Копія
СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Постанова
Іменем України
21.05.2009 Справа № 22-а-1143/08
Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Дугаренко О.В.,
суддів Санакоєвої М.А. ,
Курапової З.І.
секретар судового засідання Петрашова Ю.Б. без участі представників сторін,
розглянувши апеляційну скаргу Нахімовської районної державної адміністрації м. Севастополя на постанову Гагарінського районного суду м.Севастополь (суддя Завгородня Л.М. ) від 06.05.08 у справі № 2-а-77/08
за позовом ОСОБА_1 (АДРЕСА_1)
до Управління праці та соціального захисту населення Нахімовської районної державної адміністрації м. Севастополя (АДРЕСА_2)
Управління праці та соціального захисту населення Гагарінської РДА в м. Севастополі (АДРЕСА_3)
Управління праці та соціального захисту населення Ленінської РДА в м. Севастополі (АДРЕСА_4)
Управління праці та соціального захисту населення Севастопольської міської державної адміністрації (АДРЕСА_5)
заявник апеляційної скарги Нахімовська районна державна адміністрація м. Севастополя (АДРЕСА_6)
про стягнення недосплаченої одноразової грошової допомоги та моральної шкоди
ВСТАНОВИВ:
Постановою Гагарінського районного суду м. Севастополя від 06 травня 2008 року позов ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Нахімовської районної державної адміністрації м. Севастополя про стягнення недосплаченої одноразової грошової допомоги та моральної шкоди задоволено частково. Зобов'язано Управління праці та соціального захисту населення Нахімовської районної державної адміністрації м. Севастополя сплатити на користь ОСОБА_1 1770 грн. В решті позову відмовлено.
Не погодившись з постановою суду, Нахімовська районна державна адміністрація 02 вересня 2008 року подала апеляційну скаргу з клопотанням про поновлення строку подання апеляційної скарги.
Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 13.01.2009 клопотання Нахімовської районної державної адміністрації м. Севастополя про поновлення строку подання апеляційної скарги задоволено.
Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 13.01.2009 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Нахімовської районної державної адміністрації м. Севастополя .
Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 16.04.2009 залучено до участі у розгляді справи інших відповідачів, а саме: Управління праці та соціального захисту населення Гагарінської РДА в м. Севастополі, Управління праці та соціального захисту населення Ленінської РДА в м. Севастополі, Управління праці та соціального захисту населення Севастопольської міської державної адміністрації.
В судове засідання, призначене на 21.05.2009 сторони не з'явились, про час та місце розгляду справи сповіщались належним чином. Від представника Управління праці та соціального захисту населення Нахімовської районної державної адміністрації м. Севастополя надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. Колегія суддів на місці ухвалила про розгляд апеляційної скарги за відсутністю представників сторін, вважаючи матеріали справи достатніми для прийняття рішення по справі.
Відповідно до частини 4 статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.
Матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_1 є ветераном війни -учасником бойових дій, що підтверджено посвідченням, виданим Нахімовським райвійськкоматом в м. Севастополі 15.06.1998.
Відповідно до ст..12 Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” в редакції, що діяла до 28.12.2007, щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується грошова допомога у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком.
З матеріалів справи вбачається, що Управління праці та соціального захисту населення Ленінської РДА в м. Севастополі в 2007 році виплатила позивачу одноразову грошову допомогу в розмірі 280,00 грн. З чого слідує, що суму, що недоплачена позивачу, має бути стягнута саме з Управління праці та соціального захисту населення Ленінської РДА в м. Севастополі, оскільки саме на його рахунок було перераховано кошти для виплати разової грошової допомоги до 09 травня 2007 року (а.с.52-53).
Розмір мінімальної пенсії з 01.04.2007 по 30.09.2007 складав 410 грн., тому до сплати належить сума 1770 грн. (410грн. х 5 - 280грн.)
Рішенням Конституційного Суду України від 01.12.2004 визнано таким, що не відповідає Конституції України положення ст..44 Закону України „Про Державний бюджет України на 2004 рік”, яким у 2004 році виплата щорічної разової допомоги відповідно до Закону „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” здійснюється у таких розмірах -учасникам бойових дій -120 грн.
Аналогічне рішення постановив Конституційний Суд України у справі №1-29/2007 від 09.07.2007 року стосовно невідповідності Конституції України положення ст..29 Закону України „Про Державний бюджет України на 2007 рік”, якою встановлена виплата щорічної разової допомоги ветеранам війни у розмірі 280 грн.
Судова колегія погоджується з тим, що згідно ст..12 Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” учасники бойових дій мають право на щорічну одноразову допомогу до 5 травня в розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком. Також Законом не передбачено обмеження таких виплат наявністю певних коштів чи фінансування. Крім того, ст..22 Конституції України не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів, тому відсутність коштів на виплату грошової допомоги не позбавляє учасника бойових дій права на таку допомогу.
Що стосується пропуску строку позивача за період з 2000 по 2006 роки, то колегія суддів зазначає наступне.
Статтею 99 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду встановлені частинами 1 та 2 статті 100 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що постанова суду має бути скасована, оскільки судом першої інстанції не вірно було встановлено відповідача, з якого має бути стягнуто сума заборгованості.
Крім того, судом першої інстанції не вирішено позовна вимога позивача стосовно стягнення з Управління праці та соціального захисту населення Нахімовської РДА в м. Севастополі морально шкоди в сумі 2000,00 грн. Не підлягають задоволенню вимоги позивача про стягнення з відповідача суми моральної школи.
Колегія суддів зазначає, що відповідно до положень частини 2 статті 21 Кодексу адміністративного судочинства України вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб'єктів публічно-правових відносин, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше вимоги про відшкодування шкоди вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства.
Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.
Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
Доказів моральної шкоди та обґрунтування підстав для її відшкодування позивач ні суду першої інстанції, ні суду апеляційної інстанції не надав.
Тому позовні вимоги в цій частині підлягають залишенню без задоволення.
Керуючись статтями 195, 196, пунктом 3 частиною 1 статті 198, пунктом 4 частини 1 статті 202, 205, 207, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Нахімовської районної державної адміністрації м. Севастополя задовольнити частково.
Постанову Гагарінського районного суду м.Севастополь від 06.05.08 у справі № 2-а-77/08 скасувати.
Ухвалити нову постанову.
Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Ленінської районної державної адміністрації в м. Севастополі виплатити на користь ОСОБА_1 недоплачену разову грошову допомогу за 2007 рік в сумі 1770,00 грн.
В решті позову відмовити.
Постанова набирає законну силу з моменту проголошення.
Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з моменту проголошення.
Головуючий суддя підпис О.В.Дугаренко
Судді підпис М.А.Санакоєва
підпис З.І.Курапова
З оригіналом згідно
Головуючий суддя О.В.Дугаренко