Київський міжобласний апеляційний господарський суд
________________________________________________________________________
01033, м. Київ, вул. Жилянська, 58-б
Постанова
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09.10.06 Справа № 43/18-06
Київський міжобласний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Шевченко В. Ю. (доповідач по справі),
суддів: Рибченко А.О. суддів: Ткаченка Б.О.
.
Секретар судового засідання Сувид О.В.
за участю представників сторін |
від позивача: | Руденко Г.В. –дов. від 09.10.2006 року № 5 |
від відповідача: | Норець В.М. –дов. від 10.04.2006 року № 1453/4/10 |
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Кагарлицької об’єднаної державної податкової інспекції у Київській області та Споживчого товариства „Марина” на постанову господарського суду Київської області від 17.03.2006 року |
по справі № 43/18-06 (суддя Кошик А.Ю.) |
за позовом | Споживчого товариства „Марина”, с. Мирівка, Кагарлицький район |
до | Кагарлицької об’єднаної державної податкової інспекції у Київській області, м. Кагарлик |
про | визнання недійсними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0005452303/4 від 26.01.2005 року, № 0005542303/3 від 26.01.2005 року, рішення № 0001582303/0 від 26.01.2005 року про застосування фінансових санкцій |
в с т а н о в и в:
До господарського суду Київської області звернулося Споживче товариство „Марина” з позовом до Кагарлицької об’єднаної державної податкової інспекції у Київській області про визнання протиправними (недійсними) податкового повідомлення-рішення Обухівської ОДПІ № 0005452303/4 від 26.01.2005 року про застосування штрафних (фінансових) санкцій на суму 1 933 грн. 70 коп., податкового повідомлення-рішення Обухівської ОДПІ № 0005542303/3 від 26.01.2005 року про застосування штрафних (фінансових) санкцій на суму 45 грн. 05 коп., рішення № 0001582303/0 від 26.01.2005 року про застосування фінансових санкцій на суму 1 700 грн. за роздрібну торгівлю тютюновими виробами за відсутності у місці торгівлі засвідчених виробником або імпортером копій чинних декларацій про максимальні роздрібні ціни на тютюнові вироби, що продаються у такому місці торгівлі.
Заявлені позовні вимоги обґрунтовані тим, що позапланова перевірка була проведена безпідставно та з порушеннями. На думку позивача державна податкова служба порушила строки прийняття рішення за результатами документальної перевірки, безпідставно застосувала санкції за порушення Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” від 06.07.1995 року N 265/95-ВР.
Постановою господарського суду Київської області від 17.03.2006 року по справі № 43/18-06 позов задоволений частково. З урахуванням ухвали від 18.04.2006 року про виправлення описки, визнані протиправними та скасовані податкові повідомлення-рішення № 0005452303/4 від 09.09.2004 року, № 0005542303/0 від 06.10.2004 року. В частині визнання протиправним рішення № 0001582303/0 в позові відмовлено.
Стягнуто з Державного бюджету України на користь споживчого товариства „Марина” 6 грн. 80 коп. судового збору.
Постанова місцевого суду мотивована тим, що проведена позапланова перевірка є законною, оскільки не стосується питань оподаткування чи валютного контролю, а є перевіркою фінансово-господарської діяльності. Порушення позивачем п. 1 ст. 3 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”, за висновком суду, не доведено відповідачем та спростовано позивачем через надання розрахункової книжки з виписаною квитанцією.
Порушення споживчим товариством „Марина” п. 13 ст. 3 Закону України „ Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” недоведені відповідачем, оскільки при підрахуванні грошових коштів, які знаходилися у магазині загальна сума продажу встановлена без їх розмежування між власниками.
Штраф в розмірі 1 700 грн. за відсутність у місці торгівлі засвідчених виробником або імпортером копій чинних декларацій про максимальні роздрібні ціни на підакцизні товари, встановлений ч.2 ст. 17 Закону України „Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв і тютюнових виробів”, правомірно застосований відповідачем до позивача через відсутність таких декларацій в місці торгівлі.
Не погоджуючись із постановою місцевого суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову господарського суду Київської області від 17.03.2006 року по справі № 43/18-06 в частині визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0005452303/4, № 0005542303/0 та прийняти нове судове рішення, яким в позові СТ „Марина” відмовити.
Апеляційну скаргу Кагарлицька ОДПІ обґрунтовує тим, що зауважень до Акту перевірки висловлено не було, а Законом України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” передбачено проведення розрахункових операцій на повну суму покупки.
Ухвалами Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 05.05.2006 року, 06.05.2006 року та 10.05.2006 року скарга відповідача прийнята до розгляду, проведені підготовчі дії та порушене апеляційне провадження у справі.
Позивач також звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову господарського суду Київської області від 17.03.2006 року по справі № 43/18-06 в частині відмови в позові про визнання недійсним та скасування повідомлення-рішення № 0001582303/0 та ухвалити нове рішення, яким визнати недійсним та скасувати повідомлення-рішення № 0001582303/0 про застосування до СТ „Марина” штрафних санкцій в сумі 1 700 грн.
Апеляційну скаргу СТ „Марина” обґрунтовує тим, що у відповідач провів позапланову перевірку всупереч Указу Президента України „Про деякі заходи з дерегулювання підприємницької діяльності” від 23.07.1998 року № 817/98, а також тим, що контроль за додержанням “Правил роздрібної торгівлі тютюновими виробами”, затвердженими Наказом Міністерства економіки та з питань Європейської інтеграції України від 24.07.2002 року № 218 та зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 20.08.2002 року за № 679/6967, здійснюється посадовими особами органів виконавчої влади у межах їхньої компетенції та в установленому порядку, а не податкової служби.
Ухвалами Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 27.06.2006 року, 29.06.2006 року та 04.07.2006 року скарга позивача прийнята до розгляду, проведені підготовчі дії, об’єднано розгляд апеляційних скарг СП „Марина” та Кагарлицької ОДПІ та порушене апеляційне провадження у справі.
Сторони по справі, відповідно до ст. 191 КАС України, подали заперечення на апеляційні скарги. В судовому засіданні 09.10.2006 року представники СП „Марина” та Кагарлицької ОДПІ підтримали вимоги своєї апеляційної скарги та, відповідно, заперечували проти апеляційної скарги протилежної сторони..
Розпорядженням Голови Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 05.06.2006, 03.07.2006, 28.08.2006 року склад судової колегії змінювався.
Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення повноважних представників сторін, колегія суддів Київського міжобласного апеляційного господарського суду виходить із наступних обставин.
Працівниками Державної податкової адміністрації у Київській області проведено перевірку (акт перевірки від 26.08.2004 року № 100003472305) магазину, який належить споживчому товариству „Марина” та розташований в с. Черняхів Кагарлицького району Київської області.
За встановлені в Акті перевірки порушення Кагарлицькою ОДПІ були застосовані фінансові санкції на підставі п. З ст. 17, ст. 22 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” та ч. 2 ст. 17 закону України „Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів” від 19.12.1995 року № 481/95-BP.
Відповідно до податкового повідомлення-рішення від 09.09.2004 року № 0005452303/0 (а.с. 21) до споживчого товариства „Марина” застосована штрафна (фінансова) санкція на загальну суму 3 317 грн. 45 коп., в тому числі 23 грн. 75 коп. (4 грн. 75 коп. х 5) за невикористання розрахункової книжки чи книги обліку розрахункових операцій при здійсненні розрахункової операції (п’ятикратний розмір вартості проданих товарів), 1 593 грн. 75 коп. (318 грн. 75 коп. х 5) за незабезпечення відповідності сум и готівкових коштів на місці проведення розрахунків загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня (п’ятикратний розмір суми на яку виявлено невідповідність) та 1 700 грн. за роздрібну торгівлю тютюновими виробами при відсутності у місці торгівлі засвідчених імпортером або виробником копій чинних декларацій про максимальні роздрібні ціни на тютюнові вироби, які продаються у такому місці торгівлі.
Рішенням Кагарлицької ОДПІ від 06.10.2004 року (а.с.24), прийнятим за результатами розгляду первинної скарги, збільшено суму штрафної (фінансової) санкції на суму 45 грн. 05 коп. за порушення п. 13 ст. 3 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”.
Відповідно до Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків (затверджено Наказом ДПА України від 21.06.2001 року № 253 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 06.07.2001 року за № 567/5758), Кагарлицькою ОДПІ було надіслано позивачу податкове повідомлення-рішення від 09.12.2004 року № 0005452303/1 на суму 3 317 грн. 45 коп. та № 0005542303/1 на суму 45 грн. 05 коп.
03.12.2004 року рішенням ДПА В Київській області про результати розгляду скарги (а.с. 44), скасувала податкове повідомлення-рішення Кагарлицької ОДПІ від 09.09.2004 року № 0005452303/0 в частині застосованих штрафних санкцій в сумі 23 грн. 75 коп. та в зазначеній частині рішення Кагарлицької ОДПІ від 06.10.2004 року № 8348/10/23-1-311, прийняте за результатами розгляду первинної скарги. Вказаним рішенням до позивача також застосовано 340 грн. штрафної (фінансової) санкції за невикористання розрахункової книжки чи книги обліку розрахункових операцій при здійсненні розрахункових операцій.
28.12.2004 року Кагарлицькою ОДПІ надіслано споживчому товариству „Марина” податкове повідомлення-рішення № 0005452303/2 на суму 3 633 грн. 70 коп. та № 5542303/2 на суму 45 грн. 05 коп.
28.12.2004 року Обухівською ОДПІ рішенням про результати розгляду скарги (а.с. 34) залишені без змін податкові повідомлення-рішення від 09.12.2004 року № 0005542303/1 про застосування штрафної (фінансової) санкції на суму 45 грн. 05 коп. (а.с. 31) та від 09.12.2004 року № 0005452303/2 про застосування штрафної (фінансової) санкції на суму 3 633 грн. 70 коп. (а.с.30).
За результатами розгляду повторної скарги Обухівською ОДПІ прийняті податкові повідомлення-рішення від 28.12.2004 року № 0005542303/2 про застосування штрафної (фінансової) санкції на суму 45 грн. 05 коп. (а.с.38) та від 28.12.2004 року № 0005452303/3 про застосування штрафної (фінансової) санкції на суму 3 633 грн. 70 коп. (а.с.39).
18.01.2005 року ДПА України рішенням про результати розгляду скарги (а.с.50) скасувала рішення Кагарлицької ОДПІ від 06.10.2004 року в частині нарахування фінансових штрафних санкцій в частині 1 700 грн. за роздрібну торгівлю тютюновими виробами за відсутності у місці торгівлі засвідчених виробником або імпортером копій чинних декларацій про максимальні роздрібні ціни на тютюнові вироби, які продаються у такому місці торгівлі.
26.01.2005 року Обухівською ОДПІ прийнято Рішення про застосування фінансових санкцій № 0001582303/0 (а.с.56) та податкові повідомлення-рішення від 26.01.2005 року № 0005542303/3 про застосування штрафної (фінансової) санкції на суму 45 грн. 05 коп. (а.с.58) та від 26.01.2005 року № 0005452303/4 про застосування штрафної (фінансової) санкції на суму 1 933 грн. 70 коп. (а.с.59).
Позивач, заперечуючи правомірність проведення перевірки та застосування до нього штрафних (фінансових) санкцій, звернувся до господарського суду з позовом про визнання недійсними та скасування податкових повідомлень-рішень від 26.01.2005 року № 0005452303/4 на суму 1 933 грн. 70 коп., № 0005542303/3 на суму 45 грн. 05 коп. та рішення № 0001582303/0 на суму 1 700 грн. як таких, що винесені на підставі незаконного Акту перевірки на необґрунтованих висновках.
Дослідивши докази що є у справі, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши застосування норм матеріального та процесуального права судом першої інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги судова колегія апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню, а постанова має бути змінена з огляду на наступне.
Відповідно до п. 1 ст. 11 Закону України „Про державну податкову службу” від 04.12.1990 року № 509-ХІІ, в редакції, що діяла на момент здійснення перевірки, органи державної податкової служби мають право здійснювати на підприємствах, в установах і організаціях незалежно від форм власності та у громадян, в тому числі громадян - суб'єктів підприємницької діяльності, перевірки грошових документів, бухгалтерських книг, звітів, кошторисів, декларацій, товарно-касових книг, показників електронних контрольно-касових апаратів і комп’ютерних систем, що застосовуються для розрахунків за готівку із споживачами, та інших документів незалежно від способу подання інформації (включаючи комп’ютерний), пов’язаних з обчисленням і сплатою податків, інших платежів, наявності свідоцтв про державну реєстрацію суб’єктів підприємницької діяльності, спеціальних дозволів (ліцензій, патентів тощо) на її здійснення, а також одержувати від посадових осіб і громадян у письмовій формі пояснення, довідки і відомості з питань, що виникають під час перевірок.
Періодичність таких перевірок та проведення обстежень виробничих, складських, торговельних та інших приміщень встановлюється відповідно до законодавства.
Відповідно до ст. 15 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” від 01.06.2000 року № 1776-ІП, контроль за додержанням суб’єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари та інших вимог цього Закону здійснюють органи державної податкової служби України шляхом проведення планових та позапланових перевірок. На підставі ст. 17 „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” за порушення вимог цього Закону до суб’єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції, за товари за рішенням відповідних органів державної податкової служби України, застосовуються фінансові санкції.
Колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з висновками господарського суду, що відсутні підстави вважати перевірку проведену відповідачем на об’єкті позивача перевіркою, що здійснюють податкові органи на предмет дотримання суб’єктами підприємницької діяльності податкового та валютного законодавства. Така перевірка є перевіркою фінансово-господарської діяльності суб’єктів підприємницької діяльності, а тому на неї не розповсюджується дія Указу Президента України „Про деякі заходи з дерегулювання підприємницької діяльності” від 23.07.1998 року № 817/98.
Таким чином, органи Державної податкової служби мали право проводити позапланову перевірку СТ „Марина”, а доводи позивача стосовно її незаконності є безпідставними.
Пунктами 1, 13 ст. З Закону „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” визначено, що суб’єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов’язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим законом зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок, забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій.
Статтею 10 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” та Постановою Кабінету міністрів України від 23.08.2000 року № 1336 „Про забезпечення реалізації статті 10 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” затверджено перелік окремих форм та умов провадження діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, до яких, зокрема, віднесені роздрібна торгівля та громадське харчування, що здійснюються підприємствами споживчої кооперації на території села.
Під час розгляду справи місцевим господарським судом встановлено що, в приміщенні магазину СТ „Марина”, на підставі Договору здачі в операційну оренду основних засобів від 01.08.2004 року (а.с.84), здійснював торгівлю продуктами харчування інший суб’єкт підприємницької діяльності - підприємець Семенець В.П. Вказана обставина також визнається сторонами, а тому відповідно до п.3 ч.1 ст. 72 КАС України, не потребує додаткового доведення.
Під час перевірки на вимогу співробітників Кагарлицької ОДПІ були надані та перераховані всі готівкові кошти, що знаходилися в приміщенні магазину, тобто і ті які належали СТ „Марина”, і ті які належали підприємцю Семенець В.П. Але в акті перевірки було необґрунтовано зазначено про приналежність всіх цих коштів тільки СТ „Марина”. Вказане підтверджується Договором здачі в операційну оренду основних засобів від 01.08.2004 року та Актом перевірки від 26.08.2004 року № 100003472305 (а.с.79).
Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Таким чином, саме на Кагарлицьку ОДПІ законодавство покладає обов’язок підтвердити документально висновки викладені в його рішеннях.
Особливість рішень (актів індивідуальної дії) податкових органів полягає в тому, що вони фактично складаються з двох документів. Припис, який породжує правові наслідки для суб'єкта господарювання, міститься в рішенні (податковому повідомленні-рішенні) податкового органу, а фактичні підстави для прийняття цього рішення - в акті перевірки, який фіксує певні обставини та припущені порушення законодавства.
В Акті перевірки від 26.08.2004 року № 100003472305 не зазначено що працівники податкового органу з’ясували якому саме господарюючому суб’єкту, із тих що здійснювали торгівлю в магазині позивача, належали обліковані кошти. Позивач невідповідність суми коштів на місті торгівлі спростовує, на перевіряємому об’єкті в одному з позивачем приміщенні здійснює підприємницьку діяльність підприємець Семенець В.П., а будь-яких документальних доказів, які довели яким чином визначалася приналежність певної суми коштів саме позивачу та підтвердили викладені в акті обставини відповідачем не надано.
Враховуючи зазначене, судова колегія вважає, що викладене в Акті перевірки від 26.08.2004 року № 10000347230 твердження про припущення позивачем невідповідності на 318 грн. 75 коп. суми коштів на місті торгівлі загальній сумі продажу за розрахунковими документами, не є належним доказом зазначеного правопорушення і обґрунтовано не прийняті до уваги місцевим судом.
Відповідно до ст. 17 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” відповідальність настає в разі проведення розрахункових операцій на неповну суму вартості проданих товарів (наданих - послуг) або проведення її без використання розрахункової книжки. Оскільки з акту перевірки факт невідповідності коштів на суму 318 грн. 75 коп. не підтверджений належним чином, висновки про порушення необґрунтовані, тому застосування санкцій є неправомірним.
Колегія суддів також вважає незаконним застосування відповідачем штрафних (фінансових) санкцій по факту невикористання розрахункової книжки та без видачі розрахункового документа на перевіряємому об’єкті, оскільки відповідач не довів правомірності своїх дій.
Ствердження відповідача про невиписання розрахункового документа на суму 4 грн. 75 коп. спростовані наданими позивачем доказами і не відповідають дійсності. Зокрема, позивачем надано для огляду в судовому засіданні місцевого господарського суду розрахункову книжку, з якої вбачається виписання відповідної розрахункової квитанції № 476637 від 26.08.2004 року на суму 4 грн. 75 коп. (а.с.89). Вказані обставини не спростовувалися сторонами і під час апеляційного провадження. За таких обставин, застосування штрафних санкцій необґрунтовано.
Застосування відповідачем штрафних санкцій за відсутність у місці торгівлі засвідчених виробником або імпортером копій чинних декларацій про максимальні роздрібні ціни на підакцизні товари, діючому законодавству відповідає.
Пунктом 8 Наказу Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України „Про затвердження “Правил роздрібної торгівлі тютюновими виробами” від 24.07.2002 року № 218, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 20 серпня 2002 року за № 679/6967, встановлюється, що тютюнові вироби, що надходять до продажу, мають бути з супровідними документами, передбаченими законодавством України: накладними, товарно-транспортними накладними, сертифікатами відповідності або свідоцтвами про визнання чи їх копіями, засвідченими підписом і печаткою постачальника.
Законом „Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів”, в редакції, що діяла на момент перевірки, передбачено застосування до суб'єктів підприємницької діяльності фінансових санкцій у вигляді штрафів у разі роздрібної торгівлі тютюновими виробами без наявності ліцензій або за відсутності у місці торгівлі засвідчених виробником або імпортером копій чинних декларацій про максимальні роздрібні ціни на тютюнові вироби, які продаються у такому місці торгівлі у розмірі 200% вартості отриманої партії товару, але не менше 1700 грн.
Факт відсутності у місці торгівлі засвідчених виробником або імпортером копій чинних декларацій про максимальні роздрібні ціни на підакцизні товари підтверджується матеріалами справи та визнається позивачем, зокрема, в скаргах про перегляд рішень про застосування штрафних санкцій, в яких він стверджує, що такі копії не можуть знаходитись у нього в магазині, оскільки знаходяться в центральному магазині.
Будь-який додаткових доказів на підтвердження поданої скарги позивач під час апеляційного провадження не надав. Таким чином, твердження позивача про наявність відповідної копії декларації є суперечливі і спростовуються наявними доказами. Штрафні санкції на підставі ч. 2 ст. 17 Закону України „Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів” в сумі 1 700 грн. застосовані відповідачем правомірно.
Таким чином, на день проведення перевірки 26.08.2004 року відповідачем порушення п.п. 1, 13 ст. З Закону „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” встановлені необґрунтовано, тому штрафні санкції за такі порушення застосовані неправомірно, і податкові повідомлення-рішення № 0005452303/4 на суму 1933,70 грн., № 0005542303/3 на суму 45 грн. 05 коп. підлягають скасуванню. Щодо штрафних санкцій в сумі 1 700 грн. за порушення позивачем ст. 6 Декрету Кабінету Міністрів України „Про акцизний збір” суд вважає обґрунтованими, а відповідне податкове рішення № 0001582303/0 правомірним.
З огляду на вищенаведене, апеляційні скарги Споживчого товариства „Марина” та Кагарлицької об’єднаної державної податкової інспекції у Київській області подані на постанову господарського суду Київської області від 17.03.2006 року по справі № 43/18-06 не підлягають задоволенню.
Відповідно до ст.ст. 195, 201 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції і змінює постанову або ухвалу суду першої інстанції, якщо при прийнятті оспорюванного рішення мало місце правильне по суті вирішення справи чи питання, але із помилковим застосуванням норм матеріального чи процесуального права.
Позивач у позовній заяві просив визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення № 0005452303/4 від 26.01.2005 року, № 0005542303/3 від 26.01.2005 року та рішення № 0001582303/0 від 26.01.2005 року. Господарським судом Київської області, з урахуванням ухвали від 18.04.2006 року, були визнані протиправними та скасовані податкові повідомлення-рішення № 0005452303/4 від 09.09.2004 року, № 0005542303/0 від 06.10.2004 року та рішення № 0001582303/0 від 26.01.2005 року.
Таким чином вбачається, що місцевим господарським судом помилково були визнані протиправними та скасовані не ті податкові повідомлення-рішення, які є предметом спору.
Оскільки оспорюване судове рішення місцевого господарського суду прийняте з правильним вирішенням спору по суті, але містить технічні помилки в номерах спірних податкових повідомлень-рішень, які не були належним чином виправлені, –воно підлягає зміні.
Керуючись ст. 198, ст. 200, ст. 201, п. 2 ч. 1 ст. 205, ст. 206 КАС України, Київський міжобласний апеляційний господарський суд, –
п о с т а н о в и в:
1. Апеляційну скаргу Споживчого товариства „Марина” та апеляційну скаргу Кагарлицької об’єднаної державної податкової інспекції у Київській області на постанову господарського суду Київської області від 17.03.2006 року по справі № 43/18-06 залишити без задоволення.
2. Постанову господарського суду Київської області від 17.03.2006 року по справі № 43/18-06, з урахуванням ухвали від 18.04.2006 року, змінити.
3. Пункт 2 резолютивної частини постанови господарського суду Київської області від 17.03.2006 року по справі № 43/18-06, з урахуванням ухвали від 18.04.2006 року, змінити та викласти в такій редакції:
Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Обухівської ОДПІ № 0005452303/4 від 26.01.2005 року про застосування штрафних (фінансових) санкцій на суму 1 933 грн. 70 коп., № 0005542303/3 від 26.01.2005 року про застосування штрафних (фінансових) санкцій на суму 45 грн. 05 коп.
В частині визнання протиправним рішення Обухівської ОДПІ № 0001582303/0 від 26.01.2005 року в позові відмовити.
4. В іншій частині постанову господарського суду Київської області від 17.03.2006 року по справі № 43/18-06 залишити без змін.
5. Справу № 43/18-06 повернути до господарського суду Київської області.
Постанова апеляційного господарського суду, відповідно до ст. 254 КАС України, набирає чинності з моменту її проголошення.
Постанова апеляційного господарського суду може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку, передбаченому ст. 212 КАС України.
Головуючий суддя: Шевченко В. Ю. Судді: Рибченко А.О. Судді: Ткаченко Б.О.