ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

_________________________________________________________________________________________________________

ПОСТАНОВА

21.02.07                                                                                           Справа  № 10/143

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

головуючого-судді                                 Городечної М.І.

суддів                                                      Юркевича М.В.

                                                                Кузя В.Л.

розглянувши апеляційну скаргу Cторожинецької загальноосвітньої школи-інтернату 1-3 ступенів б/н від 10.11.2006 року (вх. № 517 від 20.11.2006 року)

на рішення господарського суду Чернівецької області від 31.10.2006 року

у справі №  10/143

за позовом Відкритого акціонерного товариства “Енергопостачальна компанія “Чернівціобленерго”, м.Чернівці.

до  Cторожинецької загальноосвітньої школи-інтернату 1-3 ступенів, м.Сторожинець.

про стягнення 9663,26 грн.

за участю представників: не з‘явились.

Рішенням Господарського суду Чернівецької області від 31.10.2006 року у справі № 10/143 задоволено позов Відкритого акціонерного товариства “Енергопостачальна компанія «Чернівціобленерго” до Сторожинецької загальноосвітньої школи-інтернату І-ІІІ ступенів: стягнено 9663,26 грн. заборгованості за недовраховану електроенергію, 102 грн. державного мита, 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

На згадане рішення відповідачем - Сторожинецькою загальноосвітньою школою-інтернатом І-ІІІ ступенів (надалі - Школа) подано апеляційну скаргу, в якій останній просить його скасувати як таке, що прийняте за неправильного застосування судом норм матеріального права та за невідповідності висновків, викладених в даному рішенні, обставинам справи, і прийняти нове рішення, яким в позові ВАТ “ЕК «Чернівціобленерго” відмовити.

Зокрема, в обгрунтування своїх вимог, Скаржник посилається на те, що  судом першої інстанції неправильно застосовано положення п. 7.30 Правил користування електричною енергією, оскільки судом не враховано, що згідно наведеної норми підставою для складання акту є порушення згаданих Правил, які здійснені внаслідок дій споживача. Оскільки відповідач є юридичною особою, всі дії від її імені вчиняють її органи управління, в даному випадку директор Школи. Згідно ж довідки Сторожинецького РВ УМВСУ в Чернівецькій області кримінальну справу, порушену проти директора школи за фактом розкрадання електроенергії закрито. За результатами досудового слідства не встановлено факту вчинення директором та працівниками Школи дій щодо зміни схеми ввімкнення розрахункового засобу обліку. Таким чином, позивач не довів, що порушення Правил сталось внаслідок дій відповідача. Крім цього, судом не було враховано, що згідно п. 7.32 Правил користування електричною енергією визначення розміру недорахованої електроенергії та/або завданих збитків відбувається на підставі акту порушення, погодженого споживачем.

У відзиві на апеляційну скаргу № 680 від 29.12.2006 року (вх. № 71 від 09.01.2007 року),  позивач заперечує проти доводів апелянта та просить рішення Господарського суду Чернівецької області від 31.10.2006 року у справі № 10/143 залишити без змін.

В судовому засіданні 14.02.2007 року було оголошено перерву до 21.02.2007 року до 14 год. 45 хв., про ознайомлення з чим представники сторін розписались на обкладинці справи.

В судове засідання 21.02.2007 року сторони явку представників не забезпечили, однак апеляційний суд враховуючи те, що ним в засіданні 14.02.2007 року було заслухано пояснення представників сторін, необов‘язковість явки представників в дане судове засідання,  виходячи з положень ст. 101 ГПК України вважає за можливе здійснити апеляційний перегляд оскаржуваного рішення суду першої інстанції в даному судовому засіданні за відсутності представників сторін.

Колегія суддів апеляційного суду дослідивши викладені в апеляційній скарзі доводи та заперечення другої сторони, матеріали справи, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення. При цьому суд встановив наступні обставини та виходив з таких мотивів.

12.01.2004 року між сторонами у даній справі був укладений договір № 181 на постачання електричної енергії (надалі Договір), згідно п. 1.1 якого, постачальник електричної енергії, Позивач у справі, зобов’язується постачати електроенергію у відповідності з умовами договору, а споживач, Відповідач у справі, оплачувати постачальнику електричної енергії її вартість та здійснювати інші платежі згідно з умовами цього Договору та додатками до нього, що є його невід‘ємними частинами.

Згідно п. 2 Договору, сторони зобов»язувались під час виконання умов даного Договору та при вирішенні всіх інших питань не обумовлених цим Договором, керуватись положеннями чинного законодавства України, зокрема Правилами користування електричною енергією (ПКЕЕ), затвердженими в установленому порядку.

Відповідно до ст. 26 Закону України “Про електроенергетику”, в редакції на момент виникнення спірних правовідносин, споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником. Споживач енергії зобов'язаний додержуватись вимог нормативно-технічних документів та договору про постачання енергії. Безпечну експлуатацію енергетичних установок споживача та їх належний технічний стан забезпечує сам споживач. Споживач енергії несе відповідальність за порушення умов договору з енергопостачальником та правил користування електричною і тепловою енергією та виконання приписів державних інспекцій з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії згідно із законодавством України. Правила користування електричною і тепловою енергією для населення затверджуються Кабінетом Міністрів України. (ч.ч 1-4).

Як вбачається з матеріалів справи, зокрема акту про порушення правил користування електричною енергією підприємствами та організаціями різних форм власності № 4-271 від 03.02.2005 року  (а.с. 16),  працівниками позивача проведено 03.02.2005 року перевірку дотримання відповідачем умов Договору та Правил користування елекричною енергією. За результатами перевірки, як вбачається з зазначеного акту, виявлено «безоблікове використання електричної енергії, корпус та столова йде повз обліку по фазах А і Б, виявлені перемички на анкерній опорі». Директор Школи, присутній при проведенні перевірки, від підписання акту відмовився, про що зроблено відповідний запис в акті.

На підставі даного акту про порушення правил користування електричною енергією, комісією позивача (протокол № 8 від 23.02.2005 року, а.с. 56) відповідачу проведено нарахування за період з 01.09.2004 року по 03.02.2005 року згідно Методики обсягу обчислення електричної енергії, недорахованої внаслідок порушень споживачем –юридичною особою ПКЕЕ, затвердженої постановою НКРЄ від 05.12.2001 року № 1197 –9663,26 грн. вартості недоврахованої електроенергії.

На оплату 9663,26 грн вартості недоврахованої електроенергії позивачем було виставлено відповідачу рахунок (а.с. 31), який останній не оплатив.

Апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що заборгованість відповідача в сумі 9663,26 грн., що складає вартість недоврахованої приладами обліку відповідача електричної енергії за період з 01.09.2004 року по 03.02.2005 року, підлягає до стягнення.

Так, відповідно до п. 7.32 Правил користування електричною енергією, затверджених постановою НКРЄ від 31.07.1996 року № 28, в редакції на час вчинення правопорушення відповідачем,  (надалі Правила) у випадках виявлення у споживача змін у схемі ввімкнення розрахункового засобу обліку та електричного керуючого годинника в схемах багатотарифного розрахункового обліку або зміни керуючої програми, пошкоджень, зриву пломб, штучного гальмування диска, зупинки електрогодинника та інших порушень, спричинених діями споживача, які призводять або можуть призвести до зниження показів споживання електричної енергії, покази розрахункового засобу обліку не враховуються, а постачальник електричної енергії здійснює перерахунок за користування електричною енергією за період від дня останнього контрольного зняття представником постачальника електричної енергії показів розрахункового засобу обліку чи фактично проведеної і підтвердженої актом технічної перевірки роботи схеми комерційного обліку, що мала передувати виявленню порушень, але цей період не має перебільшувати шести місяців.

Відповідно до п.п. 7.31-7.32 Правил користування електричною енергією про виявлення порушень цих Правил або умов договору на місці оформляється двосторонній акт порушень за встановленою формою, на підставі якого уповноваженими представниками постачальника електричної енергії за регульованим тарифом визначаються обсяг недоврахованої електроенергії та/або сума завданих споживачем збитків та виписуються споживачу додаткові розрахункові документи для сплати відповідно до законодавства України.

Як вбачається зі змісту акту про порушення правил користування електричною енергією підприємствами та організаціями різних форм власності № 4-271 від 03.02.2005 року позивачем встановлено порушення п. 7.30 Правил. Дане порушення оформлено належним чином, а саме відповідним актом відповідно до вимог п. 7.31 Правил, на підставі якого у відповідності до вищезазначеної Методики, затвердженою постановою НКРЄ від 05.12.2001 року № 1197, й розраховано вартість недооблікованої електроенергії спожитої відповідачем.

При цьому слід зазначити, що такий розрахунок вартості спожитої електроенергії передбачений умовами Договору, зокрема п. 4.2.4 Договору, у відповідності до якого, відповідач сплачує позивачу вартість електроенергії, розраховану виходячи з приєднаної потужності струмоприймачів та кількості годин їх використання згідно із Методикою, затвердженою НКРЄ, у разі таких дій відповідача: самовільного внесення змін у схеми обліку електроенергії; пошкодження засобів обліку електроенергії, втручання в їх роботу, зняття пломб з засобів обліку; споживання електроенергії поза засобами обліку; інших умов, визначених методичними рекомендаціями НКРЄ.

Щодо доводів апелянта про те, що позивачем не доведено, що порушення Правил сталось внаслідок дій відповідача, апеляційний суд вважає безпідставним, оскільки факт порушення відповідачем умов договору та Правил користування електричною енергією, встановлений актом, який складений у відповідності до вимог п. 7.31 Правил.

Крім цього, згідно з п.п. 1,2, 3.1 Правил межею експлуатаційної відповідальності визнається точка розподілу електричної мережі за ознакою зобов‘язань з експлуатації тих чи інших ділянок або елементів, яка встановлюється за згодою сторін та фіксується в акті розмежування балансової належності електроустановок та експлуатаційної відповідальності сторін.

Зазначена межа відповідальності визначена сторонами в додатку № 8 до Договору. Так в додатку № 8 до Договору (а.с. 49) сторони домовились, що межа відповідальності за стан та обслуговування електромереж та установок встановлюється на прохідних ізоляторах Л-10кВ, і обоє сторін Договору взяли на себе відповідальність за технічний стан та правильну експлуатацію обладнання, що їм належать згідно даного розмежування межі відповідальності (п.п. 2, 3 додатку № 8 до Договору).

Щодо посилання відповідача на те, що згідно довідки Сторожинецького РВ УМВСУ в Чернівецькій області (а.с. 20) правоохоронними органами не встановлено особи, яка вчинила дії, зафіксовані в акті про порушення правил користування електричною енергією підприємствами та організаціями різних форм власності № 4-271 від 03.02.2005 року, зокрема не встановлено причетності керівництва Школи чи її працівників до даного факту, то апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що дані обставини не спростовують факту безоблікового використання електричної енергії, зафіксованого належним чином відповідно до встановленого Правилами порядку, та не звільняють відповідача від відповідальності як юридичної особи за зазначене порушення умов Договору та Правил користування електричною енергією, виходячи з встановленого в Договорі розмежування сторонами балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності за їх технічний стан та правильну експлуатацію.

За наведеного, апеляційний суд вважає, судом першої інстанції зроблено правильний висновок щодо підставності заявленого позивачем позову та необхідності його задовлення в повному обсязі.

Таким чином, рішення Господарського суду Чернівецької області від 31.10.2006 року у справі № 10/143 є законним та обгрунтованим, а тому відсутні підстави для його скасування чи зміни.

У відповідності до вимог ст.ст. 49, 105 ГПК України судові витрати за розгляд апеляційної скарги слід покласти на відповідача.

Керуючись ст.ст. 49, 101, 103, 105 ГПК України,  Львівський апеляційний господарський суд,-   

                                       П О С Т А Н О В И В  :

1.          Апеляційну скаргу Сторожинецької загальноосвітньої школи-інтернату І-ІІІ ступенів залишити без задоволення

2.          Рішення Господарського суду Чернівецької області від 31.10.2006 року у справі № 10/143 залишити без змін.

3.          Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

4.          Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку.

5.          Справу повернути в господарський суд Чернівецької області.

Головуючий-суддя                                                                     М.І.Городечна

суддя                                                                                             М.В.Юркевич

          суддя                                                                                             В.Л.Кузь