Справа № 2-254/10

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

20.04.2010 р. м. Жашків

Жашківський районний суд Черкаської області

в складі: головуючого судді - Первак М.О,

при секретарі - Коломієць С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Жашків цивільну справу за позовом відкритого акціонерного товариства “Українська страхова компанія “Дженералі Гарант”” в особі Черкаської філії відкритого акціонерного товариства “Українська страхова компанія “Дженералі Гарант”” до ОСОБА_1 про стягнення страхового відшкодування в порядку регресу,

В СТ А Н О В И В :

Позивач ВАТ “Українська страхова компанія “Дженералі Гарант”” в особі Черкаської філії ВАТ “Українська страхова компанія “Дженералі Гарант”” звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення страхового відшкодування в порядку регресу.

В обгрунтування своїх позовних вимог позивач вказав, що 21 грудня 2007 року між Черкаською філією ВАТ “Українська страхова компанія “Дженералі Гарант”” та відповідачем ОСОБА_1 був укладений Поліс добровільного страхування автотранспорту № 19 G//0103081, предметом якого є страхування транспортного засобу ЗАЗ 110307, державний реєстраційний номер НОМЕР_1.

5 вересня 2008 року, відбулася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу ВАЗ 21063, державний реєстраційний номер НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_1, та транспортного засобу ЗАЗ 110307, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_2, який належить йому на праві власності.

Згідно довідки ВДАІ з обслуговування адміністративної території Черкаського району при УДАІ УМВС України в Черкаській області на № 1657 від 08.09.2008 р., причиною дорожньо-транспортної пригоди стало порушення ОСОБА_1 п. 13.1 ПДР України.

Вина ОСОБА_1 у вчинені ДТП встановлена Жашківським районним судом Черкаської області, що підтверджується постановою по справі № 3-3880/08 від 17.09.2008р.

Черкаська філія ВАТ “Українська страхова компанія “Дженералі Гарант”” 8 вересня 2008 року звернулася до страхувальника із заявою щодо виплати страхового відшкодування в зв'язку з подією, яка є страховим випадком відповідно до Полісу № 19 G//0103081 від 21.12.2007р.

Спеціалістами управління відшкодування ВАТ “Українська страхова компанія “Дженералі Гарант”” був проведений огляд пошкодженого автомобіля та проведений розрахунок збитку, згідно з яким вартість відновлювального ремонту автомобіля ЗАЗ 110307, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 в результаті його пошкодження у ДТП складає 1884,18 грн.

Черкаська філія ВАТ “Українська страхова компанія “Дженералі Гарант”” виконуючи свої договірні зобов'язання перед Страхувальником на підставі Страхового акта № 43846 від 15.12.2008 р. та розрахунку суми страхового відшкодування, виходячи з розрахунку збитку № 1278/2 від 17.10.2008 р. по визначенню вартості матеріального збитку, нанесеного власнику автомобіля ЗАЗ 110307, державний реєстраційний № НОМЕР_1, здійснила виплату страхового відшкодування ОСОБА_3 в розмірі 1637,98 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 88 від 20.01.2009 р.

Згідно з ч. 1 ст. 1191 ЦК України, особа яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи в розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлено законом.

З метою досудового вирішення спору Черкаська філія ВАТ “Українська страхова компанія

“Дженералі Гарант”” 26.03.2009 р. звернулася до відповідача ОСОБА_1 з письмовою заявою на виплату (страхового) відшкодування в порядку регресу. Відповіді від відповідача позивачем не отримано.

Позивач вважає, що відповідач безпідставно відмовляє йому у виплаті страхового відшкодування в порядку регресу, так як у відповідності зі ст. 27 Закону України “Про страхування” та ст. 993 ЦК України, до Страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке Страхувальник (ОСОБА_3А.) або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

В судовому засіданні представник позивача, в судове засідання не з'явився, про що попередив своєю заявою, в якій справу просить слухати без його присутності, позовні вимоги підтримав повністю і просив їх задоволити.

Відповідач, ОСОБА_1, в судовому засіданні, позовні вимоги не визнав, обгрунтовуючи це тим, що згідно ст. 38 Закону України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” № 1961-ІV від 01.07.2004 р., він керував автомобілем в тверезому стані, при собі мав посвідчення водія на керування транспортним засобом відповідної категорії, після дорожньо-транспортної пригоди він залишився на місці пригоди, транспортний засіб та його обладнання мали справний технічний стан. Крім того позивач являється учасником бойових дій та інвалідом ІІ групи і відповідно звільнений від обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Суд, вислухавши пояснення позивача та дослідивши матеріали справи, а саме : копію постанови Жашківського районного суду Черкаської області № 3-3880/08 від 17.09.2008р., копію довідки ДАІ про обставини ДТП, копію розрахунку вартості № 19 G//010308 від 21.12.2007р., копію вимоги ОСОБА_1 № 0401 від 26.03.2009р., копію страхового акта № 43846 від 15.12.2008р., копію посвідчення водія ОСОБА_2 та свідоцтво про реєстрацію ТЗ, копію посвідчення водія ОСОБА_1, копію посвідчення учасника бойових дій ОСОБА_1, копію довідки медичного огляду ОСОБА_1, вважає, що позивачу в даному позові необхідно відмовити з наступних підстав:

Стаття 38 Закону України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” № 1961-ІV від 01.07.2004 р. передбачає, що Страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду у випадках:

а) якщо він керував транспортним засобом у стані сп'яніння під впливом алкоголю, наркотичних, психотоксичних чи інших одурманюючих речовин;

б) якщо він керував транспортним засобом без права на керування транспортним засобом відповідної категорії;

в) якщо він після дорожньо-транспортної пригоди самовільно залишив місце пригоди чи ухилився від проведення в установленому порядку перевірки, констатуючої дію алкогольних напоїв, наркотичних чи інших одурманюючих речовин, чи споживав ці речовини після дорожньо-транспортної пригоди до відповідної констатуючої перевірки;

г) якщо дорожньо-транспортна пригода визначена в установленому порядку безпосереднім наслідком невідповідності технічного стану та обладнання транспортного засобу існуючим вимогам Правил дорожнього руху.

Але ні одного із передбачених пунктів відповідач ОСОБА_1 не порушив, а тому позивач - Страховик після виплати страхового відшкодування не має право подавати регресний позов до страхувальника або водія транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду.

Крім того, в судовому засіданні встановлено, що відповідач ОСОБА_1, являється учасником бойових дій та інвалідом ІІ-ї групи, що підтверджується відповідним посвідченням АА № 366470 від 11.03.1996р. та довідкою МСЕК № 5ЧК 102418, а тому відповідно до п. 13.1 ст. 13

Закону України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” № 1961-ІV від 01.07.2004 р., його звільнено від обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності як власника наземного транспортного засобу на території України, а відшкодування збитків від дорожньо-транспортної пригоди, винуватцем якої є ОСОБА_1, повинно проводити МТСБУ у порядку, визначеному вищезазначеним законом.

Отже, страхова компанія не врахувала перераховані вище положення зазначеного Закону, тому є всі підстави для відмови їй в позові.

На підставі викладеного, керуючись п. 13.1 ст.13, ст. 38 Закону України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” № 1961-ІV від 01.07.2004 р. та ст.ст. 214-215, 224 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Відкритому акціонерному товариству “Українська страхова компанія “Дженералі Гарант”” в особі Черкаської філії відкритого акціонерного товариства “Українська страхова компанія “Дженералі Гарант”” в позові до ОСОБА_1 про стягнення страхового відшкодування в порядку регресу - відмовити.

Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення, а апеляційну скаргу на рішення суду до Черкаського апеляційного суду через Жашківський районний суд на протязі 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження, або у строк встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Головуючий: М. О. Первак