Копія
СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Постанова
Іменем України
20.05.2009 Справа № 2-а-1323/08/2703
Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Курапової З.І.,
суддів Дугаренко О.В. ,
Санакоєвої М.А.
секретар судового засідання Антонова Н.В.
за участю представників сторін:
позивач, ОСОБА_1 - не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив,
представник відповідача, Управління праці та соціального захисту населення Ленінської районноїдержавної адміністрації м. Севастополя - не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив,
розглянувши апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Ленінської районноїдержавної адміністрації м. Севастополя на постанову Ленінський районний суд м.Севастополь (суддя Гаркуша О.М. ) від 08.12.08 у справі № 2-а-1323/08
за позовом ОСОБА_1 (АДРЕСА_1)
до Управління праці та соціального захисту населення Ленінської районноїдержавної адміністрації м. Севастополя (вул. Леніна, 66,Севастополь,99011)
про стягнення недоплаченої грошової допомоги
ВСТАНОВИВ:
Постановою Ленінського районного суду м. Севастополя (суддя Гаркуша О.М.) від 08 грудня 2008 р. у справі № 2-а- 1323/ 08 (№ 2-а-1323/08/2703) позов ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Ленінської районної державної адміністрації м. Севастополя про стягнення недоплаченої грошової допомоги, задоволений частково.
Стягнуте з Управління праці та соціального захисту населення Ленінської районної державної адміністрації м. Севастополя на користь ОСОБА_1 недоплачену щорічну разову грошову допомогу ветеранам війни у розмірі 2340 грн.
Не погодившись с постановою суду, Управління праці та соціального захисту населення Ленінської районної державної адміністрації м. Севастополя звернулося з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Ленінського суду м. Севастополя від 08 грудня 2008 року.
Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції при прийнятті рішення порушені норми матеріального та процесуального права. Апелянт зазначає, що відповідно до п.9 ч.1 ст.87 Бюджетного кодексу України виплати щорічної грошової допомоги здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету. При здійсненні бюджетного процесу положення нормативно-правових актів застосовуються тільки в частині, в якої вони не суперечать Конституції України, цьому Кодексу та Закону України «Про державний бюджет України». Апелянт вказує, що судом першої інстанції не залучений до участі в справі належні відповідачі.
У судове засідання 20 травня 2009 року позивач та представник відповідача не з'явилися. Причини неявки суду не відомі. Про дату, час та місце розгляду справи сповіщені належним чином.
Апелянт в апеляційної скарзі просить розглянуть справу у відсутності представника.
Чинне законодавство не обмежує коло представників осіб, які беруть участь у справі, при апеляційному розгляді адміністративної справи.
Відповідно до пункту 4 статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання сторін, належним чином повідомлених про дату, час та місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.
На підставі та за правилами статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 звернулася в суд з адміністративним позовом до відповідача Управління праці та соціального захисту населення Ленінської районної державної адміністрації м. Севастополя про стягнення недоплачену грошову допомогу в сумі 2340 грн., як учаснику війни, за 2007 - 2008 рік.
Правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення , сприяння формуванню в суспільстві шанобливого ставлення до них визначені Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.10.1993. № 3551-ХП (із змінами та доповненнями).
Згідно з ст. 4 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»ветеранами війни є особи, які брали участь у захисті Батьківщини чи в бойових діях на території інших держав. До ветеранів війни належать : учасники бойових дій, інваліди війни, учасники війни.
Учасниками війни відповідно до ст.8 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» визначаються військовослужбовці, які в період війни проходили військову службу у Збройних Силах колишнього СРСР, трудівники тилу, а також інші особи, передбачені цим Законом.
Матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_1 є ветераном війни -учасником війни, що підтверджується копією посвідчення серії НОМЕР_1 від 18.04.2005. (а. с. 7). Ці обставини відповідачем не спростовуються.
Таким чином, на ОСОБА_1 розповсюджуються пільги, встановлені Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»від 22 жовтня 1993 року № 3551-II із змінами і доповненнями.
Відповідно ст.12 зазначеного Закону щорічно до 5 травня ветеранам війни виплачується разова грошова допомога у розмірі трьох мінімальних пенсій за віком.
Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. N 10-рп/2008 у справі № 10-рп\2008 положення пункту 20 розділу II «Внесення змін до деяких законодавчих актів України»положення Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік», яким у 2008 році виплати щорічної разової допомоги відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»здійснюються у зменшеному розмірі, визнана неконституційною.
У даному рішенні Конституційного суду України вказано, що згідно статей 22 частини 3, 64 Конституції України, право громадян на соціальний захист, інші соціально-економічні права можуть бути обмежені, у тому числі зупиненням дії законів (їх окремих положень), лише в умовах воєнного або надзвичайного стану на певний строк.
Згідно з частиною 1 статті 17 Закону України «Про виконання рішення та застосування практики Європейського Суду з прав людини» суди України застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основних свобод та протоколи до неї і практику Європейського суду як джерела права.
При розгляді справи «Качко проти України» Європейський Суд з прав людини зауважив, що у межах свободи дій держави, Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату надбавок (виплат) з державного бюджету, вносячи відповідні зміни в законодавство. Проте, якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти в цих виплатах, поки відповідні положення є чинними і в них не внесені відповідні зміни.
Частиною 3 статті 22 Конституції України також передбачено, що при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Згідно із ч.2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним судом України рішення про їх неконституційність.
Відповідно до ст. 17-1 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантіях їх соціального захисту»щорічну виплату разової допомоги до 5 травня в розмірах, передбачених статтями 12-16 цього Закону, здійснюють органі праці та соціального захисту населення через відділення зв'язку або через установи банків (шляхом перерахування на особовий рахунок отримувача (пенсіонерам -за місцем отримання пенсії, особам, які не є пенсіонерами, - за місцем їх проживання чи одержання грошового утримання. Отже, Управління праці і соціального захисту населення Ленінської районної державної адміністрації м. Севастополя є належним відповідачем по справі.
Особи, які не отримали разової грошової допомоги до 5 травня, мають право звернутися за нею та отримати її до 30 вересня відповідного року, в якому здійснюється виплата допомоги.
Відповідно до статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно до частин 1 та 2 статті 100 Кодексу адміністративного судочинства України пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.
Якщо суд визнає причину пропущення строку звернення до суду поважною, адміністративна справа розглядається і вирішується в порядку, встановленому цим Кодексом.
Позивач звернувся в суд з позовом 09 жовтня 2008 р., отже строк для звернення в суд з позовом про стягнення щорічної разової грошової допомоги за 2007 р. позивачем пропущений, оскільки позивач мав дізнатися про порушення його прав саме з моменту оприлюднення зазначеного рішення Конституційного Суду України, тобто з 27.07.2007р.
Доказів поважності причин пропуску строку звернення до суду позивач не надав. Оскільки відповідач заперечує проте позову, крім іншого, у зв'язку з пропуском строку на звернення в суд, судова колегія вважає, що судом першої інстанції помилково задоволені позовні вимоги у частині стягнення одноразової грошової допомоги за 2007 р.
Колегія судів зазначає, що право на отримання разової грошової допомоги, яке передбачено Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», не залежить від розміру доходів отримувача чи наявності фінансування з бюджету, а має безумовний характер.
Судова колегія не приймає до уваги доводи апелянта, що суд не може приймати за основу розрахунку мінімальний розмір пенсії, визначений статтею 28 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, який на думку апелянта застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, оскільки з урахуванням положення пункту 7 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України про можливість застосування аналогії закону та у зв'язку з тим, що у Законі України “Про статус ветеранів війни»не передбачений розмір мінімальної пенсії для розрахунку надбавки, то слід застосувати розмір мінімальної пенсії за віком, який встановлений Законом України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”.
Згідно із Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»та наступними змінами до закону, внесеними Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік», мінімальна пенсія станом на 1 травня 2008 року складала 481 грн.
Відповідачем виплачено ОСОБА_1 разова грошова допомога за 2008 рік в сумі 65 грн., що підтверджується відповідачем у запереченнях на позов.
Отже, позивачу недоплачена разова грошова допомога за 2008 рік в сумі 1378 грн. (481 грн. х 3 - 65 грн. = 1378 грн.).
На підставі викладеного, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга Управління праці та соціального захисту населення Ленінської районної державної адміністрації м. Севастополя підлягає частковому задоволенню, постанова Ленінського районного суду м. Севастополя від 08 грудня 2008 р. підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови.
Позивачу підлягає поверненню з Державного бюджету України держмито, яке сплачено позивачем квитанцією № 131 від 21 квітня 2008 р.
Керуючись статтями 195, 196, пунктом 3 частини першої статті 198, п.4 ст. 202, ч.2 статті 205, статтями 207, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Ленінської районної державної адміністрації м. Севастополя на постанову Ленінського районного суду м. Севастополя від 08 грудня 2008 р. у справі № 2-а-1323\08 ( № 2-а-1323/08/2703) задовольнити частково.
Постанову Ленінського районного суду м. Севастополя від 08 грудня 2008 р. у справі № 2-а-1323\08 ( № 2-а-1323/08/2703) скасувати.
Прийняти нову постанову.
Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Ленінської районної державної адміністрації м. Севастополя на користь ОСОБА_1 недоплачену щорічну разову грошову допомогу, як ветерану війни, за 2008 рік в сумі 1378 грн.
В інший частині позову відмовити.
Повернути ОСОБА_1 з Державного бюджету України держмито в сумі 59,50 грн.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанову може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу -з дня складення постанови в повному обсязі.
Головуючий суддя підпис З.І.Курапова
Судді підпис О.В.Дугаренко
підпис М.А.Санакоєва
З оригіналом згідно
Суддя З.І.Курапова