Київський міжобласний апеляційний господарський суд

________________________________________________________________________

          01033, м. Київ, вул. Жилянська, 58-б

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.10.06                                                                                            Справа №  07/3305а

 

Київський міжобласний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді:          Шевченко  В. Ю. (доповідач по справі),

суддів:                                 Ткаченка  Б.О. суддів:                                 Корсакової Г.В.  

                                                                                                                               .

секретаря судового засідання          Рустам’ян Е.А.

представників сторін:

від позивача:          Бабіч Т.Г. –дов. № 5959 від 22.11.2005р., представник

від відповідача:          Ігнатенко С.М.–дов. №6402/10-017 від 12.10.2006р., представник

розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Черкаси на постанову господарського суду Черкаської області  від 28.07.2006 року

по справі № 07/3305а (суддя Дорошенко М.В.)

за позовом  Підприємця Чернявської Наталії Петрівни, м. Черкаси

до                  Державної податкової інспекції у м. Черкаси, м. Черкаси

про                про визнання протиправним рішення Черкаської ОДПІ від 19.01.2006 року № 000192303 в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 12 765 грн. 45 коп.,

в с т а н о в и в:

До господарського суду Черкаської області звернулася з позовом підприємець Чернявська Наталія Петрівна до Черкаської об’єднаної державної податкової інспекції про визнання протиправним рішення Черкаської ОДПІ від 19.01.2006 року № 000192303 в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 12 765 грн. 45 коп.

Господарський суд Черкаської області в порядку ст. 55 КАС України здійснив заміну відповідача, в зв’язку з його реорганізацією, Черкаську об’єднану державну податкову інспекцію –на її правонаступника Державну податкову інспекцію у м. Черкаси.

Постановою господарського суду Черкаської області від 28.07.2006 року у справі № 07/3305а позовні вимоги задоволені повністю. Визнано протиправним рішення Черкаської ОДПІ від 19.01.2006 року № 000192303 в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 12 765 грн. 45 коп. Стягнуто з Державного бюджету України на користь підприємця Чернявської Наталії Петрівни 3,40 грн. судового збору.

Не погоджуючись з постановою місцевого господарського суду ДПІ у м. Черкаси звернулася з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову господарського суду Черкаської області від 28.07.2006 року по справі № 07/3305а та прийняти нову постанову, якою позивачу у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Апеляційним господарським судом, ухвалою від 08.09.2006 року, відкрито апеляційне провадження по справі № 07/3305а та, відповідно до ухвали від 11.09.2006 року, проведені підготовчі дії, достатні для закінчення підготовки та призначення справи до апеляційного розгляду.

Позивач, згідно зі ст.191 КАС України, надав заперечення на апеляційну скаргу, в яких просить залишити постанову господарського суду Черкаської області від 28.07.2006р. у справі № 07/3305а без змін, а апеляційну скаргу відповідача без задоволення, з підстав, викладених у запереченнях. В судових засіданнях представник відповідача підтримав вимоги своєї апеляційної скарги. Представник позивача заперечував проти вимог апеляційної скарги.

Розпорядженнями Голови Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 16.10.2006р. склад суду змінювався.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів Київського міжобласного апеляційного господарського суду виходить із наступного.

Місцевим судом на підставі матеріалів справи встановлено, що у грудні 2005р. січні 2006р. Черкаська ОДПІ здійснила перевірку позивача з питання дотримання ним вимог податкового законодавства про оподаткування за період діяльності з 01.01.2004р. по 30.09.2005р. За результатами цієї перевірки був складений акт від 17.01.2006р. №36/17-211 (а.с.6-15).

За наслідками перевірки відповідач дійшов висновку, що позивач в 2004р. продала підприємцю Дискант О.П. касовий апарат та продукти харчування на загальну суму 2553,09 грн., виписала податкові накладні на ці господарські операції від 26.07.2004р. №10, від 09.09.2004р. №1, №2 та від 10.11.2004р. №3к, оприбуткувала готівку за продані товари у книзі обліку доходів і витрат №7/8745 від 2002р. і не провела ці розрахункові операції через реєстратор розрахункових операцій.

Також перевіркою був встановлений факт незбереження позивачем книги обліку розрахункових операцій протягом встановленого терміну.

Встановлені перевіркою факти були оцінені Черкаською об’єднаною державною податковою інспекцією як порушення позивачем вимог п. 1 та п. 6 ст.  3 Закону України від 06.07.1995р. №265/95-ВР „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” (далі Закон України №265/95-ВР).

На підставі акта перевірки від 17.01.2006р. № 36/17-211 Черкаська об’єднана державна податкова інспекція прийняла спірне рішення, за яким застосувала до позивача 13105 грн. фінансових санкцій, у тому числі: 12765,45 грн. фінансових санкцій, передбачених п. 1 ст. 17 Закону України №265/95-ВР за не проведення розрахункової операції через реєстратор розрахункових операцій у п’ятикратному розмірі вартості проданих товарів, на які виявлено невідповідність (2553,09 грн.Ч5) та 340 грн. фінансових санкцій, передбачених п. 3 ст. 17 Закону України №265/95-ВР за не зберігання книги обліку розрахункових операцій протягом встановленого терміну (а.с.5).

Позивач, не погодився з прийнятим податковим повідомленням-рішенням оскаржив їх до Черкаської ОДПІ, ДПА в Черкаській області та ДПА України в порядку апеляційного оскарження. За наслідками апеляційного оскарження спірного податкового повідомлення-рішення податковими органами винесені рішення, якими скарги позивача залишені без задоволення, а податкове повідомлення-рішення - без змін (а.с.16-25).

Матеріалами справи підтверджується, що ще до початку проведення перевірки позивач надала відповідачу письмове пояснення від 10.11.2005р., в якому зазначила, що розрахунки за продані підприємцю Дискант П.О. товари згідно з податковими накладними від 26.07.2004р. №10 від 09.09.2004р. №1, №2 та від 10.11.2004р. №3к були проведені готівкою, про що зроблений запис в книзі обліку придбання і продажу товарів №7/8745 (а.с.49).

Дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши застосування норм матеріального та процесуального права судом першої інстанції, колегія суддів Київського міжобласного апеляційного господарського суду вважає що апеляційна скарга має бути залишена без задоволення, а рішення господарського суду Черкаської області від 28.07.2006р. без змін, виходячи з наступного.

У відповідності до ст.1 Закону України „Про порядок застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі громадського харчування та послуг” реєстратори розрахункових операцій застосовуються фізичними особами –суб’єктами підприємницької діяльності або юридичними особами (їх філіями, відділенням, іншими відокремленими підрозділами), які здійснюють операції з розрахунків у готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також, уповноваженими банками та суб’єктами підприємницької діяльності, які виконують операції купівлі-продажу іноземної валюти.

Відповідно до ст.3 вказаного Закону суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані: проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок; видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції; застосовувати реєстратори розрахункових операцій, що включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій, з додержанням встановленого порядку їх застосування.

          Згідно ст.17 Закону №265/95-ВР за порушення зазначених вимог до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у відповідних розмірах.

При винесенні рішення про застосування до позивача фінансових санкцій в розмірі 2553,09 грн. Ч 5 = 12765,45 грн., відповідач виходив із того що позивачем не проведена через реєстратор розрахункових операцій готівка за продаж товару (продукти харчування) та продаж касового апарату.

Втім, ні поданими по справі доказами, ні поясненнями, наданими представниками відповідача під час розгляду справи, наведений висновок не підтверджується.

          На вимогу місцевого суду, позивачем була надана книга обліку доходів і витрат №7/8745 від 2002р., витяг з якої залучений до матеріалів справи (а.с.44-48). Апеляційний господарський суд погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що зазначена книга не є книгою обліку доходів і витрат, а є книгою обліку продажу товарів (робіт, послуг) обов’язковість ведення якої для платників податку на додану вартість передбачена пп. 7.2.8 п. 7.2 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість” та наказом ДПА України від 30.05.1997р. №165.

          Але позивач у 2004р. була платником податку на додану вартість і не вела книгу обліку доходів і витрат, оскільки відповідно до п. 1 Порядку ведення книги обліку доходів і витрат, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.2001р. №1269, суб’єкти підприємницької діяльності –фізичні особи, які є платниками податку на додану вартість, не зобов’язані вести таку книгу.

          Згідно з випискою Дніпровської філії АТ „Укрінбанк” із особового рахунку позивача за 19.01.2006р. підприємець Дискант П.О. 19.01.2006р. перерахував позивачу у безготівковому порядку через банк 2553,09 грн. як плату за придбані ним у позивача в 2004р. касовий апарат і продукти харчування.

          Відповідно до п. 11.1 Порядку ведення книги обліку продаж товарів (робіт, послуг), затвердженого наказом ДПА України від 30.05.1997р. №165, у редакції, яка була чинною у 2004р., облік продажу товарів (робіт, послуг) продавцем проводиться у книзі продажу обліку товарів (робіт, послуг) у момент виникнення податкових зобов’язань, дата виникнення яких визначена пунктом 7.3 статті 7 Законом України „Про податок на додану вартість” та статтею 10 Указу Президента України від 07.08.1998р. №857/98 „Про деякі зміни в оподаткуванні”.

          Пункт 7.3 статті 7 Закону України „Про податок на додану вартість” та стаття 10 Указу Президента України від 07.08.1998р. №857/98 „Про деякі зміни в оподаткуванні” передбачають можливість виникнення податкового зобов’язання з дати оприбуткування готівкових коштів у касі платника податків, але вказаний момент визначений лише як один серед інших фактів що свідчать про виникнення податкових зобов’язань. Тому внесення платником податку на додану вартість до книги обліку продажу товарів (робіт, послуг) запису  про продаж товарів ще не означає, що були проведені розрахунки за ці товари саме готівковими коштами і без застосування РРО.

          Частина 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України обов’язок доказування правомірності рішення суб’єкта владних повноважень покладає на останнього.

          Апеляційний господарський суд погоджується з місцевим господарським судом, що відповідач не довів факту здійснення позивачем в 2004р. розрахункової операції яка підлягала проведенню через реєстратор розрахункових операцій, але не була ним проведена. Письмове пояснення відповідача від 10.11.2005р. не є достатнім доказом здійснення позивачем такої розрахункової операції, оскільки давалося воно не у зв’язку з проведенням відповідачем перевірки, містить посилання на неіснуючий обліковий регістр, спростовується позивачем та банківською випискою із його особового рахунку за 19.01.2006р.

          Таким чином, місцевий суд прийшов до вірного висновку, що рішення Черкаської ОДПІ від 19.01.2006 року № 000192303 в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 12 765,45 грн. не відповідає вимогам законодавства, а тому обґрунтовано визнане судом першої інстанції протиправним.

          Вимога про визнання протиправним рішення Черкаської ОДПІ від 19.01.2006 року № 000192303 в частині застосування фінансових санкцій в сумі 340 грн. за не зберігання книги обліку розрахункових операцій протягом встановленого терміну, позивачем не заявлялася і не розглядалася місцевим судом. Апеляційний суд, відповідно до ч.3 ст. 195 КАС України, також не перевіряє відповідність спірного рішення діючому законодавству в цій частині.

Відповідно до п. 7 Прикінцевих та перехідних положень КАС України, який почав діяти з 01.09.2001 р., після набрання чинності цим Кодексом заяви і скарги у справах, що виникають з адміністративно-правових відносин, а також апеляційні, касаційні скарги (подання), заяви (подання) про перегляд судових рішень у зв'язку з нововиявленими та винятковими обставинами у таких справах, подані і не розглянуті до набрання чинності Кодексом адміністративного судочинства України, розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом.

Відповідно до ст.ст. 195, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги і залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За наведених обставин колегія суддів апеляційного господарського суду прийшла до висновку, що постанова господарського суду Черкаської області від 28.07.2006р. у справі №07/3305а прийняте при належному з’ясуванні обставин, що мають значення для справи, та у відповідності до чинного матеріального та процесуального права, а тому підстави для його скасування відсутні.

Керуючись: п. 1 ст. 198, ст. 200, п.1 ст. 205, КАС України, Київський міжобласний апеляційний господарський суд, -

у х в а л и в:

1. Постанову господарського суду Черкаської області від 28.07.2006р. у справі №07/3305а залишити без змін, а апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Черкаси - без задоволення.

2. Справу № 07/3305а повернути до господарського суду Черкаської області.

Ухвала апеляційного господарського суду, відповідно до ст. 254 КАС України, набирає чинності з моменту її проголошення.

Ухвала апеляційного господарського суду може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку, передбаченому ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя:                                                                          Шевченко  В. Ю.                                            Судді:                                                                                      Ткаченко  Б.О.  Судді:                                                                                      Корсакова Г.В.