УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" квітня 2010 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах

апеляційного суду Львівської області в складі:

Головуючого Галапаца І.І.

Суддів Гаврилова В.М., Ревера В.В.

з участю прокурора Буфана Н.М.

захисника ОСОБА_1

розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Львові

апеляцію захисників – адвокатів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_3 на постанову судді Сихівського районного суду м. Львова від 01 квітня 2010 року, –

встановила:

цією постановою задоволено подання заступника начальника ВРКС СВ ПМ ДПА у Львівській області та обрано ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді взяття під варту.

Згідно постанови судді, заступник начальника ВРКС СВ ПМ ДПА у Львівській області звернулася до суду з поданням про обрання запобіжного заходу – взяття під варту – ОСОБА_3, який підозрюється у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст. 27, ч.2 ст. 205, ч.3 ст. 212, ч.2 ст. 366 КК України. В обґрунтування покликається на те, що за вчинені ОСОБА_3 злочини передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 10 років, враховуючи майновий стан підозрюваного, а також те, що він є організатором злочинної групи і може негативно вплинути як на учасників злочинного угрупування – ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, місцезнаходження яких на даний час встановлюється, так і на свідків у справі, які перебувають в залежності від останнього та й інших учасників кримінального процесу з метою запобігти спробам підозрюваного ухилитися від слідства та суду, перешкодити встановленню істини у справі, сфальсифікувати первинні документи фінансово-господарської діяльності суб'єктів господарювання, а також продовжити злочинну діяльність та забезпечення виконання процесуальних рішень.

В апеляції захисники – адвокати ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в інтересах обвинуваченого покликаються на те, що вказана постанова винесена без об'єктивного дослідження та врахування усіх обов'язкових обставин, з якими закон пов'язує можливість обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту, постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Зазначають, що суд І інстанції не з'ясував законність джерел отримання даних, чи обвинувачення є обгрунтованим та чи є достатні дані, що свідчать про наявність ознак злочину, вчиненого саме ОСОБА_3 та безпідставно проігнорував доводи захисту в тій частині, що об'єктивні докази вини ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованих злочинів відсутні, в той час, як наявні докази його невинуватості, а також відсутні підстави порушення кримінальної справи.

Наголошують, що судом не враховано, що ОСОБА_3 має постійне місце праці та проживання, вищу освіту, незадовільний стан здоров'я, а саме гіпертонічну хворобу другої стадії, гіпертрофію лівого шлуночка другої стадії, гіпертензивне серце, страждає частими гіпертонічними кризами, синусовою тахікардією, транзисторну екстрасистолію, інфекційний мононуклеоз хронічний, рецедивуючий перебіг.

Вважає, що судом також не враховано, що на утриманні в ОСОБА_3 знаходиться дружина ОСОБА_7, яка в даний час знаходиться в пологовому будинку у зв'язку з народженням дитини та внаслідок хірургічної операції потребує опіки з боку чоловіка.

Просять скасувати постанову районного суду та обрати ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді підписки про невиїзд з постійного місця проживання.

Заслухавши доповідача, виступ захисника – адвоката ОСОБА_1, яка підтримала апеляцію, думку прокурора про залишення постанови судді без зміни, розглянувши матеріали кримінальної та судової справ, обговоривши доводи апеляцій, колегія суддів вважає, що така задоволенню не підлягає.

Колегія суддів приходить до висновку, що при розгляді подання про обрання ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді взяття під варту, суддя районного суду, відповідно до вимог ст.ст. 148, 150, 155 КПК України, правильно врахувала тяжкість інкримінованих злочинів, по яких йому на даний час пред’явлено обвинувачення, його особу та прийшла до вірного висновку, що останній, перебуваючи на волі, буде намагатися ухилитися від слідства і суду або від виконання процесуальних рішень, перешкоджати встановленню істини у справі або продовжувати злочинну діяльність.

В зв’язку з наведеним, доводи захисників – адвокатів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_3 не можуть бути підставою для зміни постанови судді районного суду.

Керуючись ст.ст. 362, 366, 382 КПК України, колегія суддів, –

ухвалила:

постанову судді Сихівського районного суду м. Львова від 01 квітня 2010 року, якою обрано ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді взяття під варту, залишити без зміни, а апеляції захисників – адвокатів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в його інтересах – без задоволення.

Головуючий

Судді