Київський міжобласний апеляційний господарський суд

________________________________________________________________________

          01033, м. Київ, вул. Жилянська, 58-б

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.10.06                                                                                            Справа №  3/197

 

Київський міжобласний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді:          Корсакової Г.В. (доповідач по справі),

суддів:                                 Ільєнок Т.В. суддів:                                 Мельника С. М.  

                                                                                                                              .

при секретарі судового засідання  Огієнко В.О.

за участю представників сторін:

від позивача: Кривенкова М.В. –за довіреністю

від відповідача: Кольчик С.Ф. –за довіреністю

розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Полтаві на постанову господарського суду Полтавської області від 25.01.2006 року.

по справі          № 3/197 (суддя Бунякіна Г.І.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бурат», м. Полтава

до  Державної податкової інспекції у м. Полтаві, м. Полтава

про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 23.11.2005р. № 0003592301/0.

                                                   в  с  т  а  н  о  в  и  в :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Бурат»звернулось до господарського суду Полтавської області з позовом до Державної податкової інспекції у м. Полтаві про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 23.11.2005р. № 0003592301/0 за яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за січень, жовтень, листопад 2004р. на загальну суму 237 434,00 грн. та з урахуванням відшкодованої суми в розмірі 124 574,00 грн. визначено податкове зобов’язання з податку на додану вартість в сумі 124 574,00 грн. та штрафну (фінансову) санкцію 62 287,00 грн.

Постановою господарського суду Полтавської  області від 25.01.2006р. у справі №3/197 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Бурат» до Державної податкової інспекції у м. Полтаві, задоволені. Визнано недійсним повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Полтаві від 23.11.2005р. за № 0003592301/0.

Постанова місцевого господарського суду мотивована тим, що податковим органом всупереч ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість" невірно зроблено висновок про відсутність у позивача права віднесення суми податку на додану вартість до податкового кредиту на підставі податкових накладних, виписаних товариству його контрагентами, а також наявністю існування судових актів в яких встановлено правомірність бюджетного відшкодування ПДВ за січень 2004 року.

Не погодившись з прийнятою постановою, Державна податкова інспекція у м. Полтаві подала апеляційну скаргу від 14.02.2006р. № 231/10/10-106, в якій просить скасувати постанову господарського суду Полтавської області від 25.01.2006р. у справі № 3/197 та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позову.

          В обґрунтування заявленої скарги відповідач посилається на те, що місцевим господарським судом не враховано вимоги п.п.7.2.4 п.7.2, п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість». Крім того, зазначає, що рішення суду про стягнення  на користь позивача бюджетної заборгованості з ПДВ за січень 2004 року не позбавили права податковий орган на проведення документальної перевірки щодо правильності визначення позивачем своїх податкових зобов’язань та самостійно визначити за її наслідками суму податкового зобов’язання за січень 2004 року у відповідності до положень Закону 2181.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу від 06.04.2006р. із вимогами відповідача не погоджується, вважає їх необґрунтованими та просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги, а постанову господарського суду Полтавської області від 25.01.2005 року у справі № 3/197 залишити без змін, посилаючись на обґрунтованість та законність рішення суду першої інстанції.

Розгляд апеляційної скарги відкладався.

Склад судової колегії, що розглядала апеляційну скаргу змінювався.

Представник відповідача в судових засіданнях вимоги апеляційної скарги підтримував наголошуючи на непідтвердження сплати до бюджету сум ПДВ по ланцюгам постачання.

Представник позивача просив залишити постанову  господарського суду Полтавської області по справі № 3/197 від 25.01.2006 року без змін, а апеляційну скаргу без задоволення з підстав, викладених у відзиві на апеляційну скаргу та додаткових поясненнях зазначаючи на виконання позивачем всіх встановлених ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»вимог щодо порядку формування податкового кредиту та отримання права на бюджетне відшкодування.

В судовому засіданні 24.10.2006р. оголошена вступна та резолютивна частини ухвали.

 Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши  на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів Київського міжобласного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга Державної податкової інспекції у м. Полтаві підлягає залишенню без задоволення, а оскаржувана постанова без змін з огляду на наступне.

Державною податковою інспекцією у м. Полтаві була проведена комплексна планова документальна перевірка дотримання вимог податкового та валютного законодавства Товариства з обмеженою відповідальністю "Бурат" за період з 01.01.2004р. по 30.06.2005р. за результатами якої складений акт № 495/23-1/13948686  від 10.11.2005р., в якому було констатовано про порушення позивачем п. 1.8. ст.1, пп. 7.4.5. п.7.4., п.п.7.7.5 п.7.7. ст.7 Закону України від 03.04.97року "Про податок на додану вартість" № 168/97-ВР від 03.04.1997 року з наступними змінами, що призвело до завищення останнім від’ємного значення ПДВ за 2004 рік на 237 434 грн., а саме за січень 2004 р. на суму 124 574,00 грн., за жовтень 2004 р. на суму 73 983,00 грн., за листопад 2004 р. на суму 38 877,00 грн.

На підставі вищевказаного акту документальної перевірки контролюючим органом прийняте спірне податкове повідомлення-рішення від 23 листопада 2005 року за № 0003592301/0 , яким ТОВ "Бурат" зменшено суму бюджетного відшкодування по податку на додану вартість за січень 2004 року на суму 124574,00 грн., за жовтень 2004 року на суму 73 983,00 грн., за листопад 2004 року на суму 38 877,00 грн. та визначено податкове зобов'язання з ПДВ на суму 124 574,00 грн., які були фактично відшкодовані позивачу за відповідним висновком Державної податкової служби (про що зазначено в акті перевірки) і застосовано до цієї суми штрафну (фінансову) санкцію в розмірі 62287,00 грн.

Правильність формування податкового кредиту ТОВ «Бурат»досліджувалась контролюючим органом шляхом проведення зустрічних документальних перевірок постачальників контрагентів ТОВ «Бурат».

Відповідач вважає, що оскільки ПДВ - непрямий податок і сплачується (надходить) до бюджету опосередковано через продавця, то з бюджету може бути відшкодовано тільки суми, які фактично до нього надійшли. Податкова накладна є звітним документом щодо операції з продажу ( з урахуванням ПДВ або без такого) і свідчить про виникнення податкових зобов'язань продавця (п.п. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість"). Податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених платником в зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг) і дорівнює сумі податкових зобов'язань продавця (п.1.6 ст. 1 названого Закону). Таким чином, єдина мета надходження податку до бюджету поєднує зазначені дії у нерозривний процес, забезпечений документально складанням податкової накладної, не підтвердження включення якої до складу податкових зобов'язань продавця на одному з етапів продажу дає можливість зробити висновок про несплату податку до бюджету (п.п. 7.4.5 п.7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість").

На думку контролюючого органу, за результатами досліджень правильності формування податкового кредиту позивачем та на підставі проведених зустрічних документальних перевірок по ланцюгу постачання суб’єктами підприємницької діяльності товару, є непідтвердженими у відповідності до вимог Закону України «Про податок на додану вартість»суми ПДВ: за січень 2004 р. на суму 124 574,00 грн., за жовтень 2004 р. на суму 73 983,00 грн., за листопад 2004 р. на суму 38 877,00 грн., які були віднесені ТОВ «Бурат» до податкового кредиту.

Відповідно до п.1.7 ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість»податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Згідно п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»в редакції, чинній на час виникнення правовідносин, щодо реалізації прав за якими виник спір між сторонами, податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Відповідно до п.п. 7.5.1 п.7.5. ст.7  цього Закону датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) –в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Згідно п.п.7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»податкові накладні повинні містити зазначені окремими рядками:  порядковий номер податкової накладної; дату виписування податкової накладної; назву юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; податковий номер платника податку (продавця та покупця); місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); повну назву отримувача; ціну поставки без врахування податку; ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Як встановлено судом апеляційної інстанції, ДПІ у м. Полтаві проводились позапланові виїзні документальні перевірки по питанню достовірності заявленої позивачем до відшкодування суми податку на додану вартість з бюджету за січень, жовтень, листопад 2004 року, про що складені відповідні довідки.

Як вбачається з матеріалів цих перевірок сума податкового кредиту  позивача за січень 2004 року становить 479 694 грн., за жовтень 2004 року –983630 грн., за листопад 2004 року –448 383 грн.

Податковий кредит формувався ТОВ «Бурат»в зв’язку з придбанням на митній території України у вказані періоди товарів (робіт, послуг) з податком на додану вартість.

В січні 2004 року ТОВ «Бурат»поряд з іншими постачальниками придбавав продукцію у КВПП «СтАл»згідно договорів №09 від 26.01.2004р., №10 від 26.01.2004р., у СПД ФО –Михайло С.В. згідно договору  №105 від 18.11.2003р., у ПП «Рик»згідно договору №012 від 15.01.2004р.

В жовтні 2004 року постачальниками ТОВ «Бурат»були СПД Писоцький С.В. згідно договору №183 від 06.10.2004р. та №182 від 05.10.2004р., СПД Носов О.Г. за договором №2020 від 11.10.2004р. та №205 від 15.10.2004року.

ТОВ «Бурат»придбав продукцію у КВПП «СтАл»в листопаді 2004 року за договорами №198 від 15.10.2004р. та №192 від 14.10.2004р.

Податковий кредит ТОВ «Бурат»у січні, жовтні, листопаді 2004 року  формувався згідно податкових накладних, виданих зазначеними контрагентами.

За висновками відповідача, викладеними в довідках про результати позапланових документальних перевірок позивача з питань правомірності відшкодування ПДВ за січень, жовтень, листопад 2004 року, сума податкового кредиту, що зазначена в р.17 к.»Б»декларації з ПДВ за вказані періоди відповідає даним книги обліку придбання товарів (робіт, послуг). Перевіркою правильності включення до податкового кредиту сум ПДВ порушень не встановлено, податковий кредит визначено ТОВ «Бурат»відповідно до п.п.7.4.1 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість». Всі податкові накладні, які занесені в книгу придбання в наявності і придбання товарів пов’язано з виробничою діяльністю.

Видані контрагентами позивача податкові накладні оформлені відповідно до вимог п.п.7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», КВПП «СтАл», СПД ФО Михайло С.В., ПП «Рик», СПД ФО Писоцький С.В., СПД ФО Носов О.Г. на момент їх складання зареєстровані органами державної податкової служби у встановленому законодавством порядку як платники податку на додану вартість, що вказує на правомірність видачі контрагентами ТОВ «Бурат»податкових  накладних.

Суми податку щодо яких були видані податкові накладні були включені продавцями до сум податкових зобов’язань у податкових деклараціях за відповідний податковий період з відображенням операцій з продажу на ці суми в книзі обліку продажу товарів (робіт, послуг).

Фактичне виконання укладених ТОВ «Бурат»договорів з вищезазначеними контрагентами підтверджується зібраними у справі доказами (зокрема, копіями договорів, товарних накладних, податкових накладних, платіжних доручень на оплату отриманого товару, довідок ДПІ про результати позапланових документальних перевірок позивача, та про результати позапланових перевірок підприємств-продавців з питання правильності відтворення в податковому  обліку результатів операцій з продажу товарів позивачу) та не заперечується відповідачем.

Таким чином, судова колегія дійшла висновку, що сума податкового кредиту позивача за січень, жовтень, листопад 2004 року сформована відповідно до вимог ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»на підставі належним чином  оформлених податкових накладних, виданих зареєстрованими як платники податку на додану вартість особами та правомірно віднесена позивачем у вказані періоди до складу податкового кредиту.

Проте, на думку контролюючого органу, позивачем суму податку на додану вартість завищено, оскільки постачальниками придбаного у контрагентів товару, суми податку на додану вартість  за період січень, жовтень, листопад 2004 року до бюджету не сплачено, посилаючись при цьому на п.1.8 ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість».

Судова колегія зазначає, що спірним у цій справі є питання про право позивача на податковий кредит, а зазначений п.1.8 ст.1 вказаного Закону дає лише визначення терміну «бюджетне відшкодування»і не визначає жодних підстав, від яких би залежало право на податковий кредит, порядок формування якого визначений п.п.7.4.1 п.7.4, п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Поряд із вищенаведеним слід зауважити, що господарським судом Полтавської області прийнято судові рішення, які набрали законної сили, про стягнення з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бурат»бюджетної заборгованості з податку на додану вартість за січень 2004 року, а саме  рішенням Господарського суду Полтавської області від 07.09.2004 р. по справі № 3/139 та рішенням господарського суду Полтавської області від 29.04.2004р. по справі 3/73 з Державного бюджету стягнуто на користь ТОВ "Бурат", відповідно, 112 935,00 грн.  та 327 735,00 грн. бюджетної заборгованості з податку на додану вартість за січень 2004 р.

Отже, слід дійти висновку, що на день прийняття оспорюваного податкового повідомлення-рішення від 23.11.2005р. № 0003592301/0 судовими органами було встановлено правомірність віднесення ТОВ «Бурат»сум податку   на додану вартість  за січень 2004 року до податкового кредиту цього звітного періоду.

За таких обставин, враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що господарським судом Полтавської області прийнято оскаржувану постанову відповідно до вимог чинного законодавства з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, тому підстав для її скасування або зміни не вбачається.

Керуючись Розділом VІІ „Прикінцеві та перехідні положення”, ст. ст. 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний господарський суд, -                                          

                                                            УХВАЛИВ:

1.          Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Полтаві на постанову господарського суду Полтавської області від 25.01.2006 року у справі № 3/197  залишити без задоволення.

2.          Постанову господарського суду Полтавської області від 25.01.2006 року у справі № 3/197 залишити без змін.

3.   Матеріали справи № 3/197 повернути до господарського суду Полтавської області.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення. Ухвала апеляційного господарського суду може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку передбаченому ст.212  КАС України.

Головуючий суддя:                                                                         Корсакова Г.В.                                            Судді:                                                                                     Ільєнок Т.В.  Судді:                                                                                     Мельник С. М.