КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа: № 2а-1583/10/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Дегтярьова О.В.
Суддя-доповідач: ОСОБА_1М
У Х В А Л А
Іменем України
"01" лютого 2011 р. м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого Василенка Я.М.,
суддів Кузьменка В.В., Умнової О.В.,
при секретарі Ковризі М.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.08.2010 у справі за його позовом до Державної податкової інспекції у Макарівському районі Київської області про визнання нечинними (недійсними) податкового повідомлення від 21.09.2009 року № 0212961700/0 та першої податкової вимоги № 1/5251 від 18.11.2009, -
В С Т А Н О В И В:
05.02.2010 позивач звернувся до суду першої інстанції із вищезазначеним позовом.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.08.2010 в задоволенні позову відмовлено повністю.
Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням позивач звернувся із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувану постанову, як таку, що постановлена із порушенням норм матеріального та процесуального права та постановити нове рішення про задоволення позову.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового процесу, які з’явились у судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, позивач є власником шести земельних ділянок загальною площею 39, 9899 га, які розташовані на території Наливайківської сільської ради Макарівського району Київської області.
Зазначені земельні ділянки були придбані позивачем за договорами купівлі-продажу земельних ділянок від 27 жовтня 2006 року № 11608, № 11619, № 11642, № 11625, № 11648, № 11596, № 11597, № 11609, № 11626, № 11636 для ведення особистого селянського господарства.
На підставі вказаних договорів купівлі-продажу позивачу були видані Державні акти на право власності на земельні ділянки від 24 листопада 2006 року серія ЯД № 703610 (земельна ділянка площею 8, 880 га, розташована на території Наливайківської сільської ради Макарівського району Київської області, цільове призначення (використання) земельної ділянки –для ведення особистого селянського господарства, акт зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 444), серія ЯД № 703607 (земельна ділянка площею 9,990 га, розташована на території Наливайківської сільської ради Макарівського району Київської області, цільове призначення (використання) земельної ділянки –для ведення особистого селянського господарства, акт зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 440), серія ЯД № 703608 (земельна ділянка площею 9,030 га, розташована на території Наливайківської сільської ради Макарівського району Київської області, цільове призначення (використання) земельної ділянки –для ведення особистого селянського господарства, акт зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 442), серія ЯД № 703611 (земельна ділянка площею 3,479 га, розташована на території Наливайківської сільської ради Макарівського району Київської області, цільове призначення (використання) земельної ділянки –для ведення особистого селянського господарства, акт зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 443), серія ЯД № 703609 (земельна ділянка площею 8,610 га, розташована на території Наливайківської сільської ради Макарівського району Київської області, цільове призначення (використання) земельної ділянки –для ведення особистого селянського господарства, акт зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 441).
Згідно з п. 2 Розпорядження Макарівської районної державної адміністрації від 29 лютого 2008 року № 1066 було змінено цільове призначення земельних ділянок загальною площею 138, 2378 га п’яти громадянам України, які належать їм на праві приватної власності, із земель для ведення особистого селянського господарства на землі для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд на території Наливайківської сільської ради Макарівського району Київської області.
Згідно Додатку до Розпорядження Макарівської районної державної адміністрації від 29 лютого 2008 року № 1066 було здійснено зміну цільового призначення земельної ділянки площею 39, 9890 га із земель для ведення особистого селянського господарства на землі для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд в межах Наливайківської сільської ради Макарівського району Київської області.
На підставі вказаного розпорядження позивачу були видані нові Державні акти на право власності на земельні ділянки від 04 березня 2008 року серія ЯЖ № 408924 (земельна ділянка площею 3,4794 га, розташована на території Наливайківської сільської ради Макарівського району Київської області, цільове призначення (використання) земельної ділянки –для будівництва та обслуговування жилого будинку, акт зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010833000060), серія ЯЖ № 408950 (земельна ділянка площею 8,6100 га, розташована на території Наливайківської сільської ради Макарівського району Київської області, цільове призначення (використання) земельної ділянки –для будівництва та обслуговування жилого будинку, акт зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010833000062), серія ЯЖ № 408925 (земельна ділянка площею 8,8800 га, розташована на території Наливайківської сільської ради Макарівського району Київської області, цільове призначення (використання) земельної ділянки –для будівництва та обслуговування жилого будинку, акт зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010833000061), серія ЯЖ № 408922 (земельна ділянка площею 9,0302 га, розташована на території Наливайківської сільської ради Макарівського району Київської області, цільове призначення (використання) земельної ділянки –для будівництва та обслуговування жилого будинку, акт зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010833000058), серія ЯЖ № 408923 (земельна ділянка площею 9,9903 га, земельна ділянка розташована на території Наливайківської сільської ради Макарівського району Київської області, цільове призначення (використання) земельної ділянки –для будівництва та обслуговування жилого будинку, акт зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010833000059).
21 вересня 2009 року ДПІ у Макарівському районі Київської області прийняла податкове повідомлення № 0212961700/0, яким згідно з підпунктом «г»підпункту 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»та відповідно до ст. ст. 6-8 Закону України «Про плату за землю»визначила позивачу суму податкового зобов’язання з плати за землю в розмірі 39066,82 грн. з граничним строком сплати –16 листопада 2009 року.
Листом від 18 листопада 2009 року № 1288/1043/Д/17-092 ДПІ у Макарівському районі Київської області повідомила позивача про те, що станом на 17 листопада 2010 року він має податковий борг із земельного податку в сумі 39200, 61 грн.
18 листопада 2009 року ДПІ у Макарівському районі Київської області виставила позивачу першу податкову вимогу № 1/5251, згідно якої станом на 18 листопада 2009 року сума податкового боргу позивача за узгодженим податковим зобов’язанням із земельного податку станом на 18 листопада 2009 року становить 39200,61 грн., у тому числі 39193,58 грн. –основний платіж та 7,03 грн. –пеня.
Згідно з ч. 3 ст. 1 Закону України «Про систему оподаткування», який визначає принципи побудови системи оподаткування в Україні, податки і збори (обов’язкові платежі) до бюджетів та до державних цільових фондів, а також права, обов’язки і відповідальність платників, ставки, механізм справляння податків і зборів (обов’язкових платежів), за винятком особливих видів мита та збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на електричну та теплову енергію, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності, і пільги щодо оподаткування не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів про оподаткування.
В зв’язку з цим, колегія судідв погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що для визначення ставки податку за земельні ділянки, що належать позивачу на праві приватної власності, слід звернутись до спеціального Закону України «Про плату за землю», а норми ЗК України не мають визначальний характер при визначенні ставки податку, як помилково вважає апелянт, а лише мають допоміжний характер, оскільки не регулюють податкові відносини.
Аналіз 2-4 розділів Закону України «Про плату за землю»дає підстави вважати, що в розділі 2 визначальним критерієм для визначення податку слугує цільове призначення земельної ділянки, в розділі 3 –місцезнаходження земельної ділянки, а розділі 4 –цільове призначення земельної ділянки з урахуванням її місцезнаходження.
Колегія суддів звертає увагу на те, що, як вже зазначалось вище з ініціативи позивача було здійснено зміну цільового призначення земельних ділянок згідно з п. 2 Розпорядженням Макарівської районної державної адміністрації від 29 лютого 2008 року № 1066 із земель для ведення особистого селянського господарства на землі для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд.
При цьому, судом першої інстанції вірно не брались до уваги посилання позивача на довідки Наливайківської сільської ради Макарівськоого району Київської області від 12 квітня 2010 року № 115 - № 118, згідно до яких на земельних ділянках позивача не розміщено споруд, будівель та не ведуться будівельні роботи, оскільки це не змінює цільове призначення земельних ділянок для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд.
До того ж, згідно з п. «а»ч. 1 ст. 91 ЗК України власники земельних ділянок зобов’язані забезпечувати використання їх за цільовим призначенням, а відповідно до п. «а»ст. 143 цього ж Кодексу однією із підстав для примусового припинення прав на земельну ділянку є використання земельної ділянки не за цільовим призначенням.
Згідно п. 2 Українського класифікатора цільового використання земель, затвердженого листом Держкомзему України від 24 квітня 1998 року № 14-1-7/1205 землі сільськогосподарського призначення не включають в себе функціонального використання земель наданих для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд, що в даному випадку характеризує земельні ділянки належні позивачеві.
В свою чергу, судом першої інстанції вірно було зазначено, що для визначення ставки податку має значення саме категорія земель, яка визначається в залежності від цільового призначення, а не склад земель, у зв’язку з чим є безпідставним посилання апелянта на наявність підстав для застосування до належних йому земельних ділянок ставки податку відповідно до ст. 6 «Про плату за землю».
Колегія суддів вважає безпідставними також й доводи апелянта про віднесення вказаних земельних ділянок з метою оподаткування до земель житлової та громадської забудови та визначення для них ставки земельного податку відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України «Про плату за землю», з огляду на наступне.
Віднесення вказаних земельних ділянок з метою оподаткування до земель житлової та громадської забудови та визначення для них ставки земельного податку відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України «Про плату за землю»не можливе, оскільки вказаною нормою Закону визначаються ставки земельного податку для земель населених пунктів.
При цьому, оскільки після зміни цільового призначення земельні ділянки не відносяться до земель сільськогосподарського призначення, а за своїм місцем розташування не входять до меж населеного пункту, то визначення ставки земельного податку відповідно до статей 6, 7 Закону України «Про плату за землю»стосовно земельних ділянок апелянта виключається.
В свою чергу, оподаткування земельних ділянок іншого призначення (ніж сільськогосподарське) за межами населених пунктів здійснюється за ставками, встановленими статтями 8–11 розділу 4 «Плата за землі промисловості, транспорту, зв’язку, оборони та іншого призначення, а також за землі природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного, історико –культурного призначення та за землі лісового і водного фондів (за межами населених пунктів)»Закону України «Про плату за землю». Частиною 1 ст. 8 цього Закону передбачено, що податок за земельні ділянки, надані для підприємств промисловості, транспорту, зв’язку та іншого призначення, за винятком земельних ділянок, зазначених у частині 2 та 3 цієї статті і частині 2 статті 6 цього Закону, справляється з розрахунку 5 % від грошової оцінки одиниці площі ріллі по області.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що у випадку, якщо за землі промисловості, транспорту, зв’язку, оборони та іншого призначення, а також за землі природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного, історико –культурного призначення та за землі лісового і водного фондів, що знаходяться за межами населених пунктів, податок щодо них визначається відповідно до ст.ст. 8-11 Закону.
При цьому, оскільки визначення поняття «іншого призначення»в Законі Україні «Про плату за землю»відсутнє, то повністю законним є оподаткування земель, що знаходяться за межами населеного пункту, якщо оподаткування за іншими статтями неможливо, за статтею ст. 8, зокрема частиною першою цієї статті.
Колегія суддів вважає безпідставним й посилання апелянта на неналежність документів щодо грошової оцінки та індексації грошової оцінки, на підставі яких відповідачем була визначена сума податку, з огляду на наступне.
Так, статтею 13 Закону України «Про плату за землю»передбачено, що підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру, а орендної плати за земельну ділянку, яка перебуває у державній або комунальній власності, - договір оренди такої земельної ділянки.
Згідно з Витягів з бази даних автоматизованої системи ведення державного земельного кадастру від 04 серпня 2010 року (Серія БББ № 208350, Серія БББ № 208349, Серія БББ № 208348, Серія БББ № 208346, Серія БББ № 208347) апелянту належить на праві приватної власності земельні ділянки площею 8, 6102 га, 3, 4794 га, 9, 9903 га, 9, 0302 га, 8, 880 га на території Наливайківської сільської ради Макарівського району Київської області із цільовим призначенням –для індивідуального житлового, гаражного і дачного будівництва.
Факт достовірності та правильності даних нормативної грошової оцінки та індексації грошової оцінки, що були використані відповідачем при нарахуванні земельного податку апеллянту підтверджується наявними у матеріалах справи копією листа Державного комітету України із земельних ресурсів вих. № 641/22/6-10 від 11.01.2010, яким до ДПА України доводилася інформація при коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель за 2009 рік; копією листа Головного управління земельних ресурсів у Київської обл. вих. № 08-3/06413 від 08.02.08 на ім'я першого заступника голови ДПА України з доданою інформацією про розмір нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення в цілому по Київській області та в розрізі адміністративно-територіальних одиниць станом на 01.01.2008 (а. с. 69-70).
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає правомірним нарахування позивачу суми податку за ставкою 5 % від грошової оцінки одиниці площі ріллі по області спірним податковим повідомленням.
При цьому, суд звертає увагу на те, що неналежними можуть визнаватись докази, які не стосуються предмету доказування згідно з ч. 1 ст. 70 Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно підпункту «г»підпункту 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»контролюючий орган зобов’язаний самостійно визначити суму податкового зобов’язання платника податків у разі якщо згідно з законами з питань оподаткування особою, відповідальною за нарахування окремого податку або збору (обов’язкового платежу), є контролюючий орган.
Частиною третьою ст. 14 Закону України «Про плату за землю»передбачено, що нарахування громадянам сум земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності проводиться органами державної податкової служби, які видають платникові до 15 липня поточного року платіжне повідомлення про внесення платежу.
Земельний податок, а також орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності громадянами сплачується рівними частками до 15 серпня і 15 листопада (ч. 3 ст. 17 вищезазначеного Закону).
Відповідно до підпункту «а»підпункту 6.2.3 п. 6.2 ст. 6 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»перша податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов’язання. Перша податкова вимога містить повідомлення про факт узгодження податкового зобов’язання та виникнення права податкової застави на активи платника податків, обов’язок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки непогашення його у строк.
З моменту отримання позивачем спірного податкового повідомлення сума податкового зобов’язання із земельного податку відповідно до підпункту 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 вищезгаданого Закону вважається узгодженою.
Таким чином, відповідачем в цілому була дотримана законодавча процедура визначення податку податковим повідомленням та виставлення першої податкової вимоги.
Посилання позивача на окремі недоліки спірного податкового повідомлення та податкової вимоги та окремі порушення при процедурі їх прийняття вірно не брались судом першої інстанції до уваги з огляду на те, що вони не спростовують правомірність визначення позивачу суми податку.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
При цьому, апелянтом не спростовані висновки суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
Таким чином, колегія суддів вирішила згідно ст. 200 КАС України залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду –без змін, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд
У Х В А Л И В:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 –залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.08.2010 –без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, встановлені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий:
Судді:
Повний текст ухвали виготовлено 07.02.2011.