Копія
СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Ухвала
Іменем України
20.05.2009 Справа № 2-а-566/08/2703
Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Курапової З.І.,
суддів Дугаренко О.В. ,
Санакоєвої М.А.
секретар судового засідання Антонова Н.В.
за участю представників сторін:
позивач, ОСОБА_1 - не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив,
представник відповідача, Управління праці та соціального захисту населення Ленінської районної державної адміністрації м. Севастополя - не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив,
розглянувши апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Ленінської районноїдержавної адміністрації м. Севастополя на постанову Ленінський районний суд м.Севастополь (суддя Балюкова К.Г. ) від 04.12.08 по справі № 2-а-566/08/2703
за позовом ОСОБА_1 (АДРЕСА_1)
до Управління праці та соціального захисту населення Ленінської районноїдержавної адміністрації м. Севастополя (вул. Леніна, 66,Севастополь,99011)
про стягнення недоплаченої щорічної одноразової допомоги
ВСТАНОВИВ:
Постановою Ленінського районного суду м.Севастополя (суддя Балюкова К.Г.) від 04 грудня 2008 р. у справі № 2-а- 566/ 08 (№ 2-а-566/08/2703) позов ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Ленінської районної державної адміністрації м. Севастополя про стягнення недоплаченої щорічної одноразової допомоги задоволений.
Зобов'язано Управління праці та соціального захисту населення Ленінської районної державної адміністрації м. Севастополя виплатити ОСОБА_1 невиплачену частину щорічної разової допомоги, передбаченої ст. 12 ч.5 Закону України «Про статус ветеранів війни та гарантії учаснику бойових дій щорічну разову грошову допомогу за 2007-2008 роки у сумі 1770 грн.
Не погодившись с постановою суду, Управління праці та соціального захисту населення Ленінської районної державної адміністрації м. Севастополя звернулося з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Ленінського районного суду м. Севастополя від 04 грудня 2008 року у справі № 2-а-566/08.
Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції при прийнятті рішення порушені норми матеріального та процесуального права. Апелянт зазначає, що виплата одноразової грошової допомоги ветеранам війни згідно п.9 ч.1 ст. 87 Бюджетного кодексу України здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету. Відповідач вказує, що п. 13 ст. 71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік»дія ч.5 ст.12- 15 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантіях їх соціального захисту»в частині виплати одноразової грошової допомоги до 5 травня було зупинено на 2007 рік. Після прийняття рішення Конституційного суду України від 09 липня 2007 року № 6-рп/207 в Закон України «Про державний бюджет України»зміни відносно виплати одноразової грошової допомоги до 5 травня не вносилися. У відповідності з ч.5 ст. 64 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік»обов'язки, яки прийняти розпорядником бюджетних коштів без відповідних бюджетних асигнувань, не вважаються бюджетними обов'язками та не підлягають сплаті за рахунок бюджетних коштів.
У судове засідання 20 травня 2009 року позивач та представник відповідача не з'явилися. Про дату, час та місце розгляду справи сповіщені належним чином.
Позивач заявою від 13 травня 2009 року просить розглянуть справу у його відсутності.
Відповідач в апеляційної скарзі просить розглянуть справу у відсутності представника.
Чинне законодавство не обмежує коло представників осіб, які беруть участь у справі, при апеляційному розгляді адміністративної справи.
Відповідно до пункту 4 статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання сторін, належним чином повідомлених про дату, час та місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.
На підставі та за правилами статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 звернувся в суд з адміністративним позовом до відповідача Управління праці та соціального захисту населення Ленінської районної державної адміністрації м. Севастополя про стягнення недоплаченої щорічної допомоги ветерану війни за 2007 рік в сумі 1770 грн.
Правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення , сприяння формуванню в суспільстві шанобливого ставлення до них визначені Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»від 22.10.1993. № 3551-ХП (із змінами та доповненнями).
Згідно з ст. 4 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»ветеранами війни є особи, які брали участь у захисті Батьківщини чи в бойових діях на території інших держав. До ветеранів війни належать : учасники бойових дій, інваліди війни, учасники війни.
Учасниками бойових дій, відповідно до ст.5 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»є особи, які брали участь у виконанні бойових завдань по захисту Батьківщини у складі військових підрозділів, з'єднань, об'єднань, всіх видів і родів військових Збройних Сил діючої армії (флоту), у партизанських загонах і підпіллі та інших формуваннях як у воєнний, так і у мирний час.
Матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_1 має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни -учасників бойових дій, що підтверджується копією посвідчення серії НОМЕР_1 від 21.04.1999. (а. с.3). Ці обставини відповідачем не спростовуються.
Таким чином, на ОСОБА_1 розповсюджуються пільги, встановлені Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»від 22 жовтня 1993 року № 3551-II із змінами і доповненнями.
Відповідно до частини 5 статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»із змінами внесеними Законом України від 22.03.2007. № 818-У, щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком.
Частиною 3 ст.2 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»встановлено, що нормативні акти органів державної влади та органів місцевого самоврядування, які обмежують права і пільги ветеранів війни, передбачені цим Законом, є недійсними.
Однак, Законом України про Державний бюджет України на 2007 р. зупинено дію положень Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»в частині визначення розміру виплат щорічної разової грошової допомоги учасникам бойових дій та встановлений інший розмір такої виплати, виходячи із обсягу видатків, виділених на цю мету при формуванні показників Державного бюджету.
Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року № 6-рп\2007 визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік»щодо встановлення розміру щорічної разової грошової допомоги відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
У даному рішенні Конституційного суду України вказано, що згідно статей 22 частини 3, 64 Конституції України, право громадян на соціальний захист, інші соціально-економічні права можуть бути обмежені, у тому числі зупиненням дії законів (їх окремих положень), лише в умовах воєнного або надзвичайного стану на певний строк.
Згідно з частиною 1 статті 17 Закону України «Про виконання рішення та застосування практики Європейського Суду з прав людини» суди України застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основних свобод та протоколи до неї і практику Європейського суду як джерела права.
При розгляді справи «Качко проти України»Європейський Суд з прав людини зауважив, що у межах свободи дій держави, Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату надбавок (виплат) з державного бюджету, вносячи відповідні зміни в законодавство. Проте, якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти в цих виплатах, поки відповідні положення є чинними і в них не внесені відповідні зміни.
Частиною 3 статті 22 Конституції України також передбачено, що при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Згідно із ч.2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним судом України рішення про їх неконституційність.
Відповідно до ст. 17-1 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантіях їх соціального захисту»щорічну виплату разової допомоги до 5 травня в розмірах, передбачених статтями 12-16 цього Закону, здійснюють органі праці та соціального захисту населення через відділення зв'язку або через установи банків (шляхом перерахування на особовий рахунок отримувача (пенсіонерам -за місцем отримання пенсії, особам, які не є пенсіонерами, - за місцем їх проживання чи одержання грошового утримання. Отже, Управління праці і соціального захисту населення Ленінської районної державної адміністрації м. Севастополя є належним відповідачем по справі.
Особи, які не отримали разової грошової допомоги до 5 травня, мають право звернутися за нею та отримати її до 30 вересня відповідного року, в якому здійснюється виплата допомоги.
Колегія судів зазначає, що право на отримання разової грошової допомоги, яке передбачено Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», не залежить від розміру доходів отримувача чи наявності фінансування з бюджету, а має безумовний характер.
Судова колегія зазначає, що з урахуванням положення пункту 7 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України про можливість застосування аналогії закону та у зв'язку з тим, що у Законі України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»не передбачений розмір мінімальної пенсії для розрахунку надбавки, то слід застосувати розмір мінімальної пенсії за віком, який встановлений Законом України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”.
Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно обґрунтованості вимог позивача і стягненні на користь ОСОБА_1 недоплаченої щорічної грошової допомоги як учаснику бойових дій за 2007 рік у сумі 1770 грн.
Відповідно до частини першої статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Відповідно до частини третьої статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Зважаючи на наведене, колегія суддів дійшла висновку, що правова оцінка, яку дав суд першої інстанції обставинам справи, не суперечить чинному законодавству.
Судове рішення не може бути скасовано чи змінено з підстав, що наведені в апеляційній скарзі.
За такими обставинами, апеляційна скарга Управління праці та соціального захисту населення Ленінської районної державної адміністрації м. Севастополя на постанову Ленінського районного суду м. Севастополя від 04 грудня 2008 р. у справі № 2-а-566/08 (№ 2-а-566/08/2703) задоволенню не підлягає.
Керуючись статтями 195, 196, п.1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, п.1 ч.1 ст. 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Ленінської районної державної адміністрації м. Севастополя на постанову Ленінського районного суду м. Севастополя від 04 грудня 2008 р. у справі № 2-а-566/08 ( № 2-а-566/08/2703) залишити без задоволення.
Постанову Ленінського районного суду м. Севастополя від 04 грудня 2008 р. у справі № 2-а-566/08 ( № 2-а-566/08/2703) залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення постанови в повному обсязі.
Головуючий суддя підпис З.І.Курапова
Судді підпис О.В.Дугаренко
підпис М.А.Санакоєва
З оригіналом згідно
Суддя З.І.Курапова