ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
_________________________________________________________________________________________________________
18.07.06 Справа № А-8/46
УХВАЛА
Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Бонк Т.Б.
суддів: Марко Р.І.
Бойко С.М.
При секретарі Нор У.
розглянувши у відкритому судовому засіданні
апеляційну скаргу державної податкової інспекції у м.Івано-Франківську
на постанову господарського суду Івано-Франківської області від 12.04.2006 року
у справі № А-8/46, суддя М.А.Шіляк
за позовом ТзОВ «Ігросвіт»
до відповідача 1 ДПІ у м.Івано-Франківську
до відповідача 2 ВДК у м.Івано-Франківську
про стягнення з бюджету зайво сплаченої суми вартості торгових патентів в розмірі 8 400 грн.
за участю представників сторін:
від позивача –Мушинський В.Т. –представник (дов. у справі)
від відповідача 1 –Федьків В.Б. –представник (дов. у справі)
в с т а н о в и в :
постановою господарського суду Івано-Франківської області від 12.04.2006 року у справі № А-8/46 позовні вимоги ТзОВ «Ігросвіт» до ДПІ у м.Івано-Франківську та ВДК у м.Івано-Франківську про стягнення з бюджету зайво сплаченої суми вартості торгових патентів в розмірі 8 400 грн.задоволено повністю.
Господарський суд Івано-Франківської області, мотивував свою постанову, зокрема тим, що оскільки позивачем оплата за торгові патенти за І квартал 2004 року здійснена в установлений Законом України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності «строк та до вступу в силу Закону України «Про державний бюджет України на 2004 рік»від 27.11.2003 року № 1344-ІV, то позивач правильно визначив суму своїх податкових зобов’язань відповідно до чинного на момент сплати вказаних платежів законодавства, у зв’язку з чим має місце надмірна сплата до бюджету.
Не погоджуючись із постановою господарського суду, ДПІ у м.Івано-Франківську подала апеляційну скаргу № 19111/10-039 від 16.05.2006 року, в якій просить постанову суду скасувати і прийняти нову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити повністю. В обґрунтування своїх вимог, скаржник зазначає, що судом допущено неповне з’ясування обставин, що мають значення для справи, апелянт посилається також, що судом першої інстанції при постановленні постанови неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права. Зокрема, покликається на те, що вартість торгового патенту на здійснення діяльності з обміну готівкових валютних цінностей збільшено у три рази, а на здійснення операцій з надання послуг у сфері грального бізнесу - у два рази. Посилається також на те, що оплата вартості торгового патенту повинна здійснюватися наперед за І квартал 2004 року –до 16 грудня 2003 року (оскільки 14 грудня 2003 року припадав на вихідний день). А тому суб’єкти підприємництва, які здійснюють діяльність з обміну готівкових валютних цінностей та з надання послуг у сфері грального бізнесу, повинні сплатити вартість торгового патенту в розмірах, визначених Законом № 1344. Посилається на те, що відповідно до роз’яснення наданого листом ДПА України від 08.12.2003 року № 19006/7/15-1217 суб’єкти підприємництва, які оплатили вартість торгового патенту раніше, повинні зробити перерахунок і сплатити різницю у вартості торгового патенту до місцевого бюджету. Наводить також інші міркування щодо непогодження з висновком суду першої інстанції.
Позивач проти доводів апеляційної скарги заперечує, вважає оскаржену постанову такою, що відповідає фактичним обставинам і матеріалам справи, а тому підстави для її скасування відсутні. Звертає увагу суду на те, що суб’єкт підприємницької діяльності може здійснити попередню оплату вартості торгового патенту на здійснення операцій з надання послуг у сфері грального бізнесу за весь термін дії торгового патенту. При цьому, суб’єкт підприємницької діяльності звільняється від обов’язків додаткового внесення вартості торгового патенту в разі, якщо прийнятими після цього актами законодавства збільшується його вартість. Посилається також, що вимога податкового органу щодо сплати за патент за ставками, які визначені не спеціальним законом з оподаткування, а Законом України «Про державний бюджет України на 2004 рік»не відповідає вимогам ст.5 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності»та ст.7 Закону України «Про систему оподаткування».
Відповідач-2 ВДК у м.Івано-Франківську явки повноважного представника в судове засідання колегії не забезпечив, причин неявки не повідомив, хоча про день та час слухання справи був належним чином повідомлений, про що свідчить повернення листа-повідомлення з підписом про отримання ухвали суду.
Відповідно до п.4 ст.196 КАС України неприбуття в судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, якщо вони належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.
Суд вирішує справу на основі наявних доказів за відсутності представника відповідача-2 в порядку ст.71 КАС України
Розглянувши апеляційну скаргу, наявні у справі докази, оцінивши їх в сукупності, заслухавши пояснення повноважних представників позивача та відповідача-1, колегія Львівського апеляційного господрського суду вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Статутною діяльністю ТзОВ «Ігросвіт»є надання послуг у сфері грального бізнесу. У відповідності до ст.5 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності»операції з надання послуг у сфері грального бізнесу підлягають патентуванню.
Відповідно до ст.3 вказаного Закону вартість торгового патенту на здійснення операцій з надання послуг у сфері грального бізнесу встановлюється у фіксованому розмірі (за рік).
З матеріалів справи вбачається, що ТзОВ «Ігросвіт»було здійснено оплату вартості торгових патентів на право діяльності з надання послуг у сфері грального бізнесу за І квартал 2004 року грошовими коштами згідно платіжних доручень № 457, № 458, № 459 від 15.12.2003 року на суму 8 400 грн. за 24 гральних автомата, шляхом зарахування в сплату за І квартал 2004 року проплати за останній термін дії патентів в зв’язку із закриттям об’єктів на суму 8 400 грн.
Господарським судом встановлено, що Листом №11 від 10.01.2006 позивач звернувся до податкової інспекції з вимогою зарахувати в рахунок сплати вартості торгових патентів на здійснення операцій з надання
послуг у сфері грального бізнесу у наступних звітних (податкових періодах), або перерахувати на розрахунковий рахунок товариства зайво сплачені кошти в сумі 8400,00грн. Листом №2766/6/15-1 від 25.01.2006 року податкова інспекція відмовила підприємству у задоволенні його вимоги.
Згідно вимог чинного законодавства, зокрема, пункту 3 ст. 5 Закону України «Про патентування деяких видів під підприємницької діяльності»№ 98/96-ВР від 23.03.1996 року (в редакції, що діяла до внесення змін Законом України «Про Державний бюджет України на 2004 рік»від 27.11.2003 року №1344-1V, вартість торгового патенту на здійснення операцій з надання послуг у сфері грального бізнесу встановлюється у фіксованому розмірі (за рік): для використання грального автомата з грошовим або майновим виграшем - 1400 гривень. Термін дії торгового патенту на здійснення операцій з надання послуг у сфері грального бізнесу становить 60 календарних місяців. Оплата вартості торгового патенту на здійснення операцій з надання послуг у сфер грального бізнесу провадиться щоквартально до 15 числа місяця, що передує звітному кварталу.
Під час придбання торгового патенту на здійснення операцій з надання послуг у сфері грального бізнесу суб'єкт підприємницької діяльності вносить одноразову плату у розмірі вартості торгового патенту за 3 місяці. На суму, сплачену під час придбання торгового патенту, зменшується розмір плати за торговий патент, яка підлягає внесенню в останній квартал його дії.
Суб'єкт підприємницької діяльності може здійснити попередню оплату вартості торгового патенту на здійснення операцій з надання послуг у сфері грального бізнесу за весь термін дії торгового патенту. При цьому суб'єкт підприємницької діяльності звільняється від обов'язків додаткового внесення вартості торгового патенту у разі, якщо прийнятими після цього актами законодавства збільшується його вартість.
Статтею 57 Закону України «Про Державний бюджет України на 2004 рік»передбачено, що у 2004 році збільшується вартість торгового патенту на надання послуг і сфері грального бізнесу.
При цьому встановлені частиною третьою статті 5 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності»стосовно вартості торгового патенту на здійснення операцій з надання послуг у сфері грального бізнесу цифри «1400»замінені цифрами «2800». Відповідні зміни щодо вартості торгового патенту Законом України «Про Державний бюджеті України на 2004 рік»внесені до частини 3 ст.5 Закону України «Про патентування деяких види підприємницької діяльності».
Згідно статті 111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2004 рік»від 27.11.2003 року № 1344-ІV він вводиться в дію з 01.01.2004 року.
Одночасно, п.19 ч.1 ст.14 Закону України «Про систему оподаткування»плата за торговий патент на деякі види підприємницької діяльності передбачена серед загальнодержавних податків і зборів (обов'язкових платежів), що обумовлює суть плати за торговий патент як суми податкового зобов'язання. Останнє ж визначається для платника згідно законодавства, чинного на момент його існування.
За визначеного п.5 ст.5 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності»15 числа місяця, що передує звітному кварталу, як граничному терміну оплати вартості торгового патенту на здійснення операцій з надання послуг у сфері грального бізнесу, податкові зобов'язання суб'єкта підприємницької діяльності з цього виду обов'язкового платежу визначаються законом, що діє станом на вказану дату.
Колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що оскільки позивачем оплата за торгові патенти за І квартал 2004 року здійснена в установлений Законом України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності»строк та до вступу в силу Закону України «Про Державний бюджет України на 2004 рік»від 27.11.2003 року №1344-ІV, то позивач правильно визначив суму своїх податкових зобов'язань відповідно до чинного на момент сплати вказаних платежів законодавства, у зв'язку з чим має місце надмірна сплата до бюджету.
Одночасно, приписи Закону України «Про Державний бюджет України на 2004 рік»не можуть розповсюджуватися на правовідносини, які виникли до набрання ним чинності, а відтак положення ст. 57 названого закону повинні застосовуватися платником податків з ІІ кварталу 2004 року. Крім того, ст.1 Закону України «Про систему оподаткування»визначено, що ставки, механізм справляння податків і зборів (обов’язкових платежів) і пільги щодо оподаткування не можуть встановлюватися або змінюватися іншими Законами України, крім законів про оподаткування, а Закон України «Про Державний бюджет України на 2004 рік»не відноситься до законодавства про оподаткування. Також ухвалою Вищого адміністративного суду України від 29.03.2006 року щодо позову товариства з обмеженою відповідальністю до Державної податкової інспекції встановлено, що вимоги податкового органу щодо збільшення розміру вартості патентів на підставі Закону України «Про державний бюджет України на 2004 рік»правильно визнана господарським судом першої інстанції необґрунтованою, оскільки відповідно до ст.58 Конституції України (254к/96-ВР) закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом’якшують або скасовують відповідальність особи.
Апеляційний господарський суд зазначає, що у відповідності з п.4 ст. 129 Конституції України та ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести належними і допустимими доказами ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.
А оскільки скаржником не було надано доказів щодо спростування тверджень позивача, то апеляційний господарський суд зазначає про відсутність порушень норм матеріального права при прийнятті постанови господарським судом .
Отже, з огляду на вище викладене, колегія Львівського апеляційного господарського суду вважає, що постанова господарського суду Івано-Франківської області від 12.04.2006 року у справі № А-8/46 відповідає матеріалам справи, ґрунтується на чинному законодавстві і підстав для її скасування немає, зазначені в апеляційній скарзі інші доводи скаржника не відповідають матеріалам справи, документально необґрунтовані, не базуються на законодавстві, що регулює дані правовідносини, а тому не визнаються такими, що можуть бути підставою для скасування чи зміни оскаржуваної постанови.
Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200-206 Кодексу адміністративного судочинства України, Львівський апеляційний господарський суд,
У Х В А Л И В:
Постанову господарського суду Івано-Франківської області від 12.04.2006 року у справі № А-8/46 залишити без змін, апеляційну скаргу ДПІ у м.Івано-Франківську –без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з дня її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку.
Матеріали справи скеровуються в місцевий господарський суд.
Головуючий суддя Бонк Т.Б.
Суддя Марко Р.І.
Суддя Бойко С.М.