Київський міжобласний апеляційний господарський суд
________________________________________________________________________
01033, м. Київ, вул. Жилянська, 58-б
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03.10.06 Справа № 183/18-05
Київський міжобласний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Корсакової Г.В. (доповідач по справі),
суддів: Ільєнок Т.В. суддів: Мельника С. М.
.
розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Сервіс»- ГУВ на постанову Господарського суду Київської області від 11.04.2006 року,
у справі № 183/18-05 (суддя Кошик А.Ю.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сервіс»- ГУВ, смт. Коцюбинське
до 1. Державної податкової інспекції у Сквирському районі, м. Сквира
2. Управління державного казначейства у Київській області, м. Київ
про стягнення 60250,00 грн.,
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Сервіс»- ГУВ звернулось до господарського суду Київської області з позовною заявою до Сквирської міжрайонної державної податкової інспекції про стягнення 60250,00 грн. помилково перерахованих до державного бюджету.
Ухвалою від 10.06.2005р. відповідно до ст.27 ГПК України господарським судом Київської області до участі у справі було залучено в якості третьої особи на стороні відповідача Управління Державного казначейства у Київській області.
Відповідно до ухвали від 29.06.2005р. провадження у справі №183/18-05 було зупинене до закінчення процесу реорганізації Державного казначейства України згідно з Указом Президента України від 20.04.2005р. №676/2005 року.
Ухвалою господарського суду Київської області від 31.01.2006 провадження у справі було поновлено в зв’язку завершенням процесу реорганізації Державного казначейства України.
Відповідно до ухвали від 21.02.2006р. місцевим господарським судом залучено Державне казначейство України в Київській області в якості другого відповідача.
У зв’язку з реорганізацією Сквирської міжрайонної державної податкової інспекції здійснена заміна відповідача 1 його правонаступником –Державною податковою інспекцією у Сквирському районі.
Постановою від 11.04.2006 року господарським судом Київської області у позові Товариству з обмеженою відповідальністю «Сервіс»- ГУВ відмовлено.
Постанова місцевого господарського суду мотивована з посиланням на п.17, п.36 Порядку стягнення коштів та продажу інших активів платника податків, які перебувають у податковій заставі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.04.2002р. №538, зокрема тим що, кошти в сумі 60250 грн., що надійшли від позивача за реалізацію заставного майна, були розподілені відповідно до вищевказаного Порядку на погашення податкового боргу ДП «Тхорівський спиртзавод»на підставі угоди №1 від 25.05.2004р., про що зазначено в платіжному дорученні №531 від 26.05.2004р. Норма ст. 1212 ЦК України застосовується в разі набуття особою майна без достатньої правової підстави.
Крім того, суд першої інстанції зазначив, що відповідні зобов’язання по передачі майна виникають у власника чи розпорядника майна, яким на момент сплати коштів було ДП «Тхорівський спиртзавод», який є фактичним набувачем коштів.
Не погоджуючись з прийнятою постановою Товариством з обмеженою відповідальністю «Сервіс»- ГУВ подано апеляційну скаргу б/н від 05.05.06р., в якій останнє просить скасувати постанову від 11.04.2006р. та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги у повному обсязі, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права, а саме, п.п.36,37 Порядку стягнення коштів та продажу інших активів платника податків, які перебувають у податковій заставі, ст.ст.1212,1213 ЦК України та порушення норм процесуального права, ст.7,11 КАС України.
Державна податкова інспекція у Сквирському районі в запереченнях на апеляційну скаргу просить оскаржувану постанову залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Управління державного казначейства у Київській області заперечень на апеляційну скаргу не надало.
Розгляд апеляційної скарги відкладався.
Представник позивача (скаржника) в судове засідання 03.10.2006р. не з’явився. Про дату, час і місце судового розгляду був повідомлений належним чином, про що свідчить список рекомендованих відправлень Київського міжобласного апеляційного господарського суду, що пересилаються в межах України та підпис представника позивача Шкварко А.В. в повідомленні від 01.08.2006р. про відкладення розгляду апеляційної скарги на 03.10.2006р. на 14-45.
Представник відповідача 2 в судові засідання не з’являвся, про час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином.
Відповідно до ч.4 ст.196 КАС України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.
Враховуючи викладене, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає за можливе розглянути справу за відсутності представників позивача та відповідача 2, оскільки їх участь у судовому засіданні не була визнана обов’язковою.
Представник відповідача 1 в судовому засіданні заперечив проти вимог апеляційної скарги.
В засіданні, яке відбулось 03.10.2006р. оголошено вступну та резолютивну частини ухвали.
Матеріали справи свідчать про наступні обставини у даній справі.
Позивачем за платіжним дорученням № 531 від 26.05.2004 року були перераховані кошти в сумі 60250 грн. на рахунок в Управлінні Державного казначейства у Київській області з призначенням платежу: «за реалізацію заставного майна «Тхорівського спиртзаводу», згідно угоди №1 від 25.05.2004р.»
27.05.2004р. зазначені кошти були перераховані платіжним дорученням № 304 від 27.05.2004 року на розрахунковий рахунок № 31110035800538 за реалізацію активів, що перебувають в податковій заставі згідно висновку Сквирської міжрайонної державної податкової інспекції № 118 від 27.05.2004 року в погашення податкового боргу Тхорівського спиртзаводу.
Згідно довідки Сквирської МДПІ про розподіл коштів, які надійшли на рахунок №3412 «Інші кошти, тимчасово віднесені на доходи державного бюджету»Плану рахунків Державного казначейства, кошти в сумі 60250 грн. були зараховані на погашення податкового боргу Тхорівського спиртзаводу по акцизному збору.
Позивач звернувся до суду з позовом про зобов'язання Управління державного казначейства у Київській області повернути отримані кошти, оскільки оплачене майно ним не отримане, таким чином вважає, що кошти помилково зараховані в рахунок погашення податкового боргу Тхорівського спиртзаводу. Також позивач зазначає, що кошти були перераховані згідно з усною домовленістю з відповідачем 1 про купівлю майна, що перебуває в податковій заставі, тому оскільки оплачене майно фактично не було передане, відповідач 1 не мав підстав для дачі висновку про зарахування спірних коштів в погашення податкового боргу. Вважає кошти отриманими без достатньої правової підстави і відповідно до ст. 1212 ЦК України просить повернути їх з Управління державного казначейства у Київській області.
Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів Київського міжобласного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржувана постанова без змін.
З матеріалів справи вбачається, що у зв'язку з податковою заборгованістю майно Тхорівського спиртзаводу перебувало у податковій заставі.
Продаж активів, що перебувають у податковій заставі регулюється ст. 10 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" № 2181-ІІІ від 21.12.2000 р. (далі - Закон 2181).
Згідно п.п. 10.1.3 п. 10.1 ст. 10 Закону 2181, платник податків самостійно визначає склад і черговість продажу своїх активів виходячи з принципів збереження цілісності майнового комплексу, що забезпечує ведення його основної виробничої діяльності, та повного погашення суми податкового боргу.
Якщо податковий керуючий вирішує, що платник податків визначає для продажу активи, чия звичайна ціна є завідомо нижчою, ніж сума податкового боргу, такий податковий керуючий зобов'язаний самостійно визначити склад активів, що підлягають продажу, виходячи із принципів збереження цілісності майнового комплексу та з урахуванням того, що звичайна (оціночна) вартість таких активів не перевищує двократного розміру податкового боргу (абзац другий п.п. 10.1.3 п. 10.1 ст. 10 Закону №2181).
Порядок продажу активів передбачений п. 10.2 ст. 10 Закону № 2181.
Органи державної податкової служби здійснюють продаж активів боржників на товарних біржах на підставі договорів, укладених з брокером, який вчиняє дії з продажу таких активів за дорученням податкового органу відповідно до п.10.2 ст.10 Закону України 2181.
Постановою Кабінету Міністрів України від 15.04.2002р. № 538 затверджено Порядок стягнення коштів та продажу інших активів платника податків, які перебувають у податковій заставі.
Розділом IV Порядку передбачено порядок зарахування коштів, отриманих від реалізації описаних активів у рахунок погашення податкового боргу. Згідно з п.36 Порядку організація роздрібної торгівлі, брокер або організатор аукціону, що уклали відповідну угоду з податковим органом на реалізацію описаних активів, перераховує кошти, отримані від такого продажу, на рахунок, відкритий в управлінні Державного казначейства за балансовим рахунком № 3412 не пізніше ніж наступного дня після дати зарахування коштів на цей рахунок.
У платіжному дорученні повинні зазначатися реквізити платника податків, описані активи якого реалізовано, та номер і дата угоди, відповідно до якої проведено реалізацію активів.
Наступного робочого дня після зарахування коштів на зазначений рахунок управління Державного казначейства засобами електронного зв'язку передає витяг у вигляді електронного реєстру розрахункових документів про надходження коштів до відповідного відділення Державного казначейства. Відділення Державного казначейства не пізніше ніж наступного робочого дня передає цей витяг податковому органу.
Податковий орган не пізніше ніж наступного дня подає відділу державного казначейства довідку про розподіл коштів, які надійшли на рахунок, відкритий за балансовим рахунком № 3412.
На підставі даних довідки відділ Державного казначейства не пізніше ніж наступного робочого дня розподіляє кошти від реалізації описаних активів.
Згідно п.17 вказаного Порядку, податковий керуючий має право надати платнику податків письмовий дозвіл на самостійну реалізацію не описаних активів, які перебувають у податковій заставі, за умови спрямування коштів від реалізації на погашення податкового боргу.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач 1 договору про продаж майна ДП «Тхорівський спиртовий завод», що перебуває у податковій заставі, із біржею не укладав, проте, на підставі листа ДП "Тхорівський спиртовий завод" від 25.05.04 року відповідачем 1 надано дозвіл від 25.05.04року про самостійну реалізацію активів ДП «Тхорівський спиртовий завод», які перебувають у податковій заставі.
Кошти в сумі 60250 грн., що надійшли від позивача за реалізацію заставного майна, були розподілені відповідно до вищезгаданого Порядку на погашення податкового боргу ДП "Тхорівський спиртовий завод" на підставі угоди № 1 від 25.05.2004 року, про що зазначено в платіжному дорученні № 531 від 26.05.2004 року.
Відповідно до ч.1 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно.
За змістом вказаної норми зобов’язання повернути безпідставно набуте майно виникає у набувача цього майна, яким, в даному випадку, є ДП «Тхорівський спиртзавод», саме у якого на момент сплати позивачем коштів за реалізацію заставного майна, виникли відповідні зобов’язання по передачі цього майна позивачу.
Отже, враховуючи вищевикладене, судова колегія погоджується з висновком місцевого господарського суду щодо необґрунтованості позовних вимог з заявлених в позові підстав.
Постанова від 11.04.2006 року, якою в позові до ДПІ у Сквирському районі та Управління державного казначейства у Київській області відмовлено, відповідає матеріалам справи та чинному законодавству.
Під час апеляційного провадження відповідачем 2 надіслане клопотання №03-03/505 від 10.08.2006р. про зупинення провадження у справі у зв’язку з процесом реорганізації Управління державного казначейства у Київській області. На підтвердження зазначеного клопотання Управлінням державного казначейства у Київській області надано наказ Міністерства фінансів України від 06.07.2006р. Як вбачається з п. 2.1 даного наказу Управління державного казначейства у Київській області має бути реорганізовано у трьохмісячний термін.
Враховуючи, що станом на 03.10.2006р. відповідачем 2 не надано документів в підтвердження надісланого клопотання, оскільки трьохмісячний термін реорганізації, визначений наказом Міністерства фінансів України від 06.07.2006р., спливає 06.10.2006р., судова колегія дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання про зупинення провадження у справі.
Відповідно до ст. ст.195, 200 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги та залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на викладене, судова колегія дійшла висновку щодо відсутності підстав для задоволення апеляційної скарги.
Керуючись Розділом VІІ „Прикінцеві та перехідні положення”, ст. ст. 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний господарський суд, -
УХВАЛИВ:
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Сервіс»- ГУВ на постанову Господарського суду Київської області від 11.04.2006 року у справі № 183/18-05 залишити без задоволення.
2. Постанову господарського суду Київської області від 11.04.2006 року у справі № 183/18-05 залишити без змін.
3. Матеріали справи № 183/18-05 повернути до господарського суду Київської області.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення. Ухвала апеляційного господарського суду може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку передбаченому ст.212 КАС України.
Головуючий суддя: Корсакова Г.В. Судді: Ільєнок Т.В. Судді: Мельник С. М.