Справа № 204/4171/15-ц

Провадження № 2/204/1875/15

КРАСНОГВАРДІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 вересня 2015 року Красногвардійський районний суд м.Дніпропетровська у складі:

головуючої судді Токар Н.В.,

при секретарі Гусєвій В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м.Дніпропетровську цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Обласного комунального підприємства «Електромережі-Південне», третя особа - голова комісії з припинення Обласного комунального підприємства «Електромережі-Південне» ОСОБА_2 про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати, стягнення компенсації втрати частини доходів у зв’язку з порушенням строків виплати заробітної плати та відшкодування моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

23 червня 2015 року позивач звернулася до суду з позовною заявою, в якій просила стягнути з відповідача на її користь нараховану, але не виплачену заробітну плату за період з 01 лютого 2014 року по 31 травня 2015 року у розмірі 67007 грн. 80 коп., компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати заробітної плати за період з 01 лютого 2014 року по 30 квітня 2015 року у розмірі 29929 грн. 57 коп., моральну шкоду в сумі 10000 грн. 00 коп.

В обґрунтування позовних вимог, позивач вказала на те, що 08 вересня 2009 року вона була прийнята на роботу до Обласного комунального підприємства «Електромережі-Південне» на посаду головного інженера, відповідно до Наказу №61-ок від 08.09.2009 року, де й працює до теперішнього часу. З лютого 2014 року відповідачем було припинено виплату їй нарахованої заробітної плати. У зв’язку з чим, за період з 01 лютого 2014 року по 31 травня 2015 року виникла заборгованість у розмірі 67007 грн. 80 коп. Компенсація втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати заробітної плати за період з 01 лютого 2014 року по 30 квітня 2015 року становить 29929 грн. 57 коп. Моральну шкоду, спричинену їй діями відповідача оцінює у 10000,00 грн., у зв’язку з чим, позивач вимушена звернутись до суду.

У судове засідання позивач не з’явилася, надавши на адресу суду письмову заяву про розгляд справи за її відсутності, просила позовні вимоги задовольнити в повному обсязі та не заперечувала проти проведення заочного розгляду справи.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про день і час слухання справи був повідомлений своєчасно та належним чином, причини неявки суду не повідомив. Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.224 ЦПК України.

Третя особа у судове засідання не з'явився, про день і час слухання справи був повідомлений своєчасно та належним чином, причини неявки суду не повідомив.

У зв’язку з неявкою осіб, які приймають участь у справі, суд розглядає справу у відповідності до ч.2 ст.197 ЦПК України, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Вивчивши та дослідивши письмові матеріали справи у їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню у зв’язку з наступним.

Згідно ст.43 Конституції України, право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Відповідно до ч.1 ст.233 Кодексу законів про працю України, працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.

Встановлено, що ОСОБА_1 на підставі Наказу №61-ок від 08.09.2009 року була прийнята на роботу в Обласне комунальне підприємство «Електромережі-Південне» на посаду головного інженера, що підтверджується копією трудової книжки позивача серії БТ-ІІ №3347634 (арк.с.6).

Відповідно до ч.1 ст.1 Закону України «Про оплату праці», заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу. Згідно ч.1 ст.21 вказаного Закону, працівник має право на оплату своєї праці відповідно до актів законодавства і колективного договору на підставі укладеного трудового договору.

Згідно ч.1 ст.24 Закону України «Про оплату праці», заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

Аналогічні положення має ч.1 ст.115 Кодексу законів про працю України.

Разом з тим, відповідач з 01 лютого 2014 року не виплачує позивачу нараховану заробітну плату, яка за період з 01 лютого 2014 року по 31 травня 2015 року складає 67007 грн. 80 коп., що підтверджується довідкою Обласного комунального підприємства «Електромережі-Південне» про заборгованість з виплати заробітної плати перед працівником №19 від 12.06.2015 року (арк.с.7).

За таких обставин, суд вважає необхідним стягнути з відповідача на користь ОСОБА_1 нараховану, але не виплачену заробітну плату за період з 01 лютого 2014 року по 31 травня 2015 року у розмірі 67007 грн. 80 коп.

При цьому, згідно ст.1 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати», підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).

Відповідно до ст.3 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати», сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).

З урахуванням викладеного, відповідач має компенсувати позивачу втрату частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати заробітної плати за період з 01 лютого 2014 року по 30 квітня 2015 року у розмірі 29929 грн. 57 коп.

Що стосується вимоги позивача щодо стягнення з відповідача моральної шкоди в сумі 10000 грн. 00 коп., то вона підлягає частковому задоволенню у зв’язку з наступним.

Відповідно до ст.237-1 КЗпП України, власник або уповноважений їм орган повинен відшкодувати заподіяну моральну шкоду працівнику, якщо порушення його законних прав привели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Статтею 23 ЦК України визначено поняття моральної шкоди, в чому вона полягає, порядок визначення та стягнення.

Крім того, в п.5 Постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» є роз’яснення, що відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов’язковому з’ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв’язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд повинен з’ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позначених моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору. Особа (фізична чи юридична) звільняється від відповідальності по відшкодуванню моральної шкоди без вини, якщо доведе, що остання заподіяна не з її вини.

Відповідно до положень п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих стосунках, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Отже, суд вважає, що позивачу була завдана моральна шкода, оскільки несвоєчасно проведений відповідачем розрахунок свідчить про порушення законних прав, що призвело до моральних страждань позивача, у зв'язку з чим, вона була змушена застосовувати додаткові зусилля для організації свого життя, а тому, суд вважає, що в рахунок відшкодування моральної шкоди на користь позивача з відповідача підлягає стягненню, на підставі ст.237-1 КЗпП України, сума – 500 грн. 00 коп.

Таким чином, зібрані у справі докази та їх наявна оцінка вказують на наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог.

Згідно п.2 ч.1 ст.367 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішень у справах про присудження працівникові виплати заробітної плати, але не більше ніж за один місяць.

Відповідно до вимог ч.3 ст.88 ЦПК України, якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, тому з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір у сумі 1212 грн. 97 коп., з яких: 969 грн. 37 коп. судовий збір за позовні вимоги майнового характеру; 243 грн. 60 коп. судовий збір за позовні вимоги про відшкодування моральної шкоди.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.115, 233, 237-1 КЗпП України, ст.ст.1, 21, 24 Закону України «Про оплату праці», ст.ст. 1-3 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати», ст.ст.10, 11, 57-61, 88, 169, 209, 212-215, 224-226, 367 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Обласного комунального підприємства «Електромережі-Південне», третя особа - голова комісії з припинення Обласного комунального підприємства «Електромережі-Південне» ОСОБА_2 про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати, стягнення компенсації втрати частини доходів у зв’язку з порушенням строків виплати заробітної плати та відшкодування моральної шкоди – задовольнити частково.

Стягнути з Обласного комунального підприємства «Електромережі-Південне» на користь ОСОБА_1 нараховану, але не виплачену заробітну плату за період з 01 лютого 2014 року по 31 травня 2015 року у розмірі 67007 (шістдесят сім тисяч сім) грн. 80 (вісімдесят) коп.

Стягнути з Обласного комунального підприємства «Електромережі-Південне» на користь ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати заробітної плати за період з 01 лютого 2014 року по 30 квітня 2015 року у розмірі 29929 (двадцять дев’ять тисяч дев’ятсот двадцять дев’ять) грн. 57 (п’ятдесят сім) коп.

Стягнути з Обласного комунального підприємства «Електромережі-Південне» на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування моральної шкоди суму 500 (п’ятсот) грн. 00 коп.

Допустити до негайного виконання рішення в частині стягнення з Обласного комунального підприємства «Електромережі-Південне» на користь ОСОБА_1 нараховану, але не виплачену заробітну плату за період з 01 лютого 2014 року по 31 травня 2015 року в межах суми платежу за 1 місяць.

В іншій частині позовних вимог – відмовити.

Стягнути з Обласного комунального підприємства «Електромережі-Південне» на користь держави судовий збір у сумі 1212 (одна тисяча двісті дванадцять) грн. 97 (дев’яносто сім) коп.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через Красногвардійський районний суд м.Дніпропетровська шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя Н.В.Токар