Київський міжобласний апеляційний господарський суд

________________________________________________________________________

          01033, м. Київ, вул. Жилянська, 58-б

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.10.06                                                                                            Справа №  3/26-06

 

Київський міжобласний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді:          Корсакової Г.В. (доповідач по справі),

суддів:                                 Ільєнок Т.В. суддів:                                 Мельника С. М.  

                                                                                                                              .

при секретарі судового засідання  Огієнко В.О.

за участю представників сторін:

від позивача: Коднєва М.М. –за довіреністю

від відповідача: Тимошенко В.В.-  за довіреністю

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Миргородм’ясопром»на постанову господарського суду Полтавської області від 01.06.2006 року.

по справі          № 3/26-06 (суддя Бунякіна Г.І.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Миргородм’ясопром», м. Миргород

до  Миргородської об’єднаної державної податкової інспекції, м. Миргород

про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 22.02.2006р. № 0000282301/0, за яким визначені податкові зобов’язання з земельного податку в загальній сумі 17 492,34 грн.,

в  с  т  а  н  о  в  и  в :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Миргородм’ясопром»звернулась до господарського суду Полтавської області з позовом до Миргородської об’єднаної державної податкової інспекції про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 22.02.2006р. № 0000282301/0, за яким позивачу визначені податкові зобов’язання з земельного податку в загальній сумі 17 492,34 грн. в тому числі 11661,56 грн. основний платіж та 5830,78 грн. штрафні (фінансові) санкції (згідно заяви про уточнення позовних вимог № 21 від 17.04.2006).

Постановою господарського суду Полтавської області від 01.06.2006р. по справі №3/26-06 у позові відмовлено.

Постанова місцевого господарського суду мотивована приписами ч.5 ст. 120 Земельного Кодексу України, згідно з якими при переході права власності на будівлю або споруду до громадян та юридичних осіб, що не можуть мати у власності земельні ділянки, переходить і право користування земельною ділянкою, на якій розташовано будівлю або споруду.    

Не погодившись з прийнятою постановою, Товариство з обмеженою відповідальністю «Миргородм’ясопром»подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову господарського суду Полтавської області від 01.06.2006р. у справі № 3/26-06 та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

На думку позивача, постанова місцевого господарського суду винесена з неповним з’ясуванням обставин, що мають значення для справи та неправильно застосовані норми  Закону України „Про плату за землю” та Земельного кодексу України.

Відповідач у поданих в порядку ст.191 КАС України запереченнях на апеляційну скаргу із вимогами позивача не погоджується, вважає їх необґрунтованими та просить залишити апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Миргородм’ясопром»без задоволення, а постанову господарського суду Полтавської області від 01.06.2006 року по справі № 3/26-06 -  без змін.    

В судовому засіданні представник позивача вимоги апеляційної скарги підтримав.

Представник відповідача проти вимог апеляційної скарги заперечував та вважав що оспорювана постанова має бути залишена без змін з підстав, викладених у запереченнях на апеляційну скаргу.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів Київського міжобласного апеляційного господарського суду дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, Миргородською об’єднаною державною податковою інспекцією було проведено документальну перевірку дотримання вимог податкового та валютного законодавства Товариством з обмеженою відповідальністю «Миргородм’ясопром»за період з 01.07.2004р. по 01.10.2005р., за результатами якої складено акт № 29/23-128/32500105 від 17.02.06р.

В ході перевірки відповідачем було встановлено, що з 01.07.04р. по 11.12.04р. та з 08.09.05р. по 01.10.05р. ТОВ «Миргородм’ясопром»являвся платником орендної плати за землю, згідно договорів оренди, укладених з Миргородською міською радою, а саме:    договору оренди від 11.12.2003р. терміном на 1рік, площа орендованої земельної ділянки –51508,59 кв.м. та договорів оренди від 08.09.2005 терміном на 3 роки на земельні ділянки площею 41077 кв.м., 81 кв.м., 1038 кв.м., 9313 кв.м.

Як вказано в акті перевірки в порушення вимог ст. ст. 2, 14, 15 Закону України „Про плату за землю” ТОВ «Миргородм’ясопром»в період з 11.12.2004р по 23.06.2005р. не проводило нарахування та сплату податку на землю за земельні ділянки, що знаходяться під об’єктами нерухомості даного підприємства та з 23.06.2005р. по 08.09.2005р. за загальні площі земельних ділянок.

На підставі вищевказаного акту перевірки Миргородською ОДПІ було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000282301/0 від 22.02.2006р., яким визначено позивачу податкове зобов’язання за платежем земельний  податок з юридичних осіб в сумі 11661,56 грн. та застосовано штрафні( фінансові) санкції в сумі 5830,78 грн. відповідно до п.п. „б”, п.п. 4.2.2. ст. 4, п.п. 17.1.3., п. 17.1. ст. 17 Закону України „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, ст. 2, 14, 15, 26 Закону України „Про плату за землю”.

Позивач вважає, що сума земельного податку нарахована йому безпідставно, оскільки він не являється власником земельних ділянок на яких розташовані об’єкти нерухомості ТОВ «Миргородм’ясопром», а використання землі підприємство проводить на правах оренди.

Судова колегія погоджується з висновком місцевого господарського суду про відмову в позові виходячи з наступного.     

Статтями 2, 5, 15 Закону України „Про плату за землю” ( в редакції чинній на час виникнення  спірних правовідносин) передбачено, що використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель. Власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі, крім орендарів та інвесторів - учасників угоди про розподіл продукції, сплачують земельний податок. За земельні ділянки, надані в оренду, справляється орендна плата. Об’єктом плати за землю є земельна ділянка, яка перебуває у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди. Власники землі та землекористувачі сплачують земельний податок , а також орендну плату за земельні ділянки державної та комунальної власності з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

Згідно з приписами частини 5 ст. 120 Земельного Кодексу України при переході права власності на будівлю або споруду до громадян та юридичних осіб, що не можуть мати у власності земельні ділянки, переходить і право користування земельною ділянкою, на якій розташовано будівлю або споруду.    

Як вбачається з матеріалів справи ТОВ «Миргородм’ясопром»є власником будівель по вул. Котляревського, 5 та вул. Котляревського, 82 на підставі свідоцтв про право власності від 06.11.2003р., виданих виконавчим комітетом Миргородської міської ради.

Отже, з переходом права власності на будівлі позивачу перейшло право користування відповідними земельними ділянками, які розташовані під цими будівлями.

Згідно даних ДКП „Миргородтехінвентаризація” площа забудови становить: вул. Котляревського, 5  - 7205,2 кв.м., вул. Котляревського, 82 –2274,3 кв.м.

Відповідно до ст. 13 Закону України „Про плату за землю” підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру, який включає дані реєстрації права власності, права користування землею та договорів на оренду землі, обліку кількості та якості земель, грошової оцінки земель.

Відповідно до витягу із земельно-кадастрової документації ТОВ «Миргородм’ясопром»за 2004 та 2005 рік та плану встановлення меж, позивач є користувачем земельних ділянок по вул. Котляревського,5 площею 9313 кв.м., 1037,77 кв.м, 41157,83 кв.м. та з 23.06.2005р. після проведеної технічної інвентаризації площі земельних ділянок ТОВ «Миргородм’ясопром»становлять по вул. Котляревського,5 –41077 кв.м., 81 кв.м., вул. Котляревського,5-а –1038 кв.м., вул. Котляревського,82 –9313 кв.м.

Згідно ст.7 Закону України «Про плату за землю»ставки земельного податку з земель, грошову оцінку яких встановлено, встановлюються у розмірі одного відсотка від їх грошової оцінки за винятком земельних ділянок, зазначених у частинах п'ятій - десятій цієї статті та частині другій статті 6 цього Закону.

Як вбачається з матеріалів справи, розрахунок нормативної грошової оцінки земельних ділянок ТОВ «Миргородм’ясопром»по вул. Котляревського,5 за 2004 рік та в період з 01.01.2005р. по 23.06.2005р. виконувався як для земель промисловості, згідно рішення Миргородського міськвиконкому №1279 від 26.11.2003р.

Починаючи з 23.06.2005р. нормативна грошова оцінка виконувалася відповідно до рішення 29 позачергової сесії 4 скликання від 23.06.2005р. Миргородської міської ради, оскільки змінилося цільове використання  земельної ділянки площею 81 кв.м.

Для обчислення суми податку на землю відповідачем застосовувалась грошова оцінка 1 кв.м. земельних ділянок, згідно витягів із земельно-кадастрової документації ТОВ «Миргородм’ясопром»за відповідні періоди.

Сума земельного податку, нарахованого відповідачем за ставками, визначеними згідно ст.7 Закону України «Про плату за землю»становить 11 661,56 грн. (розрахунок в матеріалах справи).

Позивач не заперечує факт користування вищевказаними земельними ділянками в спірний період, проте, зазначає, що землі, якими він користується знаходяться в оренді, а тому нарахування земельного податку є безпідставним.

Судова колегія відзначає наступне.

Відносини, пов’язані з орендою землі регулюються Земельним кодексом України, Законом України «Про оренду землі», Цивільним кодексом України, іншими законами України, договором оренди землі.

Згідно ст.21 Закону України «Про оренду землі»орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Закону України "Про плату за землю").

Відповідно до ст.13 Закону України «Про плату за землю»підставою для нарахування  орендної плати за земельну ділянку, яка перебуває у державній або комунальній власності є договір оренди такої земельної ділянки.

Договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації (ст.18 Закону «Про оренду землі»).

Отже, тільки після державної реєстрації договору оренди землі у встановленому порядку у сторін  договору виникають взаємні права та обов’язки, в тому числі у орендаря -  по сплаті орендної плати розмір якої встановлюється у договорі оренди.

Враховуючи, що в період з 11.12.2004р. по 08.09.2005р. відсутні договори оренди на земельні ділянки, якими користувався позивач, нарахування відповідачем земельного податку за період з 11.12.2004р. по 23.06.2005р. за земельні ділянки, що знаходяться під об’єктами нерухомості даного підприємства та з 23.06.2005р. по 08.09.2005р. за загальні площі земельних ділянок є правомірним.

Відповідно до п.п. 17.1.3 п.17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті "б" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.  

Розмір штрафних санкцій застосованих відповідачем відповідно до п.п.17.1.3, п.17.1 ст.17 вказаного Закону становить 5830,78 грн. (розрахунок  в матеріалах справи).

З огляду на вищевикладене, судова колегія вважає, що відповідачем доведено правомірність прийнятого податкового повідомлення-рішення №0000282301/0 від 22.02.2006р.

Відповідно до ст. ст.195, 200 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги та залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи викладене, судова колегія не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги.

          Керуючись Розділом VІІ „Прикінцеві та перехідні положення”, ст. ст. 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний господарський суд, -

      

УХВАЛИВ:

1.  Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Миргородм’ясопром»на постанову  господарського суду Полтавської області від 01.06.2006 року у справі      № 3/26-06  залишити без задоволення.

2. Постанову  господарського суду Полтавської області від 01.06.2006 року у справі      № 3/26-06 залишити без змін.

3.   Матеріали справи № 3/26-06 повернути до господарського суду Полтавської області.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення. Ухвала апеляційного господарського суду може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку передбаченому ст.212  КАС України.

Головуючий суддя:                                                                         Корсакова Г.В.                                            Судді:                                                                                     Ільєнок Т.В.  Судді:                                                                                     Мельник С. М.