СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Ухвала
Іменем України
22.04.2009 Справа № 5020-12/412
Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Курапової З.І.,
суддів Дугаренко О.В. ,
Санакоєвої М.А.
секретар судового засідання Колб Т.П.
за участю представників сторін:
представник позивача Товариства з обмеженою відповідальністю "АТ-Крим" - Похващева Ніна Максимівна довіреність № 23 від 13.08.08 ;
представник відповідача Державної податкової інспекції у Нахімовському районі м. Севастополя - Трипус Євген Володимирович довіреність № 9077/10-0 від 05.12.07
розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "АТ-Крим" на постанову Господарський суд мiста Севастополя (суддя Харченко І.А.) від 02.12.08 по справі № 5020-12/412
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АТ-Крим" (пл. Ластовая, 3,Севастополь,99001)
до Державної податкової інспекції у Нахімовському районі м. Севастополя (вул Героїв Севастополя, 74,Севастополь,99001)
про визнання недійсним рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0000362330 від 04.02.08
ВСТАНОВИВ:
Постановою Господарського суду м. Севастополя від 02 грудня 2008 року (суддя Харченко І.А.) у справі № 5020-12/412 у задоволенні позову Товариству з обмеженою відповідальністю «АТ - Крим» до Державної податкової інспекції у Нахімовському районі м. Севастополя про визнання недійсним рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0000362330 від 04.02.2008., відмовлено.
Не погодившись з постановою суду, ТОВ «АТ –Крим» звернулося з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Господарського суду м. Севастополя від 02.12.2008. та прийняти нове рішення.
Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції порушені норми матеріального та процесуального права. Апелянт зазначає, що відповідно до ст. 11-2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»право на проведення планової виїзної перевірки можливо лише у тому випадку, коли платнику податків не пізніше чим за 10 днів до проведення перевірки направлено письмове повідомлення із зазначенням дати початку та закінчення проведення перевірки, але на адресу ТОВ «АТ–Крим»повідомлення не поступало. Фактично ДПІ проведена позапланова перевірка. Апелянт вважає, що позапланова виїзна перевірка може бути проведена тільки по рішенню суду. Позивач зазначає, що відповідно до ст. 250 Господарського кодексу України адміністративно –господарські штрафи можуть бути застосовані протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніше 1 року, планова перевірки проведена 27 грудня 2007 року, а позов пред’явлений 04.07.2008., у зв’язку з чим апелянт вважає, що строк для застосування штрафних санкцій пропущений.
У судовому засіданні 22 квітня 2009 року представник апелянта доводи апеляційної скарги підтримав.
Представник відповідача у судовому засіданні 22 квітня 2009 року апеляційну скаргу не визнав, просив залишити постанову суду першої інстанції без змін.
На підставі та за правилами статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів заслухав доводи представників позивача та відповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Товариство з обмеженою відповідальністю «АТ –Крим»звернулося до Господарського суду м. Севастополя із позовом до відповідача –Державної податкової інспекції в Нахімовському районі м. Севастополя про визнання недійсним рішення Державної податкової інспекції в Нахімовському районі м. Севастополя про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0000362330 від 04.02.2008. в сумі 35758,65 грн.
27.12.2007. Державною податковою адміністрацією в АР Крим проведено перевірку складу, розташованого в м. Євпаторія, вул. Загородня,36-А, що належить Товариству з обмеженою відповідальністю «АР –Крим»з питань за здійсненням розрахункових операцій в сфері готівкового та безготівкового обігу суб’єктами підприємницької діяльності, про що складений акт № 27030033/233023199458. Перевірку проведено у присутності касира ОСОБА_1, яка підписала акт без заперечень (а. с. 7-8).
В акті перевірки зафіксовано, що на складі при реалізації споживачу продуктів харчування на загальну суму 5861,88 грн. (видаткові накладні від 27.12.2007. № РН 0017662 на суму 2098,98 грн., № РН-0017650 (склад № 1) на суму 2472,54 грн., № РН 0017650 (склад № 4) на суму 1290,36 грн., розрахункову операцію через РРО не проведено , розрахунковий документ встановленої форми споживачу не видано.
Також, в акті перевірки зафіксовано, що на місці проведення розрахункових операцій знаходилися готівкові кошти у розмірі 15845 грн., а у денному Х - звіті реєстратора розрахункових операцій типу Mini ФП (заводський № ПР 57200070, свідоцтво № 27030037611 від 26.03.2007. видано ДПІ у Нахімовському районі м. Севастополя) вказана сума в розмірі 8761,27 грн. Невідповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті, склала 7083,73 грн. (з врахуванням реалізації у розмірі 5861,88 грн., здійсненної без застосування РРО).
Крім того, за перевіркою книги обліку розрахункових операцій № 2702005080/3 (зареєстрована 22.05.2007.) встановлено незабезпечення роздрукування фіскального звітного чека 15.10.2007.
Тобто, згідно акту перевірки, ТОВ «АТ –Крим»не забезпечило дотримання вимог пунктів 1, 9, 13 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
На підставі акту перевірки Державною податковою інспекцією у Нахімовському районі міста Севастополя прийнято рішення від 04.02.2008. № 0000362330 про застосування до ТОВ «АТ –Крим»штрафних санкцій у розмірі 35758,65 грн.(а. с. 9).
Суд першої інстанції обґрунтовано зазначив, що відповідно до пунктів 1, 9, 13 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»суб’єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов’язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок; щоденно друкувати на реєстраторах розрахункових операцій (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) фіскальні звітні чеки і забезпечувати їх зберігання в книгах обліку розрахункових операцій; забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, а у випадку використання розрахункової книжки –загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня. У відповідності зі ст. 2 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»розрахунковою операцією є приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків тощо за місцем реалізації товарів (послуг). При цьому місцем проведення розрахунків є місце, де здійснюються розрахунки із покупцем за продані товари (надані послуги) та зберігаються отримані за реалізовані товари (надані послуги) готівкові кошти.
Підпунктом 4.4. пункту 4 Порядку реєстрації, опломбування та застосування реєстраторів розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом ДПА України № 614 від 01.12.2000., зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.02.2001. за № 107/5298, передбачено, що реєстрація продажу товару (надання послуги) через реєстратор розрахункових операцій проводиться одночасно з розрахунковою операцією. Розрахунковий документ повинен видаватися покупцеві не пізніше завершення розрахункових операції. Пунктом 4.5. зазначеного Порядку встановлено, що внесення чи видача готівки з місця проведення розрахунків повинні реєструватися через РРО з використанням операцій «службове внесення»та «службова видача», якщо таке внесення чи видача не пов’язані з проведенням розрахункових операцій.
Судова колегія не приймає до уваги доводи апелянта щодо неправомірності проведення перевірки відповідачем, оскільки відповідно до статей 15, 16 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»контроль за дотриманням суб’єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари, послуги (інших вимог цього Закону здійснюють органи державної податкової служби України шляхом проведення планових або позапланових перевірок. Відповідно до частини 7 статті 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»позаплановими перевірками вважаються перевірки в межах повноважень податкових органів, зазначених Законами України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування і послуг», «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв і тютюнових виробів», а в інших випадках –за рішенням суду.
Отже, для проведення позапланової перевірки проведення розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування і послуг рішення суду не вимагається.
Відповідно до статті 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»органи державної податкової служби у встановленому законом порядку мають право здійснювати на підприємствах, установах і організаціях незалежно від форм власності і у громадян, у тому числі громадян –суб’єктів підприємницької діяльності, перевірки показників електронних контрольно-касових апаратів і комп’ютерних систем, які застосовують при розрахунках за готівку із споживачами.
Порядок та підстави проведення планових перевірок суб’єктів господарювання, що використовують реєстратори розрахункових операцій, визначаються саме Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»та п.3 додатку 1 до наказу ДПА України від 27.05.2005. № 355 «Про затвердження методичних рекомендацій щодо порядку взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби України при організації та проведенні перевірок платників податків»та проводяться за щомісячними планами органів державної податкової служби.
На проведення перевірки були оформлені направлення від 24.12.2007. № 02263/2, 02264/2, реквізити яких відображені в акті перевірки (а. с. 35). При цьому направлення на перевірку вручено касиру, про що зроблено відмітку у направленнях.
Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відсутності доказів проведення податковою адміністрацією контрольної закупки. Факт порушення законодавства встановлено актом перевірки та описом коштів на місці розрахунків (а. с. 36).
Судова колегія не приймає до уваги доводи апелянта, що касир Тинянська на час перевірки була вже звільнена, оскільки виручка від продажі товарів, надання послуг знаходилась на її відповідальному зберіганні, що підтверджується актом опису. Крім того, питання трудових відносин на підприємстві не є предметом розгляду цієї справи.
Судова колегія не приймає до уваги доводи апелянта стосовно пропущення строку на застосування штрафних санкцій, оскільки спір стосується визнання недійсним рішення, заперечення щодо застосування строку на стягнення штрафних санкцій позивач вправі заявляти при звернені ДПІ з позовом про стягнення штрафних санкцій.
Відповідно до частини першої статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Відповідно до частини третьої статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з’ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Зважаючи на наведене, колегія суддів дійшла висновку, що правова оцінка, яку дав суд першої інстанції обставинам справи, не суперечить чинному законодавству.
Судове рішення не може бути скасовано чи змінено з підстав, що наведені в апеляційній скарзі.
На підставі викладеного, судова колегія дійшла висновку, що постанова Господарського суду м. Севастополя від 02 грудня 2008 р. у справі № 5020-12/412 підлягає залишенню без змін, апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «АТ –Крим»- залишенню без задоволення.
Керуючись статтями 195, 196, пунктом 1 частини першої статті 198, статтею 200, пунктом 1частини першої статті 205, статтями 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «АТ –Крим»на постанову Господарського суду м. Севастополя від 02 грудня 2008 р. у справі № 5020-12/412 залишити без задоволення.
Постанову Господарського суду м. Севастополя від 02 грудня 2008 р. у справі № 5020-12/412 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною п’ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення постанови в повному обсязі.
Головуючий суддя З.І.Курапова
Судді О.В.Дугаренко
М.А.Санакоєва