Справа № 357/7396/15-к Головуючий у І інстанції Володько І. С.

Провадження № 11-кп/780/857/15 Доповідач у 2 інстанції Зіміна В. Б.

Категорія 39 07.10.2015

УХВАЛА

Іменем України

07 жовтня 2015 року м. Київ.

Колегія суддів судової палати з розгляду

кримінальних справ апеляційного суду Київської області в складі:

головуючого: Зіміної В.Б.

суддів: Гриненка О.І., Левчука О.Д..

секретаря судового засідання: Казьміної А.В.

прокурора: Стаховської Н.О.

захисника: ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу прокурора на вирок Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 05 червня 2015 року щодо ОСОБА_3, обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 309, ч.2 ст. 307 КК України; -

в с т а н о в и л а:

Вироком Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 05 червня 2015 року

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Шамрпаївка Сквирського району Київської області, українця, громадянина України, з середньою технічною освітою, не одруженого, не працюючого, зареєстрованого і проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого,

засуджено за ч.2 ст. 307, ч.2 ст. 309 КК України до покарання:

-за ч.2 ст. 307 КК України, із застосуванням ст. 69 КК України у виді 5 (п'ять) років позбавлення волі;

-за ч.2 ст. 309 КК України у виді 2 (двох) років позбавлення волі.

На підставі ч.1 ст. 70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, остаточно ОСОБА_3 визначено покарання із застосуванням ст. 69 КК України у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі.

На підставі ст. ст. 75, 76 КК України звільнено ОСОБА_3 від відбування призначеного судом покарання з іспитовим строком 3 (три) роки.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_3 до вступу вироку в законну силу змінено з тримання під вартою на особисте зобов'язання з покладенням обов'язків.

Вирішено питання щодо судових витрат та речових доказів.

Згідно із вироком, кримінальні правопорушення обвинуваченим були вчинені за наступних обставин.

ОСОБА_3 у невстановленому слідством місці, часі та обставин придбав з метою збуту особливо небезпечний наркотичний засіб - канабіс у невстановленій кількості, після чого незаконно зберігав його за місцем свого проживання з метою збуту.

03.04.2015 року о 13 год. 30 хв. ОСОБА_3, знаходячись в підїзді будинку за місцем свого проживання за адресою АДРЕСА_1, переслідуючи корисливий мотив, незаконно, шляхом продажу за грошові кошти в сумі 50 грн. збув ОСОБА_4 паперовий згорток з особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено - канабісом, вагою у висушеному стані 2,5 грами, яким в подальшому цього ж дня ОСОБА_4 в присутності понятих добровільно видано працівникам міліції.

Крім того, 03.04.2015 року близько 14 год. 30 хв. на підставі ухвали слідчого судді Фастівського міськрайонного суду Київської області від 01.04.2015 року, в ході проведення санкціонованого обшуку квартири АДРЕСА_1, в якій проживає та зареєстрований ОСОБА_3 з його кімнати вилучено прозорий світло-зелений пакет з полімерного матеріалу з наркотичним засобом - канабісом, вагою у висушеному стані 9,83 грам та паперовий згорток з наркотичним засобом - канабісом, вагою у висушеному стані 0,61 грам, які ОСОБА_3 придбав у невстановленому місці, часі та обставинах і зберігав за місцем свого проживання без мети збуту.

В апеляційній скарзі та змінах до неї прокурор не оспорюючи доведеність вини обвинуваченого у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень, зазначає, що вирок суду першої інстанції є незаконним у зв'язку з неправильним застосуванням Закону України про кримінальну відповідальність - ст. ст. 69, 70 КК України, а тому просить вирок суду першої інстанції змінити та вважати ОСОБА_3 засудженим за ч.2 ст. 307 КК України, із застосуванням ст. 69 КК України, на 5 років позбавлення волі, за ч.2 ст. 309 КК України на 2 роки позбавлення волі. На підставі ст. 70 КК України, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити покарання у вигляді 5 років позбавлення волі. В решті вирок суду залишити без змін.

Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що при постановленні вироку судом неправильно застосовано закон України про кримінальну відповідальність, а саме призначення остаточного покарання обвинуваченому за ст. ст. 70, 69 КК України, оскільки застосування положень ст. 69 КК України щодо покарання, призначеного за сукупністю злочинів чи сукупністю вироків, є неприпустимим.

Вислухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення:

Прокурора та захисника обвинуваченого, які змінену апеляційну скаргу прокурора підтримали та просили її задовольнити;

перевіривши матеріали справи, вислухавши учасників судового розгляду в дебатах, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного висновку.

Відповідно до ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.

Висновки суду про винність обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні ним кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 307, ч.2 ст. 309 КК України не оскаржується учасниками процесу.

На підставі ст. 404 КПК України апеляційний суд перевіряє рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги і вправі вийти за межі апеляційних вимог тільки, якщо цим не погіршується становище обвинуваченого.

Відповідно до вимог ст. 70 КК України та п.8 постанови Пленуму ВСУ 37 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання» щодо особи, винної у вчиненні декількох злочинів, суд може призначити більш мяке покарання, ніж передбачене законом, окремо за кожний злочин або тільки за один із них і остаточно визначити покарання за правилами ст. 70 КК України. Застосування положень ст. 69 КК України щодо покарання (як основного, так і додаткового), призначеного за сукупністю злочинів чи сукупністю вироків, є неприпустимим.

Як вбачається з вироку, суд першої інстанції, призначаючи покарання ОСОБА_3 за ч.2 ст. 307 КК України послався на ст. 69 КК України.

При цьому, призначаючи покарання за сукупністю злочинів на підставі ст. 70 КК України, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, суд першої інстанції визначив остаточне покарання ОСОБА_3 у виді 5 років позбавлення волі, та на думку колегії суддів помилково повторно послався на ст. 69 КК України, а тому доводи апеляційної скарги прокурора є слушними та підлягають задоволенню.

Враховуючи зазначене, колегія суддів вважає, що вирок Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 05 червня 2015 року щодо ОСОБА_3 підлягає зміні, а апеляційна скарга прокурора - задоволеню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 404, 407, 419 КПК України колегія суддів;-

у х в а л и л а :

Вирок Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 05 червня 2015 року щодо ОСОБА_3 змінити.

Виключити з резолютивної частини вироку, а саме в частині призначення покарання за сукупністю злочинів, посилання на ст. 69 КК України.

Вважати, що на підставі ч.1 ст. 70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, остаточно ОСОБА_3 визначено покарання у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі.

В решті вирок суду залишити без зміни.

Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом 3-х місяців з дня її проголошення, а обвинуваченим, який тримається під вартою, в той самий строк з дня вручення йому копії ухвали.

СУДДІ: В.Б. Зіміна

О.І. Гриненко

О.Д. Левчук