшла до висновку, що рішення господарського суду Полтавської області від 20.06.2006 року у справі № 4/479 прийнято у відповідності до вимог чинного законодавства і підстави для його скасування та задоволення апеляційного подання відсутні.
Судові витрати за розгляд апеляційної скарги згідно ст. ст. 44, 49 ГПК України покладаються на відповідача у справі.
Керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 99, 101, п. 1 ст. 103, ст. 105 ГПК України, Київський міжобласний апеляційний господарський суд
П О С Т А Н О В И В:
1. Рішення господарського суду Полтавської області від 20.06.2006 року у справі № 4/479 залишити без змін, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Меркатор ЛТД” –без задоволення.
2. Справу № 4/479 повернути господарському суду Полтавської області.
Головуючий Зеленіна Н.І.
Судді
Андрейцева Г.М.
Швець В.О