ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 26 травня 2009 р.                                                                                    № 37/224  

Вищий  господарський  суд  України  у  складі  колегії  суддів:

головуючого      Демидової А.М.

суддів :Кота О.В.,

Малетича М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
ВАТ по газопостачанню та

газифікації "Полтавагаз"

на  постановуКиївського апеляційного

господарського суду

від 14.01.2009 р.

у справі№ 37/224

за  позовом ВАТ по газопостачанню та

газифікації "Полтавагаз"

доДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України"

третя особа без самостійних вимог НАК "Нафтогаз України"

прозобов'язання підписати акти

прийому-передачі природного газу

за участю представників:

від позивача-  не з'явились

від відповідача-  Лебедюк Ю.А.

від третьої особи-  Кость О.П.

В С Т А Н О В И В:

          В квітні 2007 р. ВАТ по газопостачанню та газифікації "Полтавагаз" звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" про зобов'язання відповідача підписати акти прийому-передачі природного газу від 31.10.2006 р., 31.11.2006 р. та 31.12.2006 р.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилався на те, що ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" порушив договірні зобов’язання в частині своєчасності підтвердження обсягу газу, що поставляється позивачем, шляхом складання підписання та скріплення печаткою відповідних актів приймання-передачі газу.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 23.09.2008р. (суддя Кондратова І.Д.), залишеною без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 14.01.2009 р. (судді: Мартюк А.І., Лосев А.М., Зубець Л.П.), провадження у справі було припинено на підставі п. 1 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

Не погоджуючись з постановою, ВАТ по газопостачанню та газифікації "Полтавагаз" звернулась до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить постанову скасувати та прийняти нове рішення, яким вимоги ВАТ по газопостачанню та газифікації "Полтавагаз" задовольнити, скарга мотивована порушенням і неправильним застосуванням судами норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши пояснення представників відповідача та третьої особи, розглянувши матеріали справи, оцінивши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України прийшла до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи із наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами, 31.01.2006 р. між ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" (постачальник) та ВАТ по газопостачанню та газифікації "Полтавагаз" (покупець) було укладено договір на постачання природного газу № 06/06-100, відповідно до умов якого постачальник зобов'язався передати покупцю у 2006 р. природний газ для власних потреб об'єктів, які знаходяться на балансі покупця, а покупець зобов'язався прийняти та оплатити одержаний газ на умовах даного договору.

Пунктом 3.3 вищезазначеного договору встановлено, що приймання-передача поставленого відповідачем газу оформлюється актами приймання-передачі, в яких визначається обсяг фактично переданого газу.

За пунктом 3.4 цього договору не пізніше 5 числа місяця, наступного за місяцем поставки газу, покупець зобов'язується надати постачальнику два підписані та скріплені печаткою примірники акту приймання-передачі газу, які є підставою для розрахунків.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Статтею 16 цього Кодексу закріплено перелік способів захисту цивільних прав та інтересів, згідно з яким кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Дана норма кореспондується з положеннями ст. 20 ГК України, якою визначено способи захисту прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів.

Вищезазначеними нормами не передбачено такого способу захисту прав, як підписання акта приймання-передачі товару за договором поставки.

Слід зазначити, що предметом позову може бути матеріально-правова чи немайнова вимога позивача до відповідача, відносно якої суд повинен прийняти рішення. Предметом позову не можуть бути обставини, які виступають доказами у справі, зокрема, підписання актів приймання-передачі, оскільки такі акти підтверджують наявність або відсутність юридичних фактів, які входять до підстав позову. Захист майнового або немайнового права чи законного інтересу відбувається шляхом прийняття судом рішення про примусове виконання відповідачем певних дій або зобов'язання утриматись від їх вчинення. Заявлена позивачем вимога про зобов'язання відповідача підписати акти приймання-передачі природного газу за договором поставки (які за своєю природою є лише товарно-супровідними документами) не призводить до поновлення порушеного права позивача та, у разі її задоволення, не може бути виконана у примусовому порядку, оскільки відсутній механізм виконання такого рішення.

Крім того, за ст. 6 Конституції України державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову. Органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.

За приписами ст. 6 ГК України одним із загальних принципів господарювання є заборона незаконного втручання органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб у господарські відносини.

Отже, зобов'язання відповідача підписати акти приймання-передачі природного газу не тільки суперечить встановленим діючим законодавством способам захисту цивільних прав, а також є втручанням у господарську діяльність суб'єкта господарювання, що, як наслідок, призводить до порушення його вільного волевиявлення.

Відповідно до п. 1 ст. 1119 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити постанову суду апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

Касаційна скарга залишається без задоволення, коли суд визнає, що постанова апеляційного господарського суду прийнята з дотриманням вимог матеріального та процесуального права.

Посилання оскаржувача на інші обставини не приймаються колегією суддів до уваги з огляду на положення ст. 1117 ГПК України та з підстав їх суперечності матеріалам справи.

Твердження оскаржувача про порушення і неправильне застосування апеляційним господарським судом норм матеріального та процесуального права при прийнятті постанови не знайшли свого підтвердження, в зв’язку з чим підстав для зміни чи скасування законного та обґрунтованого судового акту колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11111 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ВАТ по газопостачанню та газифікації "Полтавагаз" залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 14.01.2009 р. залишити без змін.

Головуючий, суддя                                                                  А.М. Демидова

Судді                                                                                           О.В. Кот

                                                                                                     М.М. Малетич