ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОСОБА_1

справа № 2-823/10

провадження № б/н 673

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" квітня 2010 р. Дарницький районний суд м. Києва у складі

головуючого судді Ящук Т.І.

при секретарі Жиленко Ю.Г.

з участю позивачки ОСОБА_2

представника позивачки ОСОБА_3

відповідача ОСОБА_4

представника відповідача ОСОБА_5

представника відповідача ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_7 до ОСОБА_4 , Відкритого акціонерного товариства «Національної акціонерної страхової компанії «Оранта» - про відшкодування матеріальної та моральної шкоди , -

встановив:

Позивачка ОСОБА_2 звернулась з позовом до відповідача ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної внаслідок ДТП, посилаючись на наступні обставини. 19.02.2009 року близько 8 год. 40 хв. на вул. Тростянецькій у м. Києві при переході проїжджої частини на пішохідному переході на ОСОБА_2 було здійснено наїзд автомобілем НОМЕР_1, яким керував ОСОБА_4

В результаті наїзду позивачку було госпіталізовано до Київської міської лікарні швидкої медичної допомоги, де виявлено наступні тілесні ушкодження : забій лівого стегна, забій лівої кисті, забій лівого передпліччя, ЗЧМТ, струс головного мозку, забій м’яких тканин голови. Позивачка знаходилась на стаціонарному лікуванні з 19.02.2009 року по 24.02.2009 року, після чого була виписана на амбулаторне лікування під нагляд травматолога та невропатолога.

Постановою Дарницького районного суду м. Києва від 10.03.2009 року відповідач визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення , передбаченого ст. 124 КпАП України.

Відповідач не вважав за необхідне прийти до лікарні і з’ясувати, в якому стані позивачка потрапила до лікарні, який діагноз поставлено та чи потрібна їй допомога. Позивачка змушена була витрачати власні кошти на своє лікування, оскільки відповідач не вважав за необхідне запропонувати будь-яку допомогу. Внаслідок цього позивачка понесла витрати : 225 грн. , які було сплачено за обстеження в лікарні, сума неотриманої заробітної плати складає 8540 грн.; 719 грн. 09 коп. потрачено на вітаміни та ліки, які необхідно було приймати за рекомендацією лікаря. Загальна сума матеріальних збитків становить 9394 грн. 09 коп. Також позивачкою було сплачено 7000 грн. на правову допомогу згідно з договором про надання юридичних послуг.

Крім того, позивачці завдано моральної шкоди, яку вона оцінює в 7000 грн. Враховуючи ті травми, що були отримані позивачкою, це відобразилось на її повсякденному житті , оскільки травми спричинили фізичний біль, через ушкодження лівого стегна позивачка не могла нормально пересуватися та ходити на роботу. Внаслідок струсу головного мозку були сильні головні болі, запаморочення, порушився сон.

Тому позивачка просила стягнути з відповідача на її користь відшкодування матеріальної шкоди в розмірі 9394 грн. 09 коп., відшкодування моральної шкоди в розмірі 7000 грн., витрати на правову допомогу в розмірі 7000 грн. та інші судові витрати.

Ухвалою суду від 26.01.2010 року до участі у справі в якості співвідповідача було залучено BAT HACK «Оранта».

В судовому засіданні позивачка ОСОБА_2 та її представник ОСОБА_3 підтримали заявлені позовні вимоги та просили задовольнити позов у повному обсязі.

Позивачка пояснила, що ні на місці ДТП, ні в подальшому відповідач жодного разу не запитав про її самопочуття , не запропонував будь-якої допомоги. Позивачка була госпіталізована, на другий день після ДТП до неї прийшли мати та сестра відповідача, стали плакати, намагались викликати жалість до відповідача, якому загрожувало притягнення до кримінальної відповідальності , і обманним шляхом намагались отримати розписку потерпілої про відсутність претензій до відповідача. Пославшись на бідність свого становища, вони запропонували 2-3 тисячі грн., але ця сума об’єктивно не могла відшкодувати ті витрати, які необхідно було витратити на лікування, відновлення, а також втраченого прибутку. Не надавши жодної допомоги, відповідач та його родичі більше не намагались зустрітись та вирішити дане питання.

Недоотриманий прибуток розрахований з того, що позивачка на місяць була вирвана із робочого режиму, зарплату в цей період не отримувала, оскільки її дохід складається із ставки та проценту від продаж. Щодо моральної шкоди, то у зв’язку з отриманими травмами позивачка не змогла півроку відвідувати спортивний клуб, в який був придбаний абонемент; до цього часу вона панічно боїться переходити дорогу, а тим більше - сідати за кермо автомобіля.

Відповідач ОСОБА_4 та його представник ОСОБА_5 просили в задоволенні позову відмовити, оскільки цивільно-правова відповідальність ОСОБА_4 застрахована у BAT HACK «Оранта» , яка у разі доведеності позовних вимог може відшкодувати як матеріальну , так і моральну шкоду. Однак вважають, що розмір завданої матеріальної та моральної шкоди позивачка не довела, не надавши належних доказів.

Представник відповідача BAT HACK «Оранта» позовні вимоги в частині матеріальної шкоди не визнав, вказавши на те, що розмір витрат документально не підтверджується. Також вказав на те, що відповідач повідомляв про настання страхового випадку, однак за відшкодуванням повинна була звернутись позивачка, яка до цього часу не звернулась . Розмір відшкодування моральної шкоди має визначити суд, після чого страхова компанія виплачує відшкодування в межах ліміту , встановленого для моральної шкоди , - 2550 грн.

Вислухавши сторони, їх представників, свідків, вивчивши матеріали справи, суд вважає встановленими наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

19.02.2009року о 8 год. 40 хв. по вул. Тростянецька в м. Києві водій ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, керуючи автомобілем НОМЕР_2 не надав перевагу в русі пішоходу ОСОБА_2, яка переходила проїзну частину на пішохідному переході, внаслідок чого скоїв на неї наїзд, чим порушив п. 18.1 ПДР України та здійснив правопорушення, передбачене ст. 124 КпАП України.

Вказана обставина встановлена постановою Дарницького районного суду м. Києва від

10.03.2009року, якою ОСОБА_4 визнано винним у скоєнні даного правопорушення та піддано адміністративному стягненню у вигляді штрафу ( а.с 14).

Як вбачається зі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу - автомобіля НОМЕР_3 та нотаріально посвідченої довіреності від 01.02.2007 року ( а.с. 102- 103), відповідач ОСОБА_4 керував вказаним транспортним засобом на підставі довіреності на право керування , володіння та розпорядження автомобілем, належним на праві власності ОСОБА_8

Відповідно до ч. 2 ст. 1187 ЦК України , шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до ч. 1 ст. 1195 ЦК України ,фізична або юридична особа, яка завдала шкоди каліцтвом або інтим ушкодженням здоров'я фізичній особі, зобов'язана відшкодувати потерпілому заробіток (дохід), втрачений ним внаслідок втрати чи зменшення професійної або загальної працездатності, а також відшкодувати додаткові витрати, викликані необхідністю посиленого харчування, санаторно-курортного лікування, придбання ліків, протезування, стороннього догляду тощо.

Як вбачається з полісу № ВС/4346149 обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, відповідач ОСОБА_4 уклав договір страхування із ВАТ HACK «Оранта» , за яким застрахував свою цивільно-правову відповідальність при настанні подій, внаслідок яких заподіяна шкода третім особам під час ДТП за участю транспортного засобу ВАЗ- 21053, д.н. НОМЕР_4 на строк з 13.02.2009 року по 12.02.2010 року. Ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну життю і здоров’ю одного потерпілого - 51000 грн., за шкоду, заподіяну майну потерпілого - 35000 грн. ( а.с. 31)

Згідно зі ст. 22 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Статтею 23 вказаного Закону встановлено, що шкодою, заподіяною життю та здоров'ю потерпілого у результаті дорожньо-транспортної пригоди, є шкода (в тому числі моральна шкода), пов'язана, зокрема , з лікуванням потерпілого; з тимчасовою втратою працездатності потерпілим.

Відповідно до п. 8 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 від 12.06.2009 року «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції», у разі, якщо норма матеріального права, яка підлягає застосуванню за вимогою позивача, вказує на те, що відповідальність повинна нести інша особа, а не та, до якої пред’явлено позов, і позивач не погоджується на її заміну, суд залучає до участі в справі іншу особу як співвідповідача з власної ініціативи. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача.

При визначенні розміру відшкодування майнової та моральної шкоди суд виходить з наступного.

Як вбачається з виписки із медичної карти стаціонарного хворого № 4588, у зв’язку з отриманими тілесними ушкодженнями під час ДТП потерпіла ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2, знаходилась на стаціонарному лікуванні у Київській міській клінічній лікарні швидкої медичної допомоги з 19.02.2009 року по 24.02.2009 року . їй було встановлено діагноз : забій верхньої третини лівого стегна, забій лівої кисті, забій лівого передпліччя, закрита черепно-мозкова травма, струс головного мозку, забій м’яких тканин голови ( а.с. 16). При виписці їй було рекомендовано амбулаторне лікування в поліклініці під наглядом травматолога та невропатолога.

Як вбачається з копій листків непрацездатності ( а.с. 15), позивачка ОСОБА_7 перебувала на стаціонарному лікуванні та була звільнена від роботи з 19.02.2009 року по

27.02.2009року; на амбулаторному лікуванні позивачка перебувала з 28.02.2009 року по

09.03.2010року.

З наданих доказів та копії листка із картки амбулаторного хворого ( а.с. 17) вбачається, що ОСОБА_7 отримувала медикаментозне лікування. Зокрема, під час перебування в стаціонарі проводилась терапія : анальгін, кетолонг, димедрол, аспірин, фуросемід, вітамін Е, новопасит.

Однак належних доказів розміру понесених позивачкою витрат на лікування в період перебування на стаціонарному та амбулаторному лікуванні ( з 19.02.2009 року по

09.03.2009року ) вона не надала , за винятком квитанції від 23.02.2009 року про сплату в Київській міській лікарні швидкої медичної допомоги 225 грн. за електрокардіограму ( а.с. 19). Належних доказів, які б підтверджували необхідність прийняття конкретних лікарських препаратів , вітамінів після 10.03.2009 року та їх придбання позивачкою вона також не надала.

Крім того, як вбачається з фіскальних чеків , на загальну суму 719 грн. 09 коп., вони свідчать про придбання лікарських препаратів в аптеці ТОВ «Ф.К.Імпекс» на станції метро «Позняки» після завершення лікування, оскільки останні записи в медичні картці зроблені

10.03.2009року, а фіскальні чеки датовані з 20.03.2009 року по 22.03.2009 року.

Також, з вказаних чеків вбачається, що ліки придбавались :

20.03.2009 року о 17 год. 13 хв., 18 год. 51 хв., 18 год. 46 хв., 18 год. 47 хв., 18 год. 56 хв. ( двічі), 19 год. 35 хв. та 19 год. 37 хв. ;

-21.03.2009 року об 11 год. 54 хв. ( двічі ) , 16 год. 49 хв.; 18 год. 09 хв., 18 год. 20 хв. (двічі); 19 год. 57 хв., 19 год. 58 хв.

-22.03.2009 року о 8 год. 57 хв., 9 год. 04 хв., 11 год. 23 хв., 15 год. 39 хв., 15 год. 40 хв., 16 год. 59 хв., 17-00 год.

Придбання вказаних лікарських препаратів саме позивачкою ( або іншою особою для неї) по 7-9 разів на день в короткі проміжки часу на станції метро «Позняки» , тоді як позивачка проживає на ІНФОРМАЦІЯ_3, суд вважає неможливим , обґрунтованих пояснень цьому позивачка не надала, тому в стягненні суми 719 грн. 09 коп. необхідно відмовити в повному обсязі.

Заявляючи позовні вимоги про стягнення на її користь упущеної вигоди - 8450 грн., як коштів , які б позивачка змогла отримати як заробітну плату за один місяць , оскільки вказаний розмір є її середньомісячною заробітною платою, позивачка не довела вказані вимоги належними та допустимими доказами.

За змістом ч. 2 ст. 23 ЦК України збитками як упущеною вигодою є доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене.

Крім того , при обрахуванні розміру упущеної вигоди мають враховуватися тільки ті точні дані, які безспірно підтверджують реальну можливість отримання грошових сум. Обґрунтування і доказування розміру збитків відповідно до вимог ст. 10, 60 ЦПК України покладається на позивача , при цьому доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

На підтвердження своїх вимог позивачка подала довідку ТОВ «Террасофт», де вона працює менеджером по роботі з клієнтами, що також підтверджується копією її трудової книжки ( а.с. 77-79). У вказаній довідці зазначено, що середньомісячний оклад ОСОБА_2 складає 8540 грн.

Однак даних про те, чи отримала позивачка заробітну плату за період непрацездатності , чи були їй здійснені виплати на підставі листка непрацездатності , як застрахованій особі, - позивачка не надала, і у вказаній довідці не зазначено.

Вказана довідка суперечить відомостям із центральної бази даних Державного реєстру фізичних осіб ДПА України про суми виплачених доходів станом на 11.03.2010 року, що надані за запитом суду Державною податковою інспекцією у Дарницькому районі м. Києва. Зокрема , у першому кварталі 2009 року ОСОБА_2 була нарахована та виплачена заробітна плата в сумі 1512 грн. 50 коп.; у другому кварталі 2009 року - 1875 грн.

Якщо порівнювати вказані суми із розміром мінімальної заробітної плати, встановленої Законом України «Про Державний бюджет України на 2009 рік», то вбачається наступне : оскільки станом на лютий-березень 2009 року мінімальна заробітна плата складала 605 грн., то сума отриманої позивачкою заробітної плати за перший квартал розмірі 1512 грн. 50 коп. дорівнює мінімальній заробітній платі за 2,5 місяці ( 605 грн. + 605 грн. + 302 грн. 50 коп.).

З врахуванням викладеного, суд не приймає до уваги довідку ТОВ «Террасофт» і вважає, що в судовому засіданні не знайшли підтвердження обставини, на які позивачка посилається як на підставу для стягнення з відповідача на її користь неотриманої заробітної плати в розмірі 8540 грн., тому в задоволенні даної частини позову необхідно відмовити.

Таким чином, суд вважає доведеною суму завданої матеріальної шкоди в розмірі 225 грн., які підлягають стягненню на користь позивачки з відповідача BAT HACK «Оранта».

Відповідно до ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв’язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я ; у зв’язку з протиправною поведінкою щодо неї.

Відповідно до ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Аналізуючи надані позивачкою докази , суд вважає , що їй з вини відповідача ОСОБА_4 була завдана моральна шкода, яка полягає у фізичному болю та стражданнях, яких позивачка зазнала у зв’язку з ушкодженням здоров’я, вона змушена була витрачати додаткові зусилля для організації свого життя та лікування.

Розмір моральної шкоди суд визначає відповідно до моральних страждань, які перенесла позивачка, при цьому керується загальними принципами цивільного судочинства справедливості, добросовісності та розумності, і враховує , що внаслідок наїзду автомобілем під керуванням відповідача на позивачку як на пішохода , що переходила дорогу у встановленому місці , позивачка зазнала душевних страждань внаслідок протиправних дій відповідача.

Крім того, в судовому засіданні встановлено, що відповідач , будучи винною в ДТП особою, діючи всупереч моральним засадам суспільства , не намагався особисто вибачитись перед ОСОБА_2 та надати їй будь-яку допомогу, сплатити за лікування чи роз’яснити про наявність страхового полісу і можливість отримання відшкодування , що призвело до додаткових душевних страждань позивачки, звернення за відновленням порушеного права до суду , необхідністю звернення за наданням юридичної допомоги.

Покази свідків ОСОБА_9 та ОСОБА_10Я-Б.г. , матері та сестри відповідача, про те, що позивачка через адвоката заявила про загальний розмір відшкодування в 20 тисяч грн., а вони пропонували 10 тисяч грн., і позивачка відмовилась, - суд не приймає до уваги, оскільки свідки є зацікавленими у вирішенні справи особами, які намагаються допомогти відповідачу уникнути відповідальності.

Отже, при визначенні розміру грошового відшкодування моральної шкоди суд враховує глибину фізичних і душевних страждань позивачки, спричинених ушкодженням здоров’я, час і зусилля, які були необхідні позивачці для відновлення свого стану здоров’я, в результаті чого порушено її звичний спосіб життя, а також суд враховує стан здоров’я та матеріальне становище відповідача ( а.с. 81-92) . З урахуванням вищевикладених обставин, суд приходить до висновку, що розмір відшкодування моральної шкоди, визначений позивачкою в 7000 грн., є завищеним , і вважає за необхідне визначити розмір відшкодування в сумі 4550 грн., задовольнивши частково позовні вимоги ОСОБА_2

Відповідно до ч. З ст. 22 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно- правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», потерпілому відшкодовується також моральна шкода, передбачена пунктами 1, 2 частини другої статті 23 Цивільного кодексу України . Така шкода відшкодовується у встановленому судом розмірі відповідно до вимог статті 23 ЦК України . При цьому страховик відшкодовує не більше ніж 5 відсотків ліміту, визначеного у пункті 9.3 статті 9 цього Закону. Різницю між сумою відшкодування, визначеною судом, та сумою, яка має бути відшкодована страховиком, сплачує особа, яку визнано винною у скоєнні дорожньо- транспортної пригоди.

Враховуючи вимоги даного Закону, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача ВАТ HACK «Оранта» частину відшкодування моральної шкоди, яка дорівнює 5 % визначеного ліміту, а саме : 5 % х 51000 грн. = 2550 грн.

Різницю між сумою відшкодування, визначеною судом, яка складає 4550 грн., та сумою 2550 грн., що повинна бути сплачена страховиком, необхідно стягнути з відповідача ОСОБА_4, а саме : 4550- 2550 = 2000 грн.

Вимоги позивачки про відшкодування витрат на правову допомогу в розмірі 7000 грн., сплачені нею на користь ТОВ «Юридичне об’єднання «Феміда» за надання правової допомоги , задоволенню не підлягають, оскільки , як вбачається з нотаріально посвідченої довіреності від 24.03.2009 ( а.с. 8), ОСОБА_2 уповноважила на представлення її інтересів у суді ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13

При розгляді даної справи ОСОБА_11 була допущена до участі у справі та брала участь в судовому засіданні як представник позивачки за довіреністю. В подальшому до участі у справі якості представника позивачки за її усною заявою була допущена ОСОБА_3, яка здійснювала відповідні повноваження представника.

Відповідно до ч. 2 ст. 79 ЦПК України до витрат пов’язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на правову допомогу.

Згідно з ст. 56 ЦПК України правову допомогу може надавати особа, яка є фахівцем у галузі права і за законом має право на надання правової допомоги.

Представник особи, яка бере участь у справі, за дорученням має процесуальний статус саме представника цієї особи, що передбачено статтями 26,42 ЦПК України і не може одночасно мати процесуальний статус особи, яка надає правову допомогу ( ст. 56 ЦПК ) . ЦПК України не відносить до судових витрат витрати за послуги представника у суді.

Належним чином оформленого акту прийому-передачі виконаних робіт по наданню правової допомоги, в якому було б відображено про розмір коштів, сплачених позивачкою за складання позовної заяви, - ні вона, ні її представники не надали.

Вирішуючи питання про відшкодування позивачці судових витрат, відповідно до ст. 88 ЦПК України , суд враховує, що стягненню підлягають витрати, які позивачка понесла , в межах розмірів , встановлених Декретом Кабінету Міністрів України «Про державне мито» та Постановою Кабінету Міністрів України від 21.12.2005 року № 1258 «Про затвердження порядку оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, пов’язаних з розглядом цивільних та господарських справ, та їх розмірів» в редакції Постанови від 08.07.2009 року ( оскільки зайво сплачене державне мито стягненню з відповідачів не підлягає), а також пропорційно задоволеній частині позовних вимог .

Таким чином, витрати на ІТЗ складають ЗО грн., державне мито ( судовий збір) за позовні вимоги про відшкодування моральної шкоди - 8 грн. 50 коп., матеріальної шкоди - 51 грн., всього - 89 грн. 50 коп. Вказані витрати суд вважає за необхідне стягнути з обох відповідачів у рівних частинах, тобто по 44 грн. 75 коп.

На підставі викладеного , ст. З, 16,22, 23, 1167, 1187, 1195 Цивільного кодексу України, ст. 15, 22, 23 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», керуючись ст. 10, 11, 56, 57, 60, 61,79,88,209,213,215,218 ЦПК України, суд, -

вирішив:

Позов задовольнити частково .

Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , на користь ОСОБА_7 у відшкодування моральної шкоди суму в розмірі 2000 грн., судові витрати в розмірі 44 грн. 75 коп. , а всього стягнути 2044 ( дві тисячі сорок чотири) грн. 75 коп.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Національної акціонерної страхової компанії «Оранта» на користь ОСОБА_7 у відшкодування моральної шкоди суму в розмірі 2550 грн., відшкодування матеріальної шкоди в розмірі 225 грн., судові витрати в розмірі 44 грн. 75 коп. , а всього стягнути 2819 ( дві тисячі вісімсот дев’ятнадцять) грн. 75 коп.

В іншій частині позову ОСОБА_7 - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня проголошення рішення та апеляційної скарги на рішення суду протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений статтею 294 ЦПК України, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя